Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/37039/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Надіслано судом: 10.07.2024. Зареєстровано: 11.07.2024. Оприлюднено: 12.07.2024.
Дата набрання законної сили: 10.07.2024
Номер судового провадження: 4423/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 липня 2024 р. Справа № 520/37039/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бегунца А.О.,
		Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.03.24 по справі № 520/37039/23
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Головного управління ДПС у Харківській області третя особа: Державна податкова служба України 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, звернувся до звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07.04.2021 № 0138293-2413-2035 про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 311,72 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області з порушенням норм законодавства є протиправним та підлягає скасуванню. Позивачем зазначено, що відповідач невірно розраховував податок згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, застосувавши ставку податку у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м. будівлі, замість 0%.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07.04.2021 №0138293-2413-2035 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 311,72 грн.
		Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок.
		Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно відомотей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 , у 2020 році перебувала квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 66,6 м2.
		Так, податок нараховано відповідно до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові". Ставка податку у 2020 році для об`єктів житлової нерухомості становила 1% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020 (4723,00 гривень).
		Отже, до об`єкта житлової нерухомості, а саме: квартири, що перебуває у власності Позивача, контролюючим органом застосовано ставку податку у розмірі 1% відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом до відповідного податкового періоду за 1 кв метр.
		Стосовно посилання позивача на рішення №542/17 щодо установленої пільги апелянт зазначив, що рішенням №542/17 ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 м2, що знаходяться у власності фізичних осіб, на 2017 рік та наступні роки встановлено у розмірі 0 відсотків.
		Однак, рішення №542/17 не відповідає вимогам Податкового кодексу України та повноваженням міської ради в частині встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 м2, що знаходяться у власності фізичних осіб.
		Нормами Податкового кодексу України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України.
		Розрахунок податку за об`єкт житлової нерухомості, належний позивачу на праві власності у 2020 році, визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні: станом на 01.01.2020 мінімальна заробітна плата складала 4723,00 грн (4723,00*1%=47,23 гривень). За об`єкт житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 66,6 м2, сума податку склала: загальна площа квартири, що перебуває у власності позивача - 66,6 м2, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування, відповідно до норм ПК України, - 60 м2. Отже, база оподаткування складає 66,66 - 60 = 6,6 м2. 6,6 х 47,23 = 311,72 грн, де 6,6 - площа житлової нерухомості, з урахуванням пільги у вигляді зменшення бази оподаткування, що перебуває у власності позивача, 47,23 - ставка податку у 2020 році (1% *4723,00 гривень).
		З огляду на те, що ОСОБА_1 відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником об`єкта оподаткування, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 66,6 м2, відповідно до норм чинного законодавства ГУ ДПС сформовано податкове повідомлення - рішення від 07.04.2021 № 0138293-2413-2035 на суму 311,72 гривень, яке направлено на податкову адресу позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду порушує матеріальні норми чинного законодавства та ґрунтується виключно на правовій позиції позивача.
		Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
		Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Головним управлінням ДПС у Харківській області, 07.04.2021 на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформовано податкове повідомлення  рішення №0138293-2413-2035, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік в розмірі 311,72 грн за нерухомий об`єкт  квартиру, загальною площею 66,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
		Судом також встановлено, що 29.08.2023 позивач, скориставшись правом на адміністративне оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою.
		Рішенням Державної податкової служби України від 19.10.2023 № 31395/6/99-00-06-01-06-06 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.04.2021 №0138293-2413-2035 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
		Згідно пп.266.1.1 п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України).
		Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		Згідно пп. 266.4.1 п.266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
		Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6. ст.266 Податкового кодексу України).
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,6 кв.м., житлова площа 40,8 кв.м. Вказане підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за параметрами пошуку " ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ", копії яких містяться в матеріалах справи.
		Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		Згідно пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Відповідно до положень Податкового кодексу України, на підставі ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на 11 сесії Харківської міської ради прийнято рішення від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким зокрема, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори. Згідно п.4 рішення №542/17 набирало чинності з 01.03.2017 року.
		Так, додатком 1 рішення від 22.02.2017 року №542/17 визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (п.1 додатку №1); ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об`єктів, визначених п.3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток (п.2 додатку №1); ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків (п.3 додатку №1).
		При цьому, у п.4 рішення Міської ради №542/17 указано, що це рішення набирає чинності з 01.03.2017р.
		Таким чином, у силу дії запровадженою Харківською міською радою пільги з квартир площею до 85,00 кв.м. підлягає справлянню податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставкою 0% з 01.03.2017.
		Сторонами не заперечуються обставини того, що площа квартири заявника не перевищує 85,00 кв.м.
		Пунктом 3 рішення встановлено, що місцеві податки та збори на території міста Харкова справляються відповідно до норм Податкового кодексу України, з урахуванням ставок та пільг, встановлених п. 2 цього рішення. Об`єкт оподаткування, платники податку, податковий період та інші обов`язкові елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, єдиного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору визначаються відповідно до норм Податкового кодексу України.
		В пунктах 1, 2 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 №542/17 зазначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
		Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об`єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.
		В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що при обрахуванні позивачеві податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік та винесенні спірного податкового повідомлення  рішення, податковий орган здійснював наступний розрахунок: 66,6 кв.м. (загальна площа квартири позивача) - 60 кв.м (пільга, передбачена пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України) х 47,23 грн. - ставка податку на нерухоме майно за 2020 рік за 1 кв.м. бази оподаткування (1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного 2020 року, яка становила 4723,00 грн.) = 311,72 грн.
		Положеннями пп.266.4.2 п.266.4. ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
		В свою чергу, пунктом 3 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 №542/17 визначено, що ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
		Зважаючи на те, що загальна площа квартири позивача, яка стала об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, становить 66,6 кв.м., то відповідно ставка податку відносно таких квартир, власниками яких є фізичні особи (в даному випадку, позивач) встановлюється у розмірі 0 відсотків.
		Посилання апелянта на положення пп.12.3.7 п.12.3 ст.12 ПК України, згідно якого не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки рішенням 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 №542/17 не встановлювалися індивідуальні пільгові ставки податку для окремих фізичних осіб, та такі особи в індивідуальному порядку від сплати податку не звільнялись.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведено підстав для застосування при формуванні спірного податкового повідомлення-рішення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 1%, відтак, спірне податкове повідомлення-рішення від 07.04.2021 №0138293-2413-2035 прийнято безпідставно та необґрунтовано, а тому остання підлягає скасуванню.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
		Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
		Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
		Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/37039/23 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. 
		 
		Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді   Л.В. Курило   Л.В. Мельнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...