Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13684/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 19.06.2024. Зареєстровано: 20.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2024.
Дата набрання законної сили: 18.06.2024
Номер судового провадження: A/855/7343/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13684/22                                                 Суддя першої інстанції: Кочанова П.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  18 червня 2024 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді          - Шведа Е.Ю.,
		суддів                    - Голяшкіна О.В., Заїки М.М.,
		при секретарі                    - Левкович А.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про приєднання до неї на прийняте у порядку письмового провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - Відповідач-1, Відповідний орган), Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - Відповідач-2), в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 14.07.2022 №98дп-22 про притягнення прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани;
		- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 26.07.2022 №1223 про застосування до прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 замінено найменування Відповідача-1 - «Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження» на «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів».
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарною комісією безпідставно досліджувалися у сукупності всі встановлені у ході дисциплінарного провадження порушення без надання оцінки окремо кожному з них. Відтак, враховуючи, що порушень строків досудового розслідування у восьми кримінальних провадженнях матеріали справи не містять, а щодо інших двох сплинули строки притягнення прокурора до відповідальності, то оскаржувані рішення і наказ підлягаю скасуванню. Крім того, суд зауважив на помилковості доводів дисциплінарної комісії щодо необхідності обчислення строків притягнення прокурора до відповідальності як загального щодо всіх кримінальних проваджень з огляду на однотипність порушень.
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом помилково надавалася оцінка окремо кожному з виявлених у ході дисциплінарного провадження порушень, адже їх однотипність свідчить про необхідність комплексної оцінки. Підкреслює на необґрунтованості твердження суду про дотримання прокурором строків досудового розслідування як підставу для висновку про відсутність в його діях дисциплінарного правопорушення. Окремо наголошує на неврахуванні судом позиції Верховного Суду у справі №640/7008/20, за якою саме сукупність встановлених у ході дисциплінарного провадження порушень утворюють склад дисциплінарного проступку, а відтак дисциплінарною комісією було дотримано строк притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 23.05.2024.
		Крім того, від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якій остання просила задовольнити скаргу у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що встановлені десять фактів несвоєчасного скерування прокурором обвинувальних актів до суду створили передумови для закриття двох кримінальних проваджень та безпідставного затягування без об`єктивних причин восьми. 
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2024 прийнято заяву до розгляду та встановлено строк для подачі заперечень щодо неї.
		Відзиву на апеляційну скаргу та заперечень щодо заяви про приєднання до неї від учасників справи не надійшло.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2024 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.06.2024, в якому оголошено перерву до 18.06.2024.
		У судовому засіданні представник Відповідача-1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав, не заперечуючи також проти задоволення заяви про приєднання до апеляційної скарги.
		Позивач наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, заперечуючи також проти задоволення заяви про приєднання до апеляційної скарги.
		Відповідач-2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заяви про приєднання до неї, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
		Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 04.01.2022 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 про вчинення прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (т. 2 а.с. 2-16) з доданими до неї матеріалами (т. 2 а.с. 17-73).
		Рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 13.01.2022 №07/3/2-30дс-29дп-22 відкрито дисциплінарне провадження стосовно прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Чеботарьова О.І. (т. 2 а.с. 78-79).
		Під час дисциплінарного провадження Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, встановлено 10 фактів несвоєчасного скерування прокурором ОСОБА_1 обвинувальних актів до суду, затверджених цим прокурором, внаслідок чого створено умови для закриття двох кримінальних проваджень, у тому числі стосовно 5 осіб, обвинувачених за особливо тяжкі злочини на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.
		Так, зокрема, у висновку від 20.06.2022 №07/3/2-30дс-29дп-22 (т. 2 а.с. 211-225) зазначено таке.
		У кримінальному провадженні № 42019041690000063 обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 спрямовано до суду через 26 днів після закінчення строку досудового розслідування. Внаслідок чого ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2021 року кримінальне провадження № 42019041690000063 закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування. Як наслідок втрачено можливість вирішити по суті питання про кримінальну відповідальність п`яти осіб, обвинувачених у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якими завдано збитків на суму 4 млн гривень.
		У кримінальному провадженні № 12020040680001382 всупереч вимогам пункту 3 частини другої статті 283 КПК України, обвинувальний акт ОСОБА_1 спрямовано до суду поза межами строку досудового розслідування, що створили передумови для закриття кримінального провадження. Однак, вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 06 січня 2021 року у справі №204/8844/20 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, і призначено йому відповідне покарання.
		У кримінальному провадженні № 12021046680000238 обвинувальний акт затверджено 30.06.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 спрямовано 27.07.2021. Вироком вказаного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 204/5557/21 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, і призначено йому відповідне покарання.
		У кримінальному провадженні № 12021046680000105 ОСОБА_1 обвинувальний акт затверджено 13.04.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надіслано 05.05.2021. Вироком зазначеного суду від 12 травня 2021 року у справі № 204/3282/21 ОСОБА_5 визнано винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 185 КК України, та призначено відповідне покарання.
		У кримінальному провадженні № 12021041680000315 обвинувальний акт ОСОБА_1 затверджено 30.06.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська спрямовано 27.07.2021. Судовий розгляд кримінального провадження триває.
		У кримінальному провадженні № 12021045680000120 обвинувальний акт затверджено 30.06.2021, спрямовано до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська 27.07.2021. Судовий розгляд кримінального провадження триває.
		У кримінальному провадженні № 12021046680000035 обвинувальний акт затверджено 30.03.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська направлено 12.04.2021. Вироком суду від 19 квітня 2021 року у справі № 204/2665/21 ОСОБА_6 визнано винуватим за частиною другою статті 185, частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України, та призначено йому відповідне покарання.
		У кримінальному провадженні № 12021045680000077 обвинувальний акт затверджено 16 лютого 2021 року, а до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надіслано 25 лютого 2021 року. Вироком суду від 06 квітня 2021 року у справі № 204/1508/21 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, та призначено йому відповідне покарання.
		У кримінальному провадженні № 12021046680000357 обвинувальний акт затверджено 16.07.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська спрямовано 10.08.2021. Судовий розгляд кримінального провадження триває.
		У кримінальному провадженні № 12021046680000080 обвинувальний акт ОСОБА_1 затверджено 23.04.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська спрямовано 05.05.2021. Судовий розгляд кримінального провадження триває.
		У зв`язку з чим у висновку Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.
		Рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 14.07.2022 №98дп-22 притягнуто ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани (т. 2 а.с. 245-260). У цьому рішенні наголошено, що прокурор ОСОБА_1 , здійснюючи процесуальне керівництво у згаданих вище кримінальних провадженнях, допустив порушення вимог ст. ст. 2, 7, 9, 28, 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), пункту 4 розділу ІІ, пунктів 1, 3 розділу IV наказу Генерального прокурора України від 28.03.2019 №51 «Про затвердження порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні» (далі - Порядок №51), пункту 11 наказу Генерального прокурора України від 30.09.2021 №309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», що виявилося в усвідомленому, очевидному, невиправданому об`єктивними обставинами систематичному недотриманні вимог закону щодо додержання розумних строків у кримінальних провадженнях в період з жовтня 2020 року до липня 2021 року, зокрема, останнім не дотримано вимог направлення обвинувального акту до суду в найкоротший строк, а в двох кримінальних провадженнях обвинувальні акти направлено поза межами досудового розслідування. Викладене, як зазначено у згаданому рішенні, свідчить про вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».
		Наказом Дніпропетровської обласної прокуратури від 26.07.2022 №1223к до прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання службових обов`язків (пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») (т. 1 а.с. 53).
		На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 19, 25 43, 44, 45, 46 47, 48, 49 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) та ст. ст. 2, 28, 37, 219, 283 КПК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність доказів порушення Позивачем строків досудового розслідування у восьми кримінальних провадженнях та спливу строків притягнення до дисциплінарної відповідальності щодо порушень, які мали місце у двох інших кримінальних провадженнях.
		З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.
		Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
		Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 19 Закону прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.
		Прокурор зобов`язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
		Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності регламентовані статтею 43 Закону, пунктом 1 частини 1 якої передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження зокрема, з підстав невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків
		Виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов`язків (ч. 3 ст. 43 Закону).
		Згідно ст. 44 Закону дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.
		За визначенням ч. 1 ст. 45 Закону дисциплінарне провадження щодо прокурора - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		Порядок вирішення питання відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги регламентовано статтею 46 Закону, а правила розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора - статтею 47 цього ж Закону.
		Вимогами статті 48 Закону визначено порядок прийняття рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора.
		Так, за правилами частин 1, 3, 4, 6 цієї статті відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
		При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
		Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
		Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.
		Із змісту статті 49 Закону вбачається, що одним із видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора, є догана (п. 1 ч. 1).
		Враховуючи відсутність доводів щодо порушення порядку та процедури здійснення дисциплінарного провадження, колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності з урахуванням аргументів апеляційної скарги і заяви про приєднання до неї, вважає за необхідне зазначити таке.
		Як було встановлено вище, підставами для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення стало несвоєчасне направлення останнім до суду обвинувальних актів у межах кримінальних проваджень №№ 12021041680000315, 12021046680000357, 12021045680000120, 12021046680000035, 12021046680000080, 12021046680000105, 2021045680000077, 12021046680000238, а також направлення до суду поза межами строків досудового розслідування обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №42019041690000063 та №120200406800001382, внаслідок чого ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 24.11.2021 кримінальне провадження №42019041690000063 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
		Суд першої інстанції, аналізуючи такі висновки дисциплінарної комісії, прийшов до висновку про їх помилковість, оскільки щодо восьми кримінальних проваджень обвинувальні акти направлені до суду у межах строків досудового розслідування, що не створило будь-яких негативних наслідків. А у двох кримінальних провадженнях такі акти хоча й були направлені до суду поза межами відповідних строків, однак притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за вказані порушення є протиправним, адже таке мало місце понад рік із дня вчинення проступків з урахуванням перебування ОСОБА_1 у відпустці.
		Однак, на переконання колегії суддів, такі твердження суду першої інстанції не є у повній мірі правильними з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
		За визначенням статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Загальні засади кримінального провадження закріплені частиною 1 статті 7 КПК України, однією з яких визначено законність.
		Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Приписи ч. ч. 1, 2, 5 ст. 28 КПК України визначають, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
		Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
		Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені ч. 2 ст. 36 КПК України, а зміст ч. 2 та ч. 3 ст. 37 КПК України вказує на те, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.
		Статтею 219 КПК України передбачено строки досудового розслідування та порядок його обчислення.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
		Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		При цьому кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).
		Аналіз наведених вище норм КПК України дає підстави для висновку, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні у найкоротший строк, однак виключно в межах процесуальних строків. Зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування. Водночас кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.
		У спірному випадку суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновком дисциплінарної комісії про те, що строк досудового розслідування, визначений п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України, у кримінальному провадженні № 42019041690000063 закінчувався 31.12.2020. Однак обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 спрямовано до суду лише 27.01.2021, що стало своїм наслідком постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Так само строк досудового розслідування, визначений п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України, у кримінальному провадженні № 12020040680001382 закінчувався 15.12.2020. Проте, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 спрямовано до суду лише 24.12.2020. І при цьому, як вбачається з матеріалів справи, у цьому провадженні судом обвинуваченого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Позивачем не заперечується факт скерування обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № 42019041690000063 та № 12020040680001382 поза межами строків досудового розслідування та в порушення ст. 219 КПК України.
		Водночас, Київський окружний адміністративний суд обґрунтовано врахував доводи ОСОБА_1 про недотримання Відповідачем-1 строків притягнення до дисциплінарної відповідальності за встановленими фактами порушень щодо цих двох кримінальних проваджень, оскільки відлік строку необхідно починати з дати скерування Позивачем обвинувальних актів до суду.
		У спірних вказаних кримінальних провадженнях, де встановлено факти направлення обвинувальних актів поза межами строку досудового розслідування, Позивачем направлено їх 27.01.2021 та 24.12.2020 відповідно.
		Отже, присічним строком притягнення до дисциплінарної відповідальності за таких обставин було 27.02.2022 (з урахуванням 30 днів перебування Позивача у відпустці). Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, оскаржуване рішення Відповідним органом прийнято 14.07.2022, тобто поза межами граничного встановленого ч. 4 ст. 48 Закону річного строку з дня вчинення проступку без урахування часу перебування прокурора у відпустці.
		Аргументи відповідачів про те, що при обчисленні строків притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності слід враховувати загальний період щодо всіх кримінальних проваджень з огляду на однотипність порушень, колегія суддів вважає помилковим, оскільки оцінка наявності чи відсутності у діяннях прокурора дисциплінарного проступку має здійснюватися окремо щодо кожного взятого окремо факту і лише у випадку підтвердження кожного або декількох з них з урахуванням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності така оцінка повинна здійснюватися у комплексі при визначення виду дисциплінарного стягнення.
		Посилання Апелянта на необхідність врахування при цьому висновків Верховного Суду у справі №640/7008/20 (постанова від 09.02.2023) щодо необхідності надання оцінки всім складовим дисциплінарного проступку у сукупності колегія суддів вважає помилковим, оскільки у цьому рішенні судом касаційної інстанції не вирішувалися питання щодо можливості оцінки у сукупності обставин вчинення дисциплінарного проступку прокурором у випадку, якщо деякі з порушень вчинені поза межами строків притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
		Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованою критичну оцінку судом першої інстанції висновків службового розслідування про порушення прокурором приписів статей 283, 219 КПК України під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях 12021041680000315, 12021046680000357, 12021045680000120, 12021046680000035, 12021046680000080, 12021046680000105, 2021045680000077, 12021046680000238 з огляду на таке.
		Із змісту вже згаданої вище статті 2 КПК України випливає, що завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального правопорушення.
		Приписи пункту 21 частини 1 статті 7 КПК України загальних засад кримінального провадження відносять розумність строків. 
		Суть цієї засади розкривається у статті 28 КПК України, яка, як вже було зазначено вище, гарантує, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. 
		Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує, зокрема, прокурор.
		При цьому законодавець наголошує, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
		Указаному основоположному принципу кримінального провадження кореспондують вже згадані вище норми частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 283 КПК України, за якими особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
		Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) напрацьовані критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, які є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Так, ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та напрацьованих практикою таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів (рішення у справах «Вергельський проти України» (п. 116), «Федько проти України» 2008 року (п. 24)).
		Фактично ці висновки ЄСПЛ знайшли свій вияв у ч. 3 ст. 28 КПК України, за якою критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
		У більшості рішень ЄСПЛ щодо України визнано, що саме несумлінна поведінка органів влади зумовлює недотримання розумних строків кримінального провадження.
		Як було встановлено раніше та не заперечується Позивачем, зокрема, у кримінальному провадженні № 12021046680000238 обвинувальний акт затверджено 30.06.2021, однак до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Чеботарьовим О.І. спрямовано лише 27.07.2021; у кримінальному провадженні № 12021041680000315 обвинувальний акт ОСОБА_1 затверджено 30.06.2021, разом з тим до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська спрямовано 27.07.2021; у кримінальному провадженні № 12021045680000120 обвинувальний акт затверджено 30.06.2021, водночас спрямовано до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Позивачем лише 27.07.2021; у кримінальному провадженні № 12021046680000357 обвинувальний акт затверджено 16.07.2021, водночас до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська спрямовано 10.08.2021.
		Не направлення обвинувальних актів до суду у найкоротший строк ОСОБА_1 як у поясненнях, наданих Відповідному органу (т. 2 а.с. 81-92), так і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.06.2024 мотивував значним навантаженням та необізнаністю із практикою Верховного Суду, якою констатовано, що закон містить поняття «завершення» як етап досудового розслідування.
		Однак, на переконання колегії суддів, посилання Позивача на необізнаність останнього з практикою Верховного Суду щодо наслідків направлення обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування жодним чином не може виправдовувати недотримання прямо встановлених КПК України гарантій здійснення кримінального провадження протягом розумних строків, до яких належить, зокрема, направлення у найкоротший строк прокурором обвинувального акту до суду.
		А твердження ОСОБА_1 про надмірне навантаження в якості перешкод вчинення якнайшвидше відповідної процесуальної дії колегія суддів відхиляє, оскільки останнім не зазначено, які саме обставини у червні - серпні 2021 року зумовлювали ненаправлення у найкоротші строки обвинувальних актів до суду. 
		Викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про систематичне та без існування будь-яких об`єктивних причин недотримання ОСОБА_1 вимог п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України в частині зобов`язання у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом. 
		У площині наведеного колегія суддів зауважує, що догана є найбільш м`яким видом дисциплінарного стягнення, передбаченим ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про дотримання Відповідним органом принципу пропорційності при обранні виду дисциплінарного стягнення.
		У свою чергу, встановлені у ході дисциплінарного провадження недотримання Позивачем вимог п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, тобто неналежне виконання останнім службових обов`язків, не могли бути залишені без відповідного реагування Відповідачем-1.
		Таким чином, оскільки під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції частково підтвердилися висновки Відповідного органу щодо неналежного виконання ОСОБА_1 вимог КПК України щодо строків направлення до суду обвинувальних актів та систематичності таких дій Позивача, колегія суддів приходить до висновку про підтвердження матеріалами справи неналежного виконання прокурором службових обов`язків, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання протиправним і скасування як рішення Відповідного органу від 14.07.2022 №98дп-22 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, так і наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 26.07.2022 №1223 про застосування дисциплінарного стягнення.
		Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на часткове підтвердження матеріалами справи систематичного невиконання прокурором вимог п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Київського окружного адміністративного суду про можливість задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи у частині. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
		Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Оскільки доказів понесення інших ніж на сплату судового збору витрат Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів та Дніпропетровською обласною прокуратурою як суб`єктами владних повноважень не надано, то останні в силу ч. 3 ст. 139 КАС України не розподіляються.
		Керуючись ст. ст. 195, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -  
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про приєднання до неї - задовольнити повністю.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		          
		          Головуючий суддя                                                                      Е.Ю. Швед 
		 
		Судді                                                                                            О.В. Голяшкін
		 
		                                                                                                    М.М. Заїка
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено та підписано 18 червня 2024 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...