Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/16814/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 06.09.2024. Зареєстровано: 07.09.2024. Оприлюднено: 09.09.2024.
Дата набрання законної сили: 06.09.2024
Номер судового провадження: А/857/12041/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/16814/23 пров. № А/857/12041/24
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		 
		головуючого-суддіКузьмича С. М.,
		суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року (ухвалене головуючим  Щербаков В.В. у м. Рівне) у справі № 460/16814/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинення певних дій,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про виключення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП).
		В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що оскільки ним протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинено нового адміністративного правопорушення, то на підставі ст. 39 КУпАП вважається, що він не був підданий адміністративному стягненню. З урахуванням наведеного, вважає протиправною та безпідставною відмову відповідача щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 позов задоволено повністю. Зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у повній мірі не було досліджено та проаналізовано в повному обсязі обставини, що зумовлюють внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
		Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
		Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення позивач не заперечує, факт внесення Національним агентством з питань запобігання корупції відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення щодо позивача не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним. При цьому, відповідач вважає, що оскільки нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення такого Реєстру, то виключається можливість застосування статті 39 КУпАП як підставу для вилучення відповідних відомостей про особу, яку в минулому визнали винною у вчиненні кримінального правопорушення. Натомість ч. 8 розділу II Положення про Реєстр встановлено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення. Перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу є вичерпним. Оскільки постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 по справі № 569/12746/21 не скасована, то відповідач вважає, що відсутні підстави для виключення з Реєстру відомостей про позивача.
		Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції  скасувати, з наступних підстав.
		З матеріалів справи слідує, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 року в справі № 569/12746/21, що набрала законної сили, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
		Наявною у матеріалах справи квитанцією АТ «Одщадбанк» від 27.08.2021 підтверджується сплата позивачем суми штрафу у розмірі 850,00 грн, тобто фактичне виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 в справі № 569/12746/21.
		Відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на офіційному інтернет-сайті Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, станом на 06.10.2023 дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
		Вважаючи протиправну бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі- Реєстр).
		Частиною 1 ст. 59 Закону № 1700 встановлено, що Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
		Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
		На виконання вказаних норм Національне агентство розробило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яке затверджене рішенням Національного агентства від 09.02.2018 № 166, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі - Положення)
		Згідно з п. 2 розділу І Положення реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.
		Абзацом 1 п. 3 розділу І Положення передбачено, що метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.
		Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, зокрема, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Отже, інформацію про осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення/яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення вносяться до Реєстру.
		Встановлено, що відомості щодо ОСОБА_1 було внесено до Реєстру у зв`язку з прийняттям постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 у справі № 569/12746/21, яка залишена в силі постановою Рівненського апеляційного суду від 13.08.2021, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню.
		Факт внесення Національним агентством відомостей до Реєстру щодо ОСОБА_1 позивачем не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним.
		Пунктом 8 розділу II Положення встановлено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є: 1) ухвала суду про скасування вироку; 2) винесення виправдувального вироку; 3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; 4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; 5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
		Відтак, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.
		Як згадувалось вище, що станом на час розгляду справи постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 07.07.2021 у справі № 569/12746/21, яка була підставою для внесення відомостей про ОСОБА_1 до Реєстру, не скасована та забрала законної сили.
		Таким чином відмова відповідача на звернення позивачки ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже не є протиправною.
		При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 39 КУпАП регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких статей КУпАП, які передбачають накладення стягнення за повторне вчинення правопорушення.
		Водночас, нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру.
		Формування, ведення та надання відомостей з Реєстру здійснюватися Національним агентством виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Таким чином, діяльність Національного агентства, щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно із відповідним рішенням суду, і така дія є похідною від них.
		Підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.
		Внесення до Реєстру відомостей не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
		Наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин.
		Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
		Судом апеляційної інстанції не встановлено факту порушення діями відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
		Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
		Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.
		Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
		Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
		Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задовольнити.
		Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі № 460/16814/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим   В. Я. Качмар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...