Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5020-10/012 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			08 жовтня 2010 р. № 5020-10/012   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Т. Дроботової - головуючого 
			Н. Волковицької
			Л.Рогач 
			за участю представників: 
			позивачаАтаманенко О.П. –довіреність від 25.08.2010 р. 
			відповідачане з’явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) 
			третьої особине з’явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії"  
			на постановувід 23.06.2010 р. Севастопольського апеляційного господарського суду  
			у справі№ 5020-10/012 господарського суду м. Севастополя 
			за позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії"  
			до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське підприємство "Ера" 
			за участю третьої особиТовариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Форс"  
			про стягнення 4 461 715,86 доларів США 
			Ухвалою від 20.09.2010 р. колегія суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий суддя –Дроботова Т.Б., судді Гоголь Т.Г., Рогач Л.І., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.10.2010 р.
			У зв'язку з виходом з відпустки судді Волковицької Н.О., у судовому засіданні 08.10.2010 р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді –Волковицька Н.О., Рогач Л.І., утвореному розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.10.2010 р.
			Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів не заявлено.
			 
				 В С Т А Н О В И В :
				ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА", за участю третьої особи - ТОВ "Кепітал Форс" про стягнення заборгованості з поручителя на підставі договору поруки від 08.12.2006 р., посилаючись на приписи статей 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1050, 1054, 1056 Цивільного кодексу України.
				Заявою від 19.03.2010 р. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" остаточно уточнило позовні вимоги та просило суд стягнути з ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" частину простроченої заборгованості у розмірі 4 461 715,86 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 01.03.2010 р. складає 35649109,72 грн., з яких: 2684767,41 доларів США заборгованість за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.06р., яка складається з: - 2373000,00 доларів США –сума заборгованості за кредитом, 226761,91 доларів США –сума заборгованості за процентами, 85005,05 доларів США –сума пені; 1776948,45 доларів США заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., яка складається з: 1575000, 00 доларів США –сума заборгованості за кредитною лінією, 145888,58 доларів США –сума заборгованості за процентами та 56059, 87 доларів США –сума пені (том 2 а.с. 69-73).
				Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання ТОВ "Кепітал Форс" своїх зобов'язань за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 та договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у позивача виникло право на стягнення частини простроченої заборгованості з відповідача як поручителя, який несе солідарну відповідальність перед банком на підставі договору поруки від 08.12.2006 р.
				У відзиві на позовну заяву ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" просило відмовити у її задоволенні посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.
				Рішенням господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. (суддя Юріна О.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
				Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що укладення позивачем та третьою особою додаткових угод про збільшення розміру процентів за користування кредитом, на яке він не надавав згоди, фактично збільшує обсяг відповідальності поручителя, а отже і збільшення суми процентів, які підлягають до сплати, що, враховуючи положення статті 559 Цивільного кодексу України, є підставою для припинення договору поруки.
				За апеляційною скаргою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Волков К.В., Сотула В.В., Лисенко В.А.) переглянувши рішення господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. в апеляційному порядку, постановою від 23.06.2010 р. залишив його без змін з тих самих підстав.
				ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 4461715, 86 доларів США задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 559 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
				Скаржник, зокрема, зазначив, що підписанням договору поруки, поручитель усвідомлював можливість підвищення процентної ставки і свідомо надав свою згоду на ініціювання Банком зміни процентної ставки при настанні певних умов, а саме випадків передбачених статтею 6 кредитного договору. Підписанням додаткової угоди до кредитних договорів було змінено умови кредитування, а не змінено зобов'язання, яким збільшено обсяг відповідальності Поручителя, як це було зазначено судами.
				Заслухавши доповідь судді –доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
				Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 08.12.2006 між ЗАТ "НРБ", правонаступником якого є позивач –ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Чорноморський торговий дім", правонаступником якого є ТОВ "Кепітал Форс" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 247-В/06, за умовами пункту 1.1 якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 2390000,00 доларів США на цілі, зазначені в пункті 1.4 цього договору, а позичальник зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит банку. 
				Розмір процентів за користування кредитом складає 11% річних (пункт 1.3 договору).
				На виконання умов кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 2390000,00 доларів США, що підтверджується випискою по особовим рахункам Позичальника з 11.12.2006 р. по 21.12.2009р.
				Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2008 р.) Позичальник зобов’язаний повертати кредит банку частинами –у розмірах та у терміни згідно з Графіком повернення кредиту, а саме: щомісячно, починаючи з січня 2009 року, не пізніше 25 числа календарного місяця позичальник зобов’язується здійснювати часткове повернення кредиту в сумі 3000,00 доларів США, починаючи з січня 2010 –в сумі 50000,00 доларів США. Останній платіж в сумі 52000,00 грн. має бути здійснено не пізніше 25.11.2013 р.
				Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що пунктами 2.1 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р., договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 (в редакції додаткових угод № 4 від 28.05.2009 р.) передбачено, що належне виконання позичальником зобов’язань за кредитними договорами забезпечується, зокрема, порукою ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" на повний розмір зобов’язань позичальника.
				Договір поруки було укладений 08.12.2006 між Банком та ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА", відповідно до пункту 2.1 статті 2 якого, Поручитель зобов’язувався перед Кредитором відповідати за виконання боржником в повному обсязі наступних зобов’язань, що випливають з кредитних договорів:
				- зобов’язання повернути кредитору кредит, наданий згідно з кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006 в сумі 2390000,00 доларів США, договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 в сумі 1585000,00 доларів США, відповідно до графіків, наведених в пунктах 8.1 кредитних договорів з кінцевим терміном повернення 25 листопада 2013 року, а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором –достроково;
				- зобов’язання в строк/и та в порядку, передбачені статтями 6 кредитних договорів, а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором та/або цим договором, - до настання терміну/ів, зазначеного/их в статтях 6 кредитних договорів –сплатити/чувати кредитору проценти за користування кредитом з розрахунку 11% річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених статтями 6 кредитних договорів;
				- зобов’язання сплатити кредитору неустойку (пеню, штраф) за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за кредитними договорами у строки та у розмірах, передбачених кредитними договорами.
				Згідно з пунктом 4.3 договору поруки, відповідач зобов’язаний погасити заборгованість боржника протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про погашення боргу.
				Пунктом 4.1 договору поруки від 08.12.2006 р. передбачена солідарна відповідальність Поручителя та Боржника.
				16.12.2009 р. за вих. № 6815/5/06-2-2, №6817/5/06-2-2 на ім’я генерального директора ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" Мельника П.І. та 12.01.2010 р. на ім’я арбітражного керуючого Захарченко І.В., Банк звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості ТОВ "Кепітал Форс" за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., невиконання яких стало підставою для звернення Банку до суду.
				Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу виконання сторонами договору поруки від 08.12.2006 р.
				Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
				Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 
				За приписами частини 1 статті 559 вказаного Кодексу порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
				Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять не будь-які зміни умов основного зобов'язання, а лише такі, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. 
				Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання можуть виникнути через різні обставини: збільшення розміру плати за кредит, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.
				Порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання.
				Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що додатковими угодами № 1 від 25.12.2008 р. до кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р., Банком та Боржником змінено, зокрема, розмір процентів за користування кредитом, та встановлено підвищену процентну ставку в розмірі 12% річних, в порядку пункту 11.7 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р.
				Згідно з пунктом 11.7 кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р. ці договори можуть бути зміненні (крім випадків, передбачених цими Договорами та/або чинним законодавством України) тільки за взаємною згодою Банку і Позичальника за умови, якщо такі зміни викладені в письмовій формі.
				Випадки, коли банк має право змінити процентну ставку за користування кредитом в односторонньому порядку, визначені у пункті 6.8 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р. та пунктом 6.9 договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р.: а) зміна облікової ставки НБУ; б) порушення позичальником будь-якого із своїх зобов’язань, передбачених цими договорами.
				Пунктом 6.9 кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та пунктом 6.10 договору про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., передбачено, що банк має право ініціювати зміну процентної ставки за користування кредитом у разі збільшення процентних ставок на фінансовому ринку України, зміни кредитної політики банку.
				При цьому, судами було встановлено, що додаткові угоди № 1 від 25.12.2008 р. до кредитних договорів укладалися між Банком та Позичальником без участі поручителя. 
				Про зміну умов кредитного договору поручитель не повідомлявся. Доказів на підтвердження наявності згоди Поручителя –ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" на внесення змін до кредитних договорів, позивачем не надано, у зв’язку з чим суди дійшли висновку, що укладення Банком та ТОВ «Кепітал Форс»додаткових угод про збільшення розміру процентів за користування кредитом, на яке відповідач не надавав згоди, фактично збільшує обсяг відповідальності поручителя, а отже і збільшення суми процентів, які підлягають до сплати, що, враховуючи положення статті 559 Цивільного кодексу України, є підставою для припинення поруки.
				При цьому, оскільки законодавством чітко врегульовано, що питання зміни зобов’язання повинно вирішуватись лише після отримання згоди поручителя на нові умови, що тягнуть несприятливі наслідки для поручителя та збільшують обсяг його відповідальності, а в іншому разі порука припиняється, судом не було взято до уваги доводи позивача стосовно того, що Банк звільнений від обов’язку повідомлення Поручителя про зміну зобов’язання з огляду на положення пункту 2.1 договору поруки, зазначивши, що положення договору поруки про можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати не можна вважати встановленням згоди поручителя на будь-яку зміну зобов’язання.
				Враховуючи викладене, приписи законодавства та встановлені під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів щодо відмови у задоволенні позову, оскільки при розгляді справи встановлена безпідставність позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за договором поруки від 08.12.2006 р. у зв’язку з його припиненням. 
				Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
				Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами. 
				Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
				 П О С Т А Н О В И В :
				 Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. у справі № 5020- 10/012 та рішення господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
				 
					 Головуючий суддя Т. Дроботова
					 Судді:                                                                                 Н. Волковицька
					                                                                                            Л. Рогач

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...