Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/9344/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2024. Зареєстровано: 06.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2024.
Дата набрання законної сили: 17.09.2024
Номер судового провадження: 2-а/202/92/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 202/9344/24
		Провадження № 2-а/202/92/2024
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 серпня 2024 року                                 м. Дніпро
		 
		 
		 
		Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,
		секретар судового засідання Пономаренко О.М.
		 
		розглянувши у порядку ст.286 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		24.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 за № 1001 від 18.07.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
		Відповідно до зазначеної постанови під час розгляду протоколу від 18.07.2024 №1001, за сукупністю матеріалів встановлено, що 18.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув громадянин ОСОБА_1 , де в ході перевірки встановлено, що останній, проживаючи за адресою, що входить до території обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягнувши 25-річного віку не став на облік військовозобов`язаних, нехтував здійсненням повідомлень РТЦК про зміну персональних даних зазначених у ст.7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме даних про сімейний стан та інші, у встановлений строк, а також нехтував здійсненням звіряння власних персональних даних з обліковими даними РТЦК не рідше 1 разу на 5 років, чим порушив п.п. 1, 8, 10 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 та вимоги ч.11 ст.38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Приймаючи до уваги, що 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного часу», Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 та Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, дію яких продовжено відповідними Указами Президента України, які діють на теперішній час, військовозобов`язаний запасу ОСОБА_1 , порушив правила військового обліку, в особливий період. Враховуючи викладене ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сім 17000,00 грн.
		З вказаною постановою він не згоден з тих підстав, що 22.01.1998 він був прийнятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що було зроблено запис у приписному свідоцтві, виданому йому 21.01.1998. У вказане свідоцтво було внесено дані проходження ним ВЛК, згідно висновків якої він був визнаний непридатним до військової служби у мирний час. 
		З час прийняття на військовий облік і до дня звернення до суду він жодного разу не отримував повісток від ІНФОРМАЦІЯ_5 , хоча місце проживання не міняв, офіційно працює та підприємство направляло до ІНФОРМАЦІЯ_5 дані про місце роботи та спеціальності. Повторно ВЛК не проходив.
		Окрім того, по досягненню 25 років у 2006 році він приходив до ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб отримати військовий квиток, але бланків не було і йому було вказано на те, що його сповістять про наявність бланків, але так цього і не відбулось. 
		23.05.2024 він зареєструвався у офіційному мобільному додатку МО України «Резерв+» та оновив свої військово-облікові дані, але у додатку не відобразилась інформація про його перебування на військовому обліку, що не відповідало дійсності і саме тому, 03.07.2024 він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де його направили на ВЛК, яке він пройшов і його було визнано придатним до військової служби.
		З висновками ВЛК він не погодився і звернувся з відповідною скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про перегляд висновків ВЛК та став очікувати результатів розгляду скарги. 
		Оскільки відповіді на скаргу він не отримав, то 18.07.2024 прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 де став вимагати відповіді на скаргу. Однак відповіді не отримав, а отримав протокол про адміністративне правопорушення та вже винесену постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. 
		Вважає, що процедура розгляду справи була проведена з грубим порушенням вимог КУпАП, а також його притягнуто до відповідальності з грубим порушенням вимог матеріального права, а саме застосовано закон зі зворотною дією.
		Враховуючи викладене просив суд скасувати постанову № 1001 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 ; провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП закрити; стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір.
		 
		29.07.2024 ухвалою суду провадження по справі відкрите та відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов. 
		Ухвала разом з судовою повісткою отримана представником відповідача 31.07.2024, що підтверджується відповідною розпискою на судовій повістці про виклик.
		Крім того, судова повістка відповідачу додатково надіслана на офіційну електронну адресу відповідача.
		Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
		 
		Повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч.1 ст.205 КАС України не перешкоджає суду розглянути справу по суті. 
		 
		Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 за № 1001 від 18.07.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
		Відповідно до зазначеної постанови під час розгляду протоколу від 18.07.2024 №1001, за сукупністю матеріалів встановлено, що 18.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув громадянин ОСОБА_1 , де в ході перевірки встановлено, що останній, проживаючи за адресою, що входить до території обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягнувши 25-річного віку не став на облік військовозобов`язаних, нехтував здійсненням повідомлень РТЦК про зміну персональних даних зазначених у ст.7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме даних про сімейний стан та інші, у встановлений строк, а також нехтував здійсненням звіряння власних персональних даних з обліковими даними РТЦК не рідше 1 разу на 5 років, чим порушив п.п. 1, 8, 10 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 та вимоги ч.11 ст.38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Приймаючи до уваги, що 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного часу», Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 та Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, дію яких продовжено відповідними Указами Президента України, які діють на теперішній час, військовозобов`язаний запасу ОСОБА_1 , порушив правила військового обліку, в особливий період. Враховуючи викладене ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сім 17000,00 грн.
		 
		Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Так, спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про оборону України», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Правилами військового обліку, затвердженими Постановою КМ України від 30 грудня 2022 року №1487.
		Приписами ч. ч. 1, 2, 3ст.1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Разом з тим, згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
		У відповідності до положеньст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Частиною 3статті 210КУпАП встановленаадміністративна відповідальністьза порушенняпризовниками,військовозобов`язаними,резервістами правилвійськового обліку вчинене в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно примітки до ст.210 КУпАП положеннястатей 210,210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
		При цьому суд зазначає, що ст.210 КУпАП доповнена частиною 3 та викладена у новій редакції на підставі ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-ІХ від 09.05.2024, який набрав чинності 19.05.2024.
		 
		Згідно зі ст.8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
		Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		 
		В даній справі судом встановлено, що починаючи з 04.09.1997 ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 
		22.01.1998 ОСОБА_1 прийнятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією приписного свідоцтва. У вказане свідоцтво було внесено дані проходження ним ВЛК, згідно висновків якої він був визнаний непридатним до військової служби у мирний час. 
		Тобто, судом встановлено, що з 22.01.1998 ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку.
		Згідно паспорту громадянина України ОСОБА_1 він народився ІНФОРМАЦІЯ_6 і відповідно у 2006 році досяг 25-ти річного віку. 
		При цьому суд зазначає, що у оскаржуваній постанові зазначено, що правила військового обліку ОСОБА_1 порушив саме у 2006 році, але станом на 10.07.2006 (день досягнення 25-ти річчя ОСОБА_1 ) у Законі України ЗУ «Про військовий обов`язок та військову служби» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 не було пункту 11 ст.38, яким встановлено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
		Стаття 38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову служби» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 була доповнена пунктом 11 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку»№ 1357-IX від 30.03.2021.
		Отже, 10.07.2006 ОСОБА_1 не міг порушити п.11 ст.38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову служби», оскільки його не існувало. 
		Також суд зазначає, що Правила військового обліку в Україні в період з 09.04.1994 по 07.12.2016 були встановлені Положенням про військовий облік військовозобов`язаних і призовників, затвердженим постановою КМУ від 09.06.1994 №377 та ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-XII. 
		 
		В період з 19.12.2016 по 05.01.2023 Правила військового обліку в Україні були встановлені Порядком організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов`язаних, затвердженим постановою КМУ від 07.12.2016 №921.
		Відповідно доп.1вказаних Правилпризовники івійськовозобов`язані повинні: перебуватина військовомуобліку замісцем проживанняу районних(міських)територіальних центрахкомплектування тасоціальної підтримки(військовозобов`язаніСБУ -у Центральномууправлінні аборегіональних органахСБУ),за місцемроботи (навчання)на підприємствах,в установах,організаціях,виконавчих органахсільських,селищних таміських рад,а такожу разітимчасового вибуттяза межіУкраїни замісцем консульськогообліку вдипломатичних установахУкраїни; {Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 74 від 06.02.2019} прибуватиза викликомрайонних (міських)територіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримки(органівСБУ)на збірніпункти,призовні дільниціу строки,зазначені вотриманих нимидокументах (мобілізаційнихрозпорядженнях,повістках аборозпорядженнях районних(міських)територіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримки(органівСБУ)),для взяттяна військовийоблік тавизначення призначенняна воєннийчас,оформлення військово-обліковихдокументів,приписки,проходження медичногоогляду,направлення напідготовку зметою здобуттяабо вдосконаленнявійськово-обліковоїспеціальності,призову навійськову службуабо назбори військовозобов`язаних; {Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 74 від 06.02.2019} незмінювати місцефактичного проживання(перебування)з моментуоголошення мобілізації,а увоєнний часне виїжджатиз місцяпроживання бездозволу керівникатериторіального центрукомплектування тасоціальної підтримкирайонного (міського)територіального центрукомплектування тасоціальної підтримки,відповідних керівниківСБУ абоСлужби зовнішньоїрозвідки; проходитимедичний оглядта лікуванняв лікувально-профілактичнихзакладах згідноз рішеннямикомісії зпитань приписки,призовної комісіїабо військово-лікарськоїкомісії районних(міських)територіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримки; проходитипідготовку довійськової служби,військову службуі виконувативійськовий обов`язоку запасі; особистоу семиденнийстрок прибуватидо районних(міських)територіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримки(органівСБУ)з паспортомгромадянина Україниі військово-обліковимидокументами длязняття звійськового облікув разівибуття віншу місцевістьдо новогомісця проживання,у службовівідрядження,на навчання,у відпусткучи налікування (строкомпонад тримісяці замежі України),у разізміни місцяпроживання вмежах містаз переїздомна територіюіншого адміністративногорайону; {Абзац сьомий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 74 від 06.02.2019} особистоповідомляти усемиденний строкорганам,в якихвони перебуваютьна військовомуобліку,про змінуїх сімейногостану,стану здоров`я,адреси місцяпроживання (перебування),освіти,місця роботиі посади; негайноповідомляти районним(міським)територіальним центрамкомплектування тасоціальної підтримки(органамСБУ)за місцемвійськового облікупро втратувійськово-обліковогодокумента; {Абзац дев`ятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 74 від 06.02.2019} подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.
		 
		З 05.01.2023 в Україні діють нові правила військового обліку, які встановлені Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, яка набрала чинності 05.01.2023.
		На відміну від Правил, які діяли до 05.01.2023, п.п. 10 п.1 нових Правил зобов`язує військовозобов`язаних звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
		Відтак, у ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного запасу саме з 05.01.2023 виник обов`язок звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
		 
		Суд зазначає, що стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
		Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
		 
		Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року№ 1-рп/1999
		Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (абзаци перший-другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05.04.2001№ 3-рп/2001.
		Отже, виходячи з вимог ст.58 Конституції України та п.п.10 п.1 Правил військового обліку, які діють з 05.01.2023, строк для першого звіряння даних військовозобов`язаного розпочинається 05.01.2023, а закінчується 05.01.2028.
		 
		Щодо порушення ОСОБА_1 п.п.8 п.1 нових Правил військового обліку, який передбачає, що військовозобов`язані зобов`язані особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених устатті 7Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених устатті 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, суд зазначає, що будь-яких доказів про зміну персональних даних ОСОБА_1 , про які він повинен був повідомити ІНФОРМАЦІЯ_5 в період з 05.01.2023 по 18.07.2024 матеріали справи не містять, а відтак судом не встановлено порушення п.п.8 п.1 нових Правил військового обліку ОСОБА_1 . 
		 
		Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Отже, суд приходить до висновку, що розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 кваліфікував дії ОСОБА_1 застосувавши нормативний акт, порушення якого, має наслідком адміністративну відповідальність, зі зворотною дією у часі, тобто постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню.
		 
		З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, а відповідну справу про адміністративне правопорушення закрити.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Суд враховує, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 16.07.2024.
		Таким чином, вищевказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Керуючись ст. ст. 269, 286 КАС України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Адміністративний позов  задовольнити.
		 
		Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 за № 1001 від 18.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП  скасувати.
		 
		Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП - закрити.
		 
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.)
		 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня складання повного судового рішення. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення суддя склав 27.08.2024.
		 
		Суддя                                А.  О.  Михальченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...