Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/25397/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2024. Зареєстровано: 10.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2024.
Дата набрання законної сили: 09.08.2024
Номер судового провадження: А/857/9420/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/25397/23 пров. № А/857/9420/24
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді: Гуляка В.В. 
		суддів:Коваля Р.Й., Носа С.П.
		розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, 
		на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (суддя  Ксензюк А.Я., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення  м.Луцьк, дата складання повного тексту  не зазначено), 
		в адміністративній справі №140/25397/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, 
		провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		 
		 встановив: 
		 
		У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому, з урахуванням уточненого позову, просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні страхового стажу, за період його роботи з 30.12.2004 по 30.06.2016, всього 11 років 06 місяців (з урахуванням зарахованого стажу роботи в органах ДФС з 01.07.2016 року по 14.01.2019 року), до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; 2) зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 31.12.2004 року по 30.06.2016 року шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб. 
		Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовну у повному обсязі. 
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 30 грудня 2004 року по 30 червня 2016 року в органах податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 30 грудня 2004 року по 30 червня 2016 року в органах податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області шляхом внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн.. 
		З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки при його прийнятті суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а це в свою чергу стало причиною порушення судом норм матеріального та процесуального права та привело до неправильного вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. 
		В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що законодавством встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності) наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником та здійснюють контроль за достовірністю таких. При цьому обов`язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган. Вважає апелянт, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо зобов`язання відповідача внести відомості про спірні період роботи позивача до реєстру застрахованих осіб. Судом не враховано, що на час винесення рішення суду ГУ ДПС у Рівненській області не ліквідоване (відомості щодо його ліквідації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні). Вважає скаржник, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права та не дотримано передбачену законодавством процедуру внесення змін до реєстру застрахованих осіб, оскільки він повинен в першу чергу звернутися з таким питанням до страхувальника (його правонаступника), а не до ГУ ПФУ у Волинській області. 
		За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 21.03.2024 та ухвалити нове законне та обґрунтоване рішення, яким в задоволені позову відмовити. 
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому зазначає, що судом першої інстанції не порушено норм матеріально та процесуального права при винесенні рішення, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржене рішення суду залишити без змін. 
		 
		Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити. 
		 
		Судом встановлено такі фактичні обставини справи. 
		Позивач ОСОБА_1 07.08.2023 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про надання відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У відповідь на вказане звернення відповідач листом №0300-0704-8/47433 від 14.08.2023 повідомив позивача, що враховуючи документи, які були долучені, працівниками пенсійного органу сформовано витяг з ОК-5 (а.с. 23). Отримавши витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) (а.с. 25-28) позивачу стало відомо, що до страхового стажу не враховані періоди роботи в органах податкової міліції в ГУ ДФС у Рівненській області з 31.12.2004 по 30.06.2016. 
		Представником позивача 06.09.2023 подано запит до ГУ ПФУ у Волинській області, у відповідь на який листом №0300-07-8/54949 від 15.09.2023 повідомлено, що джерелом формування Реєстру застрахованих осіб є відомості, що надходять від страхувальників. Зазначено, що ОСОБА_1 з 31.12.2004 прийнятий на службу в органи податкової міліції до ГУ ДФС у Рівненській області, проте періоди його служби з 31.12.2004 по червень 2016 року у зазначеного страхувальника відсутні у виписці з облікової картки (а.с. 139-141). 
		Додатково повідомлено, що сканована копія трудової книжки позивача пройшла оцифрування в грудні 2022 року. Відомості про трудову діяльність завантажені до персональної облікової картки застрахованої особи у реєстрі зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та усі періоди враховані при перерахунку пенсії. Крім того зазначено, що після проведення повторного аналізу оцифрованих записів, виявлено невідповідність у записі щодо періоду з 31.12.2004 по 14.01.2019, а саме невірно вказаний тип події основна робота, цьому періоду відповідає тип події  період служби. 
		На звернення представника позивача відповідач листом №31179-31091/Ц-02/8-0300/23 від 27.09.2023 повідомив про те, що функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюють органи ДПС України і лише до їх компетенції входить контроль за дотриманням страхувальниками вимог законодавства щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску. Наголошено, що у разі відсутності інформації в податковому розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами ПФ України на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма яких затверджена постановою правління ПФ України №3-1 від 04.02.2021 (а.с. 142-144). 
		Адвокат позивача звернувся з адвокатським запитом до КУ Трудовий архів Рівненської міської ради, відповіддю на який №3140/04-02 від 27.10.2023 повідомлено, що надати копію наказу ДПА у Волинській області №275-о від 31.12.2004 неможливо, оскільки документи з кадрових питань (особового складу) ДПА у Волинській області на зберігання до архіву не надходили. Також зазначено, що відповідно до послужного списку та довідки, в якій зазначено відомості про роботу, службу вказано, що період роботи ОСОБА_1 у ДПА у Рівненській області та ГУ ДФС у Рівненській області це лише періоди з 05.2013 по 04.2014, з 08.2015 по 10.2015, з 03.2016 по 01.2019 та долучено відповідні документи (а.с. 145-173). 
		На адвокатський запит представника позивача №07-11/23-1 від 07.11.2023 ГУ ДФС у Рівненській області листом Про надання інформації №11 від 14.11.2023 повідомило, що будь-які документи в т.ч. акти приймання-передачі справ працівників податкової міліції до КУ Трудовий архів Рівненської міської ради не передавалися. Працівники ГУ ДФС у Рівненській області станом на 31.12.2021 були вивільнені, а ДФС та її територіальні органи припинили виконання функцій центрального органу виконавчої влади (а.с. 174). 
		15.11.2023 ГУ ДФС у Рівненській області надано відповідь №101 на адвокатський запит №09-11/23-1 від 09.11.2023, в якій зазначено, що до моменту завершення заходів з реорганізації ДФС та її територіальних органів відповідні комісії можуть надавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам рядового та начальницького складу податкової міліції виключно за наявності законних підстав. Відповідно листа Мінсоцполітики №13035/0/2-23/54 від 05.09.2023 підставою для проведення перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення особам, які проходили службу в поліції. Проте підстави для перерахунку пенсії пенсіонерам податкової міліції відсутні (а.с. 177). 
		На адвокатський запит представника позивача Волинська обласна державна адміністрація повідомила листом №103/01-37 від 16.11.2023 про те, що у перевірених документах ГУ ДФС України у Волинській області за 2004-2006 роки особової справи ОСОБА_1 не виявлено. Крім того зазначено, що документи по заробітній платі ГУ ДФС у Волинській області у Держархіві Волинської області надійшли лише за 2020-2021 роки (а.с. 207). 
		ГУ ПФУ у Рівненській області листом №1700-0704-8/97704 від 15.11.2023 повідомило про те, що відомості про суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків будуть внесені ПФ України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу в електронному вигляді на центральному рівні від ДФС або на підставі відомостей поданих страхувальником до територіальних органів ПФ України. Станом на 14.11.2023 інформація від ДФС та від страхувальників за період з 01.01.2005 по 30.06.2016 не надходила (а.с. 209-210). 
		На звернення представника позивача ГУ ПФУ у Волинській області надало відповідь, оформлену листом №0300-0704-8/65751 від 16.11.2023 в якій зазначено, що страхувальник ГУ ДФС у Рівненській області звітність за період служби ОСОБА_1 в органах податкової міліції з 31.12.2004 по червень 2016 не подавав (а.с. 212-213). 
		Листом №0300-07-8/67923 від 27.11.2023 ГУ ПФУ у Волинській області повідомлено, що усі відомості про трудову діяльність позивача оцифовані та завантажені до персональної облікової картки застрахованої особи, а періоди, які просить зарахувати позивач, можливо врахувати лише на підставі звіту поданого страхувальником (а.с. 215-216). 
		Листом №0300-07-8/70606 від 05.12.2023 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що пенсійний орган лише на підставі звіту поданого страхувальником уповноважений вносити зміни до Реєстру застрахованих осіб. Фактично лише після подання ГУ ДФС у Рівненській області відсутньої у реєстрі інформації у вигляді звіту про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період служби ОСОБА_1 в органах податкової міліції, інформацію буде відображено у виписці з облікової картки (форма ОК-5) (а.с. 217). 
		Не погоджуючись із такими діями (відповідями) ГУ ПФУ у Волинській області, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. 
		 
		Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини в межах обґрунтувань та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. 
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. 
		З матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідача ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди служби в органах податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області з 31.12.2004 року по 30.06.2016 року шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб. 
		Вирішуючи спірні правовідносини в межах предмету апеляційної перевірки, колегія суддів враховує таке. 
		Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування, регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 березня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). 
		Статтею 5 Закону №1058-IV визначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». 
		За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 
		Відповідно до частин першої, другої, статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. 
		У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. 
		Статтями 11, 14 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та страхувальників. 
		Військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового та начальницького складу включено до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, Законом України від 03 квітня 2007 року №857 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», доповнивши статтю 11 пунктом 17. 
		Частиною першою статті 21 Закону №1058-IV установлено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». 
		Наведеними правовими нормами визначено обов`язок роботодавця щодо подання до Пенсійного фонду відомостей про заробітну плату застрахованої особи, на яку сплачено страхові внески (персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб), правила зарахування органами Пенсійного фонду відповідних періодів до страхового стажу у цілях призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. 
		Відповідно до пункту 19 частини другої статті 64 Закону №1058-IV, виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана вести відповідно до законодавства реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та у складі цього реєстру - реєстр платників страхових внесків до солідарної системи пенсійного страхування. 
		Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464 (далі - Закон №2464-VI), дія якого відповідно до статті 2 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. 
		Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1 частини першої статті 1 Закону №2464-VI). 
		За змістом положень статті 16 Закону №2464-VI, Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації просплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. 
		Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону №2464-VI, реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування. 
		Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. 
		У свою чергу до обов`язків Пенсійного фонду та його територіальних органів стосовно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру відносяться: забезпечення своєчасного внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснення контролю за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру (частина перша статті 14-1 Закону №2464-VI). 
		Згідно із частиною шостою статті 20 Закону №2464-VI, зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. 
		Колегія суддів також враховує, що постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562; у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1; далі - Положення №10-1). Це Положення визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб. 
		Відповідно до пункту 4 розділу І Положення №10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб. 
		Нормами пункту 2 розділу ІІ Положення №10-1 визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством. 
		Згідно з пунктом 3 розділу IV Положення №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 
		Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення №10-1, у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. 
		Отже, наведені правові норми дають підстави вважати, що законодавцем встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності) наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником та здійснюють контроль за достовірністю таких. 
		З 01 червня 2016 року пунктом 9 розділу IV Порядку формування та надання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за №460/26905, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року №441), визначено формування та подання до органів доходів і зборів страхувальниками, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу, відомостей про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі кожної застрахованої особи у звітному місяці. 
		Абзацами шістнадцятим, сімнадцятим підпункту 27 пункту 19 розділу I Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058 викладено у такій редакції: «Зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного Державною бюджету України. Протягом п`яти років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.». 
		Абзацом четвертим підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України визначити порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року стосовно військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських. 
		Відповідно до абзаців шістнадцятого, сімнадцятого підпункту 27 пункту 19 розділу I та абзацу четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №770 (чинна з 28 серпня 2019 року) затверджено: 1) Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 року; 2) Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р., необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським (далі - Порядок №770). 
		Відповідно до пункту 1 Порядку №770, цей Порядок установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб). 
		За приписами пункту 3 Порядку №770, відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами №8ДР і №1ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами №8ДР і №1ДФ за період, за який подано інформацію. 
		Крім цього, згідно з пунктом 4 Порядку №770, у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення, або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком. 
		Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки: за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року - не пізніше ніж 1 грудня 2019 року; за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року - не пізніше ніж 1 травня 2020 року; за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 року; за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2021 року; за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року. 
		Звіт подається у вигляді електронного документа (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису). У разі неможливості подання звіту у вигляді електронного документа він подається на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника або уповноваженого органу та скріплений печаткою (за наявності) (подається страхувальником або уповноваженим органом разом із звітом в електронній формі на електронних носіях інформації) (пункт 5 Порядку №770). 
		Згідно з пунктом 14 Порядку №770, відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган. 
		Поряд з тим, пунктами 9, 10 Порядку №770 передбачено, що на територіальний орган Пенсійного фонду України покладено повноваження щодо звіряння звіту, поданого відповідно до цього Порядку, з поданими страхувальником або уповноваженим органом раніше відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення. А у разі виявлення недостовірних або помилкових відомостей, поданих та/або накопичених в електронних базах даних реєстру застрахованих осіб, не пізніше ніж через два робочі дні орган Пенсійного фонду України повідомляє страхувальнику або уповноваженому органу про виявлення розбіжностей. 
		Пунктом 13 Порядку №770 також передбачено, що додаткові документи подаються страхувальником або уповноваженим органом, якщо у звіті не було зазначено застраховану особу. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок внесення відомостей про застрахованих осіб до реєстру, дозволяє дійти висновку, що такий обов`язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган. 
		У розглядуваній справі суд встановив, що у період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2016 року страхувальником позивача було Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області. 
		В матеріалах справи наявна інформація з відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про те, що Головне управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області знаходиться в стані припинення, тобто є таким, що може і повинен нести зобов`язання щодо своїх працівників, в тому числі і подання звіту. 
		Отже, обов`язок подання відомостей про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та іншої інформації, необхідної для обчислення, призначення та здійснення пенсійних виплат та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних покладено саме на страхувальника або уповноважений орган - Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області. 
		Відповідно до пунктів 5, 6 розділу IV Положення №10-1, органи Пенсійного фонду України уповноважені вносити відомості про застраховану особу в реєстр застрахованих осіб тільки: 1) у разі ліквідації страхувальника без визначення правонаступника за відповідним рішенням суду, що набрало законної сили; 2) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень. 
		Апеляційний суд встановив, що на час винесення судом першої інстанції рішення Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області не ліквідоване (відомості щодо його ліквідації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні), а тому зобов`язане подати до органу Пенсійного фонду відсутню у реєстрі інформацію, за період служби позивача в органах податкової міліції. 
		Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції сформував помилковий висновок щодо необхідності зобов`язання відповідача ГУ ПФУ у Волинській області внести відомості про період роботи позивача ОСОБА_1 з 31.12.2004 по 30.06.2016 до реєстру застрахованих осіб, оминаючи законодавчо визначений порядок (процедуру). 
		Тому, вирішуючи спірні правовідносини, в межах предмету апеляційної перевірки, на підставі аналізу приведених вище правових норм та фактичних обставин справи, апеляційний суд зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. 
		Доводи апеляційної скарги відповідача щодо суті спору спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, а тому можуть бути підставою для його скасування. 
		У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права. 
		Отже, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). 
		Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. 
		Керуючись ст.ст.243,308,311,315,317,321,322,325,328 КАС України, суд  
		 
		 постановив: 
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області  задоволити. 
		Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року в адміністративній справі №140/25397/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії  скасувати і прийняти нову постанову. 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  відмовити. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль   С. П. Нос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...