Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 518/1619/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано судом: 07.10.2024. Зареєстровано: 08.10.2024. Оприлюднено: 09.10.2024.
Дата набрання законної сили: 07.10.2024
Номер судового провадження: 22-ц/813/4809/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/4809/24 
		Справа № 518/1619/23
		Головуючий у першій інстанції Тарасенко М.С.
		Доповідач Заїкін А. П.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.10.2024 року                                                                 м. Одеса
		Єдиний унікальний номер судової справи: 518/1619/23
		Номер провадження: 22-ц/813/4809/24
		 
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
		- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., 
		 
		учасники справи: 
		- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»,
		- відповідач - ОСОБА_1 , 
		 
		розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ширяївського районного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Тарасенка М.С. 19 грудня 2023 року,
		встановив:
		 
		2. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі - 79 032,23 грн. Також позивач просить стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі - 2 147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі - 10 000 грн. (а. с. 2 - 8).
		ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» обґрунтовує свої вимоги тим, що 18.08.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4637980 про надання споживчого кредиту у розмірі - 20 000 грн., строком на 27 днів. 
		ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання шляхом перерахування коштів у розмірі - 20 000 грн. на картковий рахунок відповідача. Відповідач періодично здійснював оплату нарахованих процентів на рахунок кредитора, у зв`язку з чим декілька разів відбувалося продовження строку кредиту ще на 27 днів до 28.12.2021 року.
		28.12.2021 відповідач свої зобов`язання не виконав, тому договір було автоматично пролонговано, строк користування кредитом було продовжено на 90 днів. Надалі відповідач оплати за договором не здійснював.
		18.04.2023 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» уклали договір факторингу № 18-04/23-Ф, за яким позивач отримав право вимоги до відповідача у розмірі - 60 700,00 грн., з яких: - 20 000 грн. - тіло кредиту; - 40 700 грн. - нараховані проценти.
		Крім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі - 15 478,50 грн. (за березень 2022 р. - лютий 2023 р.) та три відсотки річних в сумі - 2 853,73 грн. (з 22.02.2022 р. по 22.09.2023 р.). 
		 
		Позиція сторін в суді першої інстанції
		 
		ОСОБА_1 не скористався правом надати відзив, відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
		 
		Короткий зміст заочного рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
		 
		Заочним рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2023 року задоволено вищевказаний позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА».
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» загальну суму заборгованості у розмірі - 79 032 (сімдесят дев`ять тисяч тридцять два) грн. 23 коп..
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судовий збір у розмірі - 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп..
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп..
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач умови вищезазначеного кредитного договору, укладеного в електронній формі, своєчасно і у повному обсязі не виконував, кредит та відсотки не сплатив. У зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість, загальна сума якої складає - 79 032,23 грн., яка складається з: - 20 000 грн. - тіло кредиту; - 40 700 грн. - нараховані проценти; - інфляційні втрати в сумі - 15 478,50 грн. (березень 2022 р. - лютий 2023 р.); - три відсотки річних в сумі - 2 853,73 грн. (з 22.02.2.22 р. по 22.09.2023 р.).
		У зв`язку із задоволенням позову суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору в розмірі - 2 147,20 грн., витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі - 10 000 грн., оплачені згідно платіжної інструкції № 1166/21/09 від 21.09.2023 року (а. с. 94 - 96).
		Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 13 березня 2024 року (а. с. 123 - 124) було залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 від 18.01.2024 р. (а. с. 101 - 106) про перегляд заочного рішення. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		 
		ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.
		Апелянт вказує на те, що: 1) відповідач належним чином не викликався в судове засідання, таким чином суд першої інстанції порушив право відповідача знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя; 2) матеріали справи не містять доказів інформування позичальника протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги про нового кредитора; 3) розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості. Виписка по особовому рахунку відсутня; 4) відсотки нараховані поза межами строку дії договору; 5) у період дії особливого стану до військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації не нараховуються штрафні санкції та відсотки, не застосовуються положення ст. 625 ЦК України (а. с. 131 - 136).
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи в апеляційному суді
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» зазначає, що на підтвердження укладання договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»  позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. 
		Верховний Суд у багатьох постановах посилається на презумпції свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021, постанова Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р., постанова Верховного Суду від 29.01.2021 р. у справі №922/51/20, постанова Верховного Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р,). 
		Представник позивача зазначає, що відповідач, оформлюючи кредитний договір, заходить на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний договір про надання споживчого кредиту не виникає.
		Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента.
		Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення (Копія повідомлення про відступлення прав вимоги додається).
		Представник позивача просить суд апеляційної інстанції залишити заочне рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі - 8 000,00 грн (а. с. 151 - 157).
		 
		Рух справи в суді апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2023 року залишено без руху (а. с. 142 - 143).
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.04.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2023 року (а. с. 149-150).
		Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 10.04.2024 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 10.04.2024 року доставлено до електронного кабінету ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (а. с. 193).
		17.04.2024 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду надійшов відзив від представника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (а. с. 151 - 157).
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.05.2024 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників. 
		Згідно Рішення Вищої ради правосуддя від 20.08.2024 року №2518/0/15/-24 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у відставку.
		На підставі цього, керуючись Положенням про АСДС, було здійснено повторний автоматизований розподіл.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року визначено інший склад колегії суддів: - головуючий суддя - Заїкін А.П.; - судді - Карташов О.Ю., Коновалова В.А. (а. с. 199 - 200).
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 року у вказаній справі визначено інший склад колегії суддів: - головуючий суддя (суддя-доповідач) Заїкін А.П.; - судді Таварткіладзе О.М., Погорєлова С.О. (а. с. 201 - 202).
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.09.2024 року прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2023 року (а. с. 203 - 204 зворотна сторона).
		Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
		Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 5 цієї частини.
		Дана справа з ціною позову (79 032,23 грн.) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
		Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.
		 
		3. Мотивувальна частина
		Позиція апеляційного суду
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
		 
		Встановлені обставини, визначені відповідно до них правовідносини
		 
		8 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір № 4637980 про надання споживчого кредиту, згідно якого сума кредиту становить - 20 000 грн, строк кредиту - 27 днів, стандартна процентна ставка - 1,90% в день, знижена процентна ставка - 0,95% в день (а. с. 34 - 38).
		Додатково ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 18.08.2021 підписав паспорт споживчого кредиту (а. с. 50 - 52).
		Додаток № 1 і паспорт споживчого кредиту містить вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну відсоткові ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи тощо.
		Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору);
		Згідно довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 04.05.2023 року, останнім повідомлено про успішний переказ коштів у розмірі - 20 000 грн на номер карти: НОМЕР_1 (а. с. 31 - 32).
		18 квітня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», про що свідчить договір факторингу № 18.04/23-Ф та витягом з реєстру боржників від 18.04.2023 (а. с. 15).
		Факт отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підтверджується листом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" від 04.05.2023 № 2634 про здійснення успішного переказу 18.08.2021 18:43 на суму - 20 000 грн, номер картки № НОМЕР_1 , транзакція у системі EasyPay 979858099 (а. с. 31 зворотна сторона).
		Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору Знижена процентна ставка 0,95% в день застосовується, якщо Споживач межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк. Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
		07.10.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму - 9 500,00 грн. У зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору, відбулося продовження строку кредиту, ще на 27 днів (до 06.11.2021) з стандартною процентною ставкою - 1,90% в день.
		01.11.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму - 9 500,00 грн. У зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору, відбулося продовження строку кредиту, ще на 27 днів (до 01.12.2021) з стандартною процентною ставкою - 1,90% в день.
		28.11.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму - 3 000,00 грн. У зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 27 днів (до 28.12.2021) з стандартною процентною ставкою - 1,90% в день.
		28.12.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації a строк строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. договір було автопролонговано, користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.
		Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить - 1,90% в день та застосовується:
		- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;
		- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору;
		- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
		Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.
		Відповідач неналежно виконував умови договору та станом на 22.09.2023 року заборгованість за кредитним договором склала - 60 700 грн. з повернення кредиту та нарахованих процентів. 
		У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі - 15 478,50 грн. (за період - березень 2022 р. - лютий 2023 р.) та три відсотки річних в сумі - 2 853,73 грн. (за період - 22.02.2.22 р. по 22.09.2023 р.), а всього на загальну суму - 79 032,23 грн.. 
		18.04.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф (далі - Договір Факторингу), за умовами якого були відступлені права грошової вимоги, у тому числі, за укладеним з ОСОБА_1 Кредитним договором № 463798.
		Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
		По справі виникли правовідносини з кредитного договору.
		 
		Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.
		 
		Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Згідно з положеннями частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
		Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
		Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції.
		 
		Мотиви часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач належним чином не викликався в судове засідання не спростовуються матеріалами справи.
		Дослідивши наявне у справі рекомендоване повідомлення на ім`я ОСОБА_1 , вбачається що судова кореспонденція повернулася до суду першої інстанції з відміткою пошти - «За закінченням терміну зберігання» (а. с .82)
		Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка - повідомлення завчасно.
		Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
		Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Вказане порушення процесуального права є обов`язковою підставою для скасуванні рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення (п. 3, ч. 3 ст. 376 ЦК України). 
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
		За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.
		Згідно із статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому  статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
		Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
		Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
		У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
		Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року.
		18.08.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір № 463798 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі - 20 000, 00 грн. Вказана обставина не спростована відповідачем належними доказами.
		Згідно положень ч .1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до 4 розділу договору № 463798 від 18.08.2021 року визначено, що строк кредиту може бути продовжено:
		- за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп.4.2.1-4.2.4.) Договору; або
		- в порядку авто пролонгації на кількість днів та відповідно до умов визначених в п.4.3 (пп.4.3.1 - 4.3.2) Договору.
		Пунктом 4.2.2. Кредитного договору визначено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів:
		- перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або
		- протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомленні номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений позивачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.
		18.08.2021 відповідачу було надано кредит в сумі - 20 000,00 грн строком на 27 днів за зниженою процентною ставкою 0,95 % в день.
		07.10.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму - 9 500,00 грн. У зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору, відбулося продовження строку кредиту, ще на 27 днів (до 06.11.2021) з стандартною процентною ставкою - 1,90% в день.
		01.11.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму - 9 500,00 грн. У зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору, відбулося продовження строку кредиту, ще на 27 днів (до 01.12.2021) з стандартною процентною ставкою - 1,90% в день.
		28.11.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму - 3 000,00 грн. У зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 27 днів (до 28.12.2021) з стандартною процентною ставкою - 1,90% в день.
		28.12.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації a строк строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. договір було автопролонговано, користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.
		У випадку, якщо відповідач не бажав продовжувати строк користування кредитом, він зобов`язаний був вчинити одну з дій, які визначені п.4.2.2. договору, оскільки в іншому разі здійснений позивачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом, а тому строк користування кредитом було пролонговано товариством ще на 30 днів.
		Порядок автопролонгації строку кредиту визначає, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2.-4.2.4. Договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п.4.3.1. Договору)
		Так, останнім днем дії кредитного договору був 28.12.2021, проте відповідач не здійснив оплату за кредитним договором ні по прострочених зобов`язаннях по процентах, ні по прострочених зобов`язаннях по кредиту, тому, враховуючи п.4.3.1 договору строк користування кредитом було автопролонговано на 90 календарних днів поспіль (максимальний термін автопролонгації), тобто до 25.02.2022 включно, оскільки у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом. Крім того, відповідно до картки обліку договору щодо боржника ОСОБА_1 вбачається, що товариство не здійснювало жодних додаткових нарахувань після 25.02.2022.
		Встановлено, що 18.04.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК» «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 18.04/23-ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК» «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги за кредитним договором № 463798.
		Відповідно до довідки начальника відділу кадрів військової частини НОМЕР_2 від 10.10.2022 року № 3117 відповідач є військовослужбовцем, проходить військову службу в даній військовій частині з 25 лютого 2022 року дотепер.
		Тобто ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу в Збройних Силах України (далі - ЗСУ).
		П.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 1357-IX від 30 березня 2021 року (набрав чинності 23 квітня 2021 року) визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
		Разом з тим, з дослідженої апеляційним судом Картки обліку Договору (а.с.53-58) вбачається, що нарахування процентів по кредиту проводилося за період з 18 серпня 2021 по 24 лютого 2022 року, тобто коли відповідач не приймав участі у наданні допомоги з виконання завдань та не був призваний до ЗСУ.
		Врахувавши вищевикладене, суд апеляційної інстанції прийшов, що до спірних правовідносин не може бути застосована ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками є належним чином доведеними та такими, що підлягають задоволенню у розмірі - 60 700 (шістдесят тисяч сімсот) грн. 00 коп.. з яких: - 20 000,00 грн. - тіло кредиту; - 40 700,00 грн. - нараховані відсотки. Апелянт не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості. Доводи апелянта про нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору, збільшення відсоткової ставки спростовуються вищевказаними положеннями кредитного договору про зменшену та базову відсоткові ставки, можливість пролонгації договору.
		Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_1 не спростовує факт укладення ним кредитного договору №4637980 від 18.08.2021. Колегія суддів також приймає до уваги, що відповідач здійснював сплату відсотків за кредитним договором. 
		Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Відповідачем не спростовано право позивача на стягнення заборгованості відповідно до договору факторингу.
		Щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних колегія суддів зазначає наступне.
		Так, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до положень ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
		Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).
		Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
		Також відповідно до п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
		Тому нарахування інфляційних втрат (за березень 2022 р. - червень 2024 р.) та трьох процентів річних (з 22.02.2022 р. по 22.09.2023 р.) на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають стягненню. Колегія суддів вважає таке нарахування безпідставним, а позовні вимоги щодо цих сум такими, що не підлягають задоволенню.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на неправильність розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки вони нараховуються на заборгованість, яка виникла станом на 22.09.2023 р., але за періоди, які починаються значно раніше.
		Щодо розподілу судових витрат.
		Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму - 60 700 грн. 00 коп., що становить - 76,80%.
		У зв`язку з цим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у сумі - 1 648,89 грн. = 2 147,00 грн. (а. с. 1) х 76,80%
		За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі - 4 026,00 грн. (а. с. 145). З позивача на користь апелянта підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру відмовлених у задоволенні позовних вимог - 23,20%, тобто у розмірі - 943,03 грн. = 4 026,00 грн. х 23,20%.
		Керуючись положеннями ч. 10 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі - 705,86 грн. = 1 648,89 грн. - 943,03 грн. 
		Щодо витрат позивача на надання професійної правничої допомоги.
		Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		Відповідачем не надано доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення.
		Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання цих робіт, ціну позову, значення справи для сторін та обсяг задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає за доцільне відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу (у першій та апеляційній інстанції) в сумі - 8 000,00 грн..
		 
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції
		 
		Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є частково доведеними, а тому вона підлягає частковому задоволенню.
		Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
		Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
		Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову за вищевказаного обґрунтування. 
		 
		Порядок та строк касаційного оскарження
		 
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
		Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
		Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
		 
		Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - частково задовольнити.
		 
		Заочне рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2023 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення.
		 
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2) суму заборгованості у розмірі - 60 700 (шістдесят тисяч сімсот) грн. 00 коп..
		 
		В решті позову - відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2) судовий збір у розмірі - 705 (сімсот п`ять) грн. 86 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
		 
		Головуючий суддя:                                          А. П. Заїкін
		 
		Судді:                                                                  С. О. Погорєлова
		 
		О. М. Таварткіладзе

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...