ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ,
вул. Десятинна, 4/6
|
П О С Т А Н О
В А
І М Е Н Е
М У К Р А Ї Н И
м. Київ
04.12.2007 р.
№
1/96
до
|
Генеральної прокуратури України 3-я особа Присяжнюк Василь Степанович
|
про
|
визнання нечинними наказів
|
Суддя О.В.Бачун
Секретар
О.В.Саратова
Представники:
Від позивача: Марочкін Г.М. -п/к
(дов. від 10.10.07 р.)
Від відповідача: Олексюк О.Б. -п/к
(дов. від 28.0.06 р. №05/1/1-10)
В судовому засіданні присутній
представник прокуратури Одеської області Смірнов М.О. (дов. від 02.11.07 р.
№05/1-1219-07)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про
визнання протиправними та скасування наказу Генерального прокурора України №45
ш від 07.06.07 р., №401к від 07.06.07 р., №64шц від 08.06.07 р. про
затвердження структури Генеральної прокуратури України в частині введення
посади «Заступник Генерального прокурора України -прокурор Одеської області»,
визнання протиправним та нечинним наказу Генерального прокурора України №67 шц
від 08.06.07 р. про затвердження штатного розпису Генеральної прокуратури
України в частині введення посади «Заступник Генерального прокурора України
-прокурор Одеської області», зобов'язання Генеральної прокуратури України (в
особі Генерального прокурора України) допустити ОСОБА_1до виконання службових
обов'язків на посаді прокурора Одеської області.
Ухвалою суду від 12.10.07 р.
відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове
засідання на 06.11.07 р. о 14:30.
В попередньому судовому засіданні
06.11.07 р. позивачем подано суду доповнення та зміни до позовних вимог, а
саме: позивач просить визнати дії Генеральної прокуратури України при виданні
наказів Генерального прокурора України №45 ш від 07.06.07 р., №401к від
07.06.07 р., №64шц від 08.06.07 р. в частині введення в структурі Генеральної
прокуратури України посади «Заступник Генерального прокурора України -прокурор
Одеської області», №67 шц від 08.06.07 р. в частині введення в штатному розписі
генеральної прокуратури України посади «Заступник Генерального прокурора
України -прокурор Одеської області», - протиправними, скасування зазначених
наказів та відновлення дії наказів Генеральної прокуратури України від 12.12.05
р., №265ш від 12.12.05 р., №138шц, від 30.12.05 р. №143шц, зобов'язання
Генеральної прокуратури України допустити ОСОБА_1до виконання службових
обов'язків на посаді прокурора Одеської області.
Присутній представник відповідача
надав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з
підстав, викладених у відзиві.
Представник прокуратури Одеської
області надав заперечення проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 06.11.07 р. за
результатами попереднього судового засідання справу призначено до судового
розгляду на 26.11.07 р.
В судовому засіданні 04.12.07 р.
оголошено резолютивну частину постанови про відмову в задоволенні позову.
Ознайомившись з матеріалами справи,
заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Наказом Генерального прокурора
України №189ш від 18.07.05 р. скорочено у структурі штатного розпису
прокуратури Одеської області посаду прокурора області з відповідним фондом
заробітної плати та зараховано до резерву Генеральної прокуратури України;
встановлено у структурі та штатному розписі Генеральної прокуратури України
посаду заступника Генерального прокурора України -прокурора Одеської області за
рахунок резерву Генеральної прокуратури з відповідним фондом заробітної плати.
Наказом Генерального прокурора
України №948-к від 18.07.05 р. відповідно до ст.ст. 15,16 Закону України «Про
прокуратуру»ОСОБА_1 призначено заступником Генерального прокурора України
-прокурором Одеської області та затверджено головою колегії цієї області,
одночасно звільнено з посади прокурора Полтавської області та увільнено від
обов'язків голови колегії прокуратури цієї області.
Наказом Генерального прокурора
України №265ш від 12.12.05 р. з метою удосконалення організації роботи
скорочено у структурі та штатному розписі Генеральної прокуратури України
посаду заступника Генерального прокурора України -прокурора Одеської області з
відповідним фондом заробітної плати; встановлено у структурі та штатному
розписі прокуратури Одеської області за рахунок резерву Генеральної прокуратури
України посаду прокурора Одеської області з відповідним фондом заробітної
плати.
Наказом Генерального прокурора
України №1506к від 12.12.05 р. у зв'язку зі зміною структури ОСОБА_1 було
призначено прокурором Одеської області строком на 5 років, звільнивши його в
порядку переведення з посади заступника генерального прокурора -прокурора
Одеської області.
Наказом Генерального прокурора
України від 24.05.07 р. №37ш скорочено у структурі та штатному розписі
прокуратури Одеської області посаду прокурора області з відповідним фондом
заробітної плати та зараховано до резерву Генеральної прокуратури України; встановлено
у структурі та штатному розписі Генеральної прокуратури України посаду
заступника Генерального прокурора України - прокурора Одеської області за
рахунок резерву Генеральної прокуратури з відповідним фондом заробітної плати.
Наказом Генерального прокурора
України №1147ц від 24.05.07 р. Присяжнюка В.С. призначено заступником
Генерального прокурора -прокурором Одеської області та затверджено головою
колегії прокуратури цієї області.
Наказом Генерального прокурора
України №1235ц від 02.06.07 р. скасовані накази Піскуна С.М. як Генерального
прокурора України, видані з 24.05.07 р. по 01.06.07 р. включно. Серед
скасованих наказів Генеральної прокуратури України №37ш від 24.05.07 р. про
скорочення посади прокурора Одеської області та встановлення посади заступника
Генерального прокурора України -прокурора Одеської області.
Наказами Генерального прокурора
України №45ш від 07.06.07 р. скорочено з 24.05.07 р. у структурі та штатному
розписі прокуратури Одеської області посаду прокурора області з відповідним фондом
заробітної плати та зараховано до резерву Генеральної прокуратури України;
встановлено з 24.05.07 р. у структурі та штатному розписі Генеральної
прокуратури України посаду заступника Генерального прокурора України -прокурора
Одеської області за рахунок резерву Генеральної прокуратури України з
відповідним фондом заробітної плати.
Наказом Генерального прокурора
України №401к від 07.06.07 р. Присяжнюка В.С. призначено заступником
Генерального прокурора України -прокурором Одеської області з 24.05.07 р.
строком на 5 років та затверджено його головою колегії прокуратури цієї
області; №64шц від 08.06.07 р. затверджено структуру Генеральної прокуратури
України, у зв'язку з прийняттям нової структури України затверджено штатний
розпис Генеральної прокуратури України.
Позивач
вважає, що накази Генерального прокурора України №45ш від 07.06.07 р., №401к
від 07.06.07 р., №64шц від 08.06.07 р., №67шц від 08.06.07р. видані на
порушення законодавства з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України
«Про прокуратуру»визначена трьохланкова система органів прокуратури та принцип
єдиної централізованої системи, яку очолює Генеральний прокурор України з
підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим, що порушено прийняттям
наказу №45ш від 07.06.07 р.
Фактично мала місце лише заміна
назви керівної посади з «прокурор Одеської області»на «заступник Генерального
прокурора України -прокурор Одеської області», а не скорочення штату органів
прокуратури, тоді як Законом України «Про прокуратуру»не передбачено створення
посади заступника Генерального прокурора України за ознакою територіальної
приналежності.
Крім того, поєднання посад
заступника Генерального прокурора України та прокурора області порушує
встановлений п. 1 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру»принцип організації і
діяльності прокуратури щодо підпорядкування нижчестоящих прокурорів
вищестоящим.
Заступник Генерального прокурора
України - прокурор Одеської області -фактично не виконував та не виконує
будь-яких організаційних функцій, які передбачені для заступників Генерального
прокурора України, та фактично не є керівником Генеральної прокуратури України,
що підтверджується наказом №58 від 10.09.07 р. Генерального прокурора України,
згідно якого на заступника Генерального прокурора України -прокурора Одеської
області -будь-які обов'язки не розповсюджувались.
Також позивач наголошує на тому, що
ст. 2 Закону України «Про прокуратуру»строк повноважень у п'ять років
встановлено лише для Генерального прокурора України та підпорядкованих йому
прокурорів, тоді як заступники призначаються безстроково. В наказі №401к від
07.06.07 р. Присяжнюка В.С. призначено заступником строком на п'ять років, що
порушує ст. 2 Закону.
Прийнявши оскаржуваний наказ,
Генеральна прокуратура України допустила сумісництво двох окремих посад -
заступника Генерального прокурора України та прокурора Одеської області.
Прийняття оскаржуваного наказу
фактично не призвело до скорочення штату працівників (керівних посад) органів
прокуратури, тобто, є удаваним і має на меті приховати звільнення однієї особи
на користь зайняття вивільнюваної посади іншою особою.
Станом на сьогодні наказу про
звільнення позивача не існує, він формально має повноваження та несе
відповідальність за діяльність прокуратури Одеської області. Позивача фактично
усунено від виконання службових обов'язків прокурора Одеської області у зв'язку
з виконанням його обов'язків іншою особою.
Відповідач
-Генеральна прокуратура України -проти задоволення позовних вимог заперечив з
таких підстав.
Відповідач стверджує, що оскаржувані
накази видані Генеральним прокурором України у відповідності до законодавства в
межах повноважень, наданих Генеральному прокурору України Законом України «Про
прокуратуру».
Підтвердженням цьому є той факт, що
позивач не ставить під сумнів видання Генеральним прокурором України
попереднього наказу №189ш від 18.07.05 р. про введення посади заступника
Генерального прокурора України - прокурора Одеської області та подальше
призначення на посаду самого позивача.
Не відповідає дійсності твердження
позивача про те, що у структурі та штатному розписі Генеральної прокуратури
України була відсутня посада заступника Генерального прокурора України
-прокурора Одеської області, так як саме цю посаду запроваджено наказом №45ш
від 07.06.07 р. замість скороченої посади прокурора Одеської області.
У зв'язку з видачею оскарженого
наказу позивачу в порядку п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням
посади прокурора Одеської області направлено попередження про скорочення посади
і запропоновано інші вакантні посади, в тому числі, заступника прокурора АР
Крим та першого заступника прокурора Хмельницької області, відповідні посади в
Центральному апараті Генеральної прокуратури України.
Неодноразовими виїздами за місцем
проживання позивача, а також викликами до Генеральної прокуратури України
ознайомити його з попередженням тривалий час не вдавалося. Лише 21.09.07 р. з
попередженням позивач був ознайомлений під розписку. З пропозиціями щодо
подальшого працевлаштування позивач не погодився.
На даний час трудовий договір з
позивачем не розірвано, з посади його не звільнено.
Також відповідач покликається на
той факт, що оскаржувані накази були видані у червні 2007 р., тоді як позивач
звернувся до суду лише 08.10.07р. -через 4 місяці, що є порушенням тримісячного
строку, встановленого ст. 233 КЗпП України.
Так як позивачем пропущено строк
звернення до суду, то це є підставою для відмови в задоволенні
адміністративного позову згідно ст. 100 КАС України.
Проаналізувавши матеріали справи та
пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні
вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Позивач обґрунтовує свої вимоги
незаконністю дій Генеральної прокуратури України з внесення змін до штатного
розпису у вигляді скорочення однієї посади -прокурора Одеської області -на іншу
-заступник Генерального прокурора України -прокурор Одеської області, з чим суд
не може погодитися. Позивач та відповідач по справі знаходяться у трудових
відносинах, що виникли у зв'язку з перебуванням позивача на публічній службі.
Генеральна прокуратура України як
працедавець в даному випадку має повноваження встановлювати штатний розпис,
вносити до нього зміни і доповнення і здійснювати підбір службовців на наявні
посади в порядку, встановленому Законом України «Про прокуратуру», а щодо тих
питань, які ним не регулюються, - КЗпП України як загального законодавчого
акта, що регулює трудові відносини.
Відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону
України «Про прокуратуру» штатна чисельність органів
прокуратури України в межах фонду заробітної плати затверджується Генеральним
прокурором України.
Генеральну прокуратуру України
очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та
заступників. Структуру Генеральної прокуратури України та Положення про її структурні
підрозділи затверджує Генеральний прокурор України.
Згідно ст. 15 Закону до повноважень
Генерального прокурора України відносяться, в тому числі, призначення першого
заступника, заступників Генерального прокурора України, затвердження структури
і штатної чисельності підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на
їх утримання; призначення прокурорів областей, визначення прийняття,
переміщення та звільнення прокурорів.
Оскаржувані позивачем дії та накази
Генерального прокурора України прийняті в межах вищенаведених повноважень
Генерального прокурора України, тому підстави для визнання їх незаконними
відсутні.
Те, що скорочення посади прокурора
Одеської області мало місце, підтверджується штатним розписом, затвердженим
08.06.07 р., з якого вбачається наявність нової посади -заступник генерального
прокурора України - прокурор Одеської області.
Щодо дотримання прав позивача при
скороченні посади суд зазначає, що оскаржувані накази винесено з дотриманням
положень Розділу ІІІ-А КЗпП України. З ними позивач ознайомлений 21.09.07 р.,
до цього уникаючи контактів з представниками Генеральної прокуратури України.
Позивачу запропоновано інші посади працевлаштування (попередження від 17.09.07
р., копія якого міститься в матеріалах справи), але він відмовився від
запропонованих посад.
Висновок позивача, який вважає, що
шляхом прийняття оскаржуваних наказів порушується принцип єдиної
централізованої системи органів прокуратури України, є його власним оціночним
судженням і не підтверджується матеріалами справи, так як заміна посад, що мала
місце, відбулася в межах затвердженого згідно Закону України «Про прокуратуру»
штатного розпису.
Законом не обмежена кількість
заступників, що може мати Генеральний прокурор України. Відповідно, їх
кількість регулюється виключно затвердженим штатним розписом.
Законом України «Про
прокуратуру»дійсно не передбачено створення посади заступника Генерального
прокурора України за ознакою територіальної приналежності, але ні зазначеним
Законом, ні будь-яким іншим законом не передбачено взагалі будь-яких критеріїв
чи ознак, за якими мають призначатися заступники Генерального прокурора
України.
За таких обставин Генеральним
прокурором України при визначенні кількості заступників цілком могла бути
використана і ознака територіальної приналежності, що мало місце у випадку
введення до штатного розпису посади заступника Генерального прокурора України
-прокурора Одеської області.
Не можна погодитися і з твердженням
позивача про те, що поєднання посад заступника Генерального прокурора України
та прокурора області порушує встановлений п. 1 ст. 6 Закону України «Про
прокуратуру»принцип організації і діяльності прокуратури щодо підпорядкування
нижчестоящих прокурорів вищестоящим, так як компетенція вищестоящих прокурорів
(в даному випадку -заступника Генерального прокурора України) знову ж таки
визначається Генеральним прокурором України в межах повноважень, наданих йому
згідно ст. 15 Закону, тому в межах його компетенції визначити таку організацію
роботи, за якої особа, що займає посаду прокурора Одеської області та є
одночасно заступником Генерального прокурора не виконувала будь-яких
організаційних функцій, які передбачені для заступників Генерального прокурора
України.
В даному випадку має місце саме
така ситуація, про що стверджує у позові і сам позивач.
За таких обставин у суду відсутні
підстави для задоволення позовних вимог.
Щодо застосування вимог ст. 233
КЗпП України, яка встановлює тримісячний термін на звернення до суду при
вирішення трудового спору з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися
про порушення свого права, суд зазначає наступне.
В даному випадку позивач дізнався
про ніби-то порушення свого права лише 21.09.07 р., тоді як до суду позивач
звернувся 09.10.07 р., тобто, в межах тримісячного строку.
Однак слід зазначити, що строк
позовної давності встановлюється для захисту порушеного права, що не має місце
у даному випадку, тому питання про поважність причини пропуску строку в даному
випадку значення не має.
На підставі вищевикладеного, ст.
160-163 КАС України, ст. 13, 14, 15 Закону України «Про прокуратуру», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог
відмовити.
2. Постанова може бути оскаржена в
порядку ст. 186 КАС України.
Суддя
Бачун
О.В.