Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1038/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано судом: 22.08.2024. Зареєстровано: 23.08.2024. Оприлюднено: 23.08.2024.
Дата набрання законної сили: 21.08.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		21 серпня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  904/1038/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
		 
		за участю секретаря судового засідання:     Натаріної О.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 
		 
		на    постанову Центрального апеляційного господарського суду
		(головуючий суддя - Іванов О.Г., судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)
		від    05.03.2024
		 
		у справі    №    904/1038/23
		 
		за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2"; 
		ОСОБА_5 ;
		ОСОБА_6 ;
		ОСОБА_1 ;
		ОСОБА_7 ,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; 
		Чумаківська сільська рада;
		Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович;
		Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євген Миколайович;
		Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович,
		про    визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсними актів, скасування реєстраційної дії, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі,
		 
		за участю представників учасників справи:
		позивачів  - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,  
		відповідача 1 - не з`явився,
		відповідача 2 - не з`явився
		відповідача 3 - не з`явився,
		відповідача 4 - ОСОБА_10 ,
		відповідача 5 - не з`явився,
		третіх осіб - не з`явились.
		 
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач 1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач 2), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , позивач 3) звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просять:
		 
		1)    визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" (код 42450480) (далі - ТОВ "Дніпро-Квартал-2", відповідач 1), оформлене Протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 28.08.2018, яким учасники: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , відповідач 2), вирішили:
		 
		- заснувати ТОВ "Дніпро-Квартал-2" та сформувати статутний капітал товариства у розмірі 4 000 000,00 грн, наступним чином: ОСОБА_4 вносить 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 650 000,00 грн, та 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 350 000,00 грн, загальна частка 1 000 000,00 грн (25% статутного капіталу); ОСОБА_3 вносить 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 175 000,00 грн, загальна частка 825 000,00 грн (20,625% статутного капіталу); ОСОБА_2 вносить 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 175 000,00 грн (частка 4,375% статутного капіталу); ОСОБА_5 вносить частку в розмірі 2 000 000,00 грн (50% статутного капіталу) та призначається директором;
		 
		- вищим органом ТОВ "Дніпро-Квартал-2" є загальні збори учасників;
		 
		- визначити місцезнаходження ТОВ "Дніпро-Квартал-2" за адресою: 49089, м. Дніпро, Чечелівський р-н, вул. Автотранспортна, буд. 4;
		 
		- затвердити одноособовий виконавчий орган - директор, до його компетенції входить весь спектр питань пов`язаних з діяльністю ТОВ "Дніпро-Квартал-2", за винятком тих, що входять до виключної компетенції учасників;
		 
		- обрати директором ТОВ "Дніпро-Квартал-2" Петровського В.І. з дня державної реєстрації;
		 
		- предметом діяльності ТОВ "Дніпро- Квартал-2" є формування ринку товарів і послуг, що не заборонено чинним законодавством, з метою отримання прибутку. ТОВ "Дніпро-Квартал-2" є учасником зовнішньоекономічної діяльності. За КВЕДом обрані таки види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
		 
		- затвердити Статут ТОВ "Дніпро- Квартал-2";
		 
		- зареєструвати в органах державної реєстрації ТОВ "Дніпро-Квартал-2" згідно з діючим законодавством України;
		 
		2) визнати недійсним Акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статуту (складеного) капіталу ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 04.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за № 4242, згідно з яким ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оцінюють свої негрошові майнові вклади та передають уповноваженій особі ОСОБА_5 майно на суму 2 000 000,00 грн для подальшої передачі на баланс товариства після його державної реєстрації, а саме:
		 
		- ОСОБА_4 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/2 квартири АДРЕСА_2 вартістю 350 000,00 грн;
		 
		- ОСОБА_3 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 вартістю 175 000,00 грн;
		 
		- ОСОБА_2 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 вартістю 175 000,00 грн;
		 
		3)    визнати недійсним Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (ідентифікаційний код 42450480) від 05.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем  та зареєстрований в реєстрі за № 4249, згідно з яким ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як продавці, передали покупцю - директору товариства ОСОБА_5 , належні їм частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2"(ідентифікаційний код 42450480) вартістю 2 000 000,00 грн;
		 
		4)    скасувати реєстраційну дію про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) про проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код в ЄДРПОУ 40145583) від 06.09.2018 за №122410200000086956, проведену державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною;
		 
		5)    визнати недійсним Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" б/н від 25.02.2019, згідно з яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з однієї сторони (продавець) передав, а ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , відповідач 3), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другої сторони (покупець) прийняла частку в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" в розмірі 100% вартістю 4 000 000,00 грн;
		 
		6)    визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) від 04.07.2019, згідно з яким ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 4) частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (адреса: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 4) у розмірі 100 %, що складає 4 000    000 грн;
		 
		7) визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) від 04.07.2019 до Договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 04.07.2019, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Євгеном Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за № 2136, 2137, згідно з яким продавець - ОСОБА_6 передала, а покупець - ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" у розмірі 100 (сто) % статутного капіталу Товариства, що складає 4 000    000, 00 грн;
		 
		8)    визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) від 04.07.2019, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Євгеном Миколайовичем, зареєстровано в реєстрі за № 2136, 2137, згідно з яким відповідно до умов Договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 04.07.2019 ОСОБА_6 , як продавець передала у власність, а ОСОБА_1 , як покупець прийняв у власність частку у статутному капіталі (корпоративні права) ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) у розмірі 100 (сто) % статутного капіталу Товариства, що складає 4 000    000, 00 грн;
		 
		9) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480), оформлене Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" б/н від 23.07.2019, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 1186, 1187, яким вирішено передати ОСОБА_1 майно пропорційно до розміру його частки, як учасника, оцінене в 4 000    000 грн, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , оцінену у 2 500    000 грн та квартиру АДРЕСА_2 , оцінену у 1 500    000, 00 грн;
		 
		10)    визнати недійсним акт приймання-передачі майна від 23.07.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 1184, 1185, згідно з яким ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) передало, а ОСОБА_1 прийняв майно: квартиру АДРЕСА_1 , та квартиру АДРЕСА_2 .
		 
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачам на праві власності належать квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . У серпні 2018 року невстановленими особами від імені позивачів на підставі підроблених документів створено юридичну особу ТОВ "Дніпро-Квартал-2", до статутного капіталу якої внесено належне позивачам на праві власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , які в подальшому були відчужені на користь інших осіб. Шахрайські дії, внаслідок яких квартири вибули з володіння позивачів, були вчинені наступним шляхом: створення на підставі підроблених документів юридичної особи ТОВ "Дніпро-Квартал-2"; внесення вищевказаних квартир в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Дніпро-Квартал-2"; виведення позивачів із складу учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2"; подальше відчуження квартир у власність інших осіб.
		 
		З огляду на те, що юридична особа ТОВ "Дніпро-Квартал-2" створена на підставі підроблених документів, всі рішення загальних зборів цього товариства, зокрема протокол від 23.07.2019 та Акти приймання-передачі майна є недійсними, оскільки товариство не було наділено необхідним обсягом прав та повноважень щодо відчуження цього майна (квартир).
		 
		Відповідно, запис про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ "Дніпро-Квартал-2" підлягає скасуванню, як такий, що вчинений на підставі підроблених документів.
		 
		2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/1038/23 у позові відмовлено.
		 
		Ухвалюючи судове рішення, господарський суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту у даному спорі, що є самостійною та достатньою підставою для відмову у позові. При цьому суд відзначив, що у спірних правовідносинах, де спір виник не через порушення корпоративних прав позивачів, а стосується захисту їх прав як власників нерухомого майна, яке вибуло з власності позивачів поза їх волею через внесення майна (квартир) до статутного капіталу ТОВ "Дніпро-Квартал-2" з використанням підроблених документів, належним та ефективним способом захисту є звернення позивачів із вимогою про повернення спірного майна із чужого незаконного володіння (без необхідності попередньо визнавати недійсними реєстраційні дії, рішення загальних зборів, договір купівлі-продажу частки та акт її приймання-передачі).
		 
		2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/1038/23 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення    загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2", оформлене Протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 28.08.2018. Скасовано реєстраційну дію    про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код в ЄДРПОУ 40145583) від 06.09.2018 за № 122410200000086956, проведену державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною. В решті позовних вимог - відмовлено.
		 
		Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, виходив з того, що у даній справі існує необхідність захистити немайнові права    позивачів, так як внутрішня воля у кожного з них окремо, так і в цілому була відсутня при створенні юридичної особи ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» та реєстрації за цією юридичною особою права власності на квартири, що належать позивачам. За таких обставин, оскільки позивачі не мали наміру та не могли висловити неіснуючу внутрішню волю на створення спірної  юридичної особи, а також фізично не могли взяти участь в загальних зборах учасників ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» 28.08.2018 та не могли підписати рішення, прийняті на цих зборах, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про визнання недійсним спірного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 28.08.2018. Окрім того, ураховуючи, що документи, на підставі яких була проведена державна реєстрація ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2», є підробленими (осанні не підписувались позивачами і не посвідчувались нотаріально), підлягає скасуванню реєстраційна дія про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2».
		 
		Апеляційний суд у частині позовних вимог, що спрямовані на захист майнових прав позивачів, погодився з висновком господарського суду про відмову в задоволенні таких позовних вимог (визнання недійсними усього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, які вже були реалізовані та вичерпали свою дію), адже належним та ефективним способом захисту у цій частині є позов про повернення спірного майна із чужого незаконного володіння.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі № 904/1038/23 залишити в силі.
		    
		На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові:
		 
		- неправильно застосував норми статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 4 ГПК України до спірних правовідносин в частині висновків про правильно обраний спосіб захисту та не врахував висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 916/333/20;
		 
		- неправильно застосував норми статей 202, 203, 215, 216 ЦК України до спірних правовідносин в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, оформленого протоколом № 1, та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.12.2018 у справі №910/21845/16, від 26.01.2022 у справі № 911/2525/19;
		 
		- неправильно застосував норму статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", не застосував норми статей 104, 110 ЦК України, а також не врахував висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19;
		 
		- неправильно застосував норми статей 261, 258 ЦК України та не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16.
		 
		3.2. Позивачі 23.05.2024 подали до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. 
		 
		4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
		 
		4.1. Відповідно до протоколу  від 28.08.2018 № 1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прийняли рішення про створення ТОВ "Дніпро-Квартал-2" та сформувати статутний капітал товариства у розмірі 4    000 000,00 грн, наступним чином:
		 
		ОСОБА_4 вносить 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 650 000,00 грн, та 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 350 000,00 грн, загальна частка 1 000 000,00 грн (25% статутного капіталу);
		 
		ОСОБА_3 вносить 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 175 000,00 грн, загальна частка 825 000,00 грн (20,625% статутного капіталу);
		 
		ОСОБА_2 вносить 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 175 000,00 грн (частка 4,375% статутного капіталу);
		 
		ОСОБА_5 вносить частку в розмірі 2 000 000,00 грн (50% статутного капіталу) та призначається директором;
		 
		вищим органом ТОВ "Дніпро-Квартал-2" є загальні збори учасників;
		 
		визначити місцезнаходження ТОВ "Дніпро-Квартал-2" за адресою: 49089, м. Дніпро, Чечелівський р-н, вул. Автотранспортна, буд. 4;
		 
		затвердити одноособовий виконавчий орган - Директор, до його компетенції входить весь спектр питань пов`язаних з діяльністю ТОВ "Дніпро-Квартал-2", за винятком тих, що входять до виключної компетенції учасників;
		 
		обрати директором ТОВ "Дніпро-Квартал-2" Петровського В.І. з дня державної реєстрації;
		 
		предметом діяльності ТОВ "Дніпро-Квартал-2" є формування ринку товарів і послуг, що не заборонено чинним законодавством, з метою отримання прибутку. ТОВ "Дніпро-Квартал-2" є учасником зовнішньоекономічної діяльності. За КВЕДом обрані таки види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
		 
		затвердити Статут ТОВ "Дніпро-Квартал-2";
		 
		зареєструвати в органах державної реєстрації ТОВ "Дніпро-Квартал-2" згідно з діючим законодавством України.
		 
		4.2. Згідно з Актом оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу ТОВ "Дніпро-Квартал-2" б/н від 04.09.2018 позивачі оцінюють свої майнові вклади та передають майно до статутного капіталу товариства таким чином:
		 
		ОСОБА_4 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/2 квартири АДРЕСА_2 вартістю 350 000,00 грн;
		 
		ОСОБА_3 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 вартістю 175 000,00 грн;
		 
		ОСОБА_2 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 вартістю 175 000,00 грн.
		 
		Майно на суму 2 000 000,00 грн передане уповноваженій особі ОСОБА_5 для подальшої передачі на баланс товариства після його державної реєстрації.
		 
		Акт оцінки вартості майна містить відмітку про те, що майно прийняв директор ОСОБА_5 .
		 
		Зі змісту Акта оцінки вартості та приймання-передачі майна від 04.09.2018 вбачається, що справжність підписів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 нібито була засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем, який встановлював дієздатність осіб та перевіряв їх повноваження, а також зареєстрував відповідну нотаріальну дію в реєстрі за № 4242.
		 
		4.3. Загальні збори учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" 05.09.2018 прийняли рішення про затвердження Статуту товариства, що оформлене протоколом загальних зборів  від 05.09.2018 № 1.
		 
		Статут ТОВ "Дніпро-Квартал-2" підписано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Справжність підписів цих осіб, їх дієздатність перевірено приватним нотаріусом Шкода О.М., реєстровий № 11341.
		 
		4.4. Державним реєстратором Третяк Т.В. Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області 06.09.2018 внесений запис в ЄДР про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 06.09.2018 за №122410200000086956.
		 
		4.5. Згідно з Актом прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" б/н від 25.02.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з однієї сторони (продавець) передав, а ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другої сторони (покупець) прийняла частку в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" в розмірі 100% вартістю 4 000 000,00 грн.
		 
		Рішенням від 25.02.2019 № 1 єдиного учасника ТОВ "Дніпро-Квартал-2" ОСОБА_6 (з часткою 100%) звільнено з посади директора ОСОБА_5 та призначено директором саму ОСОБА_6 з 26.02.2019.
		 
		Вищевказані документи містять відмітку щодо осіб, які підписали документи, а саме встановлено та засвідчено справжність їх підпису на документах приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем.
		 
		4.6. Згідно з Договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 04.07.2019 ОСОБА_6 (далі - Продавець) передала у власність ОСОБА_1 (далі - Покупець) частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" у розмірі 100%, що складає 4 000 000 грн.
		 
		Відповідно до Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) від 04.07.2019, Продавець передав, а Покупець прийняв частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Дніпро-Квартал-2", що складає 4 000 000 грн, які сплачені готівкою на момент підписання акта (Акт від 04.07.2019 є Додатком до договору купівлі-продажу).
		 
		4.7. Згідно з рішенням загальних зборів учасників від 23.07.2019 ОСОБА_11 вийшов зі складу учасників товариства.
		 
		За актом приймання-передачі майна від 23.07.2019 ТОВ "Дніпро-Квартал-2" передало на користь ОСОБА_11 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 та квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
		 
		Вищевказані документи посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. (зареєстровано в реєстрі за № 1184, № 1185, № 1186, №1187).
		 
		4.8. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 23.07.2021 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про те, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 та квартири за адресою: АДРЕСА_4 , є ОСОБА_1 .
		 
		4.9. Згідно з Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 07.12.2021 ОСОБА_1 продав ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 , відповідач 5) частку у розмірі 100%, в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2", що складає 4 000 000 грн.
		 
		Відповідно до Акта приймання-передачі майна від 07.12.2021 згідно з Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 07.12.2021 ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_7 , а останній прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" в розмірі 100%, що складає 4 000 000 грн. 
		 
		Вищевказаний акт посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В., зареєстровано в реєстрі за №№26830, 26831.
		 
		4.10. Рішенням учасника ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 07.12.2021 за № 1/12/21 ОСОБА_1 звільнено з посади директора з 07.12.2021 ТОВ "Дніпро-Квартал-2", призначено директором з 08.12.2021 ОСОБА_7 , затверджено Статут товариства у новій редакції. Вищевказане рішення посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В., зареєстровано в реєстрі за №26833.
		 
		4.11. Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що станом на 28.08.2018 позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували за межами України, що підтверджуються відмітками про дати перетину ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 державного кордону України в закордонних паспортах позивачів, а також інформацією Державної прикордонної служби України, отже, останні фізично не могли взяти участь в загальних зборах учасників ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» 28.08.2018 та не могли підписати рішення, прийняті на цих зборах.
		 
		Так, згідно з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 25.10.2022 № 91/К-9504-14523 про перетинання державного кордону України у період з 20.08.2018 по 30.10.2018, громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхала з України 22.08.2018 (Київ-Барселона), пункт пропуску Бориспіль, а повернулась в Україну 29.08.2018 (Барселона-Київ), пункт пропуску Бориспіль. Також ОСОБА_2 перетинала кордон України 26.10.2018 (виїзд), а 29.10.2018 повернулась в Україну.
		 
		Згідно з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14.11.2022 № 91-34464/0/15-22-Вих про перетинання державного кордону України у період з 01.08.2018 по 01.12.2018, громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виїхав за межі України 17.08.2018, а повернувся в Україну лише 02.09.2018.
		 
		Станом на дату складання протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ДНІПРО- КВАРТАЛ-2» від 28.08.2018, ОСОБА_4 перебувала за межами України з 22.07.2018 та повернулась в Україну лише 09.03.2019, потім виїхала 28.03.2019, а також перетинала кордон 29.12.2019 (в`їзд), 12.01.2020 - виїзд, 19.08.2021 - в`їзд, 03.09.2021 - виїзд, що підтверджується відмітками в паспорті для виїзду за кордон та відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14.11.2022 № 91-34458/0/15-22-Вих про перетинання громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , державного кордону України у період з 01.08.2018 по 13.11.2022.
		 
		Станом на 04.09.2018 та 05.09.2019 ОСОБА_4 перебувала за межами України, тому фізично не могла підписати Акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статуту (складеного) капіталу ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» б/н від 04.09.2018 та Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» б/н від 05.09.2018.
		 
		4.12. Згідно зі звітом про оцінку майна від 16.12.2022, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ОЦІНОЧНА КОМПАНІЯ ВОРКІНГ», ринкова вартість 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 212,3 кв.м., житловою 126,1 кв.м., станом на 28.08.2018 становила 701 100 доларів США, що за курсом НБУ (27,88524) складало 19 550 342,00 грн.
		 
		Отже, вартість квартири АДРЕСА_1 , вказана в Протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» від 28.08.2018 (1 300 000,00 грн), майже в 15 разів занижена в порівнянні з реальною вартістю цієї квартири (19 550 342,00 грн).
		 
		Відповідно до звіту про оцінку майна від 16.12.2022, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ІОВ «ОЦІНОЧНА КОМПАНІЯ ВОРКІНГ», ринкова вартість 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 87,70 кв.м., житловою 52,00 кв.м., станом на 28.08.2018 становить 167 226 доларів США, що за курсом НБУ (27,88524) складає 4 663 137,00 грн.
		 
		Отже, вартість квартири АДРЕСА_2 , вказана в Протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» від 28.08.2018 (700 000,00 грн), майже в 6.5 раз занижена в порівнянні з реальною вартістю цієї квартири (4 663 137,00 грн).
		 
		Вартість належних позивачам квартир не відповідає реальній (ринковій) вартості цих квартир, що виключає волевиявлення позивачів на відчуження квартир за цінами нижче ринкових та свідчить про шахрайські дії з цим майном.
		 
		4.13. ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» фактично ніколи не здійснювало господарську діяльність і не отримувало прибуток.
		 
		Згідно з відповіді ГУ ДПС у Дніпропетровській області  від 26.04.2023 № 5/2/04-36-24-11-15 ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» (код ЄДРПОУ 42450480) не подавало до ГУ ДПС звітність, в якій відображено внесок до статутного капіталу у вигляді нерухомого майна на підставі Протоколу № 1 від 28.08.2018.
		 
		Відповідно до відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 15.03.2023 № 8/5-25 станом на 13.03.2023 матеріали реєстраційних дій щодо ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» (код ЄДРПОУ 42450480) за період з 2018 по 2019 рік, в порушення вимог чинного законодавства, до відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на паперових носіях не надходили, тобто, в реєстраційній справі ТОВ «ДНІПРО- КВАРТАЛ-2» відсутні оригінали вищезазначених документів, є в наявності оригінали матеріалів реєстраційних дій, що були проведені в період з 11.07.2019 по 23.12.2021.
		 
		4.14. Як вбачається з листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди О.М. 08.07.2022 вих. № 446/01-16 останній не здійснював засвідчення справжності підписів в Акті оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статуту (складеного) капіталу ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» б/н в 04.09.2018, відповідну нотаріальну дію (засвідчення справжності підписів) не вчиняв. Будь-яких нотаріальних дій щодо ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» нотаріус не вчиняв. За реєстровим номером № 4242 проведено іншу нотаріальну дію - засвідчення копії довіреності від 29.08.2018.
		 
		4.15. Висновками почеркознавчого дослідження від 28.11.2022 № 10042, № 10043 та N 10044 підтверджується, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не підписували Акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» б/н від 04.09.2018 та Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» б/н від 05.09.2018.
		 
		4.16. Досудовим розслідуванням встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович не здійснював засвідчення справжності підписів в Акті оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» б/н від 04.09.2018, відповідну нотаріальну дію (засвідчення справжності підписів) не вчиняв. За реєстровим номером № 4242 ним засвідчено вірність копії довіреності від 29.08.2018. Особи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , нотаріусу не відомі. Будь-яких нотаріальних дій щодо ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» він не вчиняв.
		 
		Згідно з протоколом допиту ОСОБА_5 , останній не підписував Протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» від 28.08.2018, Акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» б/н від 04.09.2018 та Акт прийму-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» б/н від 05.09.2018, участі в заснуванні і керуванні вищевказаного товариства не приймав.
		 
		Вироком Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 у справі №757/19523/19-г про визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 КК України, встановлено, що в жовтні 2017 року ОСОБА_5 зустрівся з невстановленою слідством особою, яка запропонувала останньому за грошову винагороду стати учасником та директором ТОВ «Претеріон» (код ЄДРПОУ 41730757), ТОВ «Дніпро-Квартал-2» (код ЄДРПОУ 42450480), ТОВ «ВИРОБНИЧИЙ КОМБІНАТ «АТЛАНТ» (код ЄДРПОУ 40259797), ТОВ "ОСТІН СЕЛЛЕР" (код ЄДРПОУ 42202352) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаних товариств.
		 
		Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_5 , розуміючи, що він стає учасником та призначає себе на посаду директора ТОВ «ПРЕТЕРІОН» (код ЄДРПОУ 41730757), ТОВ «Дніпро-Квартал-2» (код ЄДРПОУ 42450480), ТОВ «ВИРОБНИЧИЙ КОМБІНАТ «АТЛАНТ» (код ЄДРПОУ 40259797), ТОВ «ОСТІН СЕЛЛЕР» (код ЄДРПОУ 42202352), не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію, з умовою, що в подальшому він не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаних вище підприємств будуть займатись інші особи.
		 
		4.17. Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, виходив з такого:
		 
		- спір у цій справі виник не через порушення корпоративних прав позивачів, а стосується захисту їх прав як власників на нерухоме майно, яке вибуло з власності позивачів поза їх волею через внесення майна (квартир) до статутного капіталу ТОВ "Дніпро-Квартал-2" з використанням підроблених документів;
		 
		- належним та ефективним способом захисту у цьому спорі має бути звернення позивачів із вимогою про повернення спірного майна із чужого незаконного володіння (без необхідності попередньо визнавати недійсними реєстраційні дії, рішення загальних зборів, договір купівлі-продажу частки та акт її приймання-передачі);
		 
		- матеріалами справи підтверджується, що позивачі звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ "Дніпро-Квартал-2", Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання недійсними правочинів, визнання недійсними електронних торгів та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння (ухвала про відкриття    провадження від 31.01.2023 у справі №752/910/23);
		 
		- обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам заявленого позову.
		 
		4.18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з такого:
		 
		(1) щодо позовних вимог, що стосуються створення та реєстрації ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2»:
		 
		- позивачі першочергово звернулися за захистом свого майнового та немайнового права до Голосіївського районного суду міста Києва (справа №752/910/23). Однак в частині позовних вимог, що стосуються ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» судом відмовлено у відкритті провадження та зазначено, що захист законних прав та інтересів належить до суду господарської юрисдикції;
		 
		- спосіб захисту немайнового права (порушеного інтересу) позивачів визначено не лише їх волею, а й ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва;
		 
		- позивачі перш за все звернулися до суду загальної юрисдикції з метою захисту порушених прав як майнових, так і немайнових, оскільки метою відновлення порушеного права є не лише витребування майна в законне володіння позивачів, яке вибуло поза їх волею, а й визнання всіх правочинів (порушених немайнових прав), що призвели до такого порушення, недійсними, оскільки такі правочини вже негативно вплинули на репутацію позивачів, а у разі їх не скасування можуть мати більш негативні наслідки (в тому числі репутаційні), так і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності;
		 
		- у даній справі предметом розгляду не є витребування майна та тим більше притягнення будь-кого до кримінальної відповідальності, в даному випадку є необхідність захистити    немайнові права    позивачів, так як внутрішня воля у кожного з них окремо, так і в цілому була відсутня при вчиненні правочинів, що оспорюються, зокрема щодо ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2»;
		 
		- однією з базових вимог для створення юридичної особи є внутрішня воля для цього;
		 
		- позивачі в загальних зборах учасників 28.08.2018 щодо створення вищевказаної юридичної особи ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» участі не брали, рішення у загальних зборах учасників про створення ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» не приймали і не підписували, статут товариства не затверджували і не підписували. При цьому станом на 28.08.2018 позивачі перебували за межами України, що також підтверджується відмітками про дати перетину позивачами  державного кордону України в закордонних паспортах позивачів, а також інформацією Державної прикордонної служби України;
		 
		- недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми: дефекти суб`єктного складу: дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення;
		 
		- оскільки позивачі не брали участі в складанні спірних актів, не підписували їх, не висловлювали волевиявлення на створення юридичної особи ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» та внесення до її статутного капіталу квартир, які належать позивачам, тому наявні підстави для захисту прав позивачів шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2", оформлене Протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 28.08.2018, на підставі статті 203 ЦК України;
		 
		- в акті прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Дніпро-квартал-2» б/ від 05.09.2018, відповідно до якого ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як продавці, передали належні їм частки у статутному капіталі ТОВ «Дніпро-квартал-2» вартістю 2 000 000,00 грн покупцю директору товариства ОСОБА_5 , не зазначено підстав для передачі продавцями у власність покупця належних позивачам часток у статутному капіталі, не вказано порядок розрахунків між продавцями і покупцем, що свідчить про фальсифікацію документу;
		 
		- документи, на підставі яких була проведена державна реєстрація створення юридичної особи ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» та реєстрація за цією юридичною особою права власності на квартири, не підписувались позивачами і не посвідчувались нотаріально, тому є підробленими, тому не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою - третьою та п`ятою статті 203 ЦПК України, що за правилами статті 215 ЦК України є підставою недійсності цих документів;
		 
		- вироком Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 у справі №757/19523/19-к підтверджується, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Дніпро-Квартал-2» (код ЄДРПОУ 42450480) завідомо неправдивих відомостей, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 205-1 КК України;
		 
		- ТОВ «Дніпро-Квартал-2» незаконно зареєстровано на підставі підроблених документів;
		 
		- внесення відомостей про позивачів, як про засновників ТОВ «Дніпро-Квартал-2», до Єдиного державного реєстру відбулося незаконно, оскільки вони своєї згоди на це не надавали, документів про це не підписували;
		 
		- запис про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «ДНІПРО-КВАРТАЛ-2» вчинений на підставі підроблених документів, тому відповідна реєстраційна дії підлягає скасуванню;
		 
		(2) щодо інших позовних вимог:
		 
		- належним та ефективним способом захисту у цьому спорі має бути звернення позивачів із вимогою про повернення спірного майна із чужого незаконного володіння (без необхідності попередньо визнавати недійсними реєстраційні дії, рішення загальних зборів, договір купівлі-продажу частки та акт її приймання-передачі);
		 
		- колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними усього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію. Тому в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити;
		 
		(3) щодо позовної давності:
		 
		- відповідачем 4 до суду першої інстанції подана заява про застосування позовної давності до спірних правовідносин, яка мотивована тим, що позивачам було відомо про створення за їх участю ТОВ "Дніпро-Квартал-2" та передачу до його статутного капіталу майна ще з 12.11.2018; 
		 
		- заявник не надав суду доказів стосовно дня, коли кожен із позивачів довідався про порушення свого права. Відповідачем 4 не надано суду доказів того, що позивачі залучались до участі у кримінальному провадженні №22018101110000226 від 12.11.2018 в якості потерпілих, свідків або іншому статусі, тому безпідставними є твердження Відповідача 4 щодо початку перебігу позовної давності з 12.11.2018, тобто, з дня відкриття кримінального провадження;
		 
		- безпідставним є посилання відповідача на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29.0.1.2019 у справі № 755/18216/18, в якій відсутня інформація, що саме позивачі звернулись із заявою про вчинення кримінального правопорушення;
		 
		- у даному випадку ОСОБА_4 не була і не могла бути обізнана щодо вчинення будь-яких незаконних дій із належним їй майном, оскільки тривалий час вона не приїздила в Україну. Крім того, ОСОБА_4 не залучалась до участі ні в кримінальному провадженні № 22018101110000226 від 12.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 361 КК України, ні до участі в кримінальному провадженні №12022100000000134 від 18.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України;
		 
		- за доводами ОСОБА_2 , остання про порушення своїх прав довідалась 17.02.2022, коли ОСОБА_14 за участю ОСОБА_1 , адвокатів АО «ДЖАСТЛІКТОРЗ» ОСОБА_10 та ОСОБА_10 , заручившись підтримкою державного виконавця Дудар М.С. та дільничного ОСОБА_15 , зламали двері та здійснили незаконне захоплення квартири. У зв`язку з цими обставинами було порушено кримінальне провадження №12022100000000134 від 18.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України. Після ознайомлення 21.10.2022 адвокатом Корнієнком Русланом Олександровичем з матеріалами кримінального провадження №12022100000000134 від 18.02.2022 позивачам стало достовірно відомо про порушення своїх прав, конкретні обставини (дії та документи) на підставі яких квартири вибули із володіння позивачів;
		 
		- строк позовної давності почав перебіг 21.10.2022, коли позивачі довідались про порушення своїх прав. Іншої дати коли позивачі довідались про порушення своїх прав, відповідачем 4 не доведено;
		 
		- заява Відповідача 4 про сплив позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки строки спеціальної позовної давності, встановлені статтею 258 ЦК України не сплили, так як продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану.
		 
		5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
		 
		5.1. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 справу    №904/1038/23    передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Вронська Г.О. (головуючий), судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №    904/1038/23    та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
		 
		Відповідно до розпорядження Заступника керівника Апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1211 від 26.06.2024 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи    №904/1038/23.    
		 
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи    №904/1038/23:     ОСОБА_16 - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2024 прийнято до свого провадження справу    № 904/1038/23    за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 та призначено її до розгляду.
		 
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи    №904/1038/23:    Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
		 
		5.2. Зеленський В.В. 30.05.2024 через «Електронний суд» подав до Суду письмові пояснення у справі №904/1038/23.
		 
		Позивачі 10.06.2024 подали до Суду заперечення на письмові пояснення у справі №904/1038/23.
		 
		5.3. Об`єктом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №904/1038/23, якою частково задоволенні позовні вимоги.
		 
		При цьому, ураховуючи доводи та мотиви касаційної скарги, колегія суддів відзначає, що постанова суду апеляційної інстанції відповідачем 4 оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог.
		 
		5.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		6.  Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
		 
		6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
		 
		6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		 
		При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
		 
		Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		 
		6.3. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		 
		Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 
		 
		Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
		 
		Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
		 
		При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
		 
		З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
		 
		У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
		 
		Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
		 
		6.4. Так, ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
		 
		- від 08.12.2021 у справі № 916/333/20 щодо застування статей 15, 16 ЦК України, статті 4 ГПК України;
		 
		- від 04.12.2018 у справі №910/21845/16 та від 26.01.2022 у справі №911/2525/19 щодо застосування статей 202, 203, 215, 216 ЦК України;
		 
		- від 29.06.2021 у справі № 916/964/19  щодо застосування статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статей 104, 110 ЦК України;
		 
		- від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 щодо застосування норми статей 261, 258 ЦК України.
		 
		З огляду на наведене колегія суддів відзначає таке.
		 
		6.5. Щодо правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові  від 08.12.2021 у справі № 916/333/20 (на яку вказує скаржник), слід відзначити, що у наведеній справі судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Дютайв" та ОСОБА_2, стверджуючи, що рішенням загальних зборів товариства від 11.02.2019 вона безпідставно була включена до складу учасників товариства, а її майно було внесене до його статутного капіталу. На наступний день її частка у статутному капіталі вже була відчужена ОСОБА_2 з розстроченням платежу. Майно, яке раніше належало ОСОБА_1 (нерухомість та земельні ділянки), в подальшому перейшло у власність до іншої юридичної особи - ТОВ "Інвест лімітед компані" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивачка вважала ці дії протиправним захопленням її майна (рейдерством), по факту якого вона також звернулася до правоохоронних органів. З огляду на наведене ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними рішення загальних зборів про її включення до складу учасників товариства, договір продажу її частки у статутному капіталі ОСОБА_2 та акт цієї частки у його власність, а також скасувати відповідні реєстраційні дії, вчинені 12.02.2019 (щодо її включення та подальшого виключення зі складу учасників).
		 
		Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що ОСОБА_1 не наводить у своїх заявах іншого обґрунтування порушення своїх прав, ніж вибуття з її власності 8 об`єктів нерухомого майна внаслідок оспорюваного рішення загальних зборів від 11.02.2019, відтак, в цілому позов спрямований на захист права власності. З огляду на наведене, обрані ОСОБА_1 способи захисту права, яке вона вважає порушеним, не є належними та ефективними стосовно характеру спірних правовідносин, що є окремою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
		 
		Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі № 916/333/20 (на яку вказує скаржник), переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції, відзначив, що відповідно до висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (пункт 50). У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (пункт 51).
		 
		6.5.1. Отже, у наведеній справі господарські суди, відмовляючи у позові, дійшли висновку, що, оскільки позов спрямовуй на захист майнових прав позивача (права власності на нерухоме майно), то належним та ефективним способом захисту у даному випадку буде позов про витребування спірного майна з незаконного володіння у останнього набувача.
		 
		При цьому у наведеній справі судами не встановлено обставин незаконного створення спірного товариства (зокрема, на підставі підроблених документів), до якого у подальшому (після створення) була включена позивачка. 
		 
		6.6. Щодо правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.12.2018 у справі №910/21845/16 та від 26.01.2022 у справі №911/2525/19
		 
		6.6.1. У справі №910/21845/16 судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Запоріжжя 2012" звернулося до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант", Фізичної особи - учасника товариства ОСОБА_3 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про, зокрема, визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант", оформлених протоколами зборів учасників б/н від 15.07.2016, б/н від 18.07.2016, б/н від 19.07.2016 та б/н від 19.07.2016, на яких, у тому числі, були прийняті рішення про:
		- погодження на придбання 83,6% статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант",
		-    укладено договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, - затверджено нову редакцію статуту товариства,
		- продано громадянину України ОСОБА_3 придбані товариством 29,70 часток у статутному капіталі (фонді) та укладено з ОСОБА_3 відповідний договір купівлі-продажу часток.
		 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" були прийняті невстановленими особами, на зборах, які дійсними учасниками товариства не скликались та не проводились, за відсутності необхідного кворуму, з порушенням процедури скликання та проведення зборів. Спірні рішення були прийняті з порушенням законодавства у сфері регулювання ринку фінансових послуг, зокрема частини 5 статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", без отримання письмового погодження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на придбання істотної частки, а також з порушенням переважного права викупу часток іншими учасниками товариства, спірні рішення є фіктивними та недійсними.
		 
		Крім того, позивач вказував на те, що, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, надавши ОСОБА_3 погодження на придбання 83,6% статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" без відома інших учасників товариства та без врахування їх думки щодо можливості зміни складу учасників товариства, своїми діями фактично зумовила порушення корпоративних прав учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" і такі порушення підлягають усуненню в порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом застосування до порушника - ОСОБА_3 заходів впливу у вигляді зобов`язання вжити заходів для усунення допущеного порушення.
		 
		Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21845/16, скасовуючи оскаржувані судові рішення, вказав, що судами попередніх інстанцій не були досліджені належним чином обставини повідомлення учасників товариства та обставини обізнаності учасників товариства про проведення зборів. Так, суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином протоколи зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" від 15.07.2016, 18.07.2016, 19.07.2016 на предмет наявності в них відомостей про присутніх на зборах учасників поіменно, які прибули на збори, про розмір внеску та розмір частки у статутному капіталі, тобто відомостей, передбачених, частиною третьою статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній станом на дати проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення. Без встановлення зазначених обставини висновки судів щодо повноважності загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант", на яких були прийняті спірні рішення, щодо кворуму на зборах також є передчасними. Крім того, Суд відзначив, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. 
		 
		При цьому, з огляду на укладенність між учасниками спору спірних договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства (на виконання рішення загальних зборів), Верховний Суд вказав, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи у даному випадку не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України.
		 
		6.6.2. Отже, у даній справі, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій з підстав невстановлення господарськими судами обставин справи щодо наявності/відсутності кворуму на спірних загальних зборах, окрім іншого відзначив і те, що за своєю правовою суттю прийняті рішення на загальних зборах не є правочинами, адже на виконання таких були укладенні договори між учасниками спору, які є чинними.
		 
		6.6.3. Предметом судового розгляду у справі №911/2525/19 (на яку вказує скаржник) була подана в межах справи про банкрутство ТОВ "Агро Трейд Екс" заява ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Венської О.О. про визнання недійсними на підставі статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства рішення загальних зборів учасників ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек", оформлене протоколом №22/06-17 від 22.06.2017, додатку № 1 до протоколу № 22/06-17 від 22.06.2017, акта приймання-передачі нерухомого майна, укладеного 22.06.2017 між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" та ОСОБА_1, а також про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна і витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 спірного нерухомого майна. В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство відбулась безоплатна передача майна боржника його засновнику, тобто заінтересованій особі, з порушенням процедури виходу учасника із товариства.
		 
		Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 у справі №911/2525/19, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою було відмовлено у позові, вказав, що рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Тобто, рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами, що констатують певні факти, події, пов`язані з діяльністю товариства і їх не можна ототожнювати із договором або правочином, а тому до них не можна застосовувати статтю 42 КУзПБ та визнавати недійсними у межах справи про банкрутство. 
		 
		При цьому Суд відзначив, що, виходячи з визначення правової природи рішень загальних зборів товариства, рішення загальних зборів віднесено до правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів), а тому сам по собі акт приймання-передачі майна від 22.06.2017 є лише одним із доказів, що підтверджує виконання ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біотек" свого зобов`язання з передачі на користь ОСОБА_1 майна на виконання протоколу загальних зборів учасників № 22/06-17 від 22.06.2017 і не має ознак правочину у розумінні статті 202 ЦК України. Спірний акт приймання-передачі майна від 22.06.2017, є документом, який не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, тобто виконання волі уповноваженого органу (загальних зборів учасників), та фіксує об`єкти нерухомості, які передаються ОСОБА_1. Відтак, встановивши наведені вище обставини та виходячи з приписів зазначених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що спірний акт приймання-передачі не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а відтак, не може бути визнаний недійсним з наведених заявником підстав.
		 
		6.6.4. Отже, у даній справі господарські суди, відмовляючи у позові про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та акта приймання-передачі нерухомого майна, дійшли висновку, що за своєю правовою суттю акт приймання-передачі (що засвідчує лише факт виконання спірного протоколу загальних зборів) не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а відтак не може бути визнаний недійсним.
		 
		6.7. Щодо правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, слід відзначити, що у наведеній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може бути самою ліквідацією юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом.
		 
		6.8. Оцінюючи наведені правові висновки, на які посилається скаржник, у контексті встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що переглядається, колегія суддів відзначає таке.
		 
		Так, у даній справі предметом спору є, зокрема рішення загальних зборів учасників товариства, яким було створено ТОВ "Дніпро-Квартал-2" та сформовано статутний капітал товариства у розмірі 4    000 000,00 грн.
		 
		Суд апеляційної інстанції, з огляду на зміст позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів стосуються як захисту майнових, так і немайнових прав. 
		 
		Зокрема, визнаючи недійсним спірне рішення загальних зборів учасників щодо створення ТОВ «Дніпро-Квартал-2» як таке, що не відповідає нормам чинного законодавства, апеляційний суд виходив з того, що позивачі в загальних зборах учасників щодо створення вищевказаної юридичної особи участі не брали, рішення у загальних зборах учасників про створення ТОВ "Дніпро-Квартал-2" не приймали і не підписували, тобто не висловлювали волевиявлення на створення юридичної особи ТОВ "Дніпро-Квартал-2" та внесення до її статутного капіталу майна, що належало позивачам, а відтак наявні підстави для захисту немайнових прав позивачів, до яких, зокрема, і належать репутаційні втрати.
		 
		Суд встановив, що документи, на підставі яких була проведена державна реєстрація створення юридичної особи ТОВ «Дніпро-Квартал-2» є підробленими, а відтак проведена державна реєстрація ТОВ «Дніпро-Квартал-2» є незаконною. 
		 
		Вказані обставин також підтверджуються вироком Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 у справі №757/19523/19-к відповідно до якого ОСОБА_5 (як учасника ТОВ «Дніпро-Квартал-2») визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців). Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Дніпро-Квартал-2» (код ЄДРПОУ 42450480) завідомо неправдивих відомостей, вчинив кримінальне правопорушення.
		 
		Ураховуючи наведене, оскільки ТОВ «Дніпро-Квартал-2» незаконно зареєстровано на підставі підроблених документів, а також оскільки до Єдиного державного реєстру незаконно внесено відомості про позивачів, як про засновників ТОВ «Дніпро-Квартал-2», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідні реєстраційні дії підлягають скасуванню.
		 
		При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що ТОВ "Дніпро-Квартал-2" не здійснювало господарську діяльність і не отримувало прибуток, що підтверджується листами-відповідями ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
		 
		У свою чергу, розглядаючи позовні вимоги у частині захисту майнових прав, апеляційний суд відмовив у позові з підстав обрання неналежного та неефективного способу захисту у цьому спорі.
		 
		6.8.1.  Отже, на відмінну від справ, на які вказує скаржник, у справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції вирішувалось питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Дніпро-Квартал-2» про створення такої юридичної особи та наявності/відсутності підстав для скасування реєстраційної дії в ЄДР щодо ТОВ «Дніпро-Квартал-2» (як похідної вимоги), оскільки така була вчинена на підставі підроблених документів та без мети здійснення господарської діяльності. При цьому судом встановлено, що такі позовні вимоги спрямовані на захист немайнових прав позивачів.
		 
		Натомість, такі обставини відсутні у справах, на правові висновки яких посилається скаржник.
		 
		Суд відзначає, що скаржник помилково у даному випадку ототожнив спірне рішення загальних зборів, яким створено юридичну особу, за відсутності волевиявлення учасників/засновників такого товариства та на підставі підроблених документів, з вчиненням правочину (договірні правовідносини), адже у спірних правовідносинах оскаржуване рішення загальних зборів є нічим іншим як реєстраційним документом, що є підставою для проведення реєстратором державної реєстрації створення юридичної особи.
		 
		У контексті наведеного колегія суддів відзначає, що відповідно до статті 55-1 ГК України під ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є, зокрема:
		-          реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
		-          реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
		 
		За таких обставин, ураховуючи доводи касаційної скарги, які виключно зводяться до оскарження судових рішень у частині задоволених позовних вимог по суті спору, у контексті встановлених судом апеляційної інстанції обставини справи, зокрема, але не виключно:
		- відсутності волевиявлення позивачів на створення такого товариства,
		- створення та реєстрація товариства на підставі підроблених документів та без мети здійснення господарської діяльності, 
		- відсутності доказів здійснення господарської діяльності, колегія суддів відхиляє посилання скаржника щодо неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.12.2021 у справі №916/333/20, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16 та від 26.01.2022 у справі №911/2525/19 та від 29.06.2021 у справі №916/964/19, адже такі ухвалені за неподібних правовідносин.
		 
		При цьому Суд також відхиляє посилання скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції положень статтей 104, 110 ЦК України, адже позови про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації можуть бути подані виключно учасниками такої юридичної особи. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, так і не заперечується самим скаржником, ані позивачі, ані скаржник на даний час не є учасниками спірного товариства. Водночас Суд ураховує, що скаржником не доведено обставин створення юридичної особи у відповідності до вимог закону, а також обставин здійснення такою юридичною особою господарської діяльності протягом усього часу існування.
		 
		Отже, проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 916/333/20, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16 та від 26.01.2022 у справі №911/2525/19 та від 29.06.2021 у справі №916/964/19, на які посилається скаржник, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 та міркування, викладені у цій ухвалі, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається, адже справи визначально відрізняється за підставами позову, за доводами і доказами, наданими сторонами, предметом їх доказування, способом захисту, а також фактично-доказовою базою (встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами), і тому застосування норм права наведених скаржником за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення релевантними до обставин цієї справи.
		 
		6.9. Щодо правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17 та  від 26.11.2019 у справі №914/3224/16 слід відзначити таке.
		 
		6.9.1. Так, у постанові від 19.11.2019 у справі №911/3680/17 (на яку вказує скаржник) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:
		 
		- перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України);
		 
		- у разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган;
		 
		- суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що оскільки право власності держави на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з постійного користування держави у комунальну власність, а не в момент укладення цією особою наступного правочину з відчуження земельної ділянки та набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено факт неправомірності вибуття спірної земельної ділянки та порушення права власності держави, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила;
		 
		- позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. 
		 
		6.9.2. У постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 (на яку вказує скаржник) Велика Палата Верховного Суду відзначила таке:
		 
		- для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники;
		 
		- аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо;
		 
		- позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 74 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
		 
		6.9.3. Отже, у наведених постановах Велика Палата Верховного Суду навела правові висновки щодо застосування статей 256, 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності у правовідносинах, що регулюються статтею 388 ЦК України, а саме з моменту, коли особа довідалася/або могла довідатися про порушення її права, тобто з моменту вибуття майна із власності або користування, чи з моменту, коли особа довідалася/або могла довідатися про порушення свого права шляхом набуття майна особою, у якої це майно знаходиться на час подачі позову.
		 
		6.10. З контексті наведеного, колегія суддів відзначає, що у даній справі (№904/1038/23) позивачі не звертались з позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 388 ЦК України). 
		 
		Натомість, останні звернулись з позовом, зокрема про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо створення юридичної особи. Судом апеляційної інстанції відзначено, що на такі позовні вимоги розповсюджується дія статті 258 ЦК України, яка передбачає спеціальну позовну давність. У контексті наведеного, судом встановлено, що позовна давність почала свій перебіг з 21.10.2022 (дати ознайомлення адвокатом Корнієнком Русланом Олександровичем з матеріалами кримінального провадження №12022100000000134 від 18.02.2022), тобто з дати коли позивачам стало достовірно відомо про порушення своїх прав, конкретні обставини (дії та документи), зокрема і про спірне рішення загальних зборів. При цьому суд відзначив, що ОСОБА_1 не надав суду доказів та не довів іншої дати, коли позивачі довідались про порушення своїх прав, зокрема доказів того, що позивачі залучались до участі у кримінальному провадженні №22018101110000226 від 12.11.2018 в якості потерпілих, свідків або іншому статусі. 
		 
		Відтак, ураховуючи наведене, а також приписи законодавства щодо продовження строків, встановлених статтею 258 ЦК України, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та на період дії в Україні воєнного стану, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява відповідача 4 про сплив позовної давності не підлягає задоволенню.
		 
		6.11. Отже, наведені правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17 та  від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 не є релевантними до спірних правовідносин, адже стосуються застосування норм статей 256, 261 ЦК України у поєднанні зі статтею 388 ЦК України, у той час, як у спірних правовідносинах (у частині задоволених позовних вимог) підлягає застосуванню стаття 258 ЦК України, яка передбачає спеціальну позовну давність, зокрема до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
		 
		Наведених висновків доводи касаційної скарги не спростовують.
		 
		6.11.1. Доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо дослідження та оцінки доказів, Судом відхиляються, адже з огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК України судові рішення переглядаються виключно у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у той же час скаржником у касаційній скарзі не визначена така підстава касаційного оскарження як пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України із посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
		 
		Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для відмови у позові.
		 
		Разом з тим, колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, де відзначено, якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		 
		6.12. Відтак, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, зважаючи на зміст фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та правове регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України Судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, за змістовним критерієм є неподібними.
		 
		Ураховуючи наведене у цій ухвалі, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з підстави, визначеної самим скаржником.
		 
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
		 
		Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
		 
		6.13. При розгляді даної справи Верховний Суд бере до уваги, що однією із основних засад справедливого судочинства вважається принцип верховенства права, невід`ємною, органічною складовою, якого є принцип правової визначеності.
		 
		Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.
		 
		Верховний Суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02). 
		 
		У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
		 
		Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". 
		 
		Верховний Суд, здійснюючи аналіз доводів касаційної скарги у співвідношенні до обраної скаржником підстави касаційного оскарження виходить з того, що останнім не аргументовано і не доводилось у касаційній скарзі того, що суди під час розгляду справи зашкодили самій суті права доступу до суду, та не обґрунтовували наявну необхідність забезпечити сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". 
		 
		Верховний Суд виходить з того, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, адже повноваження Верховного Суду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі в касаційній скарзі з огляду на підставу оскарження скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
		 
		У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" (заява №6538/74) Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право,         як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
		 
		До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
		 
		Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
		 
		Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
		 
		 
		Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 904/1038/23.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                       В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                          С. Бакуліна
		 
		 
		                                                                                          О. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...