Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5/195 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2010.
Дата набрання законної сили: 09.11.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 ПОСТАНОВА
		 
		09.11.10 Справа № 5/195 
		 Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
		головуючий суддяБонк Т. Б.
		суддіБойко С. М.
		Марко Р. І.
		при секретарі судового засідання Н. Чорній
		 за участю представників сторін:
		від прокурора (апелянта) Клак Ю. І.
		від позивача (апелянта) Серватяк Л. З. представник
		від відповідачів не зявилися
		 розглянув апеляційні скарги Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради № 2464 вих.10 від 16.09.2010 р. та Львівської міської ради № 1104/вих.-2600 від 16.09.2010 р.
		на рішення господарського суду Львівської області від 26.08.2010 р.
		у справі № 5/195
		за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради
		до відповідача 1 Шевченківської районної державної адміністрації Львівської міської ради
		до відповідача 2 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів
		до відповідача 3 Обєднання профспілок Львівщини, м. Львів
		до відповідача 4 Львівської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства «Україна», м. Львів
		до відповідача 5 ТзОВ «ТОТ», м. Львів
		до відповідача 6 ПП «Сальдо-Ділер», м. Львів
		про визнання недійсними розпоряджень Шевченківської районної державної адміністрації № 1517 від 14.11.2001 р., № 1152 від 10.10.2005 р., визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівель та скасування первинної та всіх наступних реєстрацій права власності на спірні будівлі
		 за зустрічним позовом ПП «Сальдо-Ділер», м. Львів
		до відповідача 1 Львівської міської ради
		до відповідача 2 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів
		до відповідача 3 Рада обєднання профспілок Львівщини, м. Лвів
		до відповідача 4 ТзОВ «ТОТ», м. Львів
		до відповідача 5 Шевченківської районної державної адміністрації Львівської міської ради
		про визнання права власності
		 ВСТАНОВИВ:
		рішенням господарського суду Львівської області від 26.08.2010 р. у справі № 5/195 в задоволенні первісного позову Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради про визнання недійсними розпоряджень Шевченківської районної державної адміністрації № 1517 від 14.11.2001 р., № 1152 від 10.10.2005 р., визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівель та скасування первинної та всіх наступних реєстрацій права власності на спірні будівлі відмовлено, провадження у справі за зустрічним позовом ПП «Сальдо-Ділер», м. Львів про визнання права власності на будівлю готелю припинено.
		 Рішення суду мотивоване тим, що по заявлених вимогах прокурора минув строк позовної давності, передбачений чинним законодавством. А також суд зазначив, що на підтвердження своїх доводів прокурор не вказав ні в позовній заяві, ні в уточненнях до позовної заяви в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави внаслідок прийняття відповідачем 1 оскаржуваних розпоряджень та укладення відповідачами спірних договорів купівлі-продажу, не обґрунтував необхідність їх захисту з посиланням на законодавство, як це передбачено нормами зазначеного вище закону. На момент видання Шевченківською районною адміністрацією розпорядження № 1517 вказані обєкти нерухомого майна не перебували у державній чи комунальній власності, а відтак відсутні порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок прийняття оскаржуваних розпоряджень та укладення спірних договорів купівлі-продажу.
		 У своїй апеляційній скарзі прокурор просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на те, що вироком Шевченківського районного суду від 24.06.2009 р. у кримінальній справі № 1-133/09 встановлено, що ОСОБА_4, будучи інженером Львівського ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», в порушення п. 1.8 розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрована, виготовила технічні паспорти та поверхневі плани на незавершені будівництвом нежитлові будівлі за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 49 (корпус готелю, насосна станція). Висновком будівельно-технічної експертизи № 2424 від 15.07.2008 р., що призначалась прокуратурою Шевченківського району м. Львова встановлено, що будівля готелю і насосної станції по вул. Інструментальній, 49 в м. Львові є незавершеним обєктом будівництва. У висновку також вказано на те, що вищевказані будівлі готелю та насосної станції станом на 2001-2005 роки не могли бути завершені будівництвом, оскільки наявності чи залишків оздоблення не виявлено. В подальшому, вказана технічна документація стала підставою для оформлення Обєднанням профспілок Львівщини права власності на вказані вище незавершені будівлі як на нерухоме майно. Так, щодо пропуску позовної давності прокурор зазначає, що саме з окремої постанови Шевченківського районного суду від 24.06.2009 р. прокуратурі стало відомо про факт заподіяння істотної шкоди територіальній громаді міста.
		 У своїй апеляційній скарзі Львівська міська рада відповідач 1 за зустрічним позовом, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задоволити первісний позов прокурора, мотивуючи тим, що прокурором в позовній заяві чітко вказано про суперечність інтересам територіальної громади м. Львова в частині можливого подальшого відчуження земельної ділянки під обєктами нерухомого майна по вул. Інструментальна, 49 (49 Б) всупереч положенням ЗК України, що знаходиться фактично під незавершеними будівництвом спорудами. Земля є обєктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених ст. 13 конституції України. Апелянт зазначає, що вироком Шевченківського районного суду від 24.06.2009 р. у кримінальній справі № 1-133/09 підсудну ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а постановою підсудну ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України. Тобто, Шевченківським районним судом м. Львова, на думку апелянта, доведено порушення вимог чинного законодавства при виготовленні технічної документації на незавершені будівництвом нежитлові будівлі.
		 У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 3 за первісним позовом Обєднання профспілок Львівщини, м. Львів, просить рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи, що у прокурора не було підстав для звернення до суду, оскільки розпорядженням Шевченківської районної адміністрації № 1517 від 2001 р. не були порушені інтереси держави в особі Львівської міської ради та не були спричинені негативні наслідки територіальній громаді міста.
		 Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційних скаргах, у відзиві на них, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
		Матеріалами даної справи встановлено, що 04.09.2001 р. Рада Обєднання профспілок Львівщини звернулась із заявою № 01-28/276 до Шевченківської районної адміністрації м. Львова, в якій просила оформити право власності на належні їй обєкти нерухомого майна по вул. Інструментальній, 49 в м. Львові, а саме: адміністративно-побутовий корпус-готель в комплексі з тенісними кортами та водяну насосну станцію.
		За результатами розгляду вказаної заяви 14.11.2001 р. Шевченківська районна адміністрація видала розпорядження № 1517 про оформлення права власності за Обєднанням профспілок Львівщини на корпус-готель площею 495, 6 кв. м і приміщення насосної станції площею 23, 7 кв. м у м. Львові по вул. Інструментальній, 49. Того ж дня, Шевченківська районна адміністрація видала Обєднанню профспілок Львівщини свідоцтво про право колективної власності на нежитлові приміщення корпусу-готелю та насосної станції по вул. Інструментальній, 49 в м. Львові.
		Матеріалами справи підтверджується, що зазначені обєкти нерухомості розташовані на земельній ділянці площею 1, 0406 га, яка перебувала в постійному користуванні Обєднання профспілок Львівщини на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ЛВ № 005317 40601061, виданого Львівською міською радою 04.05.2000 р. відповідно до ухвали 6-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради від 09.09.1999 р. № 319.
		В подальшому, Обєднанням профспілок Львівщини на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 13.09.2002 р. приватним нотаріусом Тишківською Р. І. № 3365, відчужило вказані обєкти нерухомості ТзОВ «ТОТ», яке в свою чергу, на підставі договору купівлі продажу-нерухомого майна, посвідченого 31.10.2005 р. приватним нотаріусом Луньом А. В. № 4882, відчужило їх ПП «Сальдо-Ділер».
		Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації № 1152 від 10.10.2005 р. оформлено право приватної власності ТзОВ фірма «ТОТ»на будівлю готелю площею 495, 6 кв. м під літерою «С-2»та приміщення насосної станції площею 23, 7 кв. м під літерою «Р-1»у м. Львові по вул. Інструментальній, 49 Б.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Згідно ч. 2 ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Слід зазначити, що на підтвердження своїх доводів прокурор не вказав ні в позовній заяві, ні в уточненнях до позовної заяви в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави внаслідок прийняття відповідачем 1 оскаржуваних розпоряджень та укладення відповідачами спірних договорів купівлі-продажу, не обґрунтував необхідність їх захисту з посиланням на законодавство, як це передбачено нормами зазначеного вище закону.
		Згідно ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Аналогічна норма міститься і в ст. 5 ГПК України, згідно якої необхідною умовою визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
		Перевіркою, яка проводилась в 2003 році прокуратурою Шевченківського району м. Львова в рамках розслідування кримінальної справи № 183-0437, порушеної по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Шевченківської районної адміністрації і ЛОДК БТІ та ЕО в ході оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно по вул. Інструментальній, 49 в м. Львові, не було виявлено факту порушень в діях працівників Шевченківської районної адміністрації при оформленні за Обєднанням профспілок Львівщини права власності на обєкти нерухомого майна за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 49 та підтверджено, що розпорядження Шевченківської районної адміністрації № 1517 було видано відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обовязковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
		Законність оскаржуваних розпоряджень Шевченківської районної адміністрації підтверджується, зокрема, наявною в матеріалах справи постановою про закриття кримінальної справи № 183-0437 від 20.09.2003 р., винесеною старшим слідчим прокуратури Шевченківського району м. Львова Стеблик Ю. П., якою встановлено, що службовими особами Шевченківської районної адміністрації правомірно видано Обєднанню профспілок Львівщини свідоцтво № 1517 від 14.11.2001 р. про право власності на будівлі та споруди за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 49, які в подальшому були реалізовані ТзОВ «ТОТ».
		З матеріалів справи вбачається, що приміщення корпусу-готелю та насосної станції по вул. Інструментальній, 49 в м. Львові на момент прийняття Шевченківською районною адміністрацією розпорядження № 1517 від 14.11.2001 р. перебували у колективній власності Обєднання профспілок Львівщини. Таким чином, судом встановлено, що на момент видання Шевченківською районною адміністрацією розпорядження № 1517 вказані обєкти нерухомого майна не перебували у державній чи комунальній власності, а відтак відсутні порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок прийняття оскаржуваних розпоряджень та укладення спірних договорів купівлі-продажу.
		Слід зазначити, що оскаржувані договори укладені сторонами в належній формі, підписані їхніми повноважними представниками, містять усі істотні умови, необхідні для такого виду договорів, відповідають вимогам чинного на час їх укладення законодавства та виконувались сторонами.
		Прокурор, підтримуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на факт засудження працівників БТІ, які оформляли документи на право власності на спірні приміщення, у звязку з чим вважає, що розпорядження Шевченківської РДА та укладені договори купівлі-продажу є недійсними.
		В той же час, відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.
		Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність  це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Судом встановлено, що прокурору було відомо про прийняття відповідачем 1 зазначених вище розпоряджень, оскільки у 2003 році проводилась перевірка по кримінальній справі № 183-0437, порушеній по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Шевченківської районної адміністрації і ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»під час оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно по вул. Інструментальній, 49 в м. Львові.
		Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Із матеріалів справи вбачається, що відповідачами заявлено суду про пропущення прокурором строку позовної давності для звернення до суду з позовом.
		За таких обставин, враховуючи пропуск прокурором строку, передбаченого для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції без належного обґрунтування поважності причин такого пропуску, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність відмови у задоволенні позовних вимог прокурора.
		У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Як встановлено ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. 
		Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що станом на час розгляду справи в суді за позивачем за зустрічним позовом ПП «Сальдо-Ділер», в Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровані обєкти нерухомості, придбані згідно договору купівлі продажу-нерухомого майна, посвідченого 31.10.2005 р. приватним нотаріусом Луньом А. В. № 4882 від 31.10.2005 р., а відтак, прокурором не оспорюється саме право власності позивача за зустрічним позовом на будівлю готелю площею 495, 6 кв. м під літерою «С-2»та будівлю насосної станції площею 23, 7 кв. м під літерою «Р-1»у м. Львові по вул. Інструментальній, 49 Б, у звязку з чим провадження у справі за зустрічним позовом правомірно припинено згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.
		 Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
		 Керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
		 ПОСТАНОВИВ:
		 1.Рішення господарського суду Львівської області від 26.08.2010 р. у справі № 5/195 залишити без змін, апеляційні скарги Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Львівської міської ради без задоволення.
		2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		3.Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
		 
			 Головуючий суддяБонк Т. Б.
			 СуддяБойко С. М.
			 СуддяМарко Р. І.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...