Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22/41 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			04 листопада 2010 р. № 22/41   
				 
					 
				
				Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
			
			
			Головуючий суддя
			Судді:Борденюк Є. М.
			Могил С. К., 
			Самусенко С. С., 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 
			на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 
			у справі № 22/41 господарського суду міста Києва 
			за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" про скасування рішення Третейського суду при асоціації українських банків від 9 листопада 2009 року у справі № 1490/09 за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" 
			до: товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", 
			товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Енергогаз України", 
			товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс Сервіс", 
			товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур", 
			третя особавідкрите акціонерне товариство "Промтехмонтаж –2" 
			прозвернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, 
			за участю у судовому засіданні представників 
			позивача :Федяйнова О. М., Кушнаренко І. О. 
			відповідачів:не з'явились  
			третьої особи :не з'явились   
				 
			
			В С Т А Н О В И В :
			 У лютому 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 9 листопада 2009 року № 1490/09. В подальшому заявник уточнив предмет позову, та просив суд скасувати рішення Третейського суду при асоціації українських банків від 9 листопада 2009 року № 1490/09 в частині надання права банку на укладання від імені ТОВ "Лідія-Тур" договору купівлі-продажу цінних паперів та надання права банку на підписання від імені ТОВ "Лідія-Тур" розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах ТОВ "Лідія-Тур" простих іменних акцій, емітентом яких є ВАТ "Промтехмонтаж-2".
			Заявлені вимоги ТОВ "Лідія-Тур" обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення третейського суду прийнято з грубим порушенням норм процесуального права, а також норм матеріального права, і таким рішенням істотно порушуються права товариства. Так, зокрема, вирішення питання про продаж та укладення від імені ТОВ "Лідія-Тур" договору купівлі-продажу шляхом надання права банку підписати від імені товариства розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах, заявник вважає таким, що не відповідає передбаченим законом способам захисту, суперечить умовам укладеного між сторонами договору застави акцій, у зв’язку з чим виходить за межі третейської угоди. За твердженням заявника, згідно з положеннями Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не було виконане добровільно підлягає примусовому виконанню в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження", тоді як в даному випадку вирішенням питання про надання банку права від імені товариства підписувати договір купівлі-продажу акцій та ставити підпис на розпорядженні по списанню коштів з рахунку в цінних паперах, відбулось порушення встановленого законом порядку виконання рішення третейського суду, що також не обумовлювалось третейським застереженням у договорі застави акцій.
			Рішенням господарського суду міста Києва від 19 березня 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 липня 2010 року, заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" задоволено, скасовано рішення третейського суду при Асоціації українських банків від 09.11.2009 № 1490/09 в частині вирішення судом питання про надання права акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на укладення від імені ТОВ "Лідія-Тур" договору купівлі-продажу цінних паперів та надання права акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на підписання від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" простих іменних акцій, емітентом яких є відкрите акціонерне товариство "Промтехмонтаж-2".
			Не погоджуючись з судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, та відмовити ТОВ "Лідія-Тур" в задоволенні поданої заяви.
			В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. ст. 50, 51 Закону України "Про третейські суди" на підставі помилкового висновку про те, що третейський суд вийшов за межі третейського застереження. Крім того, за доводами скаржника, судами порушено ст. ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якими передбачено право обтяжувача на власний розсуд обрати один із передбачених цією статтею позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, на продаж предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
			Переглянувши в касаційному порядку оскаржені постанову та рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
			Як встановлено господарськими судами, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.11.2009 у справі 1490/09 за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Енергогаз України", товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс Сервіс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур", третя особа відкрите акціонерне товариство "Промтехмонтаж-2", про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження задоволено повністю. 
			Згідно з вказаним рішенням, з метою часткового стягнення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" перед акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" за договором кредиту № 24-12/107 від 01.06.2007, в частині стягнення суми процентів за період з 30 червня 2009 року по 1 вересня 2009 року, в розмірі 1504964, 16 грн., звернуто стягнення, в тому числі на прості іменні акції, емітентом яких є відкрите акціонерне товариство "Промтехмонтаж-2", випущені в документарній формі, номінальною вартістю за одну акцію 0, 35 грн., у кількості 1068 086 шт., загальною номінальною вартістю 373830, 10 грн., що становлять 24, 3635% статутного фонду емітента, які обліковуються на рахунку в цінних паперах у зберігача цінних паперів акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", передані в заставу акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" за договором застави акцій № 02-10/1832 від 01.06.2007 та є власністю товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" шляхом продажу та укладання від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" з іншою особою-покупцем договору купівлі-продажу. Зазначеним рішенням також, надано право акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" підписати від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур", відкритого в акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", простих іменних акцій у кількості 1068086 шт., випущених в документарній формі, емітентом яких є відкрите акціонерне товариство "Промтехмонтаж-2", що становлять 24, 3635% статутного фонду емітента.
			Судами встановлено, що питання щодо врегулювання можливих спорів по договору застави акцій № 02-10/1832 від 01.06.2007 сторони погодили у розділі 5, згідно з п. 5.1 якого визначили, що у разі виникнення між сторонами договору спорів чи розбіжностей щодо виконання умов договору чи у зв’язку із його виконанням, сторони зроблять все необхідне для урегулювання зазначених розбіжностей шляхом переговорів та взаємних консультацій. У разі, якщо сторони не дійдуть згоди зі спірних питань шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків… (п. 5.2 договору застави).
			Враховуючи, що між сторонами договору виник спір у зв’язку з його виконанням, зокрема щодо звернення стягнення на заставлене майно в рахунок існуючої заборгованості по договору кредиту, банк у відповідності з наведеними положеннями звернувся за вирішенням спору до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
			Статтею 1 Закону України “Про третейські суди” визначено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Разом з тим, відповідно до ст. 27 Закону України "Про третейські суди" третейський суд самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду даної справи, а також про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.
			Відповідно до ст. 12 Закону України “Про третейські суди” (в редакції, яка діяла на час підписання третейських угод) третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. 
			Третейський суд вирішуючи спір визначив порядок реалізації предмета застави. У відповідності до ч. 5 ст. 46 Закону України "Про третейські суди" у разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначається: сторона, на користь якої вирішено спір; сторона, з якої за рішенням третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов'язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій; розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням третейського суду; строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій.
			Згідно вимог ст. 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконувати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень, сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і неупередженим судом, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "Судового розгляду".
			Підписуючи третейську угоду сторони домовились про передачу спору на розгляд до третейського суду. Частиною 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. 
			Таким чином, виходячи з положень згаданої статті у судів першої та апеляційної інстанцій були відсутні підстави для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" та скасування рішення третейського суду, оскільки наведений перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
			Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, а п. 2 ч. 1 ст. 26 даного Закону передбачає, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових засобів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою –покупцем або на публічних торгах. В ст. 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" міститься визначення щодо звернення стягнення на предмет обтяження –це вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження.
			Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій було невірно застосовано норми права до спірних відносин сторін, зокрема скасовано рішення третейського суду, за відсутності дійсних підстав з якими закон пов'язує можливість оскарження та скасування відповідного рішення. 
			Приймаючи до уваги чітке визначення, яке міститься у п. п. 5.1., 5.2. договору застави про те, що у разі виникнення спорів чи розбіжностей відносно виконання цього договору чи у зв'язку з його виконанням ці спори розглядаються третейським судом, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про відсутність підстав для визнання недійсним рішення третейського суду з огляду на те, що відповідним рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. 
			За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення скасуванню з прийняттям касаційною інстанцією нового рішення –про відмову у задоволенні заяви.
			 Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, 
			 П О С Т А Н О В И В :
			          
			Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.
			Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 липня 2010 року та рішення господарського суду міста Києва від 19 березня 2010 року у справі № 22/41 скасувати.
			Прийняти нове рішення. 
			Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Лідія-Тур" у задоволенні заяви про скасування рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 9 листопада 2009 року № 1490/09. 
			 
				 
				Головуючий суддяБорденюк Є.М. 
				Судді :Могил С.К. 
				Самусенко С.С.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...