Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/1057/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 25.07.2024. Зареєстровано: 26.07.2024. Оприлюднено: 29.07.2024.
Дата набрання законної сили: 25.07.2024
Номер судового провадження: 850/4277/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		25 липня 2024 року справа №200/1057/24 
		 
		м. Дніпро
		 
		 
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі №200/1057/24 (суддя І інстанції Бєломєстнов О.Ю., повний текст рішення складено 27 травня 2024 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАКОН ЛТД до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за формою «П» від 24 грудня 2021 року № 1516505990715 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2021 року в розмірі 835 525 грн; - за формою «Р» від 24 грудня 2021 року № 1516905990715 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 3 594 199 грн та штрафних санкцій в розмірі 898 549,75 грн; - за формою «Р» № 5/05-99-07-11/20334631 від 04.01.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 1836135 грн..
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПС у Донецькій області за формою «П» від 24 грудня 2021 року № 1516505990715 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2021 року в розмірі 835 525 грн., податкове повідомлення - рішення за формою «Р» від 24 грудня 2021 року № 1516905990715 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 3 594 199 грн та штрафних санкцій в розмірі 898 549,75 грн., податкове повідомлення - рішення за формою «Р» № 5/05-99-07-11/20334631 від 04.01.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 1836135 грн..
		Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1, пункту 44.2, статті 44 розд. ІІ Податкового Кодексу України, п.3 розд. ІІІ П(С)БО №1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, ч.2 ст.3 розд. І, ч.1 ст.11 розд. ІV Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, які призвели до порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2019 рік в сумі 1155200 грн, за 2020 рік в сумі 680935 грн та зменшенно від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2021 року в сумі 835525 грн; - підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 3 594 199 грн, в тому числі: за березень 2019 року на суму 166 460 грн, за червень 2019 року на суму 1 213 130 грн, за липень 2019 року на суму 1116460 грн, за вересень 2019 року на суму 132257 грн, за листопад 2019 року на суму 829452 грн, за грудень 2019 року на суму 136 440 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати на загальну суму 3 594 199 грн, в тому числі: за жовтень 2019 року на суму 366 216 грн, за листопад 2019 року на суму 1 719 370 грн, за грудень 2019 року на суму 448855 грн, за січень 2020 року на суму 975 645 грн, за лютий 2020 року на суму 84113 грн..
		Відповідач вважає, що позивачем не підтверджено належними доказами реальність проведення господарських операцій з його контрагентами: ТОВ "ТД НОТТО ТРЕЙД", ТОВ МАВІТАЛ, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ КРЕЙС", ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС", ТОВ "МАКІЛ", ТОВ "КОРС СТРЕЙД", ТОВ "БПП ОЙЛ", ТОВ "МАКСБУДРЕМ".
		Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, 77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача за період з 01.10.2018р. по 30.06.2021р. з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 27.10.2021р. № 12849/05-99-07-15-20334631 (т.2 арк. спр. 2-253), яким встановлені наступні порушення:
		- пункту 44.1, пункту 44.2, статті 44 розд. ІІ Податкового Кодексу України, п.3 розд.ІІІ П(С)БО №1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, ч.2 ст.3 розд.І, ч.1 ст.11 розд. ІV Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, які призвели до порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2019 рік в сумі 1155200 грн, за 2020 рік в сумі 680935 грн та зменшенню від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2021 року в сумі 835525 грн;
		- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 3 594 199 грн, в тому числі: за березень 2019 року на суму 166 460 грн, за червень 2019 року на суму 1 213 130 грн, за липень 2019 року на суму 1116460 грн, за вересень 2019 року на суму 132257 грн, за листопад 2019 року на суму 829452 грн, за грудень 2019 року на суму 136 440 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати на загальну суму 3 594 199 грн, в тому числі: за жовтень 2019 року на суму 366 216 грн, за листопад 2019 року на суму 1 719 370 грн, за грудень 2019 року на суму 448855 грн, за січень 2020 року на суму 975 645 грн, за лютий 2020 року на суму 84113 грн..
		Перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ "ТД НОТТО ТРЕЙД", ТОВ МАВІТАЛ, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ КРЕЙС", ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС", ТОВ "МАКІЛ", ТОВ "КОРС СТРЕЙД", ТОВ "БПП ОЙЛ", ТОВ "МАКСБУДРЕМ".
		Позивачем були надані заперечення на акт перевірки від 01.12.2021 №242 (т.1 арк. спр. 83-92). 21.12.2021 року засобами поштового зв`язку від відповідача позивачем отримано відповідь на заперечення до акту перевірки.
		На підставі висновків вищенаведеного акту перевірки 24 грудня 2021 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення (т.1 арк.спр. 71-80):
		- № 1516505990715, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 835 525,00 грн;
		- № 1516905990715, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 594 199,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 898 549,75 грн;
		- №1517305990715, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 836 135,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 288 800,00 грн..
		На вищевказані податкові повідомлення-рішення позивачем 28 грудня 2021 року було направлено до ДПС України скаргу за вих. № 248 (т.1 аркс. спр. 93-112).
		Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 01.06.2023 №13848/6/99-00-06-01-01-06 скаргу ТОВ «МАКОН ЛТД» задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2021 року № 1517305990715 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 288 800 грн відповідно до п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. В іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення №1516905990715 та № 1516505990715 залишено без змін (т.41 арк.спр.149-157).
		04 січня 2024 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 5/05-99-07-11/20334631, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 836 135,00 грн (т.1 арк.спр.117-119).
		Наведені обставини сторонами не оспорюються.
		Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
		Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. 
		Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. 
		Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
		Порядок проведення документальних планових перевірок визначено у статті 77 Податкового кодексу України, за приписами пункту 77.1 якої документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. 
		План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
		Пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України(із наступними змінами та в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
		Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
		Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що під дію мораторію підпадають планові документальні перевірки; мораторій встановлений на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
		Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовження дію карантину з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р.. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021 року (період в який було прийнято оскаржуваний наказ). Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 31.12.2021 року.
		Отже, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділуXX Перехідних положень ПК України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про порушення відповідачем порядку проведення перевірки позивача, її проведення під час дії вказаного вище мораторію.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.
		Щодо спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає наступне.
		За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).
		Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу ( п.198.6 ст.198ПК).
		У відповідності до вимог п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).
		За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон№996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
		Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).
		Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		За п.2.5 Положення № 88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
		Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
		Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
		Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
		Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
		Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 викладені наступні правові висновки: 
		«Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
		Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
		При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.».
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД» (постачальник) укладено договір постачання нафтопродуктів від 20.03.2019 №223/1/19 (т.3 арк.спр.1-6).
		ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД» на адресу позивача складено видаткову накладну від 20.03.2019р. № 201 та податкову накладну від 20.03.2019 № 71, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (паливо дизельне ДП-3- Євро 5-ВО код УКТ ЗЕД 2710194300) на загальну суму 998757,80 грн, у тому числі ПДВ 166459,63 грн (т.3 арк.спр.7-9).
		Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включена підприємством до складу податкового кредиту, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року у розмірі 166 459,63 грн.
		Оплату за дизельне паливо позивач здійснив шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД» (п/д від 28.03.2019 № 87) на суму 69 913,04 грн (т.3 арк. спр. 19).
		Позивачем до перевірки надано також договір відступлення права вимоги (цесії) від 29.03.2019 № 1, згідно з яким первісний кредитор ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД» відступає, а новий кредитор ТОВ «АРДОК» набуває право вимоги, належне первісному кредитору відповідно до Договору поставки від 20.03.2019 № 223/1/19. За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 928 844,72 грн (т.3 арк.спр.16-18).
		Розрахунки між позивачем та ТОВ «АРДОК» проводились у вексельній формі. Згідно з наданим до перевірки актом звірки взаємних розрахунків 01.04.2019 здійснено повернення суми грошових коштів у розмірі 928 844,72 гривень.
		На момент проведення перевірки заборгованість між позивачем та ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД» відсутня.
		Згідно товарно - транспортної накладної №Р201 від 20.03.2019 року транспортування палива дизельного ДП-3- Євро5-ВО здійснювалось ТОВ ВІП- ТРАНСОІЛ на замовлення ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД» вантажним автомобілем державний номер АА 1209 РН, пункт розвантаження - м. Маріуполь, вул. Карпова,26 (т.3 арк.спр. 20).
		Списання дизельного палива відбулось згідно актів №205-208, 268 (т.3 арк.спр. 32-34).
		Між позивачем (покупець) та ТОВ «МАВІТАЛ» (постачальник) були уклали договори поставки товарів від 14.05.2019 № 05/14 та від 16.05.2019 №05/16 (розважальних апаратів) (т.3 арк.спр. 35-41, 111-116).
		ТОВ «МАВІТАЛ» на адресу позивача складені видаткові накладні (т.3 арк. спр. 42-47, 117, 124, 137) виписані податкові накладні, (т.3 арк. спр.48-52, 119,126, 139), які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 3910483,20 грн, у т.ч. ПДВ 651 747,20 грн. Суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року у розмірі 651 747,20 грн..
		Розрахунки між позивачем та ТОВ «МАВІТАЛ» частково проводились у вексельній формі. Згідно з актом від 10.09.2019 прийому-передачі цінних паперів ТОВ «МАКОН ЛТД» передало, а ТОВ «МАВІТАЛ» прийняло цінні папери в забезпечення заборгованості згідно з договорами від 14.05.2019 №05/14 та від 16.05.2019 №05/16: від ЦП- вексель простий, кількість ЦП - 6 шт., загальна номінальна вартість - 3 992 377,19 грн (емітент - ТОВ «МАКОН ЛТД») (т.3 арк. спр.163). Частково розрахунки проводились шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ МАВІТАЛ (т.3 арк.спр. 104-106).
		Згідно наказів про проведення капітальних ремонтів транспортних засобів, дефектних відомостей та актів списання товарів, актів приймання - здачі відремонтованих об`єктів придбані запчастини використовувались в господарській діяльності позивача - ремонт орендованого автотранспорту (т.3 арк.спр. 54 - 103).
		Відповідно до наказів позивача придбані розважальні апарати введені в експлуатацію (т.3 арк. спр. 127, 132).
		Судом також встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА» (постачальник) укладено договір поставки від 03.06.2019 №06/03. Предметом поставки є запчастини (т.3 арк. спр.168-173).
		ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА» на адресу позивача складено видаткові накладні від 19.06.2019 №№0619/05, 0619/06, 0619/07 (т.3 арк. спр.174-179) та податкові накладні від 1916.2019 №№46, 47, 48 (т.3 арк.спр.181-183), які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 2 379 600 грн, у тому числі ПДВ 396 600 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року у розмірі 396 600 грн.
		Розрахунки між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА» та позивачем проводились у безготівковій формі (п/д від 29.07.2019 No 1851 на суму 261 756 грн. Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків по рахунку «631» 01.07.2019 повернено суму грошових коштів у розмірі 2 117 844 грн. Станом на 30.06.2021 року між позивачем та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА» заборгованість відсутня.
		Згідно наказів про проведення капітальних ремонтів транспортних засобів, дефектних відомостей та актів списання товарів, актів приймання - здачі відремонтованих об`єктів придбані запчастини використовувались в господарській діяльності позивача - ремонт орендованого автотранспорту (т.3 арк.спр. 195 - 207).
		Між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД КРЕЙС» (продавець) укладено договір купівлі-продажу дизельного пального Л-Євро 5 - К5 (картки) від 18.06.2019 №161 (т. 4 арк. спр.6-8).
		«ТД КРЕЙС» на адресу позивача складено накладну від 20.06.2019 № 427 (т.4 арк. спр. 9) та податкову накладну від 20.06.2019 № 91 (т.4 арк. спр.11), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (з номенклатурою товару: пальне дизельне Л-Євро5-К5, картки для отримання пального 10,20л.) на загальну суму 988698 грн, у тому числі ПДВ 164783 грн..
		Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включена підприємством до складу податкового кредиту, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року у розмірі 164 783 грн..
		Розрахунки проводились у безготівковій формі відповідно до п/д від 27.06.2019 №150 на суму 86 140 грн (т.4 арк. спр. 19).
		Згідно договору відступлення права вимоги (цесії) від 25.07.2019 № 1, первісний кредитор ТОВ «ТД КРЕЙС» відступає, а новий кредитор ТОВ «ЛАРНА» набуває право вимоги, належне первісному кредитору відповідно до договору купівлі-продажу від 18.06.2019 № 161 (т.4 арк.спр. 16-18).
		Розрахунки між позивачем та ТОВ «ЛАРНА» проводились у вексельній формі.
		Списання придбаного палива відбувалось згідно актів списання (т.4 арк.спр. 21-24).
		Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ «ТД КРЕЙС» по рахунку 631 за період з 01.10.2018 по 30.06.2021 25.07.2019 було повернено суму грошових коштів у розмірі 902558 грн. Станом на 30.06.2021 року заборгованість відсутня.
		Між позивачем (покупець) та ТОВ «АЛАДАР ЛЮКС» (продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 08.07.2019 № 201907-08 (т.4 арк.спр.42-43).
		ТОВ «АЛАДАР ЛЮКС» на адресу позивача складено видаткові накладні (т.4 арк.спр. 25, 26, 30-32, 36-38,44) та виписані податкові накладні у липні 2019 року (т.4 арк. спр.27, 28, 29, 33-35, 39-41), які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з номенклатурою товару: паливо дизельне на загальну суму 3 600 308 грн, у тому числі ПДВ 600 051,40 грн.
		Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року у розмірі 600 051,40 грн.
		Згідно Договору №1 від 09.09.2019 року про відступлення права вимоги (цесії) первісний кредитор (ТОВ «АЛАДАР ЛЮКС») відступає, а новий кредитор (ТОВ ЛАРНА) набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності з договором №201907-08 від 08.07.2019 року (т.4 арк.спр.45-47).
		Розрахунки між позивачем та ТОВ «ЛАРНА» проводились у вексельній формі.
		Оприбуткування придбаного палива здійснювалось на підставі прибуткових ордерів та карток складського обліку ( т.4 арк.спр. 48 - 67), списання - згідно актів списання товарів (т.4 арк.спр. 68 - 81).
		Між позивачем (покупець) та ТОВ «МАКІЛ» (постачальник) (у подальшому перейменоване у ТОВ «КВІНТЕР ШАГ») уклдено договір поставки товарів від 04.06.2019 № 06/04 (т.4 арк.спр. 83-89).
		ТОВ «МАКІЛ» на адресу позивача складено видаткові накладні від 15.07.2019 №№2, 3, 4 (т.4 арк. спр.90, 113, 119) та податкові накладні від 15.07.2019 №№ 2, 3, 4 (т.4 арк.спр.147 -150), які зареєстровані в ЄРПН (номенклатура товарів зазначена в акті перевірки) на загальну суму 3 098 454 грн, у тому числі ПДВ 516 409 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у сумі 516 409 грн включено позивачем до складу податкового кредиту, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року.
		Оплату за ТМЦ позивачем здійснено у безготівковій формі платіжними дорученнями на загальну суму 3 099 785,10 грн (т.4 арк. спр. 151- 221, т.5 арк. спр.1-15).
		Згідно акту приймання-передачі цінних паперів від 17.08.2019 № 1 ТОВ «МАКОН ЛТД» передало, а ТОВ «МАКІЛ» прийняло цінні папери в забезпечення заборгованості згідно з договором від 04.06.2019 №06/04, а саме: вексель простий загальною номінальною вартістю 2 520 000,00 грн На дату складання акта перевірки між підприємствами обліковується дебіторська заборгованість у сумі 1331,10 грн..
		Щодо господарських операцій з ТОВ «КОРС СТРЕИД» судом встановлено, що згідно договору підряду від 13.09.2019 № 80/08 підрядник - ТОВ «КОРС СТРЕИД» зобов`язується виконати за дорученням замовника - ТОВ «МАКОН ЛТД» капітальний ремонт приміщення ТЦ Астрон, якій знаходиться за адресою м. Бахмут, вул. Торгова, 1 (т.3 арк. спр. 208 -212).
		На виконання умов договору ТОВ «КОРС СТРЕЙД» надано акти приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2019 б/н (т.3 арк. спр. 224-227, 233-235, 249-251) та виписані податкові накладні від 30.09.2019 №107, 108, 109 (т.5 арк. спр. 16-18), які зареєстровані в ЄРПН (номенклатура послуг: поточний ремонт приміщень Торгового центру "Астрон" м.Бахмут) на загальну суму 793 539,12 грн у тому числі ПДВ 132 256,52 грн.
		Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року у розмірі 132256,52 грн..
		Оплату позивачем здійснено у безготівковій формі платіжним дорученням від 11.10.2019 № 3035 в сумі 61042,98 грн (т. 5 арк. спр. 22).
		Крім того, розрахунки за виконані будівельні роботи проводились відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 03.12.2019 №1, згідно з яким первісний кредитор ТОВ «КОРС СТРЕЙД» відступає, а новий кредитор ТОВ «СТРОЙЕТАЛОН» набуває право вимоги, належне первісному кредитору відповідно до договору підряду від 02.09.2019 № 80/08 (т.5 арк. спр. 23-25).
		Сума заборгованості боржника перед первісним кредитором становить 732 496,14 грн. Відповідно до наданого акта звірки взаємних розрахунків 03.12.2019 за виконані будівельні роботи за договором від 02.09.2019 № 80/08 була повернена сума грошових коштів у розмірі 732 496,14 грн. Станом на 30.06.2021 року заборгованість відсутня.
		Судом також встановлено, що між позивачем та ТОВ «БПП ОЙЛ» судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «БПП ОЙЛ» (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.10.2019 № ТЛ-1/10-19 (т. 5 арк.спр. 26-29).
		На виконання умов договору ТОВ «БПП ОЙЛ» виписані видаткові накладні від 04.11.2019р. № РН-2/11 (т.5 арк. спр.31), від 06.11.2019 № РН-3/11 (т.5 арк. спр. 32), від 26.11.2019 № РН-51/11 (т.5 арк. спр. 33), від 01.11.2019 № РН-1/11 (т.5 арк. спр.30) та податкові накладні від 01.11.2019 №1, від 04.11.2019 № 2, від 06.11.2019 № 3, від 26.11.2019 № 51 (т.5 арк. спр. 34-37), які зареєстровані в ЄРПН (дизельне паливо) на загальну суму 3989712,24 грн, у тому числі ПДВ 664 952,04 грн..
		Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року у розмірі 664 952,04 грн..
		Оплату за паливо здійснено шляхом укладання договорів відступлення прав вимоги (цесії): від 05.11.2019 № 1, від 07.11.2019 № 1, від 03.01.2020 № 2 (т.5 арк. сар. 38-40).
		Оприбуткування придбаного дизельного палива відбулось на підставі прибуткових ордерів (т.5 арк. спр. 41-44), списання - на підставі актів списання (т.5 арк. спр. 54- 79).
		Між позивачем (Замовник) та ТОВ «МАКСБУДРЕМ» (підрядник) укладено договори підряду від 01.11.2019 № 126/08, від 01.11.2019 № 128/08 (т.5 арк. спр. 80 - 84, 153-157). На виконання умов договорів ТОВ «МАКСБУДРЕМ» надано акти приймання виконаних будівельних робіт б/д за листопад 2019 року (т.5 арк.спр.103-105, 111-113, 119-121, 129-130) та за грудень 2019 року (т.5 арк. спр. 186-190, т.6 арк.спр. 3-8, 18-22) та виписані податкові накладні від 29.11.2019 року, №№ 9 -12 (т.5 арк. спр. 138-141), від 05.12.2019 року №№ 4-6 (т.6 арк.спр. 37-39), які зареєстровані в ЄРПН (номенклатура послуг: капітальний ремонт приміщень ТЦ «АСТРОН» м. Бахмут) на загальну суму 818 638,33 грн у тому числі ПДВ 136 439,72 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року у розмірі 164 500 грн, за грудень 2019 року у розмірі 136 439,72 грн..
		Розрахунки за виконані будівельні роботи проводились відповідно до договорів цесії: від 06.01.2020 № 1, від 06.01.2020 № 2 (т.5 арк.спр. 133-135, т.6 арк.спр. 29-31).
		У відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року за № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 з наступними змінами і доповненнями (надалі - Правила перевезення) - ці правила визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.
		Правила встановлюють, що товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
		Крім цього, оформлення товарно - транспортної накладної є обов`язковим для учасників транспортного процесу (власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників).
		Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Виходячи з суті господарської операції, товарно-транспортна накладна - це не первинний документ, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та, відповідно, набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення для договорів поставки.
		Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і окремі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16.
		У постановах від 24 травня 2019 року (справа №826/7423/16), від 6 лютого 2018 року (справа №816/166/15-а) від 11 вересня 2018 року (справа №804/4787/16) Верховний Суд вказував, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу, підряду або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно договорів оперативної оренди транспортних засобів від 30.11.2018 року №1980, від 03.09.2018 року №1934, від 28.09.2018 року №1940, від 31.10.2018 року №1962, від 31.07.2018 року №1888 позивач прийняв в оренду у ТОВ СЄВДОНСТРОЙ (ТОВ АСТРОНТРАНСАВТО) транспортні засоби - вантажні автомобілі- самоскиди Skania P 400 СВ8Х4ЕНZ (т.6 арк.спр. 87-91, 97-103, 110-116, 121-127, 132-137).
		Відповідно до договорів оперативної оренди транспортних засобів від 21.04.2017 року № 88/05 позивач прийняв в оренду у ТОВ АСТРОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП КАПІТАЛ ГАЗ 3302, згідно договору від 01.03.2016 року №02/03-16, від 14.03.2016 року №03/03-16, від 14.03.2016 року №04/03-16, від 14.03.2016 року №05/03-16 - грузовий самосвал VOLVO FM 8, (т.6 арк. спр. 142-152, 153-163, 164-172, 173-181, 182-190).
		Згідно договорів оперативної оренди транспортних засобів від 22.05.2019 року №2043, від 31.05.2019 року №2044, від 16.08.2019 року №2132, від 22.08.2019 року №62/08, від 23.04.2019 року №8/10 позивач прийняв в оренду у ТОВ АСТРОНТРАНСАВТО транспортні засоби - вантажні спеціалізовані автомобілі- самоскиди Skania P 440 В8Х4НZ (т.6 арк.спр. 196-204, 204-219, 220-229, 230-238, т.7 арк. спр. 1-13).
		Дані транспортні засоби використовувались позивачем в його господарській діяльності, що підтверджується товарно-транспортними накладними щодо перевезення позивачем на адресу ЦП МШ Азовсталь, ПРАТ ММК ІМ. ІЛЛІЧА  шлаку доменого, граншлаку, вапняку, тощо (т.7 арк.спр.119-223, т.8-40).
		Викладеним підтверджуються пояснення позивача про використання придбаного дизельного палива у власній господарській діяльності для заправки транспортних засобів.
		При цьому, надання позивачем послуг з перевезення впродовж перевіряємого періоду контролюючим органом під сумнів не ставиться.
		Щодо ненадання товарно - транспортних накладних на перевезення будівельних матеріалів при виконанні угод підряду, укладених позивачем з ТОВ КОРС ТРЕЙД та ТОВ МАКСБУДРЕМ колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до п. 11.5 Правил перевезення у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
		Позивач не є особою, у якої мають залишатися товарно-транспортні накладні, оскільки він не є учасником правовідносин з перевезення товарів, у тому числі не вважається вантажоодержувачем. 
		Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що вимога контролюючого органу щодо наявності у позивача вказаних ТТН не грунтується на положеннях законодавства.
		Щодо ненадання позивачем документів, які підтверджують якість товару (сертифікати якості, сертифікати відповідності) щодо товару, придбаного позивачем у ТОВ МАВІТАЛ, ТОВ БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА, ТОВ МАКІЛ, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що сертифікати/паспорти якості (відповідності) за своїм змістом не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. Такі документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, тому відсутність у платника сертифікатів відповідності (якості) на товар не є свідченням безтоварності операцій і не має вирішального значення для встановлення переміщення активів у процесі виконання поставок.
		Таким чином, відсутність зазначених документів ніяким чином не може вплинути на реальність господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту.
		Верховний Суд зазначив, що сертифікати відповідності (якості продукції) не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не містять відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення (постанови від 17 жовтня 2018 року у справі № 802/364/16-а, від 16 жовтня 2018 року у справі № 804/9952/15).
		Крім того, відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції в цілому, якщо з інших даних можливо встановити, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
		Як встановлено судом, право власності на товар, придбаний позивачем - автозапчастини, розважальні апарати згідно п. 1.3 вказаних вище договорів від 14.05.2019 № 05/14 та від 16.05.2019 №05/16 переходить до покупця (позивача) з моменту підписання видаткових накладних.
		Постачальником товару виписані видаткові накладні від 19.06.2019 року, №№0619/24, 0619/25, П0619/26 (т.3 арк.спр. 42-47), від 18.06.2019 року №№0618/04, 0618/05, 0618/06 (т.3 арк. спр.117, 124, 137) виставлені рахунки на оплату товару.
		Транспортування товару здійснювалось позивачем згідно товарно-транспортних накладних від 19.06.2019 року та 18.06.2019 року (т.3 арк.спр.53, 140) його транспортом, перебування якого в оперативній оренді підтверджено договором оперативної оренди транспортних засобів від 21.04.2017 року №88/05.
		Вказані товарно - транспорті накладні містять посилання на номери та дати вищенаведених видаткових накладних, що спростовує довод податкового органу про неможливість ідентифікувати які саме ТМЦ були завантажені та відвантажені.
		Оприбуткування вказаного вище товару здійснено згідно прибуткових ордерів. 
		Позивачем придбаний товар (запчастини) використано у власній господарській діяльності відповідно до актів №№ 383 - 391 від 27.06.2019 року (т.3 арк.спр. 57,62, 67, 72, 77, 82, 87, 92, 97), які підтверджують їх використання в поточному ремонті орендованих транспортних засобів. Як вже зазначалося, факт наявності таких транспортних засобів підтверджено відповідними договорами оперативної оренди.
		Згідно актів приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів транспортні засоби пройшли випробування та здані в експлуатацію після проведеного ремонту (т.3 арк. спр. 61, 66, 71, 76, 81, 91, 96, 101).
		Позивачем згідно наказу від 27.06.2019 року №27 визнано активними і введено в експлуатацію роботи по капітальному ремонту орендованих транспортних засобів (т.3 арк.спр.55-56).
		Наказами позивача від 19.06.2019 року №№06/19-2, 06/19-1, 06/19 придбані розважальні апарати введені в експлуатацію (т.3 арк.спр. 120, 127, 132).
		Згідно актів приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів вказані розважальні апарати розміщені за адресою: м.Дружківка, вул. Соборна, 32а. (т.3 арк. спр. 121 -123, 128-131, 133-136).
		Факт наявності у користуванні позивача приміщення, розташованого за адресою: м.Дружківка, вул. Соборна, 32а підтверджується договором оренди.
		Так, договором оренди від 25.07.2018 року № Др7-2018 (з додатковими угодами) ТОВ АСТРОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП КАПІТАЛ передало в оренду позивачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Дружківка, вул. Соборна, 32а.
		Передача в користування даного приміщення відбулось згідно акту приймання - передачі приміщення від 26.07.2018 року, строк оренди згідно додаткової угоди від 20.12.2021 року - до 31.12.2022 року (т.6, арк. спр. 40-54).
		Крім того, згідно п.1.3 договору поставки від 03.06.2019 №06/03, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА» (постачальник) право власності на товар переходить з моменту підписання видаткових накладних (т.3 арк. спр.168-173).
		ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА» на адресу позивача складено видаткові накладні від 19.06.2019 №№0619/05, 0619/06, 0619/07 (т.3 арк. спр.174-179)
		Транспортування придбаного товару було здійснено зі складанням товарно-транспортної накладної від 19.06.2019 року, яка містить посилання на видаткові накладні, що спростовує довод відповідача про неможливість ідентифікації перевезеного товару( т.3 арк.спр.180) .
		Оприбуткування товару відбулось згідно прибуткових ордерів та карток складського обліку матеріалів (т.3 арк.спр. 184-189).
		Позивачем придбаний товар використано у власній господарській діяльності. Так, придбані автозапчастини використані для ремонту транспортних засобів, які перебували в оперативній оренді позивача. Факт наявності таких транспортних засобів підтверджено відповідними договорами оперативної оренди, що описані вище.
		Згідно з наказом від 27.06.2019 року №27 визнано активами і введені в експлуатацію роботи по капітальному ремонту орендованих транспортних засобів (т.3 арк.спр.55-56).
		Відповідно до актів №478 від 29.07.2019 року, №566 від 26.07.2019 року, №480 від 25.06.2019 року (т.3 арк.спр. 196, 200, 204) товар (запчастини) списаний у зв`язку з використанням в поточному ремонті. Згідно актів приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів транспортні засоби пройшли випробування та здані в експлуатацію після проведеного ремонту (т.3 арк. спр. 199, 203, 207).
		Судом також встановлено, що згідно п.4.3 договору поставки товарів від 04.06.2019 №06/04, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «МАКІЛ» (постачальник) (ТОВ «КВІНТЕР ШАГ») моментом переходу права власності на товар є його отримання за відповідною видатковою накладною (т.4 арк.спр. 83-89).
		На адресу позивача ТОВ «МАКІЛ» складено видаткові накладні від 15.07.2019 №№ 2, 3, 4 (т.4 арк. спр.90, 113, 119).
		Транспортування придбаного товару відбувалось орендованих транспортом позивача згідно товарно-транспортних накладних від 15.07.2019 року №№Р2, Р4 які містить посилання на відповідні видаткові накладні ( т.4 арк.спр.91, 114, 120).
		Оприбуткування товару відбулось згідно прибуткових ордерів в(т.4 арк.спр. 92, 118, 123).
		Використання в господарській діяльності позивача транспортних засобів встановлено на підставі зазначених вище документів.
		Позивачем придбаний товар використано у власній господарській діяльності.
		Згідно з наказом позивача від 19.07.2019 року проведено модернізацію наявних в експлуатації розважальних апаратів (т.4 арк.спр. 93).
		Згідно актів приймання - передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів розважальні апарати пройшли реконструкцію та здані в експлуатацію (т.4 арк. спр. 94-112).
		Наказом №07/15 від 15.07.2019 року та актами приймання - передачі основних засобів введені в експлуатацію основні фонди (батут, лабіринт) (т.4 арк. спр. 115-117), а наказом №07/15-1 та відповідними актами приймання - передачі основних засобів основні фонди (шафи, полиці, світомузика, штори тощо) (т. 4 арк. спр. 124-146). Місто розміщення придбаного товару - в нежитловому приміщенні за адресою: м.Дружківка, вул. Соборна, 32а.
		Факт наявності у користуванні позивача приміщення, розташованого за даною адресою, підтверджується договором оренди від 25.07.2018 року № Др7-2018.
		Викладеним спростовуються висновки відповідача щодо недоведеності реальності угод з підстав ненадання позивачем документів щодо якості придбаного товару. Сертифікати відповідності (якості продукції) не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, не містять інформації про господарську операцію. Реальність спірних угод встановлена судом при розгляді даної справи та підтверджується дослідженими судом первинними документами.
		Щодо тверджень відповідача про нереальність угод постачання нафтопродуктів від ТОВ ТД КРЕЙС, ТОВ АЛАДАР ЛЮКС, ТОВ БПП ОЙЛ у зв`язку з ненаданням до перевірки актів приймання - передачі товару, чеків РРО щодо отримання паливно-мастильних матеріалів, відомостей обліку видачі карток/талонів для отримання палива дизельного, звітів щодо використання карток/талонів, які підтверджені чеками РРО, подорожніх листів, судом встановлено наступне.
		Між позивачем (покупець) та ТОВ ТД «КРЕЙС» (продавець) укладено договір купівлі-продажу дизельного пального Л-Євро 5 - К5 (картки) від 18.06.2019 №161 (т. 4 арк. спр.6-8), пунктом 4.4 якого передбачено, що право власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару в місті постачання. При цьому згідно з п.4.5 договору постачання товару і його прийняття оформлюється в накладній на товар, вивіз товару зі складу продавця здійснюється покупцем за власний рахунок.
		Продавцем товару оформлений рахунок на оплату пального дизельного Л-Євро 5-К5 10, 20 л (картки) №30 від 20.06.2019 року на загальну суму 988698 грн (т.4 арк.спр. 10) та видана видаткова накладна №427 від 20.06.2019 року (т.4 арк.спр.9), склад товару - Харківська область, Коломацький район, с.Шелестове.
		Оприбуткування палива (36700 л) здійснено зі складанням прибуткового ордеру №МАК00001797 (т.4 арк.спр. 14), списання - згідно актів №№461-464 від 28.06.2019 року (т.4 арк. спр.21-24).
		Відповідно до п. 1.1 договору, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «АЛАДАР ЛЮКС» (продавець) від 08.07.2019 № 201907-08 продавець зобов`язується продавати та відпускати нафтопродукти по паливним карткам, що дають право на отримання нафтопродуктів, а покупець зобов`язується оплачувати вартість відпущених у такій спосіб товарів (т.4 арк.спр.42-43).
		Пунктом 2.1 договору передбачено, що відпуск нафтопродуктів за картками здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно оформленого рахунку та/або видаткової накладної.
		ТОВ «АЛАДАР ЛЮКС» на адресу позивача складено видаткові накладні на отримання палива дизельного MUSTANG та Pulls Diesel №№ 317-319 від 08.07.2019 року, №№ 320-322 від 15.07.2019 року, № 323 325 від 22.07.2019 року(т.4 арк.спр. 25, 26, 30-32, 36-38, 44).
		Оприбуткування товару здійснено на підставі прибуткових ордерів (т.4 арк.спр. 49-57), списання згідно актів списання товарів (т.4 арк.спр. 68-81).
		Судом також встановлено, що згідно п. 2.1 договору, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «БПП ОЙЛ» (постачальник) від 01.10.2019 № ТЛ-1/10-19 постачальник зобов`язується передавати у власність товари, а покупець зобов`язується приймати у власність товари та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених цим договором (т. 5 арк.спр. 26-29).
		Згідно з п.3.2 договору після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару постачальник надає покупцю картку на пальне встановленої форми, яка є товарно - розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється видача товару за місцем його зберігання (АЗС). При видачі товару картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання товару.
		На виконання умов договору ТОВ «БПП ОЙЛ» на адресу позивача виписані видаткові накладні на отримання дизельного палива MUSTANG та ДТ - Л-К5 від 04.11.2019 № РН-2/11 (т.5 арк. спр.31), від 06.11.2019 № РН-3/11 (т.5 арк. спр. 32), від 26.11.2019 № РН-51/11 (т.5 арк. спр. 33), від 01.11.2019 № РН-1/11 (т.5 арк. спр.30).
		Оприбуткування придбаного дизельного палива відбулось на підставі прибуткових ордерів (т.5 арк. спр. 41-44), списання - на підставі актів списання (т.5 арк. спр. 54- 79).
		Відповідно до наказу позивача №12/28-01 (т.42 арк.спр. 160-192) Про затвердження облікової політики ТОВ МАКОН ЛТД на 2019 рік списання придбаного палива має відбуватися раз на місяць на підставі подорожніх листів за відповідний місяць.
		Суд звертає увагу, що відповідно до вищенаведених договорів постачання право власності на придбане паливо переходить до позивача згідно видаткових накладних, наявність яких підтверджується матеріалами справи, що також виключає і необхідність складання акта-приймання товару.
		Факт отримання та використання придбаного палива в господарській діяльності позивача підтверджується наданими позивачем первинними документами, у тому числі договорами оперативної оренди транспортних засобів, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами тощо.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за наведених обставин, відсутність чека РРО не може мати наслідком фінансових санкцій з питань оподаткування, визначати відсутність переходу права власності на товар, і таким чином впливати на висновок про реальність угоди.
		Позивачем та ТОВ ТД НОТТО ТРЕЙД був укладений договір придбання нафтопродуктів №223/1/19 від 20.03.2019 року (т.3 арк.спр. 1-6), пунктом 3.7 якого передбачений перехід права власності на товар в момент передачі товару. Моментом передачі визначена дата, що підтверджується підписанням накладних на отримання товару.
		ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД» на адресу позивача складено видаткову накладну від 20.03.2019 № 201 на постачання (паливо дизельне ДП-3- Євро 5-ВО код УКТ ЗЕД 2710194300) на загальну суму 998757,80 грн, у тому числі ПДВ 166459,63 грн (т.3 арк.спр.7-9). яка підтверджує факт переходу права власності на товар та виключає необхідність складання акта приймання - передачі товару.
		Оприбуткування палива відбулось згідно прибуткового ордеру №МАК00000700 (т.3 арк. спр. 13). Згідно пояснень позивача, зберігання товару відбувалося за адресою: м.Маріуполь, вул. Карпова, 26.
		Судом встановлено, що відповідно до умов договору №МЛ/08-0 від 22.04.2019 року ФОП ОСОБА_1 передає в тимчасове користування за плату позивачу ємності у кількості 60 одиниць за адресою: м.Маріуполь, вул. Карпова,26 (т.3 арк.спр.21-25), в яких може зберігатися придбане паливо.
		Ємності передані позивачу в користування на виконання умов угоди згідно з актом прийому - передачі об`єкта оренди - євро куби у кількості 60 одиниць за адресою: м.Маріуполь, вул. Карпова,26.
		Списання дизельного палива відбулось згідно актів №205-208, 268 (т.3 арк.спр. 32-34).
		Факт отримання та використання придбаного палива в господарській діяльності позивача підтверджується наданими позивачем первинними документами, у тому числі договорами оперативної оренди транспортних засобів, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами тощо.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що оскільки позивач не є стороною договору перевезення, то вимога податкового органу надати договір про надання транспортних послуг із автомобільним перевізником та договір про надання послуг з експедирування, навантаження та розвантаження не є обгрунтованою.
		Умовами договору №223/1/19 від 20.03.2019 року ( п.3.8) передбачено, що постачання товару виконується третіми особами.
		Товарно - транспортною накладною №Р201 від 20.03.2019 року передбачено, що транспортування палива дизельного ДП-3- Євро5-ВО здійснювалось ТОВ ВІП- ТРАНСОІЛ на замовлення ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД» автомобілем - державний номер НОМЕР_1 , пункт розвантаження - м.Маріуполь, вул. Карпова,26 (т.3 арк.спр. 20). Тобто замовником послуг з перевезення придбаного позивачем палива виступало ТОВ «ТД НОТТО ТРЕЙД», а не позивач.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх змісту та оформлення з огляду на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та надають можливість розцінювати їх як належні та достатні докази для користування позивачем податковим кредитом на законних підставах.
		Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення чинного законодавства.
		Посилання відповідача на наявність ухвал у кримінальних справах за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст. 205, ч.2 ст.209, ч.2 ст.364, ч.5 ст. 191 КК України (т.2 арк.спр. 182-183), колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на наступне.
		Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення суду при розгляді кримінальних справ не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
		Оскільки відомостей щодо винесення вироку суду по зазначених в акті перевірки кримінальних справах до адміністративного суду не надано, тому суд правомірно надав оцінку спірним правовідносинам, виходячи з матеріалів справи, у тому числі з аналізу первинних документів, наданих позивачем.
		Колегія суддів вважає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі №120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15 тощо).
		Отже порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та, відповідно, достовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
		Указана правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі №809/2918/13-а.
		Відтак, доводи відповідача про неможливість підтвердження реальності здійснення спірних угод у зв`язку з такими обставинами діяльності контрагентів позивача, як незнаходження за юридичною адресою, ненадання ними необхідної звітності, відсутністю інформації про наявність у них автомобільного транспорту, інформації про зберігання ними товарів, віднесення контрагентів позивача до ризикових платників податків, встановлення реалізації товару, придбання якого не підтверджено по ланцюгу постачання, отримання узагальненої податкової інформації щодо непідтвердження господарських операцій, встановлення реалізації товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, документів щодо наявності працівників, необхідних для виконання робіт, порушення кримінальних проваджень у відношенні посадових осіб контрагента позивача, колегією суддів не прийнято до уваги.
		Колегія суддів також звертає увагу, що у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати. Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд дійшов висновку, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
		З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.
		Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
		Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
		Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
		Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі №200/1057/24 - залишити без задоволення.
		Рішення Донецького окружного адміністративного від 27 травня 2024 року у справі №200/1057/24 - залишити без змін.
		Постанова у повному обсязі складена 25 липня 2024 року.
		 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 25 липня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
		 
		Судді: А.А. Блохін
		 
		І.В. Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...