Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/3661/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 06.08.2024. Зареєстровано: 06.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2024.
Дата набрання законної сили: 19.08.2024
Номер судового провадження: 2-а/398/55/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа №: 398/3661/24
		Провадження №: 2-а/398/55/24
		РІШЕННЯ
		Іменем України 
		 
		"05" серпня 2024 р.                                                м. Олександрія 
		 
		Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Москалик В. В., за участю секретаря судового засідання Таран І. О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Семенової О. В., представника відповідача Савицького О. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		       Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 190, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. В обґрунтування позову вказує, що справу про адміністративне правопорушення необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки виклику від  ІНФОРМАЦІЯ_4 він не отримував, добровільно оновив дані та звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де щодо нього було складено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. При цьому в оскаржуваній постанові відповідач посилається на відсутність відомостей в книзі протоколів призовної комісії № 15 від 21.10.2011 щодо перебування на обліку та отримання військово-облікового документа, але за ведення даної книги та документообігу РТЦК та СП відповідають службові особи, а не призовники, військовозобов`язані та резервісти. Посилається на п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Мінітсрів України від 30.12.2022 № 1487, п. п. 56, 120 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів Українивід 01.02.2023 № 92. Також ОСОБА_1 не порушено вимог пп. 10 пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки з моменту набрання чинності цих Правил п`ятирічний строк, протягом якого він зобов`язаний здійснити звірку власних персональних даних з обліковими даними ТЦК та СП не минув. При цьому нагалошує, що статтю 210 КУпАП доповнено частиною третьою Законом України від 09.05.2024. 
		       29.07.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просить оскаржувану постанову № 190 за справою про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесену 08.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_1 залишити в силі, винести ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі № 398/3661/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з її незаконністю та необгрунтованістю. В обгрунтування зазначеного посилається на те, що в порушення п. 2 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", пп. 1 п. 1 Правил військового обліку, яке є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, не став на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП. З наданих позивачем до суду матеріалів, а саме направлень на консультації лікарів, які без реєстраційних номерів від 23.10.2015, до Олександрійської центральної районної лікарні, виданих ІНФОРМАЦІЯ_6 під час проходження ним медичного огляду ВЛК, дійсно свідчать про те, що позивач у 2015 році зверався до ІНФОРМАЦІЯ_7 та отримав направлення для проходження ВЛК. Однак, виходячи з того, що направлення на медичні консультації та медичні обстеження та висновки знаходяться у позивача, процедуру постановки на військовий облік він не виконав в повному обсязі, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 27.06.2024, згідно з яким даних про перебування на військовому обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 РНОКПП НОМЕР_1 не знайдено та необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. Позивач після передачі його на військовий облік військовозобов`язаних 21.10.2011 згідно з проколом засідань призовної комісії Олександрійського району № 15 на військовий облік військовозобов`язаних до теперішнього часу не став, що підтверджується копією посвідчення про прписку до призовної дільниці 05.02.2003 № 420, тривалий час порушуючи норми чинного законодавства у воєнній та оборонній сфері. Отже, своїми умисними діями позивач, намагаючись уникнути загальної мобілізації, достовірно знаючи, що діє незаконно, з 21.10.2011 не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим був на законних підставах притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП (в редакції від 19.05.2024).
		       У відповіді на відзив від 29.07.2024 представник позивача зазначила, що за викликами до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач з`являвся та не може нести відповідальності за неналежне ведення документообігу посадовими особами, у відзиві не зазначено про те, з якого часу після звернення до РТЦК та СП особу ставлять на військовий облік.
		       У судовому засіданні 05.08.2024 позивач та представник позивача адміністративний позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позові.
		       Представник відповідача у судовому засіданні 05.08.2024 проти задоволення адміністративного позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.
		       Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
		       Згідно з копією посвідчення від 05.02.2003 № 420 про приписку до призовної дільниці призовника 1986 року народження ОСОБА_1 , який народився в с. Головківка Олександрійського району Кіровоградської області, останній приписаний до призовної дільниці Олександрійського району Кіровоградської області, в графі "службові відмітки" зазначено, що призовник потребує лікування.
		       Відовідно до витягу з книги протоколів засідань призовної комісії № 15 від 21.10.2011, рішенням призовної комісії, згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, відповідно до ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 визнаний звільненим від призову по досягненню 25 років.
		       Направленням від 23.01.2015 ОСОБА_1 був направлений ІНФОРМАЦІЯ_9 для консультації до Олександрійської міської лікарні. Також наявна копія акта Олександрійської центральної районної лікарні від 06.02.2015 № 39 за результатами обстеження стану здоров`я ОСОБА_1 з діагнозом.
		       Згідно з копією витягу № 669018-27062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 27.06.2024, виданого Управлінням дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 РНОКПП НОМЕР_1 не перебуває на військовому обліку, не заброньований, не перебуває в розшуку, необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. 
		       08.07.2024 головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол № 190 із зазначенням суті правопорушення: «військовозобов`язаний ОСОБА_1 в особливий період порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» тим, що несвоєчасно став на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 21.10.2011 протокол № 15, та не отримав військово-обліковий документ, чим вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.
		       Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 за № 190 від 08.07.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що «військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 08.07.2024, в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового облік, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» тим, що будучи переданим призовною комісією на військовий облік військовозобов`язаних відповідно до витягу з книги протоколів призовної комісії № 15 від 21.10.2011, протягом тривалого часу, а саме з 21 жовтня 2011 року до 08 липня 2024 року не став на військовий облік та не отримав військово-обліковий документ».
		       Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		       Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		       Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		       За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		       Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		       За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
		       Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		       Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
		 
		       За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		       З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.
		       Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
		       Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		       Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		       Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		       Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-ХІІ).
		       Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України № 2232-ХІІ в редакції, чинній станом на 21.10.2011, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, зокрема які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку. 
		       Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу (абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України № 2232-ХІІ в редакції, чинній станом на 21.10.2011).
		       Згідно з положеннями ч. 5 ст. 37 Закону України № 2232-ХІІ в редакції, чинній станом на 21.10.2011, зняттю з військового обліку призовників у військових комісаріатах підлягають громадяни України: 
		- які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; 
		- які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; 
		- які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних; 
		- які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
		       У ст. 38 Закону України № 2232-ХІІ в редакції, чинній станом на 21.10.2011, визначено обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, посадових осіб, призовників і військовозобов`язаних щодо виконання правил військового обліку:
		       В адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, у тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності зобов`язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов`язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов`язаних.
		       Органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію місця проживання чи перебування осіб, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов`язані:
		       - здійснювати реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання чи перебування призовників і військовозобов`язаних лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання, а також повідомляти про місцеперебування призовників і військовозобов`язаних за запитом військових комісаріатів;
		       - надавати районним (міським) військовим комісаріатам допомогу у прийнятті допризовників на військовий облік, проведенні призову громадян на військову службу (збори), контролі за виконанням ними правил військового обліку та виявленні громадян із числа призовників і військовозобов`язаних, які порушують ці правила.
		       Органи внутрішніх справ у встановленому законом порядку зобов`язані проводити розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку, надсилати у двотижневий строк до військових комісаріатів або органів місцевого самоврядування, що ведуть військовий облік, відомості про випадки виявлення громадян, які не перебувають, проте повинні перебувати на військовому обліку, а також відомості про осіб, які отримали громадянство України і повинні бути взяті на військовий облік.
		       Органи реєстрації актів громадянського стану зобов`язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про зміну призовниками і військовозобов`язаними прізвища, імені та по батькові, одруження (розлучення), випадки реєстрації смерті призовників або військовозобов`язаних та вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень, а також інші дані.
		       Органи дізнання та досудового слідства зобов`язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, щодо яких ведеться дізнання або досудове слідство, а суди - про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників і військовозобов`язаних, які набрали законної сили.
		       Посвідчення про приписку призовників, військові квитки військовозобов`язаних, засуджених до позбавлення волі, обмеження волі або арешту, надсилаються судами до відповідних районних (міських) військових комісаріатів.
		       Медико-соціальні експертні комісії зобов`язані в семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) військові комісаріати про призовників і військовозобов`язаних, яких визнано інвалідами.
		       Керівники лікувальних закладів під час проведення призову зобов`язані у триденний строк повідомити відповідні районні (міські) військові комісаріати про громадян призовного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні.
		       Житлово-експлуатаційні організації, інші організації або підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власники будинків повинні своєчасно подавати необхідні відомості про призовників і військовозобов`язаних відповідним районним (міським) військовим комісаріатам, виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад, на які покладено ведення обліку призовників і військовозобов`язаних, стежити за виконанням призовниками і військовозобов`язаними правил військового обліку, а також сповіщати їх про виклик до військових комісаріатів.
		       Призовники та військовозобов`язані в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.
		       Постановою Кабінету Міністрів Українивід 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок).
		       Відповідно до п. 4 Порядку завданнями військового обліку є, зокрема, своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.
		       Згідно з п. 14 Порядку військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).
		       Відповідно до п. 20 Порядку військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
		       Згідно з п. 16 Порядку військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
		       Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
		       Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
		       Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
		       Відповідно до п. 23 Порядку призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларуванняі реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційнісистеми.
		       Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
		       Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		       18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		       Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		       Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		       Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
		       19.05.2024 набрав чинності Закон України № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП доповнено частиною третьою, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
		       Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		       Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
		       Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
		       Згідно із ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		       Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		       Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
		       В цій же справі судом встановлено, що позивач, якому ще у 2011 році виповнилося 25 років і це був граничний вік для призовника на час виникнення правовідносин, мав обов`язок стати на військовий облік як військовозобов`язаний згідно із Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, яка діяла на момент виявлення правопорушення. Однак, не було визначено строків виконання цього обов`язку в законі, а також в матеріалах справи відсутні докази, що позивач отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 у спірний період, як і відсутні дані, що він змінював свої облікові дані або місце проживання, яке було відоме відповідачу.
		       З 19.05.2024 Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.
		       На виконання ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте на нього було складено протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що не став на військовий облік, будучи переданим призовною комісією на постановку на облік військовозобов`язаних ще 21.10.2011, на той момент, коли не існувало ні норми ч. 3 ст. 210 КУпАП, ні строків виконання обов`язку.
		       Отже, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративно правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП з 21 жовтня 2011 року, оскільки норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку. З цих підстав не приймається доводи представника відповідача щодо триваючого характеру порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
		       Суд зазначає, що Закон, який погіршує становище особи, не має ретроспективної дії, отже притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе.
		       Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення № 190 від 08.07.2024, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП, а не ч. 3 ст. 210 КУпАП, що представник ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснив опискою.
		       В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		       Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події адміністративного правопорушення.
		       Відповідач діяв не на підставі закону, а тому оскаржувана постанова має бути скасована, а провадження закрите. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача обґрунтовані, і їх необхідно задовольнити в повному обсязі.
		       Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 605,60 грн, рішенням якого порушені права ОСОБА_1 .
		       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Конституцією України, суд,
		УХВАЛИВ:
		 
		       Позовну заяву ОСОБА_1 до  ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
		       Постанову начальника  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 190 від 08.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн, визнати протиправною та скасувати.
		       Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
		       Стягнути з  ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять гривень) грн 60 коп.
		       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		       Повне рішення суду складено 06.08.2024.
		 
		       Суддя                                                         Вікторія МОСКАЛИК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...