Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/29133/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 17.10.2024. Зареєстровано: 19.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.
Дата набрання законної сили: 08.10.2024
Номер судового провадження: А/857/10049/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29133/23 пров. № А/857/10049/24
		 
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
		 
		головуючого судді :Кухтея Р.В.,
		суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
		з участю секретаря судового засідання : Скрутень Х.Б.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Касандяка Володимира Васильовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Ланкевичем А.З. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У грудні 2023 року представник позивача Касандяк В.В. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області (далі - ДУ ТМО МВС у Львівській області, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність медичної військово-лікарської комісії (далі - МВЛК) ДУ ТМО МВС у Львівській області, які належать до предмета оскаржування за позовом ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача за встановленою процедурою, скласти та видати позивачу свідоцтво про хворобу, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДУ ТМО МВС у Львівській області на його користь судові витрати на оплату професійної правничої допомоги орієнтовно в сумі 3000,00 грн.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що складена за результатами проведеного медичною військово-лікарською комісією огляду з метою встановлення ступеня придатності майстер-сержанта ОСОБА_1 до військової служби довідка, містить недостовірну інформацію стосовно захворювань серцево-судинної системи його організму. На його думку, з боку відповідача допущено порушення прав позивача на доступ до повної та достовірної інформації про стан здоров`я, що викладена у документі встановленого законом зразка, на захист своїх персональних даних, на участь у процедурі прийняття рішення, а також на свободу від не передбачуваних законом перешкод у належному виконанні обов`язків військовослужбовця та реалізації своїх прав, пов`язаних із проходженням військової служби. Відповідач належним чином не забезпечив участь ОСОБА_1 у прийнятті спірного рішення, яке полягало у неприйнятті до уваги його скарг про неможливість належного виконання обов`язків військової служби через погіршення/ускладнення хвороб серцево-судинної системи його організму.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
		У відзиві на апеляційну скаргу представниця відповідач ОСОБА_3 просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу, представницю відповідача ОСОБА_3 яка заперечила проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи видно, що позивач проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - НГУ), перебуває у військовому званні майстер-сержант та обіймає посаду головного сержанта (начальника військового наряду) 3 взводу охорони роти охорони дипломатичних представництв і консульських установ.
		11.10.2023 командиром в/ч НОМЕР_1 НГУ було видано направлення на медичний огляд до медичної (військово-лікарської) комісії ДУ ТМО МВС України по Львівській області, в якому просив здійснити медичний огляд майстер-сержанта ОСОБА_1 для визначення стану його здоров`я з метою встановлення придатності до подальшої служби.
		У період з 12.10.2023 по 03.11.2023 позивач перебував на стаціонарному обстеженні в терапевтичному відділенні стаціонару лікарні ДУ ТМО МВС України по Львівській області, про що складено акт дослідження стану здоров`я.
		За результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про позивача, відповідачем було прийнято експертне рішення у формі постанови про обмежену придатність до військової служби, яка оформлена Довідкою №380 від 13.11.2023, у якій зазначено : Діагноз і постанова комісії : Вертеброгенна цервікотораколюмбоішалгія з м?язево-тонічним та больовим синдромом на грунті остеохондрозу шийного, грудного та поперекового відділів хребта, ускладненого протрузіями МХД С5-С6, С6-С7, L5-S1 та помірним порушенням функції хребта. ДЕП І ст. (судинна, вертеброгенна) зі стійкими цефалгіями, з ознаками внутрішньочерепної гіпертензії, вестибулоатактичним та астенічним синдромом, частими судинними пароксизмами, когнітивним дефіцитом та незначним порушенням координації та рухів. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ступінь, ризик високий. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. ІХС. Стабільна стенокардія напруги. ФК 1. Атеросклероз коронарних артерій. (Коронарографія (02.10.2023) - ліва коронарна артерія - стовбур прохідний, передня міжшлуночкова артерія - пристінкові зміни, синдром Slov-Flow, огинаюча артерія - пристінкові зміни, права коронарна артерія - пристінкові зміни), СН І (ФВ ЛШ 60%). Варикозне розширення вен в басейні НПВ обох нижніх кінцівок в стадії компенсації. C2EpAsPr. Короткозорість слабкого ступеню обох очей з гостротою зору 0,9/0,9 з корекцією до 1,0/1,0. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На основі статті 23б; 64б; 41в; 40в; 39в; 42г графи ІІ ТДВ - Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 (далі - Положення №402) (в редакції наказу Міністерства оборони України №490 від 18.08.2023). Обмежено придатний до військової служби (обмежити надмірні фізичні навантаження та носіння бронежилету). Постанова винесена в особливий період.
		Не погоджуючись з формою постанови медичної (військово-лікарської) комісії, а саме тим, що відповідач мав би скласти Свідоцтво про хворобу, а не Довідку про обмежену придатність, а також з інформацією, яка наведена у цій Довідці №380 від 13.11.2023, представник позивача Касандяк В.В. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірним у даній справі є форма рішення медичної (військово-лікарської) комісії та зазначена у ньому інформація. Стосовно доводів позивача про те, що відповідач видав йому документ, який не відповідає вимогам п.2 р.IX Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВСУ №285 від 03.04.2017 (далі - Положення №285), суд такі не враховував, оскільки в Україні з 17.03.2014 діє особливий період. Відтак, з урахуванням положень п.22.5 р.ІІ Положення №402, постанова ДУ ТМО МВС України по Львівській області оформлена саме Довідкою, а не Свідоцтвом про хворобу, як помилково вважав позивач. Стосовно посилань на те, що у Довідці №380 від 13.11.2023 не міститься повна та достовірна інформація про стан здоров`я позивача, суд вказав, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку діям лікарів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювання, оскільки це потребує спеціальних знань медицини. Питання визначення причинного зв`язку захворювання за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями М(ВЛ)К, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. У ході розгляду справи позивач не надав доказів порушення відповідачем процедури прийняття оспорюваної постанови М(ВЛ)К про визнання його обмежено придатним до військової служби, а суд не встановив порушення відповідачем процедури медичного огляду позивача та/або оформлення його результатів. Суд також вказав, що у разі наявності сумніву щодо правильності спірного висновку про визнання позивача обмежено придатним до військової служби, останній мав право звернутись до ЦМ(ВЛ)К для перегляду відповідного висновку у відповідності до п.18 р.ІІІ Положення №285. Проте, позивач не звертався до ЦМ(ВЛ)К для перегляду висновку відповідача та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби.
		Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Діяльність МВЛК врегульовано Положенням №285, яке визначає організацію діяльності МВЛК щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи. МВЛК МВС (далі - ВЛК) - спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров`я МВС та НГУ для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
		Згідно п.5 р.І Положення, ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи. Лікарська експертиза кандидатам на службу у поліцію, кандидатам до вступу до навчальних закладів, поліцейським та здобувачам вищої освіти навчальних закладів проводиться відповідно до цього Положення.
		Відповідно до п.2 р.ІІ Положення №285, ДУ ТМО МВС у Львівській області є штатною МВЛК.
		Відповідно до п.14 р.ІІ Положення №285, до функцій штатних М(ВЛ)К віднесено, зокрема, організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду; контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги; перевірка і узагальнення результатів роботи підзвітних М(ВЛ)К; надання роз`яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підзвітним М(ВЛ)К; організація навчання лікарів ЗОЗ МВС з питань проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; організація роботи ЛЛК у ЗОЗ МВС (за потреби); подання до ЦМ(ВЛ)К річних звітів.
		Згідно п.15 р.ІІ Положення №285, штатні М(ВЛ)К мають право : запитувати за потреби документацію, яка необхідна для виконання покладених на них функцій; залучати лікарів ЗОЗ МВС до розв`язання питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз; направляти особу, яка проходить лікарську або військово-лікарську експертизу, на обстеження до ЗОЗ МВС, інших ЗОЗ; переглядати власні рішення і рішення підзвітних М(ВЛ)К (за наявності підстав).
		Відповідно до п.7, 8, 9 р.ІІІ Положення №285, до початку медичного огляду особам проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, електрокардіографія, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, обстеження на сифіліс, гепатити В, С та ВIЛ-інфікування. Перед початком медичного огляду особі, яка направлена на медичний огляд, М(ВЛ)К видається Акт медичного огляду (додаток 5). До Акта медичного огляду долучаються результати обстежень, зазначених у пункті 7 цього розділу, та документація, зазначена в Направленні на медичний огляд. Медичний огляд особи у М(ВЛ)К проводиться з обов`язковим обстеженням лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматовенерологом, стоматологом, психіатром та лікарем-психологом (практичним психологом) ЗОЗ МВС, а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей.
		Пунктами 11, 12 розділу ІІІ Положення №285 визначено, що кожен лікар - член М(ВЛ)К заносить до Акта медичного огляду анамнестичні та об`єктивні дані, діагноз виявлених захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), робить власний висновок щодо придатності особи до служби. 
		За необхідності особа, яка проходить медичний огляд, направляється лікарем М(ВЛ)К до лікарів інших спеціальностей та на додаткові обстеження для обгрунтування діагнозу. У разі виникнення необхідності в уточненні діагнозу захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) чи їх наслідків М(ВЛ)К може запропонувати особі амбулаторне або стаціонарне обстеження в ЗОЗ МВС. У разі неможливості проведення необхідного дослідження стану здоров`я у ЗОЗ МВС стаціонарне або амбулаторне обстеження може проводитися в інших державних або комунальних ЗОЗ. У таких випадках особі видається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 6). Після проведення обстеження Акт дослідження стану здоров`я, завірений підписами керівника ЗОЗ і лікаря, що проводив обстеження, та скріплений печаткою цього закладу, передається до М(ВЛ)К. Акт дослідження стану здоров`я додається до Акта медичного огляду, розглядається М(ВЛ)К і є додатковим матеріалом при прийнятті експертного рішення.
		Згідно п.16, 17 р.ІІІ Положення №285, за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), інформація про що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. 
		Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи : Довідка МВЛК (додаток 13) або Свідоцтво про хворобу (додаток 14). Інформація про прийняте МВЛК рішення вноситься до Книги обліку документації МВЛК (додаток 15). У разі якщо особа, що проходить медичний огляд, відмовляється чи ухиляється від обстеження, необхідного для визначення придатності до служби, не має необхідних документів, які підтверджують наявність і характер захворювання, поранень (контузій, травм або каліцтв), їх наслідків, рішення у формі постанови МВЛК не приймається. Особі може бути запропоновано написати заяву про відмову від проходження медичного огляду. Про прийняте рішення МВЛК інформує відповідний підрозділ кадрового забезпечення (службу персоналу) чи командування військової частини, яке видало Направлення на медичний огляд.
		Пунктом 18 розділу ІІІ Положення №285 передбачено, що у разі незгоди з рішенням штатної МВЛК особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К.
		Розділом VІІ Положення №285 врегульовано порядок проведення військово-лікарської експертизи щодо кандидатів на військову службу за контрактом, службу у військовому резерві та військовослужбовців НГУ, за змістом п.п.1-5 якого, військовослужбовці НГУ проходять медичний огляд у М(ВЛ)К за місцезнаходженням військової частини відповідно до цього Положення та Положення про ВЛЕ. У разі неможливості забезпечення проведення медичного огляду М(ВЛ)К за місцем знаходження військової частини огляд може проводитися іншою М(ВЛ)К згідно з Направленням на медичний огляд, підписаним командуванням військової частини. Військовослужбовець НГУ, який направляється до М(ВЛ)К для проходження військово-лікарської експертизи, подає Направлення на медичний огляд, підписане командуванням військової частини, медичну та службову характеристики, акти про нещасні випадки (за наявності), складені за місцем служби, медичну документацію, яка характеризує стан здоров`я за період служби. У разі проведення військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовця НГУ амбулаторно М(ВЛ)К може направити його на стаціонарне обстеження в порядку, визначеному в пункті 12 розділу ІІІ цього Положення. Військовослужбовці строкової служби можуть бути визнані непридатними до подальшого проходження військової служби за станом здоров`я лише за результатами стаціонарного обстеження (лікування).
		Відповідно до р.IX Положення №285, залежно від результатів проведеної лікарської та/або військово-лікарської експертизи М(ВЛ)К приймається рішення, яке може бути оформлене як Свідоцтво про хворобу, Довідка або Постанова медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18).
		Рішення М(ВЛ)К оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду поліцейський, військовослужбовець НГУ, здобувач вищої освіти в ЗВО, ВВНЗ визнаний непридатним або обмежено придатним до служби. В інших випадках рішення М(ВЛ)К щодо осіб, зазначених у пункті 2 розділу І цього Положення, оформляється як Довідка або Постанова М(ВЛ)К.
		Рішення М(ВЛ)К зазначається: 1) щодо кандидатів на службу в поліцію - в Акті медичного огляду, Книзі обліку документації, Довідці; 2) щодо кандидатів на навчання в ЗВО із числа цивільних осіб - у Картці медичного обстеження кандидата на навчання, Довідці та Книзі обліку документації, щодо поліцейських та військовослужбовців НГУ - крім того, у медичній карті амбулаторного хворого; 3) щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ за результатами проведеного медичного огляду - в Акті медичного огляду, Довідці або Свідоцтві про хворобу, медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого, Книзі обліку документації, в інших випадках - у Книзі протоколів засідань медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 19) та Постанові М(ВЛ)К.
		Штатною М(ВЛ)К Свідоцтво про хворобу складається в п`яти примірниках. Один примірник Свідоцтва про хворобу у триденний строк з дня його складення передається до відповідного підрозділу кадрового забезпечення в порядку, зазначеному в Направленні на медичний огляд. Три примірники видаються особі, яка пройшла медичний огляд. Один примірник долучається до Акта медичного огляду і залишається в М(ВЛ)К.
		Системний аналіз норм Положення №285 дає підстави для висновку, що оскільки позивача було визнано обмежено придатним до служби, свій висновок М(ВЛ)К повинна оформлювати не Довідкою, а саме Свідоцтвом про хворобу з викладенням всіх обставин та аргументів.
		Колегія суддів враховує посилання скаржника на те, що відповідач належним чином не забезпечив його участь у прийнятті спірного рішення, яке полягало у неприйнятті до уваги його скарг про неможливість належного виконання обов`язків військової служби через погіршення/ускладнення хвороб серцево-судинної системи його організму.
		При цьому, аналізуючи зміст Додатків № 13,14 до Положення, колегія суддів зазначає, що на відміну від Свідоцтва про хворобу, Довідка не містить інформації про скарги військовослужбовця, короткий анамнез, дані про перебування на лікуванні, дані обстеження на чому звертав увагу позивач та його представник.
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині можливості застосування до спірних правовідносин норм Положення №402 щодо оформлення прийнятих за результатами проведеної експертизи рішень, з огляду на наступне.
		Відповідно до абз.2 п.1 р.І Положення №402, затвердженого відповідно до частини десятої статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, його норми поширюються на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Разом з тим, Положення №285 визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз МВЛК, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України та закладах охорони здоров`я, що входять до складу НГУ.
		Стосовно можливості застосування Положення №402, зокрема, до військовослужбовців НГУ, яким є позивач, колегія суддів зазначає, що абз.3 п.4 р.І Положення №285 визначено, що при здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців НГУ МВЛК керуються Положенням №402.
		Проте, застосування вищевказаних положень в частині оформлення рішень, прийнятих за результатами проведеної експертизи, є відмінними.
		Так, відповідно до п.22.5 р.22 Положення №402, свідоцтво про хворобу під час дії особливого періоду складається на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та на військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а у всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.
		Разом з тим, відповідно до п.2 р.ІХ Положення №285, рішення МВЛК оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду, зокрема військовослужбовець НГУ визнаний непридатним або обмежено придатним до служби, що є в даному випадку з позивачем по справі. В інших випадках рішення МВЛК щодо осіб, зазначених у п.2 р.І цього Положення, оформляється як Довідка або Постанова МВЛК.
		На думку колегії суддів, пункт 4 Положення №285 в частині застосування Положення №402 стосується порядку проведення експертизи, проте, результати оформляються по різному, в залежності від суб`єктного складу та мети правозастосування вищевказаних піднормативних актів. 
		Вищевказані обставини були залишені поза увагою судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
		Враховуючи ту обставину, що видана відповідачем спірна довідка в контексті положень розділу ІХ Положення №285 є прийнятим за результатами проведеної лікарської та/або військово-лікарської експертизи М(ВЛ)К рішенням, тому належним способом захисту порушеного права позивача є визнання такої довідки протиправною та її скасування, а також зобов`язати ДУ ТМО МВС у Львівській області видати свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 .
		Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі  ЄСПЛ) як джерела права.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006). 
		Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
		Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
		Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
		 
		Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Касандяка Володимира Васильовича задовольнити.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року по справі №380/29133/23 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області, оформлене у формі Довідки №380 від 13 листопада 2023 року.
		Зобов`язати Державну установу Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області скласти та видати позивачу за встановленою процедурою відповідно до пункту 2 розділу ІХ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №285 від 03 квітня 2017 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за №559/30427, свідоцтво про хворобу.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос   С. М. Шевчук  Повне судове рішення складено 17.10.24

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...