Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3114/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 31.10.2024. Зареєстровано: 01.11.2024. Оприлюднено: 04.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: 852/14868/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		31 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3114/22
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
		 суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О., 
		 
		розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіальне управління Державного судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року в справі №280/3114/22 за позовом за позово ОСОБА_1 до Територіального управління Державного судової адміністрації України в Запорізькій області до Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та стягнення нарахованої, але не виплаченої суддівської винагороди,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		16.05.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
		- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застуванням ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
		- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 102 373,51 гривень з утримання з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;
		- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.
		В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вона є суддею Токмацького районного суду Запорізької області. В період з 01.01.2020 по 18.04.2020 позивачці була нарахована та виплачена суддівська винагорода для визначення якої використовувався посадовий оклад, виходячи з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, доплати за вислугу років. В період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року суддівська винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачці у зменшеному розмірі, ніж встановлений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402). Позивачка не погоджується із зменшенням розміру суддівської винагороди, який був визначений відповідачем в період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року, через що звернулась до суду із цим позовом.
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року в справі №280/3114/22 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо виплати судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 27.08.2020 включно із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Стягнуто на користь судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суддівську винагороду, за період з 18.04.2020 до 27.08.2020 включно в розмірі 102 373,51 грн. (сто дві тисячі триста сімдесят три гривні 51 коп.) з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, за рахунок коштів бюджетної програми для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", що перебуває у віданні Державної судової адміністрації України, шляхом безспірного списання коштів. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
		З рішенням суду першої інстанції не погодилась Територіальне управління Державного судової адміністрації України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Третього апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Матеріалами справи встановлено, що Указом Президента України від 31.07.2012 № 461/2012 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області. Про що, свідчить його завірена копія, яка міститься в матеріалаї справи.
		Наказом голови Токмацького районного суду Запорізької області від 14.08.2012 № 4-ос ОСОБА_1 зараховано до складу Токмацького районного суду Запорізької області. Про що, свідчить його завірена копія, яка міститься в матеріалаї справи.
		Наказом голови Токмацького районного суду Запорізької області від 15.11.2018 № 16-ос позивачу встановлено з 05.08.2018 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу за стаж більше 8 - ми років. Про що, свідчить його завірена копія, яка міститься в матеріалаї справи.
		Наказом в.о. голови Токмацького районного суду Запорізької області від 09.09.2019 № 5-ос позивачу встановлено з 09.09.2019 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу. Про що, свідчить його завірена копія, яка міститься в матеріалах справи.
		Указом Президента України від 23.12.2019 № 936/2019 відповідно до частини п`ятої статті 126, частини першої статті 128 та підпункту 2 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, частини шостої статті 147, абзацу першого пункту 3 і пункту 40 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивача призначено на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області. Про що, свідчить його завірена копія, яка міститься в матеріалаї справи.
		Наказом голови Токмацького районного суду Запорізької області № 17-ос від 23.12.2019 ОСОБА_1 , призначену Указом Президента України № 936/2019 від 23 грудня 2019 року «Про призначення суддів» на посуду судді Токмацького районного суду Запорізької області, вважати такою, що приступила до виконання повноважень зі здійснення правосуддя з 24 грудня 2019 року з посадовим окладом згідно штатного розпису, що підтверджується копією зазначеного наказу, доданого до матеріалів справи.
		За період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року суддівську винагороду позивачу нараховано та виплачено в обмеженому розмірі, згідно зі статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, що підтверджується довідкою, доданою до матеріалів позову. 
		Згідно із п. 3 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, затвердженого головною Державної судової адміністрації України 25.09.2015, основним завданням відповідача, крім іншого, є фінансове забезпечення місцевих загальних судів Запорізької області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.
		За період з 18.04.2020 по 27.08.2020 суддівська винагорода, розмір якої визначений ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», нараховувалась позивачці в повному обсязі, але виплачувалась ТУ ДСА України в запорізькій облаті позивачці не у повному обсязі, із застосуванням обмежень впроваджених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-ІХ. Що підтверджується листом ТУ ДСА України в Запорізькій області від 16.02.2022 № П-17/08-04/729, який міститься в матеріалах справи.
		Зокрема, згідно довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 14.02.2022 № 08-02/327 загальна сума обмеження за період з 18.04.2020 по 27.08.2020, з урахуванням перерахунку становить 102 373,51 грн.
		Таким чином, не погоджуючись із такими діями відповідача позивачка звернувся до суду із цим позовом.
		Згідно частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 
		Частиною 1 ст. 5 КАС України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Згідно ч. 1, 2 статті 233 КЗпП України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 року, внесено зміни, зокрема до КЗпП України.
		Норма ст. 233 викладена у новій редакції, передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). 
		Отже до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати або складової заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
		Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
		Предмет спору стосується нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року, тобто регулюється законодавчими нормами та у часі, дійсними на період 2020 року. 
		На момент обмеження виплати позивачу суддівської винагороди частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
		У частині регулювання строків звернення до суду, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, зокрема викладеною у постанові від 20.11.2023 року у справі № 160/5468/23, у постанові від 30.07.2024 року у справі № 160/17314/23.
		Також при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити коли особа дізналась або повинна була дізнатись про можливе порушення своїх прав. Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату пенсії (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
		Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
		Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. 
		Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.135, ст.136, частин 4, 5, 6 ст.148, ст.149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, кінцева дата якого з урахуванням внесених до вказаної постанови змін неодноразово змінювалася, збільшуючи строк дії карантину.
		Законом України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-IX (18 квітня 2020 року набрав чинності), Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено ст. 29 наступного змісту: «Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки. Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині 1 цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України. Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)».
		Отже з 18.04.2020 року при нарахуванні суддям судівської винагороди її обмежено 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.
		Рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 року №10-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.ч. 1, 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ зі змінами, абз. 9 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ.
		Конституційний Суд України у рішенні від 28.08.2020 року №10-р/2020 вказував, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Конституцією України встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, статус суддів (пункт 14 частини першої статті 92); незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється (частини перша, друга статті 126); держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів; розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій (перше речення частини першої, частина друга статті 130).
		Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який з огляду як сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
		Статтею 130 Конституції України закріплено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
		Спеціальними для визначення розміру суддівської винагороди є норми ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які є незмінними. Ні Законом України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік», ні Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині визначення розміру суддівської винагороди не вносились. 
		Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що набрання 18 квітня 2020 року чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-IX, яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено ст. 29, не змінило правове регулювання правовідносин з нарахування та виплати суддівської винагороди.
		Не нарахування та невиплата позивачу суддівської винагороди у період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі, визначеному ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є протиправною.
		Згідно ч. 1 ст. 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом; готує бюджетний запит.
		Головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.
		Відповідно до ч. 5 ст. 22, ч. 1 ст. 23 БК України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством (пункт 4). Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
		Забезпечення фінансування виплати суддівської винагороди здійснює ДСА України як головний бюджетний розпорядник. Невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі пов`язана із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів.
		Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд 
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області  залишити без задоволення. 
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року в справі №280/3114/22  залишити без змін.
		Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України. 
		Головуючий - суддяС.В. Сафронова 
		 
		 суддяД.В. Чепурнов 
		 
		 суддяА.О. Коршун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...