Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3150/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2024. Зареєстровано: 12.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2024.

Номер судового провадження: 22/01/911/3150/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"09" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3150/23 
		 
		Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/3150/23
		За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7)
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт)
		про стягнення 12215,04 грн
		без повідомлення (виклику) сторін.
		Обставини справи:
		Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі  позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (далі  відповідач) про стягнення 12215,04 грн, з яких 8313,63 грн основного боргу, 3211,08 грн пені, 201,61 грн 3% річних та 488,72 грн інфляційних втрат.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №025-14/1-382 щодо відшкодування орендодавцю витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг у строк, визначений договором.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3150/23, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи, в т.ч. для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
		До Господарського суду Київської області за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи модуль «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, судові витрати в справі покласти на ДП МА «Бориспіль». Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач наголошує на тому, що одним із наслідків воєнних дій на території України є закриття з 24.02.2022 повітряного простору України для цивільних користувачів і, відповідно, зупинення діяльності аеропортів та суб`єктів, які надають послуги в сфері цивільної авіації на території аеропортів. Внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, введення воєнного стану на території України та нефункціонування ДП «МА «Бориспіль» господарська діяльність ТОВ «Аерохендлінг» фактично припинилася з 24.02.2022, що підтверджується наказом про призупинення господарської діяльності та звітністю щодо обсягу реалізованих послуг. Відповідач наголошує на тому, що у зв`язку з вказаними діями необхідність користування приміщенням та споживання у ньому комунальних послуг фактично відпала. Крім того ТОВ «Аерохендлінг» вказує на те, що у нього відсутній безперешкодний доступ до орендованого приміщення та терміналу «D» міжнародного аеропорту «Бориспіль», у зв`язку із тим, що аеропорт є стратегічно важливим об`єктом, і доступ до його приміщень обмежений, відтак він звільнений від сплати орендної плати. Так, відповідач звертає увагу суду на пп.4-2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» відповідно до якої, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розташоване в аеропортах державної форми власності, починаючи з 24 лютого 2022 і до моменту відновлення авіаційної діяльності таких аеропортів. Крім того, відповідач наголошує на тому, що протягом спірного періоду неодноразово надсилав листи до ДП МА «Бориспіль» із зауваженнями до актів приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), в яких просив, зокрема, відкоригувати розмір витрат на комунальні послуги за договором починаючи з 24.02.2022 у зв`язку із тим, що відповідач фактично не використовує приміщення з незалежних від нього причин, і такі послуги фактично не надаються позивачем. Відповідач також вважає, що заявлена позивачем пеня у розмірі 3211,08 грн, нарахована на заборгованість за житлово-комунальні послуги, не підлягає стягненню у відповідності до пп. 4 п. 3 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» в якій визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
		До Господарського суду Київської області за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи модуль «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем не надано доказів того, що позивачем не надавались послуги за договором. Позивач стверджує, що згідно з умовами пункту 2.2.2 договору рахунки-фактури та акти наданих послуг вважаються отриманими відповідачем, натомість, останнім не подано актів-претензій в порядку та з підстав, що визначені пунктом 1.5 договору, а тому його доводи про неотримання послуг не відповідають дійсним обставинам справи. Також, позивач звернув увагу, що відповідач не повідомляв позивача про неможливість виконання зобов`язань та не надав сертифікат Торгово-промислової палати України про настання у відповідача форс-мажорних обставин, а тому відповідач не звільнений від виконання обов`язків за договором у спірному періоді. Позивач вважає помилковими посилання відповідача на підпункт 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», оскільки предметом договору є відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання орендованого майна, а не надання житлово-комунальних послуг.
		Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд 
		встановив:
		Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі  балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (далі  орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №02.5-14/1-382 (далі  договір) відповідно до умов якого у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування частини приміщення №1, загальною площею 4,6 кв.м. у підвалі (зона обробки багажу) пасажирського терміналу «D», для обладнання робочого місця диспетчера-координатора комплектування та видачі багажу, далі  майно або приміщення (п.1.1 договору). 
		Відповідно до п.1.1.1 договору балансоутримувач надає, а орендар отримує та оплачує наступні послуги, далі  послуги, за такими вартостями (цінами), далі  вартість: постачання теплової енергії  за 1 Гкал  2080,00 грн без ПДВ; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника  за місяць  42,00 грн без ПДВ; вода, використана для прибирання 1 кв.м. приміщення самостійно  за місяць  3,00 грн без ПДВ; прибирання та вивезення твердих побутових відходів  за 1 куб.м.  110,00 грн без ПДВ включно по 31.05.2019, 145,00 грн без ПДВ з 01.06.2019. 
		Згідно з п.1.1.2 договору балансоутримувач забезпечує технічну можливість для під`єднання обладнання орендаря до електричних мереж балансоутримувача з метою передачі орендарю електричної енергії, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача за цінами (тарифами), встановленими уповноваженим органом державної влади (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі  НКРЕКП). Надання послуг та забезпечення технічної можливості для під`єднання обладнання орендаря до електричних мереж балансоутримувача, з метою передачі орендарю електричної енергії, далі  послуги. 
		Відповідно до п.1.1.3 договору орендар щорічно сплачує балансоутримувачу компенсацію земельного податку за звітний рік за оренду майна. Сума компенсації розраховується пропорційно площі орендованого майна. Сплата відбувається у термін, визначений п.2.2.2 договору. 
		Сплата за послуги, вказані в таблицях №1 та №2, здійснюється орендарем з 24.04.2019 (дата підписання акту приймання передачі орендованого майна від 24.04.2019 до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, №2250 від 24.04.2019 (далі  договір оренди №2250 від 24.04.2019)) (п.1.3 договору). 
		Відповідно до п.1.4 договору розмір плати за послуги залежить від фактичного їх об`єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов`язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством. 
		При порушенні балансоутримувачем умов договору щодо ненадання або надання не в повному обсязі послуг, зниження їх якості, сторони протягом двох календарних днів після порушення складають та підписують акт-претензію, в якому зазначаються терміни, види відхилення показників у наданні послуг тощо. Балансоутримувач протягом трьох робочих днів після підписання акту-претензії вирішує питання про перерахування платежів або видає орендарю обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. Спори щодо задоволення претензій орендаря вирішуються в суді. Орендар має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії (п.1.5 договору). 
		Згідно з п.1.9 договору вартість послуг може змінюватись у разі зміни витрат балансоутримувача, пов`язаних з наданням цих послуг, та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов`язаний повідомити орендаря у письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням, електронною поштою або вручити уповноваженій особі під підпис) не пізніше, ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до введення їх в дію, а орендар зобов`язаний прийняти їх для розрахунків. Даний лист буде вважатись невід`ємною частиною договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін в договір. Якщо не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дня введення нової вартості в дію орендар не повідомить письмово балансоутримувача про відмову прийняття до розрахунку нової вартості послуг, вона вважається прийнятою. Якщо орендар не приймає нову вартість, про це він письмово повинен повідомити балансоутримувача до дня введення в дію нової вартості. В такому разі, балансоутримувач має право розірвати в односторонньому порядку з дати введення в дію нової вартості послуг. Балансоутримувач інформує орендаря про розірвання договору листом, який буде вважатись невід`ємною частиною договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних додаткових дій щодо розірвання договору. 
		Відповідно до п.2.1.1 договору балансоутримувач зобов`язується надавати орендарю визначені договором послуги. 
		Згідно з п.2.1.6 договору балансоутримувач зобов`язується щомісяця, до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок-фактуру (далі  рахунок) за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг (далі  акт), який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості. 
		Відповідно до п.2.2.1 договору орендар зобов`язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором. 
		Орендар зобов`язується щомісяця, з 10 (десятого) числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.3 договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 10 (десяте) число кожного місяця незалежно від дати їх фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 (двадцятого) числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаний сторонами (п.2.2.2. договору).
		Згідно з п.3.1.4 договору балансоутримувач має право вимагати від орендаря своєчасної оплати згідно з пунктом 2.2.2 договору. 
		За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 4.1 договору). 
		Відповідно до п. 5.4 договору достатнім доказом дії форс-мажору є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим органом України.
		Договір набирає чинності з моменту укладення та діє до 23.03.2022 включно. Датою укладання договору вважається пізніша дата, якщо договір підписувався сторонами окремо (п.6.1 договору). 
		Відповідно до п.6.2 договору сторони домовились, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 24.04.2019. 
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах (п.6.3 договору). 
		Сторонами укладено також додаток №1 до договору  Графік зняття показників електролічильників та подання їх ДП МА «Бориспіль», додаток №2 до договору - зразок Звіту про використання електроенергії підприємством, додаток №3 до договору - зразок Переліку електрообладнання та кількість працюючих, додаток №4 до договору - Інструкція з організації роздільного збирання та перевезення побутових відходів, додаток №5 до договору  розрахунок споживання електроенергії згідно встановленої потужності ТОВ «Аерохендлінг», додаток №6 - Перелік об`єктів ТОВ «Аерохендлінг», що споживають електроенергію через мережі ДП МА «Бориспіль», додаток №7 - Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток №8 до договору - Загальна однолінійна схема електропостачання.
		Листом від 13.12.2019 №19-22/1-1817 позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг з 01.01.2020, а саме: постачання теплової енергії  за 1 Гкал.  2350,00 грн без ПДВ; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника  на місяць  50,00 грн без ПДВ; вода, використана для прибирання 1-го кв.м. приміщення самостійно  за місяць  4,00 грн без ПДВ.
		Листом від 27.10.2021 №25-22/1-317 позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг з 15.11.2021, а саме: виробництво, транспортування та постачання теплової енергії  за 1 Гкал.  2203,81 грн без ПДВ; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника  на місяць  99,68 грн без ПДВ; вода, використана для прибирання 1-го кв.м. приміщення самостійно  за місяць  6,23 грн без ПДВ.
		Листом від 04.01.2022 №19-22/1-175 позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг з 15.01.2022, а саме: виробництво, транспортування та постачання теплової енергії  за 1 Гкал.  4139,58 грн без ПДВ; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника  на місяць  140,46 грн без ПДВ; вода, використана для прибирання 1-го кв.м. приміщення самостійно  за місяць  6,33 грн без ПДВ.
		Листом від 12.01.2022 №19-22/1-377 позивач повідомив відповідача про зміну механізму надання/отримання, складу та назви послуги, а саме: відшкодування витрат вартості послуги з поводження з побутовими відходами  відповідно до цін та тарифів, встановлених сторонньою організацією, що надає послугу ДП МА «Бориспіль»; утримання контейнерів для побутових відходів та контроль за вивозом побутових відходів з території ДП МА «Бориспіль»: побутові відходи та великогабаритні відходи  за 1 куб.м.  22,00 грн без ПДВ. 
		Листом від 30.12.2022 №37-22-346 позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг з 01.01.2023, а саме: виробництво, транспортування та постачання теплової енергії  за 1 Гкал.  5109,79 грн без ПДВ; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника  на місяць  151,05 грн без ПДВ; вода, використана для прибирання 1-го кв.м. приміщення самостійно  за місяць  6,46 грн без ПДВ.
		Листом від 31.03.2023 №25-22/1-251 позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг з 12.04.2023, а саме: виробництво, транспортування та постачання теплової енергії  за 1 Гкал.  4792,57 грн без ПДВ; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника  на місяць  149,07 грн без ПДВ; вода, використана для прибирання 1-го кв.м. приміщення самостійно  за місяць  6,83 грн без ПДВ.
		На виконання умов вказаного договору позивач надав позивачу у період з лютого 2022 по серпень 2023 визначені договором послуги на загальну суму 8313,63 грн (з урахуванням коригуючих актів від 19.09.2022, 22.06.2022,15.06.2022, 26.05.2022), що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2022 №311322 на суму 739,66 грн, від 28.02.2022 №311540 на суму 258,12 грн, від 30.04.2022 №313609 на суму 385,97 грн, від 30.04.2022 №313610 на суму 385,97 грн, від 31.05.2022 №315482 на суму 372,05 грн, від 30.06.2022 №316743 на суму 372,05 грн, від 31.07.2022 №317884 на суму 372,05 грн, від 31.08.2022 №318436 на суму 372,05 грн, від 12.09.2022 на суму 0,24 грн, від 30.09.2022 на суму 372,05 грн, від 31.10.2022 на суму 372,05 грн, від 30.11.2022 на суму 460,46 грн, від 31.12.2022 на суму 487,30 грн, від 31.01.2023 на суму 548,21 грн, від 28.02.2023 на суму 532,31 грн, від 31.03.2023 на суму 467,72 грн, від 30.04.2023 на суму 396,47 грн, від 31.05.2023 на суму 395,47 грн, від 30.06.2023 на суму 395,47 грн, від 30.06.2023 на суму 4,38 грн, від 31.07.2023 на суму 395,47 грн, від 31.08.2023 на суму 395,47 грн. 
		Для оплати вартості наданих послуг позивач сформував та виставив відповідачу рахунки-фактури від 28.02.2022 №897/131 на суму 739,66 грн, від 28.02.2022 №898/78 на суму 258,70 грн, від 30.04.2022 №897/239 на суму 385,97 грн, від 30.04.2022 №897/240 на суму 385,97 грн, від 31.05.2022 №897/381 на суму 372,05 грн, від 30.06.2022 №897/475 на суму 372,05 грн, від 31.07.2022 №897/587 на суму 372,05 грн, від 31.08.2022 №897/706 на суму 372,05 грн, від 12.09.2022 №897/792 на суму 0,24 грн, від 30.09.2022 №897/851 на суму 372,05 грн, від 31.10.2022 №897/926 на суму 372,05 грн, від 30.11.2022 №897/1007 на суму 460,46 грн, від 31.12.2022 №897/1125 на суму 487,30 грн, від 31.01.2023 №897/68 на суму 548,21 грн, від 28.02.2023 №897/127 на суму 532,31 грн, від 31.03.2023 №897/232 на суму 467,72 грн, від 30.04.2023 №897/338 на суму 396,47 грн, від 31.05.2023 №897/426 на суму 395,47 грн, від 30.06.2023 №897/508 на суму 395,47 грн, від 30.06.2023 №897/544 на суму 4,38 грн, від 31.07.2023 №897/699 на суму 395,47 грн, від 31.08.2023 №897/785 на суму 395,47 грн.
		Перелічені вище документи надіслані позивачем відповідачу в його електронний кабінет та засобами поштового зв`язку, про що відповідач не заперечує.
		03.07.2023 ДП МА «Бориспіль» направив на адресу ТОВ «Аерохендлінг» претензію №35-28/5-169, в якій вимагало у місячний строк з дня отримання цієї претензії сплатити заборгованість за отримані послуги в лютому 2022 року  травні 2023 року на умовах договору №02.5-14/1-382 від 18.06.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та перерахувати кошти в сумі 7122,84 грн.
		На підтвердження отримання ТОВ «Аерохендлінг» претензії позивачем долучено до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0830107236859, з якого вбачається отримання поштового відправлення уповноваженим представником відповідача 24.07.2023. 
		Зазначена претензія, за твердженням позивача, залишилась без відповіді та задоволення відповідачем.
		Враховуючи те, що відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
		Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Положеннями ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 
		Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України він не має безперешкодного доступу до приміщення та терміналу «D» міжнародного аеропорту «Бориспіль», а також не має можливості використовувати приміщення для ведення господарської діяльності в ньому та за його цільовим призначенням відповідно до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 24.04.2019 №2250.
		Проте, як вже зазначалося, пунктом 1.5 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №02.5-14/1-382 передбачено, що при порушенні балансоутримувачем умов договору щодо ненадання або надання не в повному обсязі послуг, зниження їх якості, сторони протягом двох календарних днів після порушення складають та підписують акт-претензію, в якому зазначаються терміни, види відхилення показників у наданні послуг тощо. Балансоутримувач протягом трьох робочих днів після підписання акту-претензії вирішує питання про перерахування платежів або видає орендарю обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. Спори щодо задоволення претензій орендаря вирішуються в суді. Орендар має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.
		Також, пунктом 2.2.2 договору встановлено, що Датою отримання рахунку та акту вважається 10 (десяте) число кожного місяця незалежно від дати їх фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 (двадцятого) числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаний сторонами.
		Матеріали справи не містять доказів складення відповідачем актів-претензій та/або направлення на адресу позивача мотивованої відмови від писання актів, як і доказів оплати вартості наданих позивачем послуг.
		При цьому, лист на який посилається відповідач у відзиві від 22.08.2022 №01-12/184 не є належним доказом ненадання балансоутримувачем в період лютий 2022 - серпень 2023 послуг за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №02.5-14/1-382, оскільки вказаним договором визначено порядок та строки як для складання актів-претензій, так і для подання вмотивованої відмови від підписання актів здачі-приймання наданих послуг.
		У вказаному листі відповідач, висловлюючи свою незгоду з нарахуванням балансоутримувачем вартості послуг за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №02.5-14/1-382, в якості єдиної підстави вказував на введення воєнного стану на території України, як на причину, через яку ним не використовується спірне орендоване приміщення.
		Відповідно до п.5.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків, передбачених договором, якщо це є наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру, які жодна з сторін не могла ні передбачити, ні попередити, включаючи, але не обмежуючись переліченим: пожежі, повені, землетруси, воєнні дії, страйки, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково, якщо ті обставини безпосередньо вплинули на виконання обов`язків, передбачених договором, на період їх дії, далі  форс-мажор. 
		Згідно з п.5.2 договору сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана у письмовій формі повідомити іншу сторону протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту настання форс-мажору. Відсутність такого повідомлення позбавляє відповідну сторону права посилатись на форс-мажор у майбутньому. 
		У статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Також в ній визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
		Відповідно до пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)  це документ, за затвердженими президією Торгово-промислової палати України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим регламентом.
		Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 вищезазначеного Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
		Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
		У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначено: «Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом» та «Також, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору».
		Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Таким чином, сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення, а іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин чинним законодавством України не визначено.
		Матеріали справи не містять сертифікату Торгово-промислової палати України чи уповноважених регіональних торгово-промислових палат, що засвідчив би наявність форс-мажорних обставин, які впливають на можливість виконання зобов`язань відповідача за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №02.5-14/1-382. Також матеріали справи не містять доказів повідомлення про настання форс-мажорних обставин, які настали для відповідача та безпосередньо вплинули на виконання його обов`язків.
		Так, відповідно до підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розташоване в аеропортах державної форми власності, починаючи з 24.02.2022 і до моменту відновлення авіаційної діяльності таких аеропортів. У той же час, дія договорів оренди державного майна не припиняється, а відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
		Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази припинення чи розірвання договору оренди спірного приміщення, суд дійшов висновку, що відповідач продовжує орендувати спірне приміщення та не обмежений у своїх правах на використання даних приміщень.
		При цьому, суд враховує, що спірні послуги - не орендна плата, а вартість послуг, що надані для утримання приміщень відповідача, від сплати яких відповідач не звільнений, які фактично надаються і необхідність надання яких обумовлена самим фактом отримання приміщень у користування, при цьому, їх обсяг та, відповідно, вартість корелюється з обсягами фактичного споживання, відтак, враховує стан господарської діяльності відповідача.
		Оскільки відповідач не надав доказів своєчасного подання вмотивованих відмов від підписання актів здачі-приймання робіт до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №02.5-14/1-382 за період з лютого 2022 року по серпень 2023 року, то відповідно до пункту 2.2.2 договору перелічені акти вважаються підписаними.
		Вказані обставини свідчать про те, що відповідач у встановлений договором строк не оплатив вартість наданих послуг, чим порушив вимоги пунктів 2.2.1, 2.2.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №02.5-14/1-382, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 8313,63 грн.
		Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання перед позивачем своєчасно не виконав, сума основного боргу відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми 8313,63 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем належним чином не спростованими.
		У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3211,08 грн пені за загальний період прострочки з 21.03.2022 по 04.10.2023 відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку.
		Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до п.4.2 договору орендар зобов`язаний, у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг (п.2.2.2) та у разі порушення строків відшкодування витрат балансоутримувача по зберіганню окремого індивідуально визначеного майна орендаря п.2.2.17) сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.
		Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. 
		Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. 
		Заперечуючи проти позову в частині стягнення суми пені у розмірі 3211,08, відповідач посилався на постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, від 11.03.2020 №211, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 27.06.2023 №651 та підпункт 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)».
		Розглянувши вказані заперечення відповідача суд дійшов висновку про їх відхилення при розгляді справи з огляду на таке. 
		Підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і порушенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
		За визначенням пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		За умовами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2019 №02.5-14/1-382 балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги з: постачання теплової енергії; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника за місяць; вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно за місяць; прибирання та вивезення твердих побутових відходів за 1 куб.м; відшкодування вартості спожитої електричної енергії.
		Враховуючи, що предметом договору є відшкодування позивачеві, як балансоутримувачу орендованого відповідачем майна, витрат на утримання орендованого приміщення, а не надання позивачем житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку, що заборона, встановлена підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і порушенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», не поширюється на спірні правовідносини.
		Разом з цим, як вбачається з постанови Кабінету Міністрів України №651 від 21.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінений.
		Перевіривши наданий суду розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд зазначає що здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Також, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 201,61 грн 3% річних за загальний період прострочки з 21.03.2022 по 04.10.2023 та 488,78 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з 21.03.2022 по 04.10.2023.
		Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
		Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
		Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України). 
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8313,63 грн основного боргу, 3211,08 грн пені, 201,61 грн 3% річних та 488,72 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
		Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
		вирішив:
		1. Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про стягнення 12215,04 грн задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт, ідентифікаційний код 32614518) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) 8313 (вісім тисяч триста тринадцять) грн 63 коп. основного боргу, 3211 (три тисячі двісті одинадцять) грн 08 коп. пені, 201 (двісті одну) грн 61 коп. 3% річних, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн 72 коп. інфляційних втрат та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
		3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України. 
		Повний текст рішення складено 09.07.2024.
		 
		 
		 
		 
		Суддя О.О. Третьякова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...