Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 01/67/15-71 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			09 листопада 2010 р. № 01/67/15-71   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			головуючого, суддіМ.В.Кузьменка,
			суддіІ.М.Васищака,
			суддіВ.М.Палій,
			розглянувши касаційну скаргу Приватної фірми "Скорпіон-сервіс"
			на постанову Львівського апеляційного господарського суду
			від 17.08.2010р.
			у справі господарського суду Волинської області №01/67/15-71
			за позовом Приватної фірми "Скорпіон-сервіс"
			до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
			3-ті особи 1) Луцька міська рада;
			2) ОСОБА_2. 
			про зобов'язання повернути торгівельну площу,
			за участю представників:
			від позивача: ОСОБА_3 довіреність у справі,
			від відповідача: не з'явився, 
			від 3-тьої особи 1: не з'явився, 
			від 3-тьої особи 2: не з'явився, 
			 ВСТАНОВИВ:
			Приватна фірма "Скорпіон-сервіс" звернулася до господарського суду Волинської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 і просила суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зобов'язати останнього повернути позивачу торгівельну площу НОМЕР_1, розміром 15,0 кв.м. на пішохідно-торговій зоні між вулицями Карпенка Карого та Кравчука в місті Луцьку, яку відповідач отримав згідно угоди надання в користування торгових площ від 01.06.2008р. (а.с.69 т.1).
			Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.188 ГК України, ст.ст.651, 763, 785 ЦК України, пунктів 3.16, 6.2 укладеної між сторонами угоди від 01.06.2008р. надання в користування торгових площ, та фактично обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно займає торгову площу НОМЕР_1, оскільки позивач на підставі п.6.2. угоди відмовився від угоди, про що попередив відповідача у строк, визначений угодою.
			Рішенням господарського суду Волинської області від 12.01.2010р. (суддя Якушева І.О.) позов задоволено: зобов'язано відповідача повернути позивачу торгівельну площу НОМЕР_1 розміром 15,0 кв.м. на пішохідно-торговій зоні між вулицями Карпенка Карого та Кравчука в місті Луцьку, яку відповідач отримав згідно угоди надання в користування торгових площ від 01.06.2008р.
			Вказане рішення мотивоване тим, що у зв'язку з відмовою позивача від угоди від 01.06.2008р., що відповідає її умовам та вимогам закону, вказана угода припинила свою дію, а відтак у відповідача відсутні правові підстави для зайняття торгової площі.
			Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2010р. (головуючий, суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Марко Р.І.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів ненадання позивачем доказів того, що металева конструкція (кіоск) належить на праві власності позивачу.
			Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
			Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
			При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено угоду надання в користування торгових площ від 01.06.2008р., за умовами якої відповідач прийняв в платне строкове користування торгову площу 15,0 кв.м, на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон-сервіс" між вул.Кравчука та вул.Карпенка Карого, місце НОМЕР_1, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового товару. Зазначена угода вступає в дію з 01.06.2008р. та укладається до 31.12.2008р. (п.6.1 угоди).
			Пунктом 6.2. угоди передбачено, що кожна зі сторін може відмовитись від угоди про надання в користування торгових площ в будь-який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.
			Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
			Згідно ст.ст.628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
			Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
			Як вбачається із змісту угоди від 01.06.2008р., зокрема, пункту 6.2., сторони визначили і погодили право сторін відмовитись від угоди у будь-який час, але за умови попередження про це другої сторони за один місяць.
			Отже, за взаємним волевиявленням, сторони у названому пункті визначили певний порядок припинення їхніх правовідносин, а саме в поряду відмови на підставі повідомлення.
			Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
			Згідно ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
			Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
			В силу ст.ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
			Матеріалами справи доведено, що позивач виконав умову п.6.2 угоди та попередив відповідача про відмову від угоди, про що свідчить повторне повідомлення №148 від 19.11.2008р. (а.с.7-8, 10).
			Отже, внаслідок відмови позивача від угоди від 01.06.2008р., дія останньої припинилася. 
			Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.
			Пунктом 3.16 угоди визначено, що відповідач зобов'язаний в належному стані передати площі, вказані в п.1.1 цієї угоди, позивачу протягом 2 днів після припинення дії угоди.
			Враховуючи, що дія угоди від 01.06.2008р. припинена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про безпідставне зайняття відповідачем торгової площі НОМЕР_1.
			При цьому доводи суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем факту порушення його права, оскільки власником металевої конструкції (кіоску) є відповідач, колегія суддів вважає помилковими з огляду на те, що предметом спору є наявність у відповідача права користуватися торгівельною площею НОМЕР_1, переданою останньому на підставі угоди від 01.06.2008р. для встановлення тимчасової споруди, тобто металевої конструкції (кіоску). Тому право власності на металеву конструкцію (кіоск) не є предметом розгляду у даній справі, і як свідчать матеріали справи, позивач не вимагає повернення саме кіоску. Доводи суду апеляційної інстанції про те, що позивач просить зобов'язати відповідача повернути торгівельну площу НОМЕР_1 шляхом демонтажу металевої конструкції (кіоску), спростовуються матеріалами справи, оскільки заявою від 27.02.2009р. №12511, поданою до ухвалення судового рішення, позивач уточнив позовні вимоги і просив суд зобов'язати відповідача повернути торгівельну площу (а.с.69 т.1). Саме ця вимога була предметом розгляду у суді першої інстанції. 
			Право позивача на звернення до суду за даним позовом про повернення торгової площі, а не металевої конструкції (кіоску), ґрунтується виключно на його праві як орендодавця майна, яке виникло в силу укладеного між позивачем та Луцькою міською радою договору оренди земельної ділянки строком на 25 років для будівництва та обслуговування торгово-пішохідної зони в районі завокзального ринку між вул.Кравчука та Карпенка-Карого. При цьому не подання позивачем доказів надання йому Луцькою міською радою дозволу на використання цієї земельної ділянки шляхом надання в суборенду, не свідчить про правомірність знаходження відповідача на торгівельній площі НОМЕР_1, а стосується виключно орендних правовідносин між позивачем та Луцькою міською радою.
			Таким чином, неправильне визначення судом апеляційної інстанції предмету заявленого позову, призвело до помилкового скасування законного рішення суду першої інстанції.
			Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
			ПОСТАНОВИЛА:
			1. Касаційну скаргу Приватної фірми "Скорпіон-сервіс" задовольнити.
			2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2010р. у справі №01/67/15-71 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2010р.
			 Головуючий, суддяМ.В.Кузьменко
			 СуддяІ.М.Васищак
			 СуддяВ.М.Палій

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...