Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/14038/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: 30.07.2024. Зареєстровано: 31.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2024.
Дата набрання законної сили: 29.08.2024
Номер судового провадження: 2/756/962/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		29.07.2024 Справа № 756/14038/23
		                
		 
		Справа №756/14038/23
		Провадження № 2/756/962/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		09 липня 2024 року м. Київ
		Оболонський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Тихої О.О.,
		за участі секретаря судового засідання Косянчук Н.І.,
		позивача ОСОБА_1 , 
		представника позивача ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини та позбавлення батьківських прав,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить: 1) позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до повноліття дитини.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.10.2013, від якого мають неповноліню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21.05.2018 шлюб між сторонами розірвано.
		Дитина мешкає разом з позивачем, відповідач по справі свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно доньки, участі у її вихованні та утриманні не приймає, не піклується про фізичний та духовний розвиток останньої. З 26.07.2019 позивач перебуває у шлюбі з іншим чоловіком - ОСОБА_5 , який піклується про її доньку, займається її розвитком та фактично виконує обов`язки батька. 
		Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 18.01.2019 з ОСОБА_3 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000 гривень щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 16.11.2018 року. Разом з тим, такий розмір аліментів не задовольняє потреби дитини та не відповідає мінімальному рекомендованому мінімуму для дитини відповідного віку, передбаченому діючим законодавством. Будь-якої матеріальної допомоги відповідач не надає та станом на 28.07.2022 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 88 000,00 грн. У зв`язку з наведеним позивач просить стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітку) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
		У зв`язку з цим позивач вважає, що існують усі правові підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, що буде відповідати інтересам дитини, а також для збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
		Ухвалою судді від 13.11.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
		 
		 
		 
		Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Пояснила, що шлюб з відповідачем розірвано. Протягом перших двох років після розірвання шлюбу відповідач навідувався до доньки, цікавився її життям, але у 2020 році він посварився з донькою, після чого остання заблокувала його номер телефона та не спілкується з батьком. Відповідач взагалі перестав цікавитись життям доньки та самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, аліменти не сплачує, матеріальну допомогу не надає. Наразі вона пербуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , від якого в ни х є спільна дитина, чоловік також піклується про її доньку ОСОБА_6 , матеріально утримує, виконує обов`язки батька.
		Представник позивача - адвокат Степанов О.Л., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.
		Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом надіслання електронної повістки про виклик на номер телефона, зазначений ним у заяві на отримання електронних повісток від 02.04.2024. 
		У судовому засіданні від 02.05.2024 відповідач позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітку) щомісячно. Заперечував проти задоволення позовних вимог про позбавлення його батьківських прав щодо доньки. Зазначив, що з донькою не спілкується з 2022 року, до цього спілкувалися по телефону, іноді забирав до себе, купував одяг. Аліменти не платив, бо не працював. Має намір погашати заборгованість. Дитину любить. 
		Представник Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила ухвалити рішення в інтересах дитини, урахувавши наданий висновок. 
		Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що знайома з позивачем з дитинства, знає і відповідача. Останній вже протягом трьох років не цікавиться дитино, матеріально не допомагає, у зв`язку з чим позивач була змушена звернутися до суду за стягненням аліментів.
		ОСОБА_5 , допитаний у якості свідка, у судовому засіданні пояснив, що перебуває у шлюбі з позивачем, при цьому, з відповідачем він був знайомий раніше, оскільки вони працювали разом. ОСОБА_3 участі у вихованні дитини не приймає, матеріальну допомогу не надає, незважаючи на те, що останній не має жодних перешкод у спілкуванні з донькою. Останній раз бачив дитину у 2021 році. ОСОБА_6 називає його татом, телефон батька заблокувала близько трьох років тому і не бажає з ним спілкуватися. 
		Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що з позивачем знайома, їхні діти разом ходили в садочок. Останній раз вона бачила відповідача у 2018 рокці на длні народження ОСОБА_6 . Цього дня між позивачем та відповідачем відбулася сварка, після чого вони розійшлися, відповідач переїхав жити до батьків. До цього в них уже були напружені стосунки. Позивач перебуває в іншому шлюбі і чоловік займається вихованням ОСОБА_6 та матеріально утримує. Зі слів позивача їй відомо, що відповідач не платить аліменти на доньку та не приймає участь у її вихованні. 
		Суд, вислухавши сторони, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.11.2022. 
		Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21.05.2018 шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 21.06.2018. 
		Позивач з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження умов проживання від 09.01.2024, складеним Службою у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, з якого вбачається, що дитина має у вказаній квартирі окрему кімнату, облаштовану у відповідності до її потреб та віку, яка є достатньо просторою для ігор, відпочинку та навчання. 
		Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 18.01.2019 з ОСОБА_3 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 гривень щомісячно до повноліття дитини, починаючи стягнення з 16.11.2018.
		З довідки-розрахунку № 20697 від 11.04.2024, наданою Кагарлицьким відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області, убачається, що заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 11.04.2024 становить 91 569,94 грн.
		Відповідно до характеристики, наданої Школою І-ІІІ ступенів № 285 Оболонського району м. Києва від 03.10.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , успішно навчається у вказаному навчальному закладі, характеризується позитивно, навчанням дитини цікавиться мати, яка також приймає участь у шкільному житті. Батько за увесь період навчання дитини у школі не з`являвся, навчанням і успіхами ОСОБА_6 не цікавився. 
		За інформацією, наданою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2», з дитиною у поліклініку приходить мати, батько у поліклініку жодного разу не приходив.
		У своєму висновку від 06.02.2024 за № 104-1122 Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважала за доцільне позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
		Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
		У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
		Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58). Сімейним кодексом України у статті 7 визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
		Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі зобов`язання піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти.
		Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		Відповідно до ст. 164 ч. 1 п. 2 Сімейного кодексу України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист  інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення  батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських  прав,  можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді  справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав  на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його  застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
		Наведені вище обставини переконують суд в тому, що поведінка відповідача відносно своєї неповнолітньої доньки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, оскільки відповідач свідомо, з власної волі, самоусунувся від виховання доньки, тривалий час не піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, з донькою не спілкується, що не заперечувалося ним самим у судовому засіданні, не приймає участі в утриманні дитини та підготовці до самостійного життя. Більше того, навіть після звернення позивача до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої доньки, ОСОБА_3 свого ставлення до дитини та до своїх обов`язків щодо дитини не змінив. 
		Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є цілком законними і обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини шляхом зміни способу їх стягнення з твердої грошової суми на частку від доходу відповідача суд зазначає наступне.
		Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини). 
		Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
		Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). 
		Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
		Оскільки відсутня імперативна заборона змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у певній твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, та навпаки).
		А тому, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й інші норми, присвячені обов`язку батьків утримувати своїх дітей ( ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
		За приписами ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
		Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, що регулює сімейні правовідносини щодо утримання неповнолітніх дітей, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище сторін, а також те, що розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. значно менший, ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідач працездатний, позов в цій частині визнав, суд вважає, що позов в цій частині також підлягає задоволенню, з відповідача підлягають стягненню аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до повноліття дитини. 
		Розподіл судових витрат здійснюється судом у відповідності до положень ст.141 ЦПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини та позбавлення батьківських прав - задовольнити.
		Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини за рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 18.01.2019 року у справі № 278/3409/18.
		Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до повноліття дитини.
		Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 18.01.2019 року у справі № 278/3409/18 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, - відкликати.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. 
		Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відомості про учасників справи: 
		Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
		Третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37445484; місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, буд. 2-Д.
		Дата складення повного судового рішення - 29.07.2024.
		 
		Суддя О.О. Тиха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...