Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/11120/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано судом: 28.08.2024. Зареєстровано: 28.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Номер судового провадження: 2/202/266/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 202/11120/23
		Провадження № 2/202/266/2024
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 серпня 2024 року                                        м. Дніпро
		Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
		у складі: головуючого судді Доценко С.І.,
		при секретарі Тарасової К.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , малолітнього ОСОБА_5 , законним представником якого є ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради про втрату права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 12.06.2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , малолітнього ОСОБА_5 в інтересах якого діє мати ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради про втрату права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання.
		Позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі - продажу квартири від 28 липня 2006 року. 15.09.2006 р. позивач зареєструвала в своїй квартирі свого сина ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_2 .
		26.01.2009 р. позивач зареєструвала в своїй квартирі онуків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є доньками ОСОБА_2 . 04.08.2011 р. позивач зареєструвала в своїй квартирі малолітнього онука: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином ОСОБА_2 .У вказаній квартирі відповідачі не проживали з моменту їх реєстрації, з огляду на те, що ОСОБА_2 має у власності своє нерухоме майно. Крім того, відповідачі з 2017 року проживають на території тимчасово окупованого Криму. Реєстрація місця проживання відповідачів за зазначеною адресою не дає позивачці, як власнику, в повній мірі реалізовувати своє право власності, та покладає на неї додаткове фінансове навантаження по сплаті комунальних послуг за осіб, які фактично не проживають.
		Ухвалою суду від 07 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		05 грудня 2023 року ухвалою суду замінено 3-ю особу без самостійних вимог на правонаступника Орган опіки та піклування Лівобережної адміністраціїДніпровської міської ради та зобов`язано надати висновок щодо доцільності визнання малолітнього ОСОБА_5 таким, що втратив право користуватись жилим приміщенням
		Ухвалою суду від 26.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити в повному обсязі, тому що порушено право позивача на вільне володіння та розпорядження своїм майном.
		Відповідачі у відповідності до ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, проте в судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, відзив не подали .
		Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі з урахуванням висновку Органу опіки і піклування про недоцільність задоволення позову щодо малолітнього ОСОБА_5 т.щ. це не відповідає інтересам дитини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.
		Згідно з частинами 1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно із ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено договором купівлі-продажу квартири від 28 липня 2006 року (а.с.).
		Із змісту відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Дніпровської міської ради № 14/б-11343 від 15.12.2022 р. в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.).
		Відповідно до копії акту обстеження умов проживання від 14.09.2023 р., який складений начальником відділу захисту прав дітей управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Тищенко О.М. та головним спеціалістом відділу захисту прав дітей управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Сорокопуд О.Р. в квартирі на момент обстеження проживає власник квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . В квартирі дитина не проживає та умови для проживання дитини не створені. 
		Допитані у судовому засіданні в якості свідків сусіди позивачки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підтвердили, що відповідачі є близькими родичами позивачки ( донька з дітьми) які були зареєстровані в спірній квартирі , але ніколи в ній не проживали, тому що мали своє житло. В 2017 році виїхали за межі України та в м. Дніпро жодного разу не приїжджали з цього часу.До складу сім`ї позивачки входить лише син ОСОБА_6 . 
		Окрім того, із наданих доказів встановлено, що відповідачці ОСОБА_2 на праві приватної власності дійсно належить будинку АДРЕСА_2 ( підставі-свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 800, виданий 26.05.2017 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М.) та будинок АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, домоволодіння, серія та номер: ВТА 007894, реєстр 2011, виданий 15.12.2012 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Камеко В.В.) Зазначені дані підтверджуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 334804783 від 07.06.2023
		Згідно платіжних доручень наявних в матеріалах справи встановлено, що Позивачем здійснюється сплата комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_4 з урахуванням всіх зареєстрованих осіб (а.с.). 
		Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради подала висновок про недоцільність визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користуватись жилим приміщенням ОСОБА_1 , яке обґрунтовано тим, що дитина може бути зареєстрована не лише з батьками і задоволення позову не відповідає інтересам дитини та порушує право дитини на житло. 
		Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року N 465/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право володіти, користуватись і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
		У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, про що говориться у ст. 321 ЦК України.
		Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які визначають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
		Відповідачі в розумінні ст.ст. 64 ч.2, 156 ч.4 ЖК України є членами сім`ї позивача- власника квартири , в якій відповідачі зареєстровані. Згідно ст. 9 ЖК України, ніхто не може буди обмежений у праві користування жилою площею інакше як з підстав і в порядку передбаченим законом.
		Згідно до ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними
		На підставі досліджених доказів судом встановлено, що відповідачі не проживають в будинку позивача більше одного року і суду не представлено ніяких доказів про існування домовленостей між сторонами щодо реєстрації відповідачів в будинку, витрат на утримання будинку вони не несуть, їх реєстрація в будинку позивача перешкоджає праву ОСОБА_1 , як власника, користуватись та розпоряджатись своєю власністю на власний розсуд та може поставити її в скрутне матеріальне становище , тому що їх реєстрація в квартирі змушує її нести в більшому розмірі витрати на комунальні платежі.
		Таким чином, реєстрація місця проживання відповідачів не тягнуть за собою виникнення у них прав на житло, в якому вони зареєстровані, а тому слід усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 належною квартирою, визнавши всіх відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою.
		Вирішуючи питання щодо малолітнього ОСОБА_5 який є онуком позивачки та сином відповідачки ОСОБА_2 , суд, відповідно до ч.6 ст.19 СК України, не погоджується із висновком Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про недоцільність визнання малолітньої особи такою , що втратила право користуватись квартирою позивачки та вважає його недостатньо обгрунтованим та вмотивованим із наступних підстав.
		Відповідно до ч.1,3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. А місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
		Ці норми не суперечать ст.160 СК України про визначення місця проживання дитини.
		Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Згідно ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
		Згідно ст. 3 того ж Кодексу, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
		Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення, мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
		Із аналізу доказів, та зазначених норм законодавства суд робить висновок про те що малолітня дитина ОСОБА_5 2011 р.н., який є сином відповідачки ОСОБА_2 , був лише зареєстрований в квартирі позивача разом з матір`ю при його народженні, на підставі того, що місцем проживання дитини є місце проживання її батьків.
		Судом встановлено, що ні мати дитини ні сама дитина ніколи не проживали в будинку позивача.
		На думку суду ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» захищаються права дитини на користування саме займаним жилим приміщенням, а не тим в якому вона була лише зареєстрована але ніколи не проживала
		Дитина ОСОБА_12 має право проживати з своїми батьками і саме на них, а не на бабу покладається обов`язок по створенню належних умов щодо проживання, фізичного та розумового розвитку дитини.
		Враховуючи, що мати дитини ОСОБА_1 на території м.Дніпра, має у власності два власних житлових приміщення і не проживаючи більше року в спірній квартирі, втратила право користуватися квартирою позивача, то і дитина, яка проживає з матір`ю, втрачає право на проживання в зазначеному будинку.
		При таких обставинах, виходячи із балансу інтересів сторін, суд вважає, що визнання малолітньої дитини такою, що втратила право користування жилим приміщенням яке вона ніколи не займала, не порушить права дитини на користування жилим приміщенням яке вона та члени її сім`ї ніколи не займали.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстраціїмісцяпроживанняособи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
		Відповідно до п.50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2022 року №265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою .
		Тобто спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підзаконними нормативними актами, визначено позасудовий порядок вирішення і оформлення питань зняття з реєстрації місця проживання особи, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та інших органів державної влади.
		Таким чином, рішення суду про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання зазначених осіб, що відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування і не потребує додаткового судового рішення.
		Тому в цій частині позову слід відмовити.
		Вирішуючи згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, за яким судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Як встановлено судом, Позивачка понесла судові витрати у виді судового збору за подання цієї позовної заяви в розмірі 1073,60 грн., що є мінімальним розміром судового збору. Тому ця сума судового збору підлягає стягненню з Відповідачів на її користь в рівних частках.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 4,  76-81,  259, 263-265, 268, ЦПК України,
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про втрату права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання задовольнити частково.
		Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
		Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий), ОСОБА_4 (РНОКПП - невідомий ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60грн.
		Відповідно до ч.4,5 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
		Датою ухвалення рішення , ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складений 23.08.2024 року.
		На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 30(тридцяти) днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                С.  І.  Доценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...