Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 290/289/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2024.
Дата набрання законної сили: 03.07.2024
Номер судового провадження: 61-2175зно24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА                                                                   
		 
		03 липня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 290/289/22
		провадження № 61-2175 вно 24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., 
		 
		розглянув заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід у справі 
		за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Капустинської Ганни Олександрівни, про перегляд постанови Верховного Суду від 22 березня 2023 року за нововиявленими обставинами 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), Міністерство оборони України (далі - МО України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
		Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 22 червня 
		2022 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 29 липня 2020 року.
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів: Білоконь О. В., Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Яремка В. В., від 22 березня 
		2023 року (провадження № 61-13369св22) у задоволенні клопотання 
		ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження відмовлено. Касаційну скаргу МО України задоволено частково. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 22 червня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року скасовано. Провадження у справі 
		за вказаною заявою ОСОБА_2 закрито. Роз`яснено ОСОБА_2 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
		У лютому 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Капустинська Г. О., звернулася до Верховного Суду з заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 22 березня 2023 року за нововиявленими обставинами.
		Підставою перегляду зазначеного судового рішення заявник указує пункт 3 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме скасування судового рішення, 
		яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року відкрито провадження 
		за нововиявленими обставинами у вказаній справі, після усунення недоліків заяви, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2024 року. Витребувано 
		із районного суду вищевказану цивільну справу. Справу за заявою ОСОБА_2 призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалу надіслано заявникові та іншим учасникам справи разом із копією заяви 
		та доданих до неї матеріалів.
		Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06 червня 
		2024 року справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, 
		які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Гулько Б. І., Коломієць Г. В., 
		Лідовець Р. А.
		У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		У ході розгляду Верховним Судом справи суддя Гулейков І. Ю. заявив 
		про самовідвід у справі з тих підстав, що він брав участь у Верховному Суді 
		у розгляді цієї справи (№ 290/289/22-ц, провадження № 61-13369св22).
		Зокрема, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів: Білоконь О. В., Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Яремка В. В., від 22 березня 
		2023 року (провадження № 61-13369св22) у задоволенні клопотання 
		ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження відмовлено. Касаційну скаргу МО України задоволено частково. Рішення судів попередніх інстанцій 
		у цій справі скасовано. Провадження у справі за вказаною заявою ОСОБА_2 закрито. Роз`яснено ОСОБА_2 право звернутися з відповідним позовом 
		до суду адміністративної юрисдикції.
		У зазначеному судовому рішенні суддею висловлена певна правова позиція 
		щодо спірних правовідносин, зокрема щодо юрисдикції спору.
		Представник ОСОБА_2 - адвокат Капустинська Г. О., звернулася 
		до Верховного Суду із заявою про перегляд указаної постанови Верховного Суду 
		від 22 березня 2023 року за нововиявленими обставинами й підставою перегляду зазначеного судового рішення заявник указує пункт 3 частини другої статті 423 
		ЦПК України, а саме скасування судового рішення, яке стало підставою 
		для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі 
		№ 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено, у тому числі, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження 
		№ 61-13369св22), у складі колегії суддів якої брав участь суддя Гелейков І. Ю.
		Таким чином, указана заява про самовідвід підлягає задоволенню.
		Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя 
		не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
		Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених 
		у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
		Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження 
		у справі.
		Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
		Із практики Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ) слідує, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, 
		що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі 
		«Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву 
		в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі 
		«Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).
		У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ 
		з посиланням на його усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним 
		та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться 
		до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, 
		чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (параграф 52).
		Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо 
		для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви 
		в неупередженості судді.
		Ураховуючи викладене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості 
		чи об`єктивності судді, заяву судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу. 
		Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зробила висновок про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Гулейкова І. Ю.
		Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву судді Верховного Суду Гулейкова Ігоря Юрійовича про самовідвід задовольнити.
		Відвести суддю ОСОБА_1 за його заявою від участі 
		у розгляді справи № 290/289/22 за заявою ОСОБА_2 
		про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки 
		без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Капустинської Ганни Олександрівни, про перегляд постанови Верховного Суду від 22 березня 2023 року за нововиявленими обставинами (провадження 
		№ 61-2175вно24)
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                             Д. Д. Луспеник
		Судді:                                                                                       І. Ю. Гулейков
		Б. І. Гулько
		Г. В. Коломієць
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...