Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/25725/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 27.06.2024. Зареєстровано: 28.06.2024. Оприлюднено: 01.07.2024.
Дата набрання законної сили: 25.06.2024
Номер судового провадження: А/857/12553/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		25 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/25725/23 пров. № А/857/12553/24
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		головуючого суддіШавеля Р.М.,
		суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
		з участю секретаря судового засідання - Слободян І.М.,
		 
		а також сторін (їх представників):
		від позивача  Фостяк А.Я.;
		від відповідача - Павлішевська В.В.;
		від третьої особи - Самоніна О.С.;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на публічній службі (судді суду І інстанції: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 07 хв. 10.04.2024р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 22.04.2024р.),-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		02.11.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням кінцево сформульованих позовних вимог, просив стягнути з відповідача Кабінету Міністрів /КМ/ України середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р. в розмірі 2380215 грн. 51 коп. (Т.1, а.с.1-10, 199-201).
		 
		Розгляд справи проведено судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження із повідомлення (викликом) учасників справи (Т.1, а.с.104 і на звороті).
		 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024р. заявлений позов задоволено; стягнуто з відповідача КМ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р. в розмірі 2380215 грн. 51 коп. (Т.1, а.с.210-216).
		 
		Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач КМ України, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.1-12).
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи ст.ст.22-24, 235, 236 Кодексу законів України про працю /КЗпП/ України та ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
		Позивач перебував у трудових відносинах з Державною екологічною інспекцією України, яка здійснювала виплату заробітної плати, через що обов`язок по відшкодуванню середнього заробітку за час вимушений прогул через невиконання судового рішення має бути покладено на Державну екологічну інспекцію України.
		У свою чергу, Уряд не є розпорядником бюджетних коштів у розумінні норм бюджетного законодавства. Довільне трактування позивачем можливості стягнення коштів з тих чи інших суб`єктів владних повноважень призведе до порушення норм Бюджетного кодексу /БК/ України і структури бюджетних правовідносин.
		Також судом не враховані приписи п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України № 100 від 08.02.1995р.; при обрахунку стажу державної служби позивачем зарахований стаж роботи з 01.06.2000р. по 15.03.2002р. у Лісогосподарському об`єднанні «Львівліс» мисливствознавцем 1 категорії відділу мисливського господарства і контролю за використанням тваринного світу, який в розрізі діючого правового регулювання не відноситься до стажу державної служби.
		 
		Третя особа Державна екологічна інспекція України скерувала письмові пояснення на апеляційну скаргу, згідно яких вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно визначив належного відповідача у справі; щодо визначення розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на публічній службі  покладається на розсуд суду (Т.2, а.с.33-41).
		 
		Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача і третьої особи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
		 
		Як встановлено під час судового розгляду, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015р. у справі № 813/889/15 позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним розпорядження КМ України № 20-р від 21.01.2015р. «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної екологічної інспекції України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України)»; визнано протиправним наказ Державної екологічної інспекції України № 17-о від 23.01.2015р. «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної екологічної інспекції України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України); поновлено ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України з 24.01.2015p.; стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24450 грн. 23 коп.; постанову в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3195 грн. 63 коп. звернуто до негайного виконання (Т.1, а.с.39-49).
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2015р. апеляційні скарги КМ України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015р. в справі № 813/889/15 - без змін (Т.1, а.с.50).
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016р. касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України задоволено частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2015р. в частині позовних вимог щодо стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині рішення судів залишено без змін (Т.1, а.с.51-56).
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016р. у справі № 813/889/15 позов ОСОБА_1 задоволено; стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 23334 грн. 91 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів; постанову суду в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3195 грн. 63 коп. допущено до негайного виконання (Т.1, а.с.57-62).
		 
		На час розгляду справи рішення суду в справі № 813/889/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді не виконано.
		 
		Вважаючи, що з 14.09.2015р. позивач перебуває у вимушеному прогулі, останній звернувся до суду із розглядуваним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р. у розмірі 2380215 грн. 51 коп.
		 
		Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач КМ України є тим уповноваженим органом, який у разі затримки виконання рішення органу, що розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, виплачує середній заробіток у разі затримки виконання судового рішення.
		Приписи ст.236 КЗпП України не зобов`язують особу, щодо якої не виконується судове рішення про поновлення, чекати фактичного поновлення, а передбачає компенсацію (грошове вираження у вигляді санкції за невиконання рішення про поновлення на посаді) з моменту виникнення на те підстав, до обраної самою особою дати.
		Відповідно, саме з КМ України підлягає стягненню заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р.
		Згідно проведених розрахунків сукупний розмір середнього заробітку заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі позивача за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р. склав 2380215 грн. 51 коп. Будь-якими доказами відповідач та треті особи не спростували вказаних розрахунків позивача.
		Крім цього, аргументи позивача по суті узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 06.07.2023р. у справі 1.380.2019.002126.
		 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність правових підстав щодо задоволення заявленого позову, з огляду на наступне.
		 
		Предметом розглядуваного спору є вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р. у розмірі 2380215 грн. 51 коп.
		 
		Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.ч.1 і 2 ст.370 КАС України).
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
		 
		Згідно з ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
		 
		Таким чином, законодавець передбачив обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.
		Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а невідкладно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
		 
		Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Ця відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.
		Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
		Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
		Таким чином, згідно ст.236 КЗпП України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
		Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст.236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
		 
		Стосовно стягнення саме з відповідача КМ України середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р. колегія суддів виходить з такого.
		 
		Згідно із ч.1 ст.113, п.9-2 ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади і призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем`єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України № 3166-VI від 17.03.2011р. «Про центральні органи виконавчої влади» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 795-VII від 27.02.2014р.) керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.
		Згідно з абз.1 ч.1 ст.19 цього Закону в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015р. керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.31 Закону України № 889-VIII від 10.05.2015р. «Про державну службу» рішення про призначення приймається на посаду державної служби категорії «А» суб`єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Як слідує із змісту п.п.1, 10 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затв. постановою КМ України № 275 від 19.04.2017р., Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Держекоінспекцію очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.
		 
		Отже, у розумінні ст.236 КЗпП України власником (уповноваженим органом), який має обов`язок видати наказ (розпорядження) про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України, є КМ України, а відтак витрати по виплаті середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015р. у справі № 813/889/15 повинен нести саме цей орган виконавчої влади.
		Із змісту постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015р. у справі № 813/889/15 слідує, що із займаної посади позивача було звільнено відповідачем КМ України. Відтак, саме протиправні дії КМ України стали підставою порушення прав позивача та пред`явлення позову про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду.
		 
		Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що на підставі відповідного рішення суду у відповідача КМ України виник обов`язок щодо поновлення позивача на посаді.
		Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі/посаді, є видання КМ України відповідного розпорядчого акту, що дає можливість позивачу приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.
		У свою чергу, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач на вказаній посаді не поновлений, що свідчить про затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та тягне за собою відповідальність КМ України на підставі ст.236 КЗпП України у розмірі середнього заробітку позивача за весь час затримки виконання рішення суду.
		 
		Відтак, саме КМ України є тим уповноваженим органом, який у разі затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, виплачує середній заробіток у разі затримки виконання судового рішення.
		 
		Приписи ст.236 КЗпП України не зобов`язують особу, щодо якої не виконується судове рішення про поновлення, чекати фактичного поновлення, а передбачає компенсацію (грошове вираження у вигляді санкції за невиконання рішення про поновлення на посаді) з моменту виникнення на те підстав, до обраної самою особою дати.
		Відповідно, саме з КМ України підлягає до стягнення заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р.
		 
		Також Верховний Суд у згаданій постанові від 06.07.2023 у справі 1.380.2019.002126 вказав про правомірність висновків судів попередніх інстанцій стосовно того, що належним відповідачем у цій справі є КМ України, оскільки відповідальним за затримку виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі є КМ України як суб`єкт призначення. Також Верховний Суд також погодився з висновками судів про те, що саме КМ України є уповноваженим органом, котрий виплачує середній заробіток у разі затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника (Т.1, а.с.63-79).
		 
		Щодо правильного обчислення розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р. колегія суддів керується наступним.
		 
		Згідно усталеної судової практики, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
		Таким чином, суди зобов`язані викласти у рішенні як спосіб, у який вони обчислили середньоденне грошове забезпечення та середній заробіток за час вимушеного прогулу/затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, так і вихідні дані, необхідні для таких розрахунків.
		 
		Стаж державної служби позивача станом на 23.01.2015р. становить 13 років 09 місяців 02 дні.
		 
		Згідно із ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
		Таким чином, розмір надбавки за вислугу років на державній службі позивача складає 39 % посадового окладу.
		Відповідно до ч. 2 ст.52 Закону України «Про державну службу» розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
		Постановою КМ України № 15 від 18.01.2017р. «Питання оплати праці працівників державних органів» (в редакціях у спірний період) встановлено розмір надбавка до посадового окладу за ранг. Позивачу присвоєно 7 ранг державного службовця, розмір надбавки становить 400 грн.
		 
		У період з 01.04.2019р. по 31.12.2019р. розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 24000 грн (що підтверджується штатним розписом Державної екологічної інспекції України на 2019 рік  Т.1, а.с.80-83).
		До заробітної плати включалась надбавка за ранг (7 ранг державного службовця) у розмірі 400 грн. (згідно постанови КМ України № 15 від 18.01.2017р.), надбавка за вислугу років - 9360 грн. (39 % посадового окладу).
		Згідно додатку до листа Міністерства соціальної політики України № 78/0/206-18 від 08.08.2018р. «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» кількість робочих днів у періоді з 01.04.2019р. по 31.12.2019р. становить 189 робочих дні.
		Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у період з 01.04.2019р. по 31.12.2019р. становив 33760 грн. (24000 грн. + 400 грн. + 9360 грн.).
		Розмір середньоденної заробітної плати, починаючи з 01.04.2019р., становить 1607 грн. 61 коп. (33760 грн. ( розмір заробітної плати)/21 - кількість робочих днів у квітні 2019 року).
		Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.12.2019р. становить 303838 грн. 29 коп. (1607 грн. 61 коп. (розмір середньоденної заробітної плати) х 189 робочих днів).
		 
		У період з 01.01.2020р. по 31.12.2021р. розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 29400 грн., що підтверджується штатним розписом Державної екологічної інспекції України на 2020 рік та штатним розписом Державної екологічної інспекції України на 2021 рік  Т.1, а.с.84-92).
		Окрім того до заробітної плати включалась надбавка за ранг (7 ранг державного службовця) у розмірі 400 грн. (згідно постанови КМ України № 15 від 18.01.2017р.); надбавка за вислугу років - 11466 грн. (39 % посадового окладу).
		Згідно додатку до листа Міністерства соціальної політики України № 1133/0/206-19 від 29.07.2019р. «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік» кількість робочих днів у 2020 році становить 251 робочий день.
		Відповідно до додатку до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3501-06/2019 від 12.08.2020р. «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» кількість робочих днів у 2021 році становить 250 робочих днів.
		Отже, кількість робочих днів у періоді 01.01.2020р. по 31.12.2021р. становить 501 робочий день.
		Розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у період з 01.01.2020р. по 31.12.2021р. становив 41266 грн. (29400 грн. + 400 грн. + 11466 грн.)
		Розмір середньоденної заробітної плати, починаючи з 01.01.2020р., становить 1965 грн. 04 коп. (41266 грн ( розмір заробітної плати)/21 - кількість робочих днів у січні 2020 року).
		Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2020р. по 31.12.2021р. становить 984485 грн. 04 коп. (1965 грн. 04 коп. (розмір середньоденної заробітної плати) х 501 робочий день).
		 
		У період з 01.01.2022р. по 31.10.2023р. розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 31200 грн., що підтверджується штатним розписом Державної екологічної інспекції України на 2022 рік та штатним розписом Державної екологічної інспекції України на 2023 рік (Т.1, а.с.93-101).
		Окрім того до заробітної плати включалась надбавка за ранг (7 ранг державного службовця) у розмірі 400 грн. (згідно постанови КМ України № 15 від 18.01.2017р.); надбавка за вислугу років - 12168 грн. (39 % посадового окладу).
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану в Україні продовжено. 
		Тривалість робочого часу в умовах воєнного стану врегульовано Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Згідно з ст.1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Відповідно до ч.ч.1-5 ст.6 вказаного Закону нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об`єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
		Для працівників, зайнятих на об`єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень. П`ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
		З метою встановлення кількості робочих днів за посадою Голови Державної екологічної інспекції України в період воєнного стану, стороною позивача було надіслано адвокатський запит до Державної екологічної інспекції України.
		У відповіді № 1745/5/16-24 від 03.04.2024р. Державно екологічна інспекція України повідомила, що у 2022 році загальна кількість робочих днів для посадових осіб Держекоінспекції становили - 257 днів, у період з 01.01.2023р. по 31.10.2023р. - 217 днів.
		Отже, кількість робочих днів у періоді з 01.01.2022р. по 31.10.2023р. становить 474 робочих дні.
		Розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у період з 01.01.2022р. по 31.10.2023р. становив 43768 грн. (31200 грн. + 400 грн. + 12168 грн.)
		Розмір середньоденної заробітної плати, починаючи з 01.01.2022р., становить 2303 грн. 57 коп. (43768 грн. (розмір заробітної плати)/19 - кількість робочих днів у січні 2022 року).
		Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2022р. по 31.10.2023р. становить 1091892 грн. 18 коп. (2303 грн. 57 коп. (розмір середньоденної заробітної плати) х 474 робочих дні).
		 
		Таким чином, сукупний розмір середнього заробітку заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі позивача за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р. становить 2380215 грн. 51 коп. 
		Відповідач і треті особи під час судового розгляду справи не спростували правильність вищевказаних розрахунків.
		 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що суд першої інстанції належно перевірив та з`ясував дати підвищення посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України у спірному періоді, кількість календарних років стажу державної служби у позивача станом на момент його звільнення, розміри надбавки за вислугу років, надбавки за ранг згідно з умовами оплати праці, кількість робочих днів у проміжку часу до чергового підвищення окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України.
		 
		Водночас, апеляційна скарга не містить заперечень/зауважень щодо розрахунку суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.04.2019р. по 31.10.2023р.
		 
		Апелянт наголошує на тому, що при обрахунку стажу державної служби позивачем помилково зарахований стаж роботи 01.06.2000р. по 15.03.2002р. у лісогосподарському об`єднанні «Львівліс» мисливствознавцем 1 категорії відділу мисливського господарства і контролю за використанням тваринного світу, оскільки у редакції Порядку обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМ України № 283 від 03.05.1994р. «Про порядок обчислення стажу державної служби» на момент роботи позивача у вказаному об`єднанні такий стаж не зараховувався до стажу державної служби.
		З цього приводу колегія суддів зазначає, що стаж державної служби позивача слід обчислювати станом на 23.01.2015р. (тобто, на момент звільнення позивача).
		Як вбачається з відомостей трудової книжки ОСОБА_1 , такий з 01.06.2000р. по 15.03.2002р. працював у лісогосподарському об`єднанні «Львівліс» мисливствознавцем 1 категорії відділу мисливського господарства і контролю за використанням тваринного світу.
		Відповідно до п.3 вказаного Порядку до стажу державної служби включається також час роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних лісогосподарських об`єднань Міністерства лісового господарства та державних лісогосподарських об`єднань Державного комітету лісового господарства (пункт 3 доповнено абзацом згідно з постановою КМ України № 43 (43-2005-п) від 15.01.2005р.).
		Апеляційний суд наголошує, що такий стаж позивача (01 рік 09 місяців 14 днів) зараховується до стажу державної служби на підставі п.3 зазначеного Порядку, у редакції станом на момент звільнення позивача (23.01.2015р.), а не його роботи.
		 
		Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
		 
		Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.
		 
		З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта КМ України.
		 
		Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
		 
		Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024р. в адміністративній справі № 380/25725/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду  без змін.
		Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Кабінет Міністрів України.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська   Р. Б. Хобор  
		 
		Дата складання повного тексту судового рішення: 27.06.2024р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...