Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4605/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про комунальну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2024. Зареєстровано: 12.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04.09.2024Справа №  910/4605/24Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження
		 
		за позовом                          Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) до          про1. Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02094, місто Київ, б.Котляревського Івана, будинок 1/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 37203257) 2. Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕЛЯБІНСЬКА, будинок 9-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 39606435); 3. Фізичної особи - підприємця Сушкевич Анни Миколаївни ( АДРЕСА_2 )  визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним договоруПредставники:
		від Позивача: Солод І.В. (представник на підставі ордеру);
		від Відповідача-1: Дещенко О.М. (представник на підставі довіреності);
		від Відповідача-2: Рикова Н.В. (представник на підставі ордеру);
		від Відповідача-3: не з`явились;
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Фізична особа - підприємець Міркевич Юрій Матвійович (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» (надалі також - «Відповідач - 1») та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (надалі також - «Відповідач - 2») про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним договору. 
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсними результатів аукціону "Надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м" від 19.12.2023 ID: LLE001-UA-20231214-75669, оприлюдненого в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214- 75669 щодо надання в оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А площею 342,9 кв. м. та визнання недійсним договору оренди комунального майна, укладеного за результатами проведеного аукціону "Надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м" від 19.12.2023 ID: LLE001-UA-20231214-75669, оприлюдненого в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214-75669 щодо надання в оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А площею 342,9 кв. м.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 року позовну заяву Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним договору залишено без руху.
		 
		18.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. 
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року відкрито провадження у справі №910/4206/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.05.2024 року. 
		 
		24.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича про забезпечення позову відмовлено. 
		 
		26.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
		 
		10.05.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву. 
		 
		17.05.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву. 
		 
		22.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів. 
		 
		22.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів. 
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з 23.05.24 для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу 1 строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, встановлено Відповідачу 2 строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, задоволено клопотання позивача про витребування доказів частково, зобов`язано Відповідача 1 надати належним чином засвідчену копію договору оренди та документацію по аукціону "Надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв.м." від 19.12.2023, відкладено підготовче судове засідання на 12.06.2024 року.
		 
		23.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення.
		 
		28.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив. 
		 
		03.06.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшла заява про долучення доказів по справі.
		 
		03.06.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
		 
		12.06.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача. 
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача, залучено до участі у справі 910/4605/24 в якості Відповідача-3 фізичну особу - підприємця СУШКЕВИЧ АННУ МИКОЛАЇВНУ, зобов`язано Позивача направити на адресу Відповідача-3 копії всіх заяв по суті позовних вимог із доданими до них документами, у строк не пізніше 2 днів з 13.06.2024, докази чого надати суду; встановлено Відповідачу-3 строк до 15 днів з дня отримання копії позовної заяви для надання відзиву на позовну заяву, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу-3 строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 03.07.2024 року.
		 
		17.06.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
		 
		17.06.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшла заява про долучення доказів по справі.
		 
		03.07.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Відповідачу1 та Відповідачу 2 строк до 5 днів з 04.07.2024 для надання пояснень стосовно клопотання Позивача про призначення експертизи, відкласти розгляд клопотання Позивача про призначення експертизи, відкладено підготовче судове засідання на 24.07.2024 року. 
		 
		05.07.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача - 2 надійшли додаткові пояснення по справі. 
		 
		12.07.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.09.2024 року.
		 
		16.08.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів. 
		 
		21.08.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів. 
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
		 
		В судовому засіданні 04 вересня 2024 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідачів-1, 2 заперечив проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник Відповідача - 3 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі підприємства Відповідача - 3. 
		 
		Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач-3 про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		 
		Приймаючи до уваги, що Відповідач - 3 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача - 3 не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
		 
		Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		В судовому засіданні 04 вересня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ
		 
		01.03.2010 року між Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем (Орендар) укладено Договір №1486 оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавець передає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально визначене майно, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об`єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Лазо, буд. 5-а. (т.1 а.с.13-15)
		 
		Цільове призначення об`єкту оренди: для розміщення майстерні з ремонту взуття (п. 1.2 Договору).
		 
		Згідно з пунктом 2.1 Договору об`єктом оренди є нерухоме майно (будівля, споруда) загальною площею 642,40 кв. м, у тому числі перший поверх 581,90 кв. м та підвальне приміщення 60,50 кв. м. Устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) передається в оренду згідно з переліком, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1).
		 
		Пунктом 2.3 Договору передбачено, що об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на утриманні, експлуатаційному обслуговуванні житлового та нежитлового фонду прибудинкових територій Дніпровського району м. Києва (балансоутримувач).
		 
		У пункті 3.1 Договору сторони передбачили, що орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди у строк, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі нерухомого майна з урахуванням особливостей, визначених у п. 5.16 цього договору. Опис технічного стану об`єкту оренди на дату передачі його орендареві зазначається в акті приймання-передачі нерухомого майна, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1).
		 
		Орендна плата за користування об`єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради №221 від 27.03.2008 та №412 від 22.12.2009 (пункт 4.1 Договору).
		 
		Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.4 Договору орендна плата сплачується згідно з розрахунком, викладеним у додатку №2, що є невід`ємною частиною цього договору, і перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця. Податок на додану вартість орендар сплачує в розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством України. Орендна плата з урахуванням індексу інфляції та інші платежі щомісячно сплачуються орендарем незалежно від наслідків його діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок орендодавця. Орендар сплачує орендну плату та інші платежі самостійно на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Відповідні рахунки зі сторони орендодавця можуть бути надіслані орендарю за допомогою засобів зв`язку (факс, телефонограма, електронна пошта, тощо).
		 
		Згідно з пунктами 4.7, 4.10, 4.11 Договору орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі передбачені договором. Розмір орендної плати та інші платежі за користування об`єктом оренди змінюється з моменту набуття чинності рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради про зміни орендної ставки, зміну Методики її розрахунку, в інших випадках передбачених законодавством України та рішеннями Дніпровської районної в м. Києві ради. В цьому разі додаток №2 та додаток №4 підлягають корегуванню в обов`язковому порядку. Орендар зобов`язаний надати кожного кварталу акт звірки розрахунків по орендним та іншим платежам в бухгалтерію орендодавця.
		 
		Пунктом 5.16 Договору передбачено, що орендодавець зобов`язаний передати орендарю об`єкт оренди згідно з цим договором по акту приймання-передачі, який підписується одночасно з цим договором.
		 
		Орендар зобов`язаний сплатити орендну плату та інші платежі передбачені договором, заборгованість з орендної плати та іншим платежам, за весь період оренди по день фактичної передачі майна орендодавцю та балансоутримувачу на підставі акта приймання-передачі (пункт 6.2 Договору).
		 
		У пункті 6.5 Договору сторони вказали, що об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі, після чого припиняються нарахування орендної плати та інших платежів, зазначених у цьому договорі.
		 
		Договір діє з 01.03.2010 до 06.10.2012 включно. Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами. Після закінчення строку дії цього договору, у разі відсутності заперечень з боку орендодавця щодо продовження цього договору на новий строк, орендар зобов`язаний звернутися до власника об`єкта оренди в порядку визначеному Положенням про порядок надання об`єктів нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради, що діє на день звернення (пункти 8.1, 8.2, 8.3 Договору).
		 
		У п.8.4 Договору визначено, що цей Договір автоматично припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. 
		 
		Сторони в додатку №2 до Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 визначили розрахунок орендної плати, а в додатку №4 - розрахунок розміру місячної компенсації (відшкодування) податку плати за землю.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Лазо, буд. 5-а, що підтверджується Актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна від 01.03.2020 року. (т.1 а.с.16)
		 
		Додатковою угодою №1486/1-1 від 01.08.2013 року про внесення змін до Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року Сторони дійшли згоди викласти договір оренди від 01» березня 2010 року №1486 у такій редакції: ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 09.04.2013 № 146 та розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.04.2013 №212 «Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення, будівлі, споруди), яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за ПІДПРИЄМСТВОМ (балансоутримувачем), та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лазо Сергія, буд. 5-А, для розміщення суб?єкта господарювання, який здійснює виробничу діяльність невиробничих товарів (виробництво взуття). (т.1 а.с.157-162)
		 
		Цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами строком на 2 роки 364 дні і діє з моменту підписання їх Сторонами. (п.9.1 Додаткової угоди №1486/1-1 від 01.08.2013 року)
		 
		Листом від 06.02.2017 року Фізична особа-підприємець Міркевич Юрій Матвійович просив Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію внести зміни до договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року стосовно строку його дії до 30.04.2017 р. (т.1 а.с.240)
		 
		07.02.2017 року між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендодавець), Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (Підприємство) та Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем укладено Договір №1486/1-2 про внесення змін до Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року, яким виклали договір в наступній редакції:
		1. Пункт 1.1 договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2010 №1486 « 1.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі протоколів засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 09.04.2013 Nє 146, від 19.04.2016 Nє 13 та розпоряджень голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.04.2013 Nє 212 «Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації», від 01.06.2016 Nє 296 «Про подовження строку дії договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - ОБ?ЄКТ, яке знаходиться за адресою: вулиця Інженера Бородіна, 5-А для розміщення суб?єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (ремонт взуття)». (т.1 а.с.18-19)
		 
		Згідно з п.5 Договору №1486/1-2 від 07.02.2017 року Орендар зобов`язується до 01.05.2017 р. сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 408406 (чотириста вісім тисяч чотириста шість) грн. 93 коп. та пеню у сумі 67096 грн. 33 коп. встановленої рішенням Господарського суду Київської області від 13.08.2015 №910/12937/15 на розрахунковий рахунок комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва». В разі припинення комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» вказані кошти Орендар сплачує на розрахунковий рахунок комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.
		 
		Відповідно до п.8 Договору №1486/1-2 від 07.02.2017 року пункт 9.1. договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2010 №1486 викласти в наступній редакції: «Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами та діє з 06 жовтня 2015 року по 30 квітня 2017 року».
		 
		Листом №4641/26/1/103 від 26.05.2017 року Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація висловила Фізичній особі-підприємцю Міркевичу Юрію Матвійовичу заперечення щодо користування майном після закінчення дії Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року та зазначила, що орендарем не виконані умови п.5 Договору №1486/1-2 від 07.02.2017 року, що підтверджується копіями поштового конверту з відміткою про закінчення встановленого терміну зберігання, рекомендованого повідомлення. (т.1 а.с.238-239)
		 
		Заявою від 28.01.2020 року Фізична особа-підприємець Міркевич Юрій Матвійович просив Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію продовжити дію Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року, що підтверджується копією опису вкладення у цінні листи від 01.02.2020 р. (т.1 а.с.38)
		 
		14.12.2023 року на вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214-75669 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією було оприлюднено оголошення про проведення аукціону про надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м. за адресою: 02092 Україна, Київ, вулиця Інженера Бородіна, 5-А. (т.1 а.с.39-40)
		 
		За результатами проведення аукціону складено протокол про результати електронного аукціону LLE001-UA-20231214-75669 від 19.12.2023 року, затверджений розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №37 від 22.01.2024 р. (т.1 а.с.41-42, 217-219)
		25.01.2024 року між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендодавець), Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (Балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Сушкевич Анною Миколаївною укладено Договір оренди №727/1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, об`єктом оренди за яким є нежитлове приміщення загальною площею 342,9 кв.м. на вул. Інженера Бородіна, 5-А. (т.1 а.с.220-231)
		На виконання умов Договору оренди №727/1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 25.01.2024 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в користування нежитлове приміщення, загальною площею 342,9 кв.м. на вул. Інженера Бородіна, 5-А, що підтверджується Актом приймання - передачі від 25.01.2024 року. (т.1 а.с.232)
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що в силу норм саме ст. 764 ЦК України строк дії договору № 1486 неодноразово продовжено за взаємної згоди сторін (Позивача, Відповідача 1 і Відповідача 2) й відповідно до законодавства України на кожні наступні 573 дні: з 01.05.2017 до 25.11.2018; з 26.11.2018 до 21.06.2020; з 22.06.2020 до 16.01.2022; з 17.01.2022 до 13.08.2023; з 14.08.2023 до 09.03.2025, що діє нині. Позивач в аукціоні участі не приймав з незалежних від нього причин, оскільки не знав і не міг знати про його організацію та проведення такого, вважав, що проведення Аукціону щодо оренди вже орендованого ним Майна є неможливим до закінчення строку дії договору №1486, а також відсутні будь-які повідомлення Відповідача 1 та Відповідача 2 про припинення договору оренди, необхідність звільнення приміщення тощо з боку Відповідача 1 та Відповідача 2. Так, відомості системи "prozorro. продажі" про аукціон ID: LLE001-UA-20231214-75669 не містять обов`язкової інформації: загальна і корисна площа об`єкта; характеристика об`єкта оренди (будівлі в цілому або частини будівлі із зазначенням місця розташування об`єкта в будівлі (надземний, цокольний, підвальний, технічний або мансардний поверх, номер поверху або поверхів); технічний стан об`єкта, інформація про потужність електромережі і забезпечення об`єкта комунікаціями; поверховий план об`єкта або план поверха. Організатором аукціону не враховано, що виставлене на аукціон Приміщення є невід`ємною частиною Майна, яка не може бути відокремлена від нього без реконструкції будівлі за адресою: м. Київ, вул. Інженера Бородіна (колиш. С. Лазо), буд. 5А в цілому. План Приміщення, відображений на прикріпленій до документації аукціону із назвою "342,9.jpeg" (додаток № 21) фактично є планом частини першого поверху Майна (додаток № 22), виправленим вручну кульковою канцелярською ручкою. Прохід до залишкової частини Майна, щодо якої аукціон не проводився, можливий виключно через виробничі частини Приміщення, без доступу до них ззовні, що виключає будь-яку можливість та інтерес до такого залишку Майна з боку третіх осіб, в тому числі Відповідача 1 та Відповідача 2. Крім того, така оренда Приміщення надає об`єктивно неконтрольовану можливість орендарю Приміщення безоплатно використовувати неорендований залишок Майна загалом, чим безумовно будуть нанесені збитки комунальному бюджету міста Києва. Технічний стан Приміщення окремо від іншої частини Майна та Майна в цілому, потужність електромережі і забезпечення об`єкта комунікаціями організаторами аукціону взагалі не досліджувався. Розмір стартової орендної плати та розмір пропозиції є очевидно заниженими й не відповідають мінімальним розмірам орендної плати, що визначається за аналогією з договором № 1486 (за Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затвердженою рішенням Київської міської ради від 31.04.2015 №415/1280, що втратила чинність) та за Методикою розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київської міської ради від 20.04.2022 №6320/6361. За таких підстав, просить Суд визнати недійсними результати аукціону "Надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м" від 19.12.2023 ID: LLE001-UA-20231214-75669, оприлюдненого в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214- 75669 щодо надання в оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А площею 342,9 кв. м., визнати недійсним договір оренди комунального майна, укладений за результатами проведеного аукціону "Надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м" від 19.12.2023 ID: LLE001-UA-20231214-75669, оприлюдненого в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214-75669 щодо надання в оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А площею 342,9 кв. м.
		Заперечуючи проти позову Відповідач - 2 зазначає, що строк дії договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року сплинув 30.04.2017 року і є автоматично припиненим відповідно до п.8.4 договору, а відповідна додаткова угода між сторонами укладена не була. За відсутності факту повернення об`єкта оренди Орендодавцю Відповідачем -2 правомірно нараховуються платежі з орендної плати. Таким чином, позивачем не доведено порушення його прав і законних інтересів. 
		Заперечуючи проти позову Відповідач - 1 зазначає, що строк дії договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року сплинув 30.04.2017 року, Позивачем не сплачена заборгованість за рішенням Господарського суду Київської області від 13.08.2015 №910/12937/15. Відповідач - 1 повідомив Позивача про закінчення строку дії договору. 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		 
		Внаслідок укладення Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.
		Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
		Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
		Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
		Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Лазо, буд. 5-а, що підтверджується Актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна від 01.03.2020 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (т.1 а.с.16)
		07.02.2017 року між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендодавець), Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (Підприємство) та Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем укладено Договір №1486/1-2 про внесення змін до Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року, яким виклали договір в наступній редакції:
		1. Пункт 1.1 договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2010 №1486 « 1.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі протоколів засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 09.04.2013 Nє 146, від 19.04.2016 Nє 13 та розпоряджень голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.04.2013 Nє 212 «Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації», від 01.06.2016 Nє 296 «Про подовження строку дії договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - ОБ?ЄКТ, яке знаходиться за адресою: вулиця Інженера Бородіна, 5-А для розміщення суб?єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (ремонт взуття)». (т.1 а.с.18-19)
		Відповідно до п.8 Договору №1486/1-2 від 07.02.2017 року пункт 9.1. договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2010 №1486 викладено в наступній редакції: «Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами та діє з 06 жовтня 2015 року по 30 квітня 2017 року».
		Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами. Після закінчення строку дії цього договору, у разі відсутності заперечень з боку орендодавця щодо продовження цього договору на новий строк, орендар зобов`язаний звернутися до власника об`єкта оренди в порядку визначеному Положенням про порядок надання об`єктів нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради, що діє на день звернення (пункти 8.2, 8.3 Договору).
		          Згідно з п.9.7 Додаткової угоди №1486/1-1 від 01.08.2013 року про внесення змін до Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. 
		Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Відповідно до частини четвертої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Згідно з приписами частини другої статті 291 Господарського кодексу України  договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
		Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
		Листом №4641/26/1/103 від 26.05.2017 року Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація висловила Фізичній особі-підприємцю Міркевичу Юрію Матвійовичу заперечення щодо користування майном після закінчення дії Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року та зазначила, що орендарем не виконані умови п.5 Договору №1486/1-2 від 07.02.2017 року, що підтверджується копіями поштового конверту з відміткою про закінчення встановленого терміну зберігання, рекомендованого повідомлення. (т.1 а.с.238-239)
		Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
		За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича є АДРЕСА_1 .
		Суд звертає увагу, що лист №4641/26/1/103 від 26.05.2017 року був надісланий на адресу Фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича, зазначену у розділі 9 Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року та на веб-сайті Міністерства юстиції України, проте він був повернутий на адресу відправника. В матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази на підтвердження повідомлення Позивачем Орендодавця про зміну адреси місцезнаходження Орендаря, а тому вказаний лист надісланий був надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича, зазначену у договорі. 
		Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.
		Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
		Обов`язковою передумовою здійснення господарської діяльності є державна реєстрація суб`єкта господарювання, що забезпечує реалізацію принципів публічності, загальновідомості і достовірності даних про господарюючих суб`єктів; відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця, як місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).
		Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк.
		Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.
		Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.
		Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця.
		Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
		Таким чином, Суд зазначає, що Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація відповідно до п.9.7 Додаткової угоди №1486/1-1 від 01.08.2013 року про внесення змін до Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року належним чином виконала свій обов`язок щодо повідомлення Орендаря про припинення цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, а негативні наслідки неотримання вказаного листа покладаються на Орендаря.
		За таких підстав, Суд приходить до висновку, що строк дії Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року закінчився 30.04.2017 року, а тому договір припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.
		Крім того, Суд звертає увагу, що згідно з п.5 Договору №1486/1-2 від 07.02.2017 року Орендар зобов`язується до 01.05.2017 р. сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 408406 (чотириста вісім тисяч чотириста шість) грн. 93 коп. та пеню у сумі 67096 грн. 33 коп. встановленої рішенням Господарського суду Київської області від 13.08.2015 №910/12937/15 на розрахунковий рахунок комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва». В разі припинення комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» вказані кошти Орендар сплачує на розрахунковий рахунок комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.
		Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває наказ №910/12937/5 від 25.09.2015 виданий господарським судом Київської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованості. (т.1 а.с.174) Таким чином, Суд зазначає, що Позивачем всупереч п. 5 Договору №1486/1-2 від 07.02.2017 року про внесення змін до Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року не було сплачено на користь Орендодавця заборгованість за рішенням Господарського суду Київської області від 13.08.2015 №910/12937/15, що свідчить про неналежне виконання Орендарем його зобов`язань за вказаним договором. 
		Згідно зі ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
		Сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму. У разі, якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення переважного права (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.05.2017 у справі № 3-122гс17).
		Заявою від 28.01.2020 року Фізична особа-підприємець Міркевич Юрій Матвійович просив Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію продовжити дію Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року, що підтверджується копією опису вкладення у цінні листи від 01.02.2020 р. (т.1 а.с.38)
		 
		Пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" роз`яснено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/15387/17).
		 
		Наявними у матеріалах справи листами підтверджується, що про своє небажання продовжувати орендні правовідносини з Позивачем, Відповідач - 1, як орендодавець, повідомив відповідно до умов Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року протягом місяця після закінчення строку, на який його було укладено. 
		 
		Отже, зважаючи на те, що строк дії Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року закінчився 30.04.2017 і в строк, погоджений сторонами, орендодавець своєчасно висловив власні заперечення стосовно подальшого продовження орендних правовідносин з Фізичною особою - підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем, Суд приходить до висновку, що Позивач використовує вказане приміщення після закінчення строку дії договору оренди без належної правової підстави.
		 
		Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		 
		Орендар зобов?язаний за актом приймання-передачі повернути Орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Орендованого майна. в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору). (п.2.4 Договору)
		 
		Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
		 
		Таким чином, у разі припинення цього Договору, у Позивача виникає обов`язок повернути Відповідачу не пізніше останнього дня строку дії Договору майно з оренди, оскільки Договір припинив свою дію, внаслідок чого Орендар втратив право на користування об`єктом оренди. 
		 
		Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Позивачем за актом прийому - передачі нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лазо Сергія, буд. 5-А, переданого на підставі Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року. За таких підстав, Суд зазначає, що здійснення Позивачем орендної плати за фактичне користування нерухомим майном після закінчення строку дії Договору не свідчить про продовження строку дії спірного Договору. (т.1 а.с.20-35)
		 
		Отже, Суд зазначає, що Позивач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення об`єкту оренди, переданого на підставі Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином.
		 
		При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд визнати недійсними результати аукціону "Надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м" від 19.12.2023 ID: LLE001-UA-20231214-75669, оприлюдненого в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214- 75669 щодо надання в оренду нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А площею 342,9 кв. м., визнати недійсним договір оренди комунального майна, укладений за результатами проведеного аукціону "Надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м" від 19.12.2023 ID: LLE001-UA-20231214-75669, оприлюдненого в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214-75669 щодо надання в оренду нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А площею 342,9 кв. м.
		 
		Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 
		Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		 
		Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		 
		Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		 
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права;  визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення;  припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. 
		 
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		 
		Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
		 
		За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		 
		З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
		 
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
		 
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 923/459/18.
		 
		Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
		 
		Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		 
		За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
		 
		Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
		 
		Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов`язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов`язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов`язану сторону певних обов`язків.
		 
		У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21 зазначено, що з аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", за наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
		 
		Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
		 
		Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
		 
		Аукціон - спосіб передачі в оренду державного та комунального майна особі, яка запропонувала найбільшу орендну плату, що проводиться в електронній формі (ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
		 
		Частиною першою статті 5 вказаного Закону визначено, що етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.
		 
		Частиною другою статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.
		 
		Статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендодавець оприлюднює в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду на аукціоні в таких випадках та у такі строки: протягом 20 робочих днів з дати включення об`єкта оренди до Переліку першого типу, якщо включення такого об`єкта до Переліку відбулося за заявою потенційного орендаря згідно з частиною другою статті 6 цього Закону; протягом 20 робочих днів з дати подання потенційним орендарем заяви на оренду майна згідно з частиною першою статті 11 цього Закону; у будь-який час після включення об`єкта оренди до Переліку першого типу, якщо включення такого об`єкта до Переліку відбулося за власною ініціативою (ініціативою балансоутримувача, уповноваженого органу управління або орендодавця) і щодо якого відсутня заява на оренду майна, передбачена частиною першою статті 11 цього Закону (ч. 1). Вимоги до змісту оголошення, порядку та строків його оприлюднення встановлюються Порядком передачі майна в оренду (ч. 2). Представницький орган місцевого самоврядування може встановити вимогу про погодження з ним або визначеними ним органами змісту оголошення про передачу комунального майна в оренду на аукціоні, у тому числі інформації про додаткові умови оренди певних видів майна, до моменту його розміщення в ЕТС у випадках, визначених таким представницьким органом. У такому разі орендодавець розміщує в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного погодження (ч. 3).
		 
		Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 п. 55 Порядку № 483 в оголошенні про передачу майна в оренду зазначаються:
		1) повне найменування і адреса орендодавця та/або балансоутримувача;
		2) інформація про об`єкт оренди, що міститься в Переліку першого типу, в обсязі, визначеному пунктом 26 Порядку;
		3) проект договору оренди;
		4) умови оренди майна та додаткові умови оренди майна (в разі наявності):
		стартова орендна плата для всіх видів аукціонів;
		строк оренди, а в разі коли об`єкт оренди пропонується для погодинного використання, - також інформація про графік використання об`єкта оренди;
		наявність рішення уповноваженого органу про затвердження додаткових умов оренди майна;
		наявність згоди на здійснення поточного та/або капітального ремонту орендованого майна під час встановлення додаткової умови оренди щодо виконання конкретних видів ремонтних робіт (поточного та/або капітального ремонту), реконструкції або реставрації об`єкта оренди із зазначенням суми і строку;
		5) інформація про те, що об`єкт може бути використаний переможцем аукціону за будь-яким цільовим призначенням або про цільове призначення об`єкта оренди у випадках неможливості використання об`єкта за будь-яким цільовим призначенням відповідно до пункту 29 цього Порядку, у тому числі у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 29 цього Порядку, або про перелік обмежень, за якими не допускається використання об`єкта оренди, у випадку встановлення додатковими умовами оренди майна обмеження щодо використання майна для розміщення об`єктів, перелік яких визначений у додатку 3;
		6) інформація про необхідність відповідності орендаря вимогам статті 4 Закону та можливість орендаря укладати договір суборенди лише з особами, які відповідають вимогам статті 4 Закону;
		7) копія згоди на укладення майбутнім орендарем договору суборенди, надана відповідно до пунктів 169 та 170 цього Порядку;
		8) копія охоронного договору, - якщо об`єктом оренди є пам`ятка, а якщо об`єктом оренди є занедбана пам`ятка, - також копія згоди (дозволу) на здійснення ремонту, реставрації, яка дає право на зарахування витрат орендаря в рахунок орендної плати;
		9) контактні дані (номер телефону і адреса електронної пошти) працівника балансоутримувача/орендодавця, відповідального за ознайомлення заінтересованих осіб з об`єктом оренди, із зазначенням адреси, на яку протягом робочого часу такі особи можуть звертатися із заявами про ознайомлення з об`єктом, час і місце проведення огляду об`єкта;
		10) інформація про аукціон:
		спосіб та дата проведення аукціону, що визначається з урахуванням вимог, установлених цим Порядком;
		кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні, що визначається з урахуванням вимог, установлених цим Порядком;
		11) інформація про умови, на яких проводиться аукціон:
		розмір мінімального кроку підвищення стартової орендної плати під час аукціону;
		розмір гарантійного внеску;
		розмір реєстраційного внеску;
		кількість кроків аукціону за методом покрокового зниження стартової орендної плати та подальшого подання цінових пропозицій;
		12) додаткова інформація:
		реквізити рахунків операторів електронних майданчиків, відкритих для сплати потенційними орендарями гарантійних та реєстраційних внесків (зазначаються в оголошенні шляхом розміщення посилання на сторінку офіційного веб-сайта адміністратора, на якій зазначені реквізити таких рахунків);
		найменування установи (банку, казначейства), її місцезнаходження та номери рахунків у національній та іноземній валюті, відкритих для внесення операторами електронних майданчиків реєстраційних внесків потенційних орендарів та проведення переможцями аукціонів розрахунків за орендовані об`єкти;
		13) технічні реквізити оголошення:
		період між аукціоном та аукціоном із зниженням стартової ціни, аукціоном із зниженням стартової ціни та аукціоном за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (20-35 календарних днів з дати оприлюднення оголошення електронною торговою системою про передачу майна в оренду);
		єдине посилання на веб-сторінку адміністратора, на якій є посилання в алфавітному порядку на веб-сторінки операторів електронного майданчика, які мають право використовувати електронний майданчик і з якими адміністратор уклав відповідний договір;
		14) інша додаткова інформація, визначена орендодавцем.
		Оголошення не повинне містити положення, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
		14.12.2023 року на вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214-75669 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією було оприлюднено оголошення про проведення аукціону про надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м. за адресою: 02092 Україна, Київ, вулиця Інженера Бородіна, 5-А. (т.1 а.с.39-40)
		За результатами проведення аукціону складено протокол про результати електронного аукціону LLE001-UA-20231214-75669 від 19.12.2023 року, затверджений розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №37 від 22.01.2024 р. (т.1 а.с.41-42, 217-219)
		25.01.2024 року між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендодавець), Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (Балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Сушкевич Анною Миколаївною укладено Договір оренди №727/1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, об`єктом оренди за яким є нежитлове приміщення загальною площею 342,9 кв.м. на вул. Інженера Бородіна, 5-А. (т.1 а.с.220-231)
		Додатковою угодою про внесення змін від 28.03.2024 року до Договору оренди №727/1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 25.01.2024 року Сторони внесли зміни до п.п.4.1, 6.1, 6.2 змінюваних умов договору. (т.2 а.с.11-12)
		На виконання умов Договору оренди №727/1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 25.01.2024 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в користування нежитлове приміщення, загальною площею 342,9 кв.м. на вул. Інженера Бородіна, 5-А, що підтверджується Актом приймання - передачі від 25.01.2024 року. (т.1 а.с.232)
		 
		Що стосується порушеного права Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича внаслідок проведення аукціону Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією про надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м. за адресою: 02092 Україна, Київ, вулиця Інженера Бородіна, 5-А, Суд зазначає, що Фізична особа - підприємець Міркевич Юрій Матвійович не є учасником даного аукціону та не скористався своїм правом на участь в зазначеному аукціоні. 
		 
		Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		 
		Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		 
		Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		 
		Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. 
		 
		У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.
		 
		Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		 
		В ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		 
		Дана норма кореспондується зі ст. 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		 
		Положення ст. 162 ГПК України містять вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
		 
		Наведене свідчить про те, що при зверненні до суду позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, а також довести наявність цих порушень.
		 
		Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
		 
		Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз`яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
		 
		Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
		Проте, Суд зазначає, що Позивач не надав доказів, які б свідчили про порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення аукціону та укладеного на його виконання договору, оскільки при розгляді даної справи Судом встановлено, що строк дії Договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 року закінчився 30.04.2017 і в строк, погоджений сторонами, орендодавець своєчасно висловив власні заперечення стосовно подальшого продовження орендних правовідносин з Фізичною особою - підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем, а Позивач не є учасником оскаржуваного аукціону. Крім того, визнання недійсними результатів аукціону "Надання нежитлового приміщення площею 342,9 кв. м" від 19.12.2023 ID: LLE001-UA-20231214-75669, оприлюдненого в мережі Інтернет за посиланням: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20231214- 75669 щодо надання в оренду нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А площею 342,9 кв. м. не матиме наслідком визнання Позивача переможцем оспорюваного аукціону, а також у разі задоволення позову у Відповідача -1 не виникне зобов`язання укласти з Позивачем договір за результатами проведення аукціону. Так, Суд зазначає, що доводи Позивача, викладені у позовній заяві, є лише припущеннями останнього, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. 
		 
		Суд зазначає, що самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
		 
		Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
		 
		Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину, які ґрунтуються на конкретних нормах законодавства; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
		 
		Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.
		 
		Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
		 
		Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		 
		Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
		 
		У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
		 
		Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		 
		Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та Фізичної особи - підприємця Сушкевич Анни Миколаївни про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним договору є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню у повному обсязі. 
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		УХВАЛИВ
		1. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та Фізичної особи - підприємця Сушкевич Анни Миколаївни про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним договору - відмовити у повному обсязі.
		 
		2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06 вересня 2024 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                          О.В. Чинчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...