Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/10766/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Надіслано судом: 10.07.2024. Зареєстровано: 12.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2024.
Дата набрання законної сили: 01.08.2024
Результат оскарження 01.08.2024 Апеляційний суд міста Києва: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 3/755/4202/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/10766/24
		Провадження №: 3/755/4202/24
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		"10" липня 2024 р. м. Київ
		Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , громадянина України, місце роботи - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, 
		за ст. 188-40 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		13.06.2024 року уповноваженою посадовою особою Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-40 КУпАП.
		З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у межах здійснення парламентського контролю на підставі статті 101 Конституції України, ст.ст. 13, 15, 16, 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР (далі - Закон № 776/97-ВР) з метою отримання інформації про результати службової перевірки за фактами порушень прав і свобод людини і громадянина, виявленими під час відвідування, та копій відповідних матеріалів, а також ураховуючи інформацію, що надійшла до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Секретаріат Уповноваженого, Уповноважений, Представник Уповноваженого) про внесення Офісом Генерального прокурора до ЄРДР інформації щодо 3-х фактів ймовірних незаконних дій працівників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, представник Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи ОСОБА_2 звернувся до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області листом від 19.04.2024 №4607.2/24/39.1. Листом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 16.05.2024 №8010.8.1.1-22206/80.4-24 за підписом заступника начальника ОСОБА_1 . представнику Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи ОСОБА_2 відмовлено в наданні копій матеріалів службової перевірки, аргументуючи відсутністю правових підстав, оскільки, на думку ОСОБА_1 , ст. 19-1 Закону № 776/97-ВР не містить посилання на повноваження щодо отримання копій документів. Виходячи із викладеного, вказані дії заступника керівника ЦМУ ДМС м. Києві та Київській області ОСОБА_1 з ненадання копій матеріалів службової перевірки створюють перешкоди у реалізації повноважень Уповноваженого, визначених законом, а також порушують вимогу щодо співпраці з Уповноваженим, визначену статтею 22 Закону № 776/97-ВР. Ураховуючи пряме ігнорування вимог ст.ст. 13, 19-1 та 22 Закону № 776/97-ВР, у діях заступника керівника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-40 КУпАП, а саме: невиконання законних вимог представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У протоколі також зазначено, що особу, яка вчинила правопорушення, виявлено 13.06.2024 після отримання відповідного підтвердження, і такою особою є ОСОБА_1 ; правопорушення вчинене - 16.05.2024 о 14:54 за місцем роботи ОСОБА_1 : Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А; потерпілий - представник Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи ОСОБА_2 .
		У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, з`явився його представник адвокат Валенко А.С., який подав до суду письмові пояснення та підтримав їх у повному обсязі. Адвокат просив закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ст. 188-40 КУпАП, посилаючись на порушення строків складення протоколу та невідповідність протоколу вимогам щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченими ст.ст. 254, 256 КУпАП. Крім того, адвокат зазначав про те, що вимога Представника Уповноваженого про надсилання поштовим зв`язком копій матеріалів службової перевірки не є законною, оскільки Уповноважений та його представники мають право ознайомлюватися з документами та отримувати їх копії виключно в приміщенні відповідної установи. Таким чином, вважає, що копії матеріалів службової перевірки не були надіслані на адресу Уповноваженого на законних підставах. Адвокат зазначав, що при підготовці матеріалів щодо адміністративного правопорушення вбачається суперечність між приватними інтересами колишніх співробітників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, які наразі є працівниками Представника Уповноваженого, та їх новими службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність, неупередженість при прийнятті рішень посадовими особами Уповноваженого та його Представника. Відтак, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить всіх конкретних даних, а тому він не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень частини третьої статгі 62 Конституції України, тлумачиться на користь ОСОБА_1 . Адвокат вважає, що з протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього матеріалів, вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-40 КУпАП.
		У судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що на час складення протоколу про адміністративне правопорушення він обіймав посаду Представника Уповноваженого з прав людини у місцях несвободи, а на час розгляду справи в суді він обіймає посаду заступника керівника Секретаріату Уповноваженого з прав людини. Пояснив, що відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, він підтримує повністю, та зазначив про такі відомості у судовому засіданні. Наголосив, що відмова заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 у надісланні результатів службової перевірки на адресу Представника Уповноваженого з прав людини, яка викладена у листі від 16.05.2024 року, є незаконною, вказаною відмовою ОСОБА_1 обмежив його в праві на ознайомлення та отримання копій документів службової перевірки. Обов`язку Представника Уповноваженого з прав людини приїжджати в орган державної влади, ознайомлюватися та отримувати копії документів у його приміщенні безпосередньо, законодавством не передбачено. Також зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений після того, як він отримав від ОСОБА_1 пояснення щодо відмови в наданні копії документів. ОСОБА_1 було запрошено на складання протоколу, однак останній не з`явився, у зв`язку з чим протокол про адімінстарпвне правопорушення було надіслано ОСОБА_1 поштовим зв`язком. Просив притягнути заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
		Перевіривши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши докази, які містяться в цих матеріалах, письмові заперечення адвоката Валенка А.С., а також заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.
		За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 278 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності   із законом.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Готуючись до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, підлягають вирішенню питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
		При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  
		Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Разом з тим, за змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини "Бендерський проти України" від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені.
		Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.
		Так, за змістом диспозиції ст. 188-40 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		При цьому об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини, пов`язані із забезпеченням діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представників.
		Об`єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представників (формальний склад). Повноваження Уповноваженого Верховної ради з прав людини або його представників та правила звернення з законними вимогами зазначені зокрема і в Законі України "Про Уповноваженого Верховної ради з прав людини".
		Суб`єкт адміністративного правопорушення - є як громадянин, так і посадові особи.
		Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.  
		Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на виконання вказівки Голови ДМС України Наталії Науменко від 23.02.2024 № 8.3/552-24, за результатами відвідування з 23 по 26.01.2024 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області групою національного превентивного механізму Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, з метою встановлення можливих порушень в діях службових осіб ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, створено робочу групу та проведено службову перевірку.
		Представник Уповноваженого ОСОБА_2 листом від 19.04.2024 № 4607.2/24/39.1, керуючись ст. 19-1 Закону № 776/97-ВР, надіслав вимогу до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про надання інформації про результати проведеної службової перевірки та направлення копій її матеріалів у найкоротший термін.
		Листом від 16.05.2024 № 8010.8.1.1-22206/80.4-24 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повідомило Представника Уповноваженого про результати службової перевірки та вжиті заходи, а також про те, що зазначена у запиті ст. 19-1 Закону не містить посилання на повноваження щодо витребування матеріалів та документів, за таких обставин немає правових підстав для направлення копії висновку службової перевірки. Лист підписано особисто заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області  ОСОБА_1  у паперовій формі та кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
		Листом від 07.06.2024 № 7109.2/7447/1/24/39.1, який 11.06.2024 року надійшов до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, Представник Уповноваженого ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про те, що в йою діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення за ст. 188-40 КУпАП, про намір скласти відносно нього 13.06.2024 року протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку із відмовою у направленні копії висновку службової перевірки, роз`яснено права та обов`язки особи, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Викликано 13.06.2024 року особисто до Секретаріату Уповноваженого та зобов`язано мати при собі документи, що підтверджують особу.
		Додатково, листом від 07.06.2024 № 7146.2/7447/1/24/24/39.1 Представник Уповноваженого просив начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області забезпечити явку ОСОБА_1 13.06.2024 року до Секретаріату Уповноваженого для складання матеріалів про адміністративне правопорушення, наголошуючи на неправомірності його дій.
		Заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 . Представнику Уповноваженого направлено лист від 12.06.2024 № 8010.1-26575/80 Д-24. у якому викладено доводи, що підтверджують відсутність складу адміністративного правопорушення, наголошено на можливості ознайомитися з матеріалами службової перевірки та отримати їх копії безпосередньо в приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, а також наведено свідчення щодо завершення строків для складення протоколу, визначених ст. 254 КУпАП, та надано пояснення в порядку ст. 268 КУпАП, у статусі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
		Начальником ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Представнику Уповноваженого листом від 12.06.2024 № 8010.1-26607/80.1-24 додатково наголошено на можливості ознайомитися з матеріалами службової перевірки та отримати їх копії безпосередньо в приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
		13.06.2024 року головним спеціалістом відділу інспектування об`єктів контролю в правоохоронних, судових органах та військових формуваннях Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 188-40 КУпАІІ.
		У той же час, окрім матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом було досліджено письмові заперечення адвоката Валенка А.С., який діє в інтересах заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 , у яких останній по суті події зазначив наступне. Що стосується надання копій матеріалів службової перевірки, то листом за підписом ОСОБА_1 від 16.05.2024 № 22206/80.4-24 поінформовано Представника Уповноваженого про відсутність в Уповноваженого права, передбаченого Законом, на витребування копій матеріалів та документів. Тобто, в цій частині вимога Представника Уповноваженого про надання копій матеріалів службової перевірки не є законною, оскільки відповідно до п. 5 ст. 13 Закону № 776/97-ВР Уповноважений та його представники мають право ознайомлюватися з документами та отримувати їх копії виключно в приміщенні відповідної установи. Таким чином, копії матеріалів службової перевірки не були надіслані на адресу Уповноваженого на законних підставах. Крім того, орган чи посадова особа при направленні такого запиту повинна здійснити посилання на конкретну норму закону, яка надає йому вказані повноваження. Однак, у листі Представника Уповноваженого від 19.04.2024 № 4607.2/24/39.1 здійснено посилання на ст. 19-1 Закону, яка не містить визначених повноважень на витребування матеріалів чи їх копій, а відсилає до загальних норм Закону. Листом від 16.05.2024 № 8010.8.1.1-22206/80.4-24, що став підставою для складення протоколу, Представника Уповноваженого не обмежено в праві ознайомлюватися та отримати копії матеріалів службової перевірки безпосередньо в приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області у листі від 12.06.2024 № 8010.1-26575/80.4-24, за підписом ОСОБА_1 , Представнику Уповноваженого додатково наголошено: «Представник Уповноваженого не позбавлений права ознайомитися та отримати копії матеріалів службової перевірки безпосередньо у приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області». Начальником ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Представнику Уповноваженого листом від 12.06.2024 № 8010.1-26607/80.1-24 додатково наголошено на можливості ознайомитися з матеріалами службової перевірки та отримати їх копії безпосередньо в приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. Представник Уповноваженого наданим правом не скористався. Натомість, посадовою особою Уповноваженого відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
		Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 19-1 Закону № 776/97-ВР для виконання функцій національного превентивного механізму Уповноважений Верховної Ради України з прав людини реалізує інші повноваження, передбачені Законом.
		Відповідно до пункту 5 ст. 13 Закону № 776/97-ВР Уповноважений має право на ознайомлення з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, па підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах.
		Пунктами 1 та 2 ст. 22 Закону № 776/97-ВР встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об`єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений, зобов`язані співпрацювати з ним і надавати йому необхідну допомогу, зокрема: забезпечувати доступ до матеріалів і документів, у тому числі на засадах, визначених законодавчими актами щодо захисту інформації з обмеженим доступом; надавати інформацію і давати пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень.
		На підставі аналізу вказаних норм Закону № 776/97-ВР можна дійти висновку про те, що статтею 22 цього Закону за посадовими особами, в тому числі і органів державної влади, закріплено обов`язок співпраці з Уповноваженим або його представниками шляхом забезпечення доступу до матеріалів і документів, надання інформації та відповідних пояснень, проте цей обов`язок виникає  лише за наявності законної вимоги Уповноваженого або його представника.
		Крім того, вказаними нормами передбачено наявність в Уповноваженого та його представників права на отримання інформації та ознайомлення з матеріалами в приміщенні відповідної установи. Водночас, норми вказаного Закону не наділяють Уповноваженого та його представників беззаперечним правом витребовувати матеріали шляхом надсилання їх на адресу останнього.
		Вивчивши вказані матеріали, вислухавши доводи учасників провадження, проаналізувавши норми закону, суд приходить до висновку про відсутність у діях заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення за ст. 188-40 КУпАП, оскільки як вбачається з листа від 16.05.2024 № 8010.8.1.1-22206/80.4-24, що став підставою для складення протоколу, заступник начальника ОСОБА_1 повідомив Представника Уповноваженого про те, що зазначена у запиті ст. 19-1 Закону не містить посилання на повноваження щодо витребування матеріалів та документів, тому за таких обставин немає правових підстав для направлення копії висновку службової перевірки. Отже, заступник начальника ОСОБА_1 вважав таку вимогу Представника Уповноваженого незаконною. Разом з тим, Представника Уповноваженого не було обмежено в праві на ознайомлення та отримання копій матеріалів службової перевірки безпосередньо в приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. Крім того, матеріали справи містять лист ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 12.06.2024 № 8010.1-26575/80.4-24 (за підписом ОСОБА_1 ) з поясненнями стосовно фактичної та правової підстав своїх дій та рішення щодо ненадіслання копій документів, у яких ОСОБА_1 наголошував на можливості Представника Уповноваженого ознайомитися з матеріалами службової перевірки та отримати їх копії безпосередньо в приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. Крім того, начальником ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Представнику Уповноваженого листом від 12.06.2024 № 8010.1-26607/80.1-24 додатково наголошено на можливості ознайомитися з матеріалами службової перевірки та отримати їх копії безпосередньо в приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. Однак Представник Уповноваженого наданим правом не скористався. 
		Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то слід зазначити, що з письмових пояснень ОСОБА_1 від 12.06.2024 року вбачається, що останній не мав на меті обмежувати право Представника Уповноваженого на отримання копії матеріалів службової перевірки, та зазначив, що зробити це можна безпосередньо в приміщенні ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. 
		Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних про форму вини останнього, про наявність прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП, та не містять жодних доказів на підтвердження такого умислу. Натомість, з пояснень особи чітко вбачається, що вина в її діях відсутня.
		Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Суд вважає, що викладені у протоколі відомості про вчинення правопорушення є недоведеними.
		Крім того, доводи сторони захисту щодо порушення строків складення протоколу та невідповідність протоколу вимогам щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченими ст.ст. 254, 256 КУпАП, є слушними з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.                Як вбачається з матеріалів у даному провадженні, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 13.06.2024 року щодо заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 за ст. 188-40 КУпАП став лист ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 16.05.2024 №8010.8.1.1-22206/80.4-24 за його особистим підписом. 
		Отже, 16.05.2024 року - є датою вчинення адміністративного правопорушення. 
		Вказаний лист Представник Уповноваженого офіційно отримав - 28.05.2024 року № 7447/1/24.
		Отже, 28.05.2024 року - є датою виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
		У зв`язку з наведеним, відомості у протоколі про те, що особу, яка вчинила правопорушення, виявлено 13.06.2024 року після отримання відповідного підтвердження ОСОБА_1 , не відповідають матеріалам справи.
		У порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складено лише 13.06.2024 року, тобто через 16 днів з моменту виявлення посадовою особою Уповноваженого особи ОСОБА_1 .
		Отже, цей протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення.
		Тобто, протокол був оформлений з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом.
		До того ж у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.06.2024 року не зазначено дата, місяць, рік народження та інші основні дані ОСОБА_1 . При цьому, самостійно встановити вказані відомості про особу, яка притягається адміністративної відповідальності, суд позбавлений можливості, оскільки, по-перше, суд не може перекладати на себе повноваження посадової особи уповноваженої на складання відповідного протоколу, що призведе до порушення принципу рівності сторін процесу, по-друге, в матеріалах цієї справи немає відповідних даних, які б дозволили це зробити.
		Водночас з матеріалів справи вбачається, що під час їх оформлення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була допитана, їй не було вручено протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, а отже ОСОБА_1 не був ознайомлений з пред`явленим йому обвинуваченням належним чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно нього було складеного за його відсутності.
		Разом з цим слід зазначити, що під час складання даного протоколу про адміністративне правопорушення заступник начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 був запрошений Представником Уповноваженого для проведення відповідної процесуальної дії, однак до Секретаріату Уповноваженого не з`явився та надіслав свої пояснення, у зв`язку з чим на адресу його місця роботи було надіслано другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, який так і не був вручений останньому (акт про повернення конверта від 20.06.2024 року №89). Зазначене негативно впливає на процесуальне положення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що в умовах рівності та змагальності сторін є недопустимим.
		Таким чином, складання даного протоколу про адміністративне правопорушення відбулось через значний проміжок з моменту виявлення особи ОСОБА_1 , а тому слід вважати дії уповноваженої посадової особи Секретаріату Уповноваженого непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після виявлення особи та закріплення відповідних доказів про їх вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у подібних справах, у зв`язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим.
		Слід зазначити, що суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що існує суперечність між приватними інтересами колишніх співробітників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, які наразі є працівниками Представника Уповноваженого, та їх новими службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність, неупередженість при прийнятті рішень посадовими особами Уповноваженого та його Представника, оскільки вказані доводи жодним доказом не підтверджено.
		       Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
		Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
		У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
		Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Отже, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню  у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія  мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-40 КУпАП.
		Приймаючи таке рішення, суд бере до уваги правові позиції Київського апеляційного суду, викладених у постановах від 15.03.2021 року (справа № 362/6506/20), 14.05.2024 року (справа № 761/33440/23), 29.09.2020 року (справа № 367/2595/20), Житомирського апеляційного суду в постанові від 18.01.2024 року (справа № 296/9387/23), Миколаївського апеляційного суду в постанові від 19.08.2019 року (справа № 33/812/267/19).
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1  за ст. 188-40 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва.
		 
		Суддя                                                                                І.М. Омельян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...