Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/3686/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано судом: 23.09.2024. Зареєстровано: 24.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2024.
Дата набрання законної сили: 23.09.2024
Номер судового провадження: К/990/30808/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 вересня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 360/3686/21
		адміністративне провадження № К/990/30808/22 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Радишевської      О.Р.,
		суддів - Кашпур      О.В., Уханенка      С.А.,
		розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №      360/3686/21
		за позовом  ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової   Г.М., суддів Геращенка    І.В., Казначеєва   Е.Г.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.           ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі - відповідач, УДМС України в Луганській області) з вимогами:
		1.1.          визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неоформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на її ім`я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.2007 №719-V), без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
		1.2.          зобов`язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на її ім`я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 №719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину.
		2.          На обґрунтування вимог позивачка зазначила, що оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із застосуванням безконтактного електронного носія персональних даних є правом, а не обов`язком, а також те, що форма паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних є чинною.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3.           ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 15.01.2021 звернулася до відповідача із заявою, зареєстрованою за №Б-12/6/4401-21, в якій, зокрема, просила оформити на її ім`я і видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.02.2007 №719-V, із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 .
		4.          Листом Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 20.01.2021 №Б-12/6/4401-21/4401.3/37-21 повідомлено позивачку про те, що відповідно до норм чинного законодавства України з 20.12.2016 органи та підрозділи Державної міграційної служби здійснюють прийом документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордом лише з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152. Також позивачку повідомлено про те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається з моменту народження дитини. Унесення відомостей про неповнолітніх дітей до паспорту громадянина України для виїзду за кордон їх батьків чинним законодавством не передбачено.
		5.          Не погодившись з діями відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		6.          Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		7.          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що з 20.12.2016 передбачено лише видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм.
		8.          Видачі особі паспорта громадянина України для виїзду за кордон передує її звернення до відповідного органу / підрозділу ДМС України чи уповноваженого суб`єкта із визначеними пунктом 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152, документами, формування анкети-заяви та її розгляд за передбаченою процедурою. 
		9.          Позивачка із заявою-анкетою встановленого зразка та необхідними документами у встановленому законодавством порядку до територіальних органів УДМС не зверталася.
		10.          Отже, оскільки у інший спосіб оформлення закордонного паспорта громадянину України не передбачено, у відповідача були відсутні підстави для оформлення і видачі позивачці паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних на підставі поданої заяви.
		11.          Суд першої інстанції звернув увагу на те, що отриманий позивачкою лист від 20.01.2021 №Б-12/6/4401-21/4401.3/37-21 із роз`ясненням не є рішенням суб`єкта владних повноважень про відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, передбаченим Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152, а є лише листом-відповіддю на заяву і містить посилання на чинне законодавство України, яке передбачає оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі паспортної книжечки, «права частина форзацу» якої містить безконтактний електронний носій.
		12.          Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність УДМС України в Луганській області щодо неоформлення та невидачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.2007 №719-V), без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Зобов`язано УДМС України в Луганській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.2007 №719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину.
		13.          Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зауважив, що постанова Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (у редакції від 23.02.2007 №719-V) на час звернення позивачки до відповідача є чинною. Видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, не перешкоджає досягненню публічного інтересу щодо застосування в Україні паспортів громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм.
		14.          Норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, не тільки звужують, проте фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. Це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом»), не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
		15.          Суд апеляційної інстанції також наголосив, що законодавець, прийнявши Закон України від 14.07.2016 № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не дотримався вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта для виїзду за кордон, законодавством не передбачено. Указані правові висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17.
		ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
		16.          08.11.2022 до Суду надійшла касаційна скарга відповідача на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022.
		17.          У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		18.          Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152, статтю 13 та частину четверту статті 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №   0240/3048/18-а.
		19.          Скаржник пояснює, що прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, з 20.12.2016 припинено. Отож відсутні законні підстави для видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних та без внесення інформації до безконтактного електронного носія.
		20.          Скаржник наголошує, що у нього не тільки відсутні правові підстави для видачі позивачці паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, а взагалі відсутня технічна та технологічна можливість.
		21.          За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській   О.Р., суддям Уханенку С.А., Кашпур О.В.
		22.          Судом ухвалою від 23.11.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
		23.          Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
		V. Джерела права та акти їхнього застосування
		24.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		25.          Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначаються Законом України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		26.          Відповідно до пунктів 1, 6, 7 частини першої статті 3 Закону №5492-VI для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: «безконтактний електронний носій» - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов`язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом; «ідентифікація особи» - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо; «ім`я особи» - прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи.
		27.          Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 4 Закону №5492-VI єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
		28.          Положеннями абзацу 3 частини першої статті 4 Закону №5492-VI визначено, що єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
		29.          Відповідно до частин першої, третьої, сьомої статті 7 Закону №5492-VI до Реєстру вноситься така інформація про особу: 1) ім`я особи; 2) дата народження/смерті; 3) місце народження; 4) стать; 5) дата внесення інформації про особу до Реєстру; 6) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників; 7) відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України; 8) реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб`єкт, що видав документ, строк дії документа); 9) реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; 10) відцифрований зразок підпису особи; 11) відцифрований образ обличчя особи; 12) відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта); 13) за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України); 14) додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу). Інформація в Реєстрі зберігається для визначених цим Законом цілей. Порядок отримання, вилучення з Реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук встановлює Кабінет Міністрів України. Відцифровані відбитки пальців рук особи після внесення до безконтактного електронного носія та видачі документа особі вилучаються з Реєстру та знищуються. Шаблони відцифрованих відбитків пальців рук особи використовуються лише для цілей ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну передбачених цим Законом документів. Передача шаблонів відцифрованих відбитків пальців рук особи забороняється. Повноваження щодо отримання відцифрованих відбитків пальців рук та забезпечення їх захисту відповідно до законодавства покладається на уповноважених суб`єктів, передбачених пунктами 1, 2, 4-7 частини першої статті 2 цього Закону. Відцифровані відбитки пальців рук особи отримуються після досягнення нею дванадцятирічного віку.
		30.          Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №5492-VI внесена до Єдиного державного демографічного реєстру інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.
		31.          Відповідно до частини першої статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, це паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
		32.          Частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші визначені Законом документи містять безконтактний електронний носій.
		33.          Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону №5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
		34.          Нормами частин першої, другої та п`ятої статті 15 Закону №5492-VI встановлено, що бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення. Бланки документів, які не містять безконтактного електронного носія, виготовляються відповідно до вимог чинного законодавства і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення. Бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Бланки документів, в які імплантовано безконтактний електронний носій для внесення персональних даних, біометричних даних, параметрів та іншої інформації про особу, повинні бути виконані багатокомпонентним захисним друком, містити символ електронного документа, інформацію про підприємство, на якому виготовлено бланк документа, зображення малого Державного Герба України.
		35.          Згідно з вимогами частин першої-четвертої, сьомої статті 22 Закону №5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон. 
		36.          Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		37.          Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягни шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягни шістнадцятирічного віку, - на 10 років. 
		38.          Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних. 
		39.          До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: 1)      назва держави; 2) назва документа; 3) тип документа; 4) код держави; 5) номер документа; 6) ім`я особи; 7) громадянство; 8) дата народження; 9) унікальний номер запису в Реєстрі; 10)      стать; 11) місце народження; 12) дата видачі документа; 13) уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); 14) дата закінчення строку дії документа; 15) відцифрований образ обличчя особи; 16) відцифрований підпис особи; 17) дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою).
		40.          Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 07.05.2014 №152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон», якою затверджені зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, згідно з додатками 1 і 2 та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (далі - Порядок №152; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		41.          Частиною четвертою цієї постанови визначено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20  грудня 2016 року припиняється; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 20 грудня 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
		42.          Відповідно до пункт 1 Порядку №152 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - паспорт для виїзду за кордон) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім`я якої він оформлений, і дає право такій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій.
		43.          Паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на десять років (пункт 4 Порядку №152).
		44.          Згідно з пунктом 7 Порядку №152 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюються: 1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто; 2) особі, яка не досягла 16-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники); у разі оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон у закордонній дипломатичній установі - на підставі заяви-анкети одного з батьків/законних представників та письмової згоди другого з батьків/законних представників, яка надається під час подання документів (заява від другого з батьків/законних представників не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства чи за наявності виданої органом державної виконавчої служби довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців). У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява подається нотаріально засвідченою. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає особа; 3) особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, - на підставі заяви-анкети особи або її законного представника.
		45.          Відповідно до пункту 35 Порядку №152 заявник для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні подає такі документи: 1) паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку та проживає в Україні); 2) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, - у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон із застосуванням засобів Реєстру); 3) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків; 4) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 5) у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування. Фотокартка повинна відповідати вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
		46.          Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон (пункт 43 Порядку №152).
		47.          Територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники/уповноважена особа, які не мають документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон; 3) особа вже отримала два паспорти для виїзду за кордон, які є дійсними на день звернення (крім випадків, передбачених пунктом 22 цього Порядку); 4) заявник подав не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон; 5) дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником (пункт 82 Порядку №152).
		48.          Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.11.2014 №669, якою затверджено Порядок отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи (Порядок - №669; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		49.          Цей Порядок визначає процедуру отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи, які у передбачених законодавством випадках вносяться до безконтактного електронного носія у разі оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта (далі - документи).
		50.          Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №669 установлено, що відцифровані відбитки пальців рук отримуються і вносяться до Реєстру у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта.
		51.          Згідно з пунктом 3 Порядку №669 до Реєстру вносяться відцифровані відбитки вказівних пальців рук особи. У разі пошкодження, відсутності вказівного пальця руки або відсутності можливості через якість отриманого графічного зображення відцифрованого відбитка (відбитків) пальця (пальців) рук (руки) особи ідентифікувати її беруться парні відбитки інших пальців рук або два будь-які відбитки пальців руки, про що зазначається в заяві-анкеті для внесення інформації до Реєстру.
		52.          У разі відсутності можливості через якість отриманого графічного зображення відцифрованих відбитків усіх пальців рук особи ідентифікувати її відцифровані відбитки пальців рук не отримуються, про що складається акт, який затверджується керівником відповідного територіального органу / підрозділу ДМС або працівником закордонної дипломатичної установи, та зазначається в заяві-анкеті для внесення інформації до Реєстру. Зазначений акт сканується засобами Реєстру та додається до заяви-анкети.
		53.          Відцифровані відбитки пальців рук особи не отримуються до досягнення нею 12-річного віку та у разі відсутності у особи всіх пальців рук, про що зазначається в заяві-анкеті для внесення інформації до Реєстру.
		54.          У разі коли особа не може пересуватися самостійно у зв`язку із тривалим розладом здоров`я та потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, відцифровані відбитки пальців рук не отримуються, про що складається акт, який затверджується керівником відповідного територіального органу/підрозділу ДМС або працівником закордонної дипломатичної установи, та зазначається в заяві-анкеті для внесення інформації до Реєстру. Зазначений акт сканується засобами Реєстру та додається до заяви-анкети.
		55.          Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 №719-V) регулює питання оформлення та виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
		56.          Паспорт оформляється: громадянам України, що досягли 18-річного віку і постійно проживають в Україні, - за їх особистим зверненням або зверненням законних  представників таких громадян щодо одержання паспорта до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місцем проживання (пункт 3 Положення).
		57.          Паспорт є зшитою нитками обрізною книжечкою розміром 88 х 125 міліметрів, що складається з обкладинки, 32 (або 64) паперових сторінок та сторінки, виготовленої з багатошарового полімерного матеріалу (сторінки  даних), ушитої між внутрішнім лівим боком обкладинки та першою сторінкою паспорта (пункт 5 Положення).
		58.          Зразок паспорта затверджується Кабінетом Міністрів України (пункт 7 Положення).
		VI. Позиція Верховного Суду
		59.          Спірні правовідносини, які склалися у цій справі, стосуються зобов`язання органу УДМС України видати позивачці паспорт громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а також із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину.
		60.          У задоволенні цих вимог суд першої інстанції відмовив, однак суд апеляційної інстанції з цим не погодився та позов задовольнив.
		61.          Так, задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі від 19.09.2018 у справі №806/3265/17, дійшов висновку, що підстави обмежувати позивачку в отриманні паспорту для виїзду за кордон у відповідача відсутні.
		62.          Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
		63.          Твердження позивачки про її право на отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних на підставі Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.02.2007 №719-V є необґрунтованими. Відповідно до пункту 7 цієї постанови зразок паспорта затверджується Кабінетом Міністрів України. Однак фактично бланки таких паспортів станом на сьогоднішній день не виготовляються у зв`язку з втратою чинності положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 26.06.2007 №858.
		64.          Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №   380/6916/20.
		65.          Водночас аналіз наведених чинних норм законодавства свідчить про те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок і сторінки даних.
		66.          Прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, з 20.12.2016 було припинено, а тому у посадових осіб міграційної служби відсутні правові підстави для видачі особам паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія.
		67.          Суд також зазначає, що чинне законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон будь-яких прямих чи непрямих переваг, привілеїв чи обмежень за релігійними переконаннями (чи на підставі інших підстав) не встановлює.
		68.          Законом №5492-VI визначено обов`язковість внесення відповідних даних до Єдиного державного демографічного реєстру (із зняттям біометричних даних, тобто відцифруванням обличчя, підпису та відбитків пальців рук) при оформленні особою паспорту громадянина України для виїзду за кордон і альтернативи щодо визначення підстав для невнесення таких даних до Реєстру Закон не містить.
		69.          Особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься лише у паспорті громадянина України.
		70.          Випадки відсутності інформації про відцифровані відбитки пальців рук особи для отримання нею паспорту громадянина України для виїзду за кордон деталізовано у пункті 3 Порядку №669, а саме: відсутність можливості через якість отриманого графічного зображення відцифрованих відбитків усіх пальців рук особи ідентифікувати її; недосягнення особою 12-річного віку; відсутність у особи всіх пальців рук; неможливість особи пересуватися самостійно у зв`язку із тривалим розладом здоров`я та потребування термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку.
		71.          Проте обставин того, що позивачка підпадає під вказаний перелік виключних обставин, за яких можлива відсутність інформації про відцифровані відбитки пальців рук особи судами попередніх інстанцій не встановлено.
		72.          Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №  0240/3048/18-а.
		73.          Суд також звертає увагу, що законодавство не передбачає внесення відомостей про неповнолітніх дітей до паспорту громадянина України для виїзду за кордон їхніх батьків. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається з моменту народження дитини.
		74.          З моменту прийняття норм Закону №5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, механізм оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначений Порядком №152. 
		75.          Суд приймає посилання суду першої інстанції на те, що передбачену Порядком №152  процедуру подання документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивачкою не дотримано. У інший спосіб оформлення закордонного паспорту громадянину України не є можливим.
		76.          Отже, вимоги позивачки щодо  надання відповідачем їй паспорту громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних, та із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину, є безпідставними.
		77.          Наведене дає підстави Суду констатувати обґрунтованість доводів скаржника стосовно неврахування судом апеляційної інстанції указаної правової позиції Верховного Суду у справі №0240/3048/18-а при ухваленні оскаржуваної постанови.
		78.          Посилання суду апеляційної інстанції під час розгляду справи на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17 (зразкова справа), є помилковими, адже такі стосуються інших правовідносин, а саме: визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки (внутрішній паспорт громадянина України) з огляду на релігійні переконання особи. Однак у цьому випадку предметом розгляду є питання видачі позивачці паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачка при зверненні до відповідача вказувала на свою приналежність до окремої суспільної групи (зокрема, через релігійні переконання), яка, на її думку, вимагала б видачі паспорта без безконтактного носія інформації.
		79.          За такого правового регулювання та обставин справи Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. 
		80.          На основі наведеного Суд підсумовує, що висновки суду апеляційної інстанції в цій справі ґрунтуються на неправильному застосуванні законодавства та суперечать правовій позиції Верховного Суду, сформованій у справах, спір у яких виник за подібних правовідносин. В обсязі встановлених обставин цієї справи правильними є висновки суду першої інстанції, проте яке суд апеляційної інстанції у цій справі скасував помилково.
		81.          Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		82.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		83.          Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		84.          Переглянувши постанову суду апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи Суд дійшов висновку про скасування цієї постанови повністю і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
		85.          Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		86.          Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області задовольнити.
		87.          Скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року і залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року.
		88.          Судові витрати не розподіляються.
		89.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                      О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                          О.В. Кашпур
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...