Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2191/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2024. Зареєстровано: 01.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29.10.2024 Справа № 914/2191/18 
		Господарський суд Львівської області в складі суддів 
		Головуючий суддя Запотічняк О.Д.,
		СуддівНикон О.З.
		Манюк П.Т.
		за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
		розглянувши матеріали 
		позовної заяви Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит, м.Київ,
		до відповідача: Акціонерного товариства Галичфарм, м.Львів,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -1: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -2: Національний банк України, м. Київ
		про: стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Кузьмік Д.В.;
		від відповідачів: Танцюра В.А.;
		від третьої особи -1: Кузьмік Д.В.;
		від третьої особи -2: Перетятько С. М.
		 
		Хід розгляду справи.
		Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Галичфарм про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 
		1 153 112 678,05грн.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.11.2018р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до Публічного акціонерного товариства Галичфарм про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05грн та додані до неї документи  повернуто без розгляду.
		Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.11.2018р. про повернення позовної заяви  залишено без змін.
		Постановою Верховного суду від 22.04.2019р. скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019р. та ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.11.2018р., а справу направлено до Господарського суду Львівської області для вирішення питання про відкриття провадження за відповідною позовною заявою.
		Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу 914/2191/18 передано судді Запотічняк О.Д.
		Ухвалою від 05.06.2019 року було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 03.07.2019 року.
		Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
		Враховуючи складність справи та великий обсяг матеріалів, ухвалою від 04.09.2019 р. було призначено колегіальний розгляд справи. 
		Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу суду визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Запотічняк О.Д., судді : Галамай О.З. та Манюк П.Т.
		Ухвалою від 09.09.2019 р. справу 914/2191/19 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Запотічняк О.Д , судді : Галамай О.З. та Манюк П.Т. та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
		Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду. Так, зокрема, ухвалою від 06.12.2019 суд призначив у справі судову експертизу та зупинив провадження у справі, проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
		Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз направив висновок експертизи 2879 від 16.12.2022 за результатами проведення судової економічної експертизи та повернув Господарському суду Львівської області матеріали справи 914/2191/18.
		Ухвалою від 11.01.2023 суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 24.01.2023.
		Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
		 14.02.2023 представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано через систему «Електронний суд» письмові пояснення щодо висновку судової економічної експертизи (Вх. 3762/23).
		 28.02.2023 ПАТ "Галичфарм" подано письмові пояснення по справі з урахуванням висновку експерта від 16.12.2022 (Вх. 5132/23).
		 08.03.2023 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ "Банк "Фінанси і Кредит" з ринку подано письмові пояснення щодо процесуального статусу (Вх. 5819/23).
		 15.03.2023 ПАТ "Галичфарм" подано клопотання про зменшення розміру процентів річних (Вх. 6502/23).
		 03.04.2023 ПАТ "Галичфарм" подано письмові пояснення щодо розрахунків за кредитним договором (Вх. 8238/23).
		 04.04.2023 на електронну пошту Фондом гарантування вкладників фізичних осіб подано письмові пояснення (Вх. 8388/23).
		 23.05.2023 ПАТ "Галичфарм" подано доповнення до клопотання про зменшення розміру процентів річних (Вх. 12902/23).
		Ухвалою від 30.05.2023 суд викликав в підготовче засідання експерта Андрощук Олену для надання пояснень щодо висновку експертизи від 16.12.2022 року 2879, зобов`язав позивача та відповідача подати (направити) письмові питання які, на їх думку, потребують роз`яснення у висновку експерта та відклав розгляд справи на 27.06.2023.
		 05.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання від Національного банку України, про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (Вх. 2227/23).
		 14.06.2023 ПАТ "Галичфарм" подано клопотання про надання письмових питань до висновку експерта (Вх. 14919/23).
		 26.06.2023 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ "Банк "Фінанси і Кредит" з ринку подано заяву (в частині питань, що мтавляться до судового експерта) (Вх. 15778/23).
		 27.06.2023 року через канцелярію суду ТОВ «Гармоніка» подало позовну заяву про визнання п. 2.5 договорів про відновлювальну кредитну лінію 1195-01-07 від 19.09.2007 року, п. 2.5 кредитного договору про відновлювальну кредитну лінію 1318-10 від 21 травня 2010 року, п. 2.5 кредитного договору про відновлювальну кредитну лінію 1319-10 від 26 травня 2010 року недійсним та просить залучити його як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
		 28.06.2023 Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надано відповіді на питання (Вх. 16113/23).
		 31.07.2023 через систему «Електронний суд» представником ТОВ «ФК «Фінтакт» подано заяву про вступ у справу як третя особа (Вх. 2969/23).
		Ухвалою від 01.08.2023 суд залучив до участі у справі Національний банк України як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Повернув ТОВ «Гармоніка» позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору. Відмовив в залученні ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відклав розгляд справи на 05.09.2023.
		 05.09.2023 відповідачем подано клопотання щодо призначення у справі повторної судово-економічної експертизи (Вх. 3512/23).
		Ухвалою від 05.09.2023 зупинив провадження у справі 914/2191/18 до повернення матеріалів справи із Західного апеляційного господарсько суду, у зв`язку із оскарженням ухвали Господарського суду Львівської області від 01.08.2023.
		Після повернення матеріалів справи із Західного апеляційного господарського суду, суд ухвалою від 24.10.2023 поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 14.11.2023.
		 10.11.2023 представником Національного банку України через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення (Вх. ? 27428/23).
		 13.11.2023 відповідачем подано клопотання щодо призначення у справі повторної судово-економічної експертизи (Вх. 4528/23), що аналогічне поданому клопотанню від 05.09.2023.
		Ухвалою від 14.11.2023 суд зупинив провадження у справі 914/2191/18 до закінчення касаційного перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 01.08.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023.
		Після повернення матеріалів справи із Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд ухвалою від 28.12.2023 поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 24.01.2024.
		 10.01.2024 представником Національного банку України через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення по справі (Вх. 831/24).
		Ухвалами від 24.01.2024, 21.02.2024, 06.03.2024 суд відкладав розгляд справи на 21.02.2024, 06.03.2024, 03.04.2024 відповідно.
		 29.02.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» подано табличні розрахунки заборгованості по кредитних договорах (Вх. 5973/24), 20.03.2024 представником надано додаткові розрахунки (Вх. 7814/24).
		 01.04.2024 представником Національного банку України через систему «Електронний суд» подано заперечення на заяву АТ «Галичфарм» про призначення повторної судово-економічної експертизи (Вх. 8855/24).
		 02.04.2024 року через систему «Електронний суд» ПАТ «Кременчукм`ясо» подало на розгляд Господарського суду Львівської області позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про визнання недійсними п. 2.5 договорів про відновлювальну кредитну лінію 1195-01-07 від 19.09.2007 року , 1318- 10 від 21 травня 2010 року та 1319-10 від 26 травня 2010 року, 1320- 10 від 29 червня 2010 року (з його додатковими угодами), з наступними змінами і доповненнями.
		Ухвалою від 03.04.2024 суд повернув ПАТ «Кременчукм`ясо» позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору та відмовив в задоволенні клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи Вх. 4528/23 від 13.11.2023 (аналогічне Вх. 3512/23 від 05.09.2023).
		Ухвалою від 03.04.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 14.05.2024.
		 На ухвалу від 03.04.2024 про повернення ПАТ «Кременчукм`ясо» » позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору була подана апеляційна скарга, що зумовило зупинення провадження у справі.
		Ухвалою від 27.08.2024 суд поновив провадження у справі, тим же складом суду - суддя Галамай О.З. змінила прізвище на Никон О.З.
		Ухвалою від 18.09.2024 суд повернув ПАТ « Акціонерна компанія Омега» позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору на яку подана апеляційна скарга 23.09.2024 .
		Подальший хід справи викладений в ухвалах суду.
		В судове засіданні 29.10.2024 з`явився представник Позивача в режимі відеоконференції, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити, Представник Відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити.
		Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
		В судовому засіданні 29.10.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
		Банк обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням Договорів про відновлювальну кредитну лінію 1195-01-07, 1252-08, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12.
		Зокрема, зазначає, що через несвоєчасну сплату коштів за вказаними договорами у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в загальному розмірі 1 153 112 678,05 грн., а саме:
		- зі сплати кредитного боргу у розмірі 532 691 649,00 грн.;
		- зі сплати строкових та прострочених процентів за користування кредитними коштами нарахованими в межах строків кредитування (ст. 1048 ЦК України) у розмірі 45 576 458,85 грн.;
		- зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредиту (ч. 2 ст. 625 ЦК України) у розмірі 294 940 115,49 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди в розмірі 152 516 500,00 грн.;
		- зі сплати пені за прострочення кредитних платежів, комісійної винагороди та відсотків у розмірі 127 387 984,68 грн.
		Відтак, вказані суми просить стягнути з Відповідача.
		ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ АТ «ГАЛИЧФАРМ».
		Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з таких підстав:
		1) Після закінчення строків кредитування Відповідач сплатив Банку кошти в загальному розмірі 165 392 302,04 грн., котрі той з порушенням п. 8.1 Кредитних договорів зарахував в сплату відсотків за несвоєчасне повернення кредитних коштів, хоча повинен був зарахувати в першу чергу в сплату заборгованості з процентів за користування кредитними коштами (нарахованих згідно ст. 1048 ЦК України) та заборгованості зі сплати комісійної винагороди, в другу чергу в рахунок сплати тіла кредиту і лише в третю чергу  в рахунок сплати неустойки та процентів за несвоєчасне повернення кредиту. У випадку зарахування вказаних коштів, як це передбачено умовами Кредитних договорів, у Відповідача відсутня заборгованість за всіма договорами зі сплати процентів за користування кредитними коштами (ст. 1048 ЦК України) та в більшій частині відсутня заборгованість зі сплати комісійної винагороди. Крім цього, за Договором 1195-01-07 відсутня частково основна заборгованість.
		2) Банком неправомірно нараховано за Договором 1318-10 проценти за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 43% річних, оскільки в пп. б) п. 3.1 цього Договору сторони не збільшували процентної ставки за неповернення кредитних коштів поза межами строків кредитування, як цього вимагають приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому розмір цих процентів повинен становити 3% річних.
		3) Позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені за прострочення кредитних платежів, комісійної винагороди та відсотків є безпідставними, оскільки щодо кредитних платежів та комісійної винагороди нараховані за період коли Банк не мав права їх нараховувати, а щодо процентів, то Банк не вправі нараховувати пеню на них, так як вказані проценти є відповідальністю Відповідача, а не його зобов`язанням.
		Крім цього, АТ «Галичфарм» подало клопотання про зменшення нарахованих процентів за несвоєчасне повернення кредиту до 5% річних.
		Також Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено вимогу про застосування строків позовної давності щодо вимог Банку, адже такі, на його думку, останнім пропущено.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
		Як вбачається з матеріалів справи, в період з 2007 року по 2012 рік між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та АТ «Галичфарм» було укладено сім Договорів про відновлювальні кредитні лінії (далі  Кредитні договори).
		Зокрема, між сторонами укладено наступні Кредитні договори:
		1) Договір про відновлювальну кредитну лінію 1195-01-07 від 19.09.2007 (далі  Договір 1195-01-07);
		2) Договір про відновлювальну кредитну лінію 1252-08 від 13.06.2008 (далі  Договір 1252-08);
		3) Договір про відновлювальну кредитну лінію 1318-10 від 21.05.2010 (далі  Договір 1318-10);
		4) Договір про відновлювальну кредитну лінію 1319-10 від 26.05.2010 (далі  Договір 1319-10);
		5) Договір про відновлювальну кредитну лінію 1320-10 від 29.06.2010 (далі  Договір 1320-10);
		6) Договір про відновлювальну кредитну лінію 1321-10 від 29.06.2010 (далі  Договір 1321-10);
		7) Договір про відновлювальну кредитну лінію 1440-12 від 15.11.2012 (далі  Договір 1440-12).
		 
		Правовідносини сторін за Договором 1195-01-07.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1195-01-07 (в первинній редакції) сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 55 000 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 18.09.2008 і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 15% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б» п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).
		Видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 19.09.2007 по 17.09.2008 за письмовими заявками Позичальника, шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заявці (п. 2.1 Договору ?1195-01-07).
		В подальшому між сторонами укладено цілий ряд Додаткових угод до Договору 1195-01-07 згідно котрих продовжувався строк повернення кредитних коштів, а також змінювався розмір кредитної лінії.
		Крім цього, згідно Додаткової угоди від 06.03.2014 до Договору 1195-01-07 цей Договір було викладено в новій редакції.
		Востаннє, згідно Додаткової угоди від 05.10.2015 до Договору 1195-01-07 сторони погодили те, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 68 815 284,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 61 до цього Договору) з кінцевим строком погашення до 12.05.2016 і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.
		Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки:
		- 2062.4.010406.004, код банку 300131;
		- 2062.5.010406.003, код банку 300131;
		- 2062.7.010406.001, код банку 300131;
		- 2062.6.010406.002, код банку 300131.
		З матеріалів справи прослідковується, що предметом спору в даній справі є кредитні кошти, які видавалися згідно позичкових рахунків 2062.7.010406.001 та 2062.4.010406.004.
		Зокрема, як встановлено судом:
		1) згідно позичкового рахунку 2062.7.010406.001 Банк в період з 25.10.2007 по 07.10.2009 видав траншами Відповідачу кредит в загальному розмірі 62 284 850,00 грн. 
		З цієї суми в межах строку кредитування АТ «Галичфарм» повернуло Банку кошти в розмірі 58 588 000,00 грн., зокрема: 29.04.2008  3 000 000,00 грн.; 22.01.2009  54 600 000,00 грн.; 14.10.2009  988 000,00 грн.
		2) згідно позичкового рахунку 2062.4.010406.004 Банк в період з 12.05.2010 по 21.05.2010 видав траншами Відповідачу кредит в загальному розмірі 65 118 434,00 грн. В межах строку кредитування Відповідач не здійснив жодних платежів щодо погашення вказаної суми кредиту.
		Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення в межах строку кредитування підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1195-01-07 та визнаються представником АТ «Галичфарм».
		Як вбачається з п. 2.5 Договору 1195-01-07 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.
		Однак, в подальшому вони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1195-01-07, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 23 523 000,00 грн.
		Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору вони встановили цю винагороду в загальному розмірі 4 996 000,00 грн. (1 600 000,00 грн. і 3 396 000,00 грн. відповідно). З розрахунку Банку прослідковується, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ «Галичфарм» 18.07.2011 та 30.12.2011.
		Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 18 527 000,00 грн.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 14.09.2015 до Договору 1195-01-07 вони відобразили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди за котрі вона нараховується та строк її погашення.
		Так, згідно вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:
		- по 31.03.2014  в розмірі 2 677 000,00 грн.;
		- з 01.04.2014 по 30.04.2014  в розмірі 550 000,00 грн.;
		- з 01.05.2014 по 31.05.2014  в розмірі 550 000,00 грн.;
		- з 01.06.2014 по 30.06.2014  в розмірі 550 000,00 грн.;
		- з 01.07.2014 по 31.07.2014  в розмірі 550 000,00 грн.;
		- з 01.08.2014 по 31.08.2014  в розмірі 550 000,00 грн.;
		- з 01.09.2014 по 30.09.2014  в розмірі 550 000,00 грн.;
		- з 01.10.2014 по 31.10.2014  в розмірі 550 000,00 грн.;
		- з 01.11.2014 по 30.11.2014  в розмірі 1 100 000,00 грн.;
		- з 01.12.2014 по 31.12.2014  в розмірі 4 800 000,00 грн.;
		- з 01.01.2015 по 31.01.2015  в розмірі 1 100 000,00 грн.;
		- з 01.02.2015 по 28.02.2015  в розмірі 0,00 грн.;
		- з 01.03.2015 по 31.03.2015  в розмірі 5 000 000,00 грн.
		погашається Позичальником згідно «Графіку погашення комісії» (Додаток 60 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору.
		Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.
		Графіком погашення комісії (Додатком ?60) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 18527 000,00 грн. повинна бути сплаченою до 12.05.2016. 
		Згідно п. 3.1 Договору 1195-01-07 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:
		- 15% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;
		- 30% річних за період з 19.09.2008 до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.
		Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1195-01-07 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 29.12.2011 відображено підсумковий розмір процентів за користування кредитними коштами за період з дня їх видачі і до 31.12.2011 включно за позичковими рахунками 2062.7.010406.001 та 2062.4.010406.004. Станом на момент укладення вказаної угоди це були рахунки 2062 900 10406 01 та 2062 500 10406 05 відповідно.
		Так, за користування кредитними коштами, які обліковувалися:
		1) на рахунку 2062 900 10406 01 розмір процентів становив:
		- 15% річних за період з дня видачі до 30.06.2009 включно;
		- 27% річних за період з 01.07.2009 до 30.09.2009 включно;
		- 15% річних за період з 01.10.2009 до 31.10.2009 включно;
		- 14% річних за період з 01.11.2009 до 31.12.2009 включно;
		- 40% річних за період з 01.01.2010 до 31.07.2010 включно;
		- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;
		- 8,35% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.
		2) на рахунку 2062 500 10406 05 розмір процентів становив:
		- 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;
		- 11,25% річних за період з 01.08.2010 до 09.08.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;
		- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.
		В період з 2012 року по 2015 рік сторони також змінювали розмір процентних ставок за користування кредитними коштами.
		Зокрема, 13.08.2015 між ними укладено Додаткову угоду до Договору 1195-01-07 в якій відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з 01.01.2012 в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.
		Так, згідно п. 3.1 Договору 1195-01-07 (в редакції Додаткової угоди від 13.08.2015) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами окремо за кожним траншем, виходячи з наступних процентних ставок:
		а) за користування кредитними коштами, які обліковуються: 
		- на рахунку 2062.7.010406.001 - в розмірі 8,35% річних за період з 01.01.2012 до 12.08.2015 (включно) та 23,00% річних за період з 13.08.2015 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору;
		- на рахунку 2062.4.010406.004 - в розмірі 8,5% річних за період з 01.01.2012 до 12.08.2015 (включно) та 23,00% річних за період з 13.08.2015 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, вказаного в п. 1.1 цього Договору, 46,0% річних від суми невиконаного своєчасно зобов`язання за кредитом згідно з вищезгаданим графіком, за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом;
		c) 46,0% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.
		Як прослідковується з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1195-01-07 в період з 19.09.2007 по 12.05.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 54 416 961,41 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  у розмірі 12 053 137,80 грн.;
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  у розмірі 42 363 823,61 грн.
		В цей же час, АТ «Галичфарм» за період з 19.09.2007 по 12.05.2016 сплатило Банку процентів на загальну суму 43 782 601,18 грн., а саме:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  у розмірі 11 481 979,93 грн.;
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  у розмірі 32 300 621,25 грн.
		Суд зазначає, що правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін. Крім цього, правильність розрахунку Банку в цій частині підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Відповідно до п. 7.1 Договору 1195-01-07 (в редакції Додаткової угоди від 06.03.2014) за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.
		В п. 8.1 Договору 1195-01-07 сторони зазначили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).
		Судом встановлено, що після закінчення строку кредитування (12.05.2016) банк став нараховувати АТ «Галичфарм» проценти за користування кредитом згідно Договору 1195-01-07 в розмірі 46% річних і за період з 13.05.2016 по 31.10.2018 нарахував проценти на загальну суму 78 171 741,63 грн., а саме:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  у розмірі 4 199 491,60 грн.
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  у розмірі 73 972 250,03 грн.
		Арифметичну правильність здійснених нарахувань Банком підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Судом також встановлено, що після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду, зокрема в період з 31.05.2016 по 27.09.2018, АТ «Галичфарм» сплатило кошти на загальну суму 32 136 580,02 грн. Даний факт визнається Банком та відображено в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1195-01-07.
		Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 13.05.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування), а саме:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  у розмірі 1 726 407,79 грн.
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  у розмірі 30 410 172,23 грн.
		Також судом встановлено, що в забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ «Галичфарм» було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави  прості іменні акції АТ «Галичфарм» в кількості 75 199 шт.
		З листа Банку 083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у загальній сумі 1 067 599,09 грн.
		Виходячи з розміру коштів, які отримані від реалізації акцій, що були предметом застави, відповідно до Договору застави 2822А/1109 від 30.11.2009, розподіл Банком коштів у розмірі 1 067 599,09 грн. було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1195-01-07 в розмірі 177 933,18 грн.
		З наявних в матеріалах справи банківських виписок прослідковується, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за кредитним договором 1195-01-07 за період, що не є предметом даного розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову за Договором 1195-01-07 є матеріально правові вимоги Банку до АТ «Галичфарм» про:
		1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 68 815 284,00 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  у розмірі 3 696 850,00 грн.
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  у розмірі 65 118 434,00 грн.
		2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 19.09.2007 по 12.05.2016) на загальну суму 10 634 360,23 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  у розмірі 571 157,87 грн.
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  у розмірі 10 063 202,36 грн.
		3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 13.05.2016 по 31.10.2018) на загальну суму 46 035 161,61 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  у розмірі 2 473 083,81 грн.
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  у розмірі 43 562 077,80 грн.
		4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 18 527 000,00 грн.
		5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 16 582 579,22 грн., зокрема:
		5.1) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати кредиту у розмірі 12 107 719,28 грн., з яких:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  пеня у розмірі 650 443,03 грн.
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  пеня у розмірі 11 457 276,25 грн.
		5.2) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у розмірі 3 259 736,82 грн.
		5.3) пеня, нарахована за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 у розмірі 1 215 123,12 грн., з яких:
		- згідно рахунку 2062.7.010406.001  пеня у розмірі 65278,05 грн.
		- згідно рахунку 2062.4.010406.004  пеня у розмірі 1 149 845,07 грн.
		Загальний розмір заборгованості АТ «Галичфарм» за Договором 1195-01-07, який Банк заявив до стягнення, становить 160 594 385,06 грн.
		З наведених сум АТ «Галичфарм» визнає лише заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 65 662 131,03 грн., а також заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування. Однак, в клопотанні про зменшення розміру процентів річних передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач просить розмір цих відсотків зменшити з 46% річних до 5% річних.
		Водночас, заборгованість за:
		- тілом кредиту в розмірі 3 153 152,97 грн.;
		- процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 19.09.2007 по 12.05.2016) в розмірі 10 634 360,23 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди у розмірі 18 527 000,00 грн.,
		на думку Відповідача  відсутня, оскільки поза межами строку кредитування він сплатив Банку 32 314 513,20 грн. і ці кошти, в першу чергу, повинні були бути зарахованими в проценти за користування кредитом та сплату комісійної винагороди, а також частково в сплату тіла кредиту. Водночас Банк, в порушення умов п. 8.1 Договору 1195-01-07, зарахував відповідні кошти в сплату відсотків за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		З приводу вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 16 582 579,22 грн., то така вимога, на думку відповідача є необгрунтованою, оскільки:
		- Банком неправильно визначено період нарахування пені за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди;
		- нарахування пені за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 є неправомірним, оскільки за своєю правовою природою вказані проценти є відповідальністю відповідача, передбаченою ч. 2 ст. 625 ЦК України і пеня на ці проценти не нараховується.
		Правовідносини сторін за Договором 1252-08.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1252-08 (в первинній редакції) сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 50 000 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 12.06.2010 згідно Графіку погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі, вказаного в п. 3.1 цього Договору
		Видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 13.06.2008 по 13.07.2008 за письмовими заявками Позичальника, шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заявці (п. 2.1 Договору ?1252-08).
		В подальшому між сторонами укладено цілий ряд Додаткових угод до Договору 1252-08 згідно котрих продовжувався строк повернення кредитних коштів, а також змінювався розмір кредитної лінії.
		Зокрема, Додатковою угодою від 28.01.2009 до Договору 1252-08 сторони виклали вказаний Договір в новій редакції збільшивши його кредитну лінію до 130 000 000,00 грн. та змінивши розмір процентів за користування кредитними коштами, передбачений п. 3.1 Договору.
		Востаннє, Додатковою угодою від 05.10.2015 до Договору 1252-08 сторони погодили те, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 108750 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 51 до цього Договору) з кінцевим строком погашення до 10.06.2016 і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.
		Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додатком 51 до Договору 1252-08) передбачено, що Відповідач повинен був погасити кредитну лінію наступним чином:
		- до 25.11.2015  100 000,00 грн.;
		- до 25.12.2015  100 000,00 грн.;
		- до 25.03.2016  100 000,00 грн;
		- до 10.06.2016 включно  108 450 000,00 грн., але не більше фактичного залишку заборгованості за кредитом.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1252-08 (в редакції Додаткової угоди від 28.01.2009) для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки:
		- 2063 000 10406 01, код банку 300131;
		- 2063 900 10406 02, код банку 300131.
		З матеріалів справи прослідковується, що предметом спору в даній справі є кредитні кошти, які видавалися згідно вказаних позичкових рахунків. Зокрема, як встановлено судом:
		1) згідно позичкового рахунку 2063 000 10406 01 Банк 13.06.2008 та 23.01.2009 двома траншами видав Відповідачу кредит в загальному розмірі 104 600 000,00 грн. 
		З цієї суми АТ «Галичфарм» 29.05.2015 повернуло Банку кошти лише в розмірі 50 000,00 грн.
		2) згідно позичкового рахунку 2063 900 10406 02 Банк 23.01.2009 видав Відповідачу кредит в розмірі 25 400 000,00 грн. 
		З цієї суми АТ «Галичфарм» 30.09.2013 повернуло Банку кошти в розмірі 21 000 000,00 грн., а в період з 25.06.2015 по 25.03.2016  ще 500 000,00 грн., а всього 21 500 000,00 грн.
		Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1252-08 та визнаються представником АТ «Галичфарм».
		Як вбачається з п. 2.5 Договору 1252-08 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.
		Однак, в подальшому вони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1252-08, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 42 510 000,00 грн.
		Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору вони встановили цю винагороду в загальному розмірі 9 870 000,00 грн. (3 450 000,00 грн. і 6 420 000,00 грн. відповідно). З розрахунку Банку прослідковується, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ «Галичфарм» 18.07.2011 та 30.12.2011.
		Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 32 640 000,00 грн.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору 1252-08 вони відобразили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди за котрі вона нараховується та строк її погашення.
		Так, згідно вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:
		- по 31.03.2014  в розмірі 4 980 000,00 грн.;
		- з 01.04.2014 по 30.04.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.05.2014 по 31.05.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.06.2014 по 30.06.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.07.2014 по 31.07.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.08.2014 по 31.08.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.09.2014 по 30.09.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.10.2014 по 31.10.2014  в розмірі 1 000 000,00грн.;
		- з 01.11.2014 по 30.11.2014  в розмірі 2 000 000,00 грн.;
		- з 01.12.2014 по 31.12.2014  в розмірі 8 660 000,00 грн.;
		- з 01.01.2015 по 31.01.2015  в розмірі 2 000 000,00 грн.;
		- з 01.02.2015 по 28.02.2015  в розмірі 0,00 грн.;
		- з 01.03.2015 по 31.03.2015  в розмірі 5 000 000,00 грн.
		погашається Позичальником згідно «Графіку погашення комісії» (Додаток 48 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 8 000 000,00 грн.
		Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 48 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.
		Графіком погашення комісії (Додатком ?48) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 32640 000,00 грн. повинна бути сплачена:
		- до 31.05.2016  в розмірі 16 320 000,00 грн.;
		- до 10.06.2016  в розмірі 16 320 000,00 грн.
		Згідно п. 3.1 Договору 1252-08 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:
		а) 10% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;
		б) у випадку порушення Позичальником строків погашення згідно Графіку погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору, 20% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезазначеного графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості;
		в) 20% річних за період з 13.06.2010 до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.
		Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1252-08 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.
		Зокрема, 31.03.2014 між ними укладено Додаткову угоду до Договору 1252-08 в якій відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з дня видачі кредиту і в межах строку кредитування та поза межами строку кредитування.
		Так, згідно п. 3.1 Договору 1252-08 (в редакції Додаткової угоди від 31.03.2014) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами окремо за кожним траншем, виходячи з наступних процентних ставок:
		a) за користування кредитними коштами, які обліковуються:
		1) на рахунку 2063 000 10406 01:
		- 10,0% річних за період з дня видачі до 21.01.2009 включно;
		- 12,61% річних за період з 22.01.2009 до 30.06.2009 включно;
		- 26,5% річних за період з 01.07.2009 до 30.09.2009 включно;
		- 12,61% річних за період з 01.10.2009 до 31.12.2009 включно;
		- 40,0% річних за період з 01.01.2010 до 31.07.2010 включно;
		- 11,25% річних за період з 01.08.2010 до 09.08.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 до 31.10.2010 включно;
		- 19,0% річних за період з 01.11.2010 до 31.01.2011 включно;
		- 8,35% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12,00% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно;
		- 8,35% річних за період з 01.01.2012 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		2) на рахунку 2063 900 10406 02:
		- 19,00% річних за період з дня видачі до 30.09.2009 включно;
		- 15,5% річних за період з 01.10.2009 до 31.12.2009 включно;
		- 40,0% річних за період з 01.01.2010 до 30.09.2010 включно;
		- 15,5% річних за період з 01.10.2010 до 31.10.2010 включно;
		- 19,0% річних за період з 01.11.2010 до 31.01.2011 включно;
		- 10,25% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12,00% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно;
		- 10,25% річних за період з 01.01.2012 до 31.07.2013 включно;
		- 22,00% річних за період з 01.08.2013 до 31.03.2014 включно;
		- 23,00% річних за період з 01.04.2014 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		b) - 46,0% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.
		c) 46,00% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.
		Однак, 25.03.2015 між сторонами підписано Додаткову угоду до Договору 1252-08 згідно котрої вони вирішили підпункт b) пункту 3.1 Договору змінити та викласти в наступній редакції:
		«b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, що вказаний в п. 1.1 цього Договору, 46,0% річних від суми невиконаного своєчасно зобов`язання за кредитом згідно з вищезгаданим графіком, за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом».
		Як прослідковується з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1252-08 за період з 13.06.2008 по 12.06.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 123 908 991,13 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  у розмірі 100 161 247,76 грн.;
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  у розмірі 23 747 743,37 грн.
		В цей же час, АТ «Галичфарм» за період з 13.06.2008 по 12.06.2016 сплатило Банку процентів на загальну суму 116 723 680,14 грн., а саме:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  у розмірі 93 674 137,79 грн.;
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  у розмірі 23 049 542,35 грн.
		Суд зазначає, що правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін. Крім цього, правильність розрахунку Банку в цій частині підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Відповідно до п. 7.1 Договору 1252-08 (в редакції Додаткової угоди від 28.01.2009) за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.
		В п. 8.1 Договору 1252-08 сторони зазначили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).
		Судом встановлено, що після закінчення строку кредитування (12.06.2016) Банк став нараховувати АТ «Галичфарм» проценти за користування кредитом згідно Договору 1252-08 в розмірі 46% річних і за період з 13.06.2016 по 31.10.2018 нарахував проценти на загальну суму 118 969 982,82 грн., а саме:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  у розмірі 114 691 670,92 грн.
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  у розмірі 4 278 311,90 грн.
		Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Судом також встановлено, що після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду, зокрема в період з 30.06.2016 по 27.09.2018, АТ «Галичфарм» сплатило кошти на загальну суму 20 068 490,01 грн. Даний факт визнається Банком та відображено в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1252-08.
		Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 13.06.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування), а саме:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  у розмірі 18 255 797,78 грн.
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  у розмірі 1 812 692,23 грн.
		Також судом встановлено, що після відкриття провадження в даній справі, а саме в період з 20.02.2019 по 25.06.2021 АТ «Галичфарм» здійснило на користь Банку 71 платіж та сплатило останньому за Договором 1252-08 кошти в загальному розмірі 16'720'000,00 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: 2116 від 20.02.2019 на суму 225 000,00 грн.; 2487 від 28.02.2019 на суму 215 000,00 грн.; 2736 від 06.03.2019 на суму 235 000,00 грн.; 3432 від 21.03.2019 на суму 215 000,00 грн.; 3664 від 26.03.2019 на суму 215 000,00 грн.; 3976 від 02.04.2019 на суму 215 000,00 грн.; 4357 від 09.04.2019 на суму 255 000,00 грн.; 4710 від 16.04.2019 на суму 215 000,00 грн.; 5082 від 23.04.2019 на суму 215 000,00 грн.; 5572 від 07.05.2019 на суму 215 000,00 грн.; 5999 від 14.05.2019 на суму 255 000,00 грн.; 6414 від 21.05.2019 на суму 235 000,00 грн.; 6807 від 28.05.2019 на суму 215 000,00 грн.; 7320 від 04.06.2019 на суму 235 000,00 грн.; 7693 від 11.06.2019 на суму 255 000,00 грн.; 7973 від 18.06.2019 на суму 260 000,00 грн.; 8238 від 24.06.2019 на суму 235 000,00 грн.; 8619 від 02.07.2019 на суму 225 000,00 грн.; 8862 від 09.07.2019 на суму 225 000,00 грн.; 9145 від 16.07.2019 на суму 225 000,00 грн.; 9409 від 23.07.2019 на суму 225 000,00 грн.; 9743 від 30.07.2019 на суму 225 000,00 грн.; 10333 від 14.08.2019 на суму 225 000,00 грн.; 10658 від 20.08.2019 на суму 225 000,00 грн.; 11022 від 28.08.2019 на суму 225 000,00 грн.; 11547 від 06.09.2019 на суму 225 000,00 грн.; 11944 від 16.09.2019 на суму 225 000,00 грн.; 12505 від 24.09.2019 на суму 225 000,00 грн.; 13024 від 02.10.2019 на суму 225 000,00 грн.; 13477 від 08.10.2019 на суму 225 000,00 грн.; 13993 від 16.10.2019 на суму 312 500,00 грн.; 14199 від 21.10.2019 на суму 312 500,00 грн.; 14277 від 22.10.2019 на суму 250 000,00 грн.; 14813 від 05.11.2019 на суму 250 000,00 грн.; 15177 від 12.11.2019 на суму 325 000,00 грн.; 15542 від 19.11.2019 на суму 325 000,00 грн.; 16268 від 04.12.2019 на суму 225 000,00 грн.; 16601 від 10.12.2019 на суму 225 000,00 грн.; 17031 від 17.12.2019 на суму 225 000,00 грн.; 17391 від 24.12.2019 на суму 225 000,00 грн.; 444 від 16.01.2020 на суму 250 000,00 грн.; 559 від 21.01.2020 на суму 250 000,00 грн.; 660 від 24.01.2020 на суму 250 000,00 грн.; 770 від 28.01.2020 на суму 250 000,00 грн.; 1030 від 06.02.2020 на суму 250 000,00 грн.; 1235 від 12.02.2020 на суму 235 000,00 грн.; 1452 від 18.02.2020 на суму 210 000,00 грн.; 1813 від 25.02.2020 на суму 220 000,00 грн.; 2515 від 13.03.2020 на суму 210 000,00 грн.; 2853 від 19.03.2020 на суму 245 000,00 грн.; 3223 від 27.03.2020 на суму 205 000,00 грн.; 3315 від 30.03.2020 на суму 255 000,00 грн.; 3763 від 10.04.2020 на суму 200 000,00 грн.; 3967 від 14.04.2020 на суму 150 000,00 грн.; 4328 від 23.04.2020 на суму 230 000,00 грн.; 4445 від 27.04.2020 на суму 200 000,00 грн.; 5622 від 19.05.2020 на суму 200 000,00 грн.; 5836 від 22.05.2020 на суму 150 000,00 грн.; 7108 від 26.06.2020 на суму 250 000,00 грн.; 8487 від 28.07.2020 на суму 250 000,00 грн.; 9475 від 27.08.2020 на суму 250 000,00 грн.; 10663 від 28.09.2020 на суму 250 000,00 грн.; 11836 від 28.10.2020 на суму 250 000,00 грн.; 12991 від 26.11.2020 на суму 250 000,00 грн.; 13916 від 17.12.2020 на суму 250 000,00 грн.; 802 від 27.01.2021 на суму 250 000,00 грн.; 1998 від 25.02.2021 на суму 250 000,00 грн.; 3388 від 29.03.2021 на суму 250 000,00 грн.; 4637 від 27.04.2021 на суму 250 000,00 грн.; 5892 від 27.05.2021 на суму 250 000,00 грн.; 6946 від 25.06.2021 на суму 250 000,00 грн.
		Як встановлено судом, призначення платежу у всіх платіжних дорученнях вказано як: «Часткова оплата тіла кредитної лінії 1252-08 від 13.06.08р АТ «Галичфарм». Однак, з долучених відповідачем банківських виписок прослідковується, що Банк кошти в розмірі 16 720 000,00 грн., зарахував як сплату процентів за користування кредитними коштами згідно Договору 1252-08 за період, що не є предметом даного розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову за Договором 1252-08 є матеріально правові вимоги Банку до АТ «Галичфарм» про:
		1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 108 450 000,00 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  у розмірі 104 550 000,00 грн.
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  у розмірі 3 900 000,00 грн.
		2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 13.06.2008 по 12.06.2016) на загальну суму 7 185 310,99 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  у розмірі 6 487 109,97 грн.
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  у розмірі 698 201,02 грн.
		3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 13.06.2016 по 31.10.2018) на загальну суму 98 901 492,81 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  у розмірі 96 435 873,14 грн.
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  у розмірі 2 465 619,67 грн.
		4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 32 640 000,00 грн.
		5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 26 739 092,06 грн., зокрема:
		5.1) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати кредиту у розмірі 19 081 257,53 грн., з яких:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  пеня у розмірі 18395 071,23 грн.
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  пеня у розмірі 686 186,30 грн.
		5.2) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у розмірі 5 742 851,51 грн.
		5.3) пеня, нарахована за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 у розмірі 1 914 983,02 грн., з яких:
		- згідно рахунку 2063 000 10406 01  пеня у розмірі 1 846 117,81 грн.
		- згідно рахунку 2063 900 10406 02  пеня у розмірі 68 865,21 грн.
		Загальний розмір заборгованості АТ «Галичфарм» за Договором 1252-08, який Банк заявив до стягнення, становить 273 915 895,86 грн.
		З наведених сум АТ «Галичфарм» визнає лише:
		- заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 108 450 000,00 грн.;
		- заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі 3 036 820,97 грн.;
		- заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування. Однак, в клопотанні про зменшення розміру процентів річних передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач просить розмір цих відсотків зменшити з 46% річних до 5% річних.
		Водночас, заборгованість за:
		- процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 13.06.2008 по 12.06.2016) в розмірі 7 185 310,99 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди у розмірі 29 603 179,03 грн.,
		на думку Відповідача  відсутня, оскільки поза межами строку кредитування він сплатив Банку 36 788 490,01 грн. і ці кошти, в першу чергу, повинні були бути зарахованими в проценти за користування кредитом та сплату комісійної винагороди. Водночас Банк, в порушення умов п. 8.1 Договору 1252-08, зарахував відповідні кошти в сплату відсотків за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		З приводу вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 26 739 092,06 грн., то така вимога, на думку відповідача є необгрунтованою, оскільки:
		- Банком неправильно визначено період нарахування пені за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди;
		- нарахування пені за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 є недопустимим, оскільки за своєю правовою природою вказані проценти є відповідальністю відповідача, передбаченою ч. 2 ст. 625 ЦК України і пеня на ці проценти не нараховується.
		Правовідносини сторін за Договором 1318-10.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1318-10 (в первинній редакції) сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 78 000 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується сплатити за користування кредитними коштами проценти згідно п. 3.1 цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б», «в» п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.
		Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти Банку до 20.05.2013, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіку погашення кредитної лінії (п. 2.4 Договору 1318-10)
		В подальшому між сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору 1318-10 згідно котрих продовжувався строк повернення кредитних коштів, а також змінювався розмір кредитної лінії.
		Зокрема, Додатковою угодою від 20.05.2013 до Договору 1318-10 сторони продовжили строк повернення кредитних коштів до 19.05.2016.
		Востаннє, Додатковою угодою від 30.05.2014 до Договору 1318-10 сторони погодили те, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 61 300 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 19.05.2016 згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі, вказаному в п. 2.1 цього Договору.
		Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додатком 28 до Договору 1318-10) передбачено, що Відповідач повинен сплатити кошти в розмірі 61 300 000,00 до 19.05.2016 включно.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1318-10 для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки:
		- 2063 700 10406 04, код банку 300131;
		- 2063 800 10406 03, код банку 300131.
		З матеріалів справи прослідковується, що предметом спору в даній справі є кредитні кошти, які видавалися згідно вказаних позичкових рахунків. Разом з тим, Банк в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1318-10 позичковий рахунок 2063 700 10406 04 зазначає як рахунок 2062.4.010406.004.
		Зокрема, як встановлено судом:
		1) згідно позичкового рахунку 2063 800 10406 03 Банк трьома траншами, а саме: 21.05.2010 в розмірі 2 350 001,00 грн.; 26.05.2010 в розмірі 36 021 499,00 грн. та 30.05.2014 в розмірі 61 191 495,00 грн. видав Відповідачу кредит на загальну суму 99 562 995,00 грн.
		З цієї суми АТ «Галичфарм» в період з 16.11.2012 до 04.01.2013 повернуло Банку кошти в розмірі 38 371 500,00 грн.
		2) згідно позичкового рахунку 2063 700 10406 04 Банк 21.05.2010 видав Відповідачу кредит в розмірі 39 628 500,00 грн. 
		З цієї суми АТ «Галичфарм» в період з 04.01.2013 по 05.07.2013 повернуло Банку кошти в розмірі 39 547 418,09 грн.
		Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1318-10 та визнаються представником АТ «Галичфарм».
		Як вбачається з п. 2.5 Договору 1318-10 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.
		Однак, в подальшому сторони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1318-10, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 26 882 000,00 грн.
		Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору вони встановили цю винагороду в загальному розмірі 6 552 000,00 грн. (2 700 000,00 грн. і 3 852 000,00 грн. відповідно). З розрахунку Банку прослідковується, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ «Галичфарм» 18.07.2011 та 30.12.2011.
		Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 20 330 000,00 грн.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору 1318-10 сторони відобразили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди за котрі вона нараховується та строк її погашення.
		Так, згідно вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:
		- по 31.03.2014  в розмірі 3 000 000,00 грн.;
		- з 01.05.2014 по 31.05.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.06.2014 по 30.06.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.07.2014 по 31.07.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.08.2014 по 31.08.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.09.2014 по 30.09.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.10.2014 по 31.10.2014  в розмірі 1 000 000,00грн.;
		- з 01.11.2014 по 30.11.2014  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.12.2014 по 31.12.2014  в розмірі 4 330 000,00 грн.;
		- з 01.01.2015 по 31.01.2015  в розмірі 1 000 000,00 грн.;
		- з 01.02.2015 по 28.02.2015  в розмірі 0,00 грн.
		погашається Позичальником згідно «Графіку погашення комісії» (Додаток 40 цього Договору).
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн.
		Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 40 цього Договору).
		Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.
		Графіком погашення комісії (Додатком ?40) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 20330 000,00 грн. повинна бути сплачена:
		- до 31.10.2015  в розмірі 10 165 000,00 грн.;
		- до 30.11.2015  в розмірі 10 165 000,00 грн.
		Згідно п. 3.1 Договору 1318-10 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:
		а) 12,5% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;
		б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії: - 25% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, но не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.
		в) 25% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 цього Договору до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.
		Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1318-10 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 29.12.2011 відображено підсумковий розмір процентів за користування кредитними коштами за період з дня їх видачі і до 31.12.2011 включно.
		Так, Згідно цієї Додаткової угоди розмір процентів за користування кредитними коштами за Договором 1318-10 становив:
		- 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;
		- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;
		- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.
		В період з 2012 року по 2015 рік сторони також змінювали розмір процентних ставок за користування кредитними коштами, а також розділяли розмір процентів за користування кредитними коштами відповідно до позичкових рахунків за котрими вони видавалися.
		Зокрема, 30.05.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору 1318-10 в якій відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з 01.01.2012 в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.
		Так, згідно п. 3.1 Договору 1318-10 (в редакції Додаткової угоди від 30.05.2014) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:
		а) за користування кредитними коштами, які знаходяться: 
		1) на рахунку 2063 800 10406 03:
		- 8.5% річних за період з 01.01.2012 до 29.05.2014 включно;
		- 21,50% річних за період з 30.05.2014 до моменту повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		2) на рахунку 2063 700 10406 04:
		- 8,5% річних за період з 01.01.2012 і до моменту повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії, 43% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, но не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.
		в) 43% річних за період з дати вказаної в п. 2.4 Договору до дня фактичного погашення основної заборгованості.
		Як прослідковується з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1318-10 за період з 21.05.2010 по 19.05.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 46 056 114,27 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  у розмірі 35 521 609,93 грн.;
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  у розмірі 10 534 504,34 грн.
		В цей же час, АТ «Галичфарм» за період з 21.05.2010 по 19.05.2016 сплатило Банку процентів на загальну суму 36 946 434,33 грн., а саме:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  у розмірі 26 415 721,33 грн.;
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  у розмірі 10 530 713,00 грн.
		Суд зазначає, що правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін. Крім цього, правильність розрахунку Банку в цій частині підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Відповідно до п. 7.1 Договору 1318-10 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.
		В п. 8.1 Договору 1318-10 сторони зазначили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).
		Судом встановлено, що після закінчення строку кредитування (19.05.2016) Банк став нараховувати АТ «Галичфарм» проценти за користування кредитом згідно Договору 1318-10 в розмірі 43% річних і за період з 20.05.2016 по 31.10.2018 нарахував проценти на загальну суму 64 560 225,37 грн., а саме:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  у розмірі 64 474 792,77 грн.
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  у розмірі 85 432,60 грн.
		Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Судом також встановлено, що після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду, зокрема в період з 31.05.2016 по 27.09.2018, АТ «Галичфарм» сплатило кошти на загальну суму 26 710 675,00 грн. Даний факт визнається Банком та відображено в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1318-10.
		Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 20.05.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування), а саме:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  у розмірі 26 696 228,35 грн.
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  у розмірі 14 446,65 грн.
		Також судом встановлено, що в забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ «Галичфарм» було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави  прості іменні акції АТ «Галичфарм» в кількості 75 199 шт.
		З листа Банку 083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у загальній сумі 1 067 599,09 грн.
		Виходячи з розміру коштів, які отримані від реалізації акцій, що були предметом застави, відповідно до Договору застави 2822А/1109 від 30.11.2009, розподіл Банком коштів у розмірі 1 067 599,09 грн. було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1318-10 в розмірі 177 933,19 грн.
		З наявних в матеріалах справи банківських виписок прослідковується, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за кредитним договором 1318-10 за період, що не є предметом даного розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову за Договором 1318-10 є матеріально правові вимоги Банку до АТ «Галичфарм» про:
		1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 61 272 576,91 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  у розмірі 61 191 495,00 грн.
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  у розмірі 81 081,91 грн.
		2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 21.05.2010 по 19.05.2016) на загальну суму 9'109 679,94 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  у розмірі 9 105 888,60 грн.
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  у розмірі 3 791,34 грн.
		3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 20.05.2016 по 31.10.2018) на загальну суму 37 849 550,27 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  у розмірі 37 778 564,42 грн.
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  у розмірі 70 985,85 грн.
		4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 20 330 000,00 грн.
		5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 15 368 957,02 грн., зокрема:
		5.1) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати кредиту у розмірі 10 780 616,14 грн., з яких:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  пеня у розмірі 10766 350,16 грн.
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  пеня у розмірі 14 265,98 грн.
		5.2) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у розмірі 3 576 966,03 грн.
		5.3) пеня, нарахована за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 у розмірі 1 011 374,85 грн., з яких:
		- згідно рахунку 2063 800 10406 03  пеня у розмірі 1 010 036,50 грн.
		- згідно рахунку 2063 700 10406 04  пеня у розмірі 1 338,35 грн.
		Загальний розмір заборгованості АТ «Галичфарм» за Договором 1318-10, який Банк заявив до стягнення, становить 143 930 764,14 грн.
		З наведених сум АТ «Галичфарм» визнає лише:
		- заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 61 272 576,91 грн.;
		- заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі 2 551 071,76 грн.;
		- заборгованість за процентами за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 2 640 666,30 грн.
		Водночас, заборгованість за:
		- процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 21.05.2010 по 19.05.2016) в розмірі 9 109 679,94 грн.;
		- процентами за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування у розмірі 35 208 883,97 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди у розмірі 17 778 928,24 грн.,
		на думку Відповідача  відсутня, оскільки поза межами строку кредитування він сплатив Банку 26 888 608,18 грн. і ці кошти, в першу чергу, повинні були бути зарахованими в проценти за користування кредитом та сплату комісійної винагороди. Водночас Банк, в порушення умов п. 8.1 Договору 1318-10, зарахував відповідні кошти в сплату відсотків за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Крім цього, в сторони в Договорі 1318-10 не збільшували розміру процентів річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів, як це передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому розмір цих процентів повинен становити 3% річних, а не 43%.
		З приводу вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 15 368 957,02 грн., то така вимога, на думку відповідача є необгрунтованою, оскільки:
		- Банком неправильно визначено період нарахування пені за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди;
		- нарахування пені за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 є недопустимим, оскільки за своєю правовою природою вказані проценти є відповідальністю відповідача, передбаченою ч. 2 ст. 625 ЦК України і пеня на ці проценти не нараховується.
		Правовідносини сторін за Договором 1319-10.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1319-10 (в первинній редакції) сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 78 000 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується сплатити за користування кредитними коштами проценти згідно п. 3.1 цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б», «в» п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.
		Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичковий рахунок 2063 600 10406 05.
		Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти Банку до 20.05.2013, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіку погашення кредитної лінії (п. 2.4 Договору 1319-10)
		В подальшому сторони Додатковою угодою від 20.05.2013 до Договору 1319-10 продовжили строк повернення кредитних коштів до 19.05.2016, виклавши п. 1.1 Договору 1319-10 в новій редакції.
		Востаннє, Додатковою угодою від 14.04.2015 до Договору 1319-10 був встановлений строк повернення кредиту до 19.05.2016 та встановлений кінцевий Графік зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 53 до цього Договору).
		Згідно Додатку 53 до Договору 1319-10 кредитна лінія в розмірі 78 000 000,00 грн. знижувалася наступним чином:
		до 25.05.2015 включно  на 100 000,00 грн. до 77 900 000,00 грн.;
		до 25.09.2015 включно - на 100 000,00 грн. до 77 800 000,00 грн.;
		до 25.12.2015 включно - на 100 000,00 грн. до 77 700 000,00 грн.;
		до 25.03.2016 включно - на 100 000,00 грн. до 77 600 000,00 грн.;
		до 19.05.2016 включно  на 77 600 000,00 грн., але не більше суми фактичного залишку кредитної заборгованості до 0,00 грн.
		Як встановлено судом, згідно Договору 1319-10 Банк траншами в період з 26.05.2010 по 29.06.2010 видав Відповідачу кредит на загальну суму 78 000 000,00 грн.
		З цієї суми АТ «Галичфарм» в період з 25.05.2015 по 25.03.2016 повернуло Банку кошти в розмірі 400 000,00 грн.
		Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1319-10 та визнаються представником АТ «Галичфарм».
		Як вбачається з п. 2.5 Договору 1319-10 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.
		Однак, в подальшому сторони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1319-10, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 26 992 000,00 грн.
		Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 30.08.2011 до Договору вони встановили цю винагороду в загальному розмірі 5 742 000,00 грн. (1 890 000,00 грн. і 3 852 000,00 грн. відповідно). З розрахунку Банку прослідковується, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ «Галичфарм» 18.07.2011 та 30.12.2011.
		Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 21 250 000,00 грн.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору 1319-10 сторони відобразили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди за котрі вона нараховується та строк її погашення.
		Так, згідно вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:
		- по 31.03.2014  в розмірі 3 000 000,00 грн.;
		- з 01.04.2014 по 30.04.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.05.2014 по 31.05.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.06.2014 по 30.06.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.07.2014 по 31.07.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.08.2014 по 31.08.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.09.2014 по 30.09.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.10.2014 по 31.10.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.11.2014 по 30.11.2014  в розмірі 1 250 000,00 грн.;
		- з 01.12.2014 по 31.12.2014  в розмірі 5 410 000,00 грн.;
		- з 01.01.2015 по 31.01.2015  в розмірі 1 250 000,00 грн.;
		- з 01.02.2015 по 28.02.2015  в розмірі 0,00 грн.
		погашається Позичальником згідно «Графіку погашення комісії» (Додаток 52 цього Договору).
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 6 000 000,00 грн.
		Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 52 цього Договору).
		Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.
		Графіком погашення комісії (Додатком ?52) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 21250 000,00 грн. повинна бути сплачена:
		- до 30.12.2015  в розмірі 10 625 000,00 грн.;
		- до 31.01.2016  в розмірі 10 625 000,00 грн.
		Згідно п. 3.1 Договору 1319-10 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:
		а) 12,5% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;
		б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії: - 25% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, но не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.
		в) 25% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 цього Договору до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.
		Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1319-10 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 29.12.2011 відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з моменту їх отримання і в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.
		Так, згідно п. 3.1 Договору 1319-10 (в редакції Додаткової угоди від 29.12.2011) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:
		а) - 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;
		- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;
		- 9,75% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно;
		- 9,75% річних за період з 01.01.2012 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		б) у випадку порушення позичальником встановленого Графіка погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору: - 19,5% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості;
		в) 19,5% річних за період з дати вказаної в п. 2.4 Договору до дня фактичного погашення основної заборгованості.
		Як прослідковується з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1319-10 за період з 26.05.2010 по 19.05.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 46 272 262,23 грн.
		В цей же час, АТ «Галичфарм» за період з 26.05.2010 по 19.05.2016 сплатило Банку процентів на загальну суму 41 034 041,49 грн.
		Суд зазначає, що правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін. Крім цього, правильність розрахунку Банку в цій частині підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Відповідно до п. 7.1 Договору 1319-10 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.
		В п. 8.1 Договору 1319-10 сторони зазначили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).
		Судом встановлено, що після закінчення строку кредитування (19.05.2016) Банк став нараховувати АТ «Галичфарм» проценти за користування кредитом згідно Договору 1319-10 в розмірі 19,5% річних і за період з 20.05.2016 по 31.10.2018 нарахував проценти на загальну суму 37 078 893,69 грн.
		Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Судом також встановлено, що після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду, зокрема в період з 31.05.2016 по 27.09.2018, АТ «Галичфарм» сплатило кошти на загальну суму 15 352 900,45 грн. Даний факт визнається Банком та відображено в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1319-10.
		Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 20.05.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування).
		Також судом встановлено, що в забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ «Галичфарм» було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави  прості іменні акції АТ «Галичфарм» в кількості 75 199 шт.
		З листа Банку 083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у загальній сумі 1 067 599,09 грн.
		Виходячи з розміру коштів, які отримані від реалізації акцій, що були предметом застави, відповідно до Договору застави 2822А/1109 від 30.11.2009, розподіл Банком коштів у розмірі 1 067 599,09 грн. було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1319-10 в розмірі 177 933,18 грн.
		З наявних в матеріалах справи банківських виписок прослідковується, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за кредитним договором 1319-10 за період, що не є предметом даного розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову за Договором 1319-10 є матеріально правові вимоги Банку до АТ «Галичфарм» про:
		1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 77 600 000,00 грн.
		2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 26.05.2010 по 19.05.2016) в розмірі 5 238 220,74 грн.
		3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 20.05.2016 по 31.10.2018) на загальну суму 21 725 993,24 грн.
		4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 21 250 000,00 грн.
		5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 17 973 046,80 грн., зокрема:
		5.1) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати кредиту у розмірі 13 653 347,95 грн.
		5.2) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у розмірі 3 738 835,62 грн.
		5.3) пеня, нарахована за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 у розмірі 580 863,23 грн. 
		Загальний розмір заборгованості АТ «Галичфарм» за Договором 1319-10, який Банк заявив до стягнення, становить 143 787 260,78 грн.
		З наведених сум АТ «Галичфарм» визнає лише:
		- заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 77 600 000,00 грн.;
		- заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі 10 957 387,11 грн.;
		- заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування. Однак, в клопотанні про зменшення розміру процентів річних передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач просить розмір цих відсотків зменшити з 19,5% річних до 5% річних.
		Водночас, заборгованість за:
		- процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 26.05.2010 по 19.05.2016) в розмірі 5 238 220,74 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди у розмірі 10 292 612,89 грн.,
		на думку Відповідача  відсутня, оскільки поза межами строку кредитування він сплатив Банку 15 530 833,63 грн. і ці кошти, в першу чергу, повинні були бути зарахованими в проценти за користування кредитом та сплату комісійної винагороди. Водночас Банк, в порушення умов п. 8.1 Договору 1319-10, зарахував відповідні кошти в сплату відсотків за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. 
		З приводу вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 17 973 046,80 грн., то така вимога, на думку відповідача є необгрунтованою, оскільки:
		- Банком неправильно визначено період нарахування пені за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди;
		- нарахування пені за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 є недопустимим, оскільки за своєю правовою природою вказані проценти є відповідальністю відповідача, передбаченою ч. 2 ст. 625 ЦК України і пеня на ці проценти не нараховується.
		Правовідносини сторін за Договором 1320-10.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1320-10 (в первинній редакції) сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 77 000 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується сплатити за користування кредитними коштами проценти згідно п. 3.1 цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б», «в» п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.
		Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичковий рахунок 2063 500 10406 06, МФО 300131.
		Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти Банку до 28.06.2013, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіку погашення кредитної лінії (п. 2.4 Договору 1320-10)
		В подальшому сторони Додатковою угодою від 27.06.2013 до Договору 1320-10 продовжили строк повернення кредитних коштів до 26.06.2016, виклавши п. 1.1 Договору 1320-10 в новій редакції.
		Востаннє, Додатковою угодою від 14.04.2015 до Договору 1320-10 був встановлений строк повернення кредиту до 27.06.2016 та встановлений кінцевий Графік зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 53 до цього Договору).
		Згідно Додатку 53 до Договору 1320-10 кредитна лінія в розмірі 77 000 000,00 грн. знижувалася наступним чином:
		до 25.05.2015 включно  на 100 000,00 грн. до 76 900 000,00 грн.;
		до 25.09.2015 включно - на 100 000,00 грн. до 76 800 000,00 грн.;
		до 25.12.2015 включно - на 100 000,00 грн. до 76 700 000,00 грн.;
		до 25.03.2016 включно - на 100 000,00 грн. до 76 600 000,00 грн.;
		до 27.06.2016 включно  на 76 600 000,00 грн., але не більше суми фактичного залишку кредитної заборгованості до 0,00 грн.
		Як встановлено судом, згідно Договору 1320-10 Банк 29.06.2010 видав Відповідачу кредит в розмірі 77 000 000,00 грн.
		З цієї суми АТ «Галичфарм» в період з 25.05.2015 по 25.03.2016 повернуло Банку кошти в розмірі 400 000,00 грн.
		Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1320-10 та визнаються представником АТ «Галичфарм».
		Як вбачається з п. 2.5 Договору 1320-10 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.
		Однак, в подальшому сторони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1320-10, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 24 323 000,00 грн.
		Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору вони встановили цю винагороду в загальному розмірі 4 498 000,00 грн. (700 000,00 грн. і 3 798 000,00 грн. відповідно). З розрахунку Банку прослідковується, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ «Галичфарм» 18.07.2011 та 30.12.2011.
		Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 19 825 000,00 грн.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору 1320-10 сторони відобразили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди за котрі вона нараховується та строк її погашення.
		Так, згідно вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:
		- по 31.03.2014  в розмірі 2 960 000,00 грн.;
		- з 01.04.2014 по 30.04.2014  в розмірі 610 000,00 грн.;
		- з 01.05.2014 по 31.05.2014  в розмірі 610 000,00 грн.;
		- з 01.06.2014 по 30.06.2014  в розмірі 610 000,00 грн.;
		- з 01.07.2014 по 31.07.2014  в розмірі 610 000,00 грн.;
		- з 01.08.2014 по 31.08.2014  в розмірі 610 000,00 грн.;
		- з 01.09.2014 по 30.09.2014  в розмірі 610 000,00 грн.;
		- з 01.10.2014 по 31.10.2014  в розмірі 610 000,00 грн.;
		- з 01.11.2014 по 30.11.2014  в розмірі 1 200 000,00 грн.;
		- з 01.12.2014 по 31.12.2014  в розмірі 5 195 000,00 грн.;
		- з 01.01.2015 по 31.01.2015  в розмірі 1 200 000,00 грн.;
		- з 01.02.2015 по 28.02.2015  в розмірі 0,00 грн.
		погашається Позичальником згідно «Графіку погашення комісії» (Додаток 52 цього Договору).
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн.
		Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 52 цього Договору).
		Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.
		Графіком погашення комісії (Додатком ?52) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 19825 000,00 грн. повинна бути сплачена:
		- до 29.02.2016  в розмірі 9 912 500,00 грн.;
		- до 31.03.2016  в розмірі 9 912 500,00 грн.
		Згідно п. 3.1 Договору 1320-10 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:
		а) 12,5% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;
		б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії: - 25% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, но не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.
		в) 25% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 цього Договору до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.
		Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1319-10 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 29.12.2011 відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з моменту їх отримання і в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.
		Так, згідно п. 3.1 Договору 1320-10 (в редакції Додаткової угоди від 29.12.2011) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:
		а) - 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;
		- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;
		- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно;
		- 8,5% річних за період з 01.01.2012 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		б) у випадку порушення позичальником встановленого Графіка погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору: - 19,5% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості;
		в) 19,5% річних за період з дати вказаної в п. 2.4 Договору до дня фактичного погашення основної заборгованості.
		Як прослідковується з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1320-10 за період з 29.06.2010 по 29.06.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 41 445 307,08 грн.
		В цей же час, АТ «Галичфарм» за період 29.06.2010 по 29.06.2016 сплатило Банку процентів на загальну суму 36 292 245,01 грн.
		Суд зазначає, що правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін. Крім цього, правильність розрахунку Банку в цій частині підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Відповідно до п. 7.1 Договору 1320-10 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.
		В п. 8.1 Договору 1320-10 сторони зазначили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).
		Судом встановлено, що після закінчення строку кредитування Банк став нараховувати АТ «Галичфарм» проценти за користування кредитом згідно Договору 1320-10 в розмірі 17% річних і за період з 30.06.2016 по 31.10.2018 нарахував проценти на загальну суму 30 449 878,98 грн.
		Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Судом також встановлено, що після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду, зокрема в період з 29.07.2016 по 27.09.2018, АТ «Галичфарм» сплатило кошти на загальну суму 13 079 515,30 грн. Даний факт визнається Банком та відображено в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1320-10.
		Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 30.06.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування).
		Також судом встановлено, що в забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ «Галичфарм» було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави  прості іменні акції АТ «Галичфарм» в кількості 75 199 шт.
		З листа Банку 083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у загальній сумі 1 067 599,09 грн.
		Виходячи з розміру коштів, які отримані від реалізації акцій, що були предметом застави, відповідно до Договору застави 2822А/1109 від 30.11.2009, розподіл Банком коштів у розмірі 1 067 599,09 грн. було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1320-10 в розмірі 177 933,18 грн.
		З наявних в матеріалах справи банківських виписок прослідковується, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за кредитним договором 1320-10 за період, що не є предметом даного розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову за Договором 1320-10 є матеріально правові вимоги Банку до АТ «Галичфарм» про:
		1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 76 600 000,00 грн.
		2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 29.06.2010 по 29.06.2016) в розмірі 5 153 062,07 грн.
		3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 30.06.2016 по 31.10.2018) на загальну суму 17 370 363,68 грн.
		4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 19 825 000,00 грн.
		5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 17 465 384,31 грн., зокрема:
		5.1) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати кредиту у розмірі 13 477 402,74 грн.
		5.2) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у розмірі 3 488 113,70 грн.
		5.3) пеня, нарахована за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 у розмірі 499 867,87 грн. 
		Загальний розмір заборгованості АТ «Галичфарм» за Договором 1320-10, який Банк заявив до стягнення, становить 136 413 810,06 грн.
		З наведених сум АТ «Галичфарм» визнає лише:
		- заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 76 600 000,00 грн.;
		- заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі 11 679 568,59 грн.;
		- заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування. Однак, в клопотанні про зменшення розміру процентів річних передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач просить розмір цих відсотків зменшити з 17% річних до 5% річних.
		Водночас, заборгованість за:
		- процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 29.06.2010 по 29.06.2016) в розмірі 5 153 062,07 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди у розмірі 8 145 431,41 грн.,
		на думку Відповідача  відсутня, оскільки поза межами строку кредитування він сплатив Банку 13 298 493,48 грн. і ці кошти, в першу чергу, повинні були бути зарахованими в проценти за користування кредитом та сплату комісійної винагороди. Водночас Банк, в порушення умов п. 8.1 Договору 1320-10, зарахував відповідні кошти в сплату відсотків за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. 
		З приводу вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 17 465 384,31 грн., то така вимога, на думку відповідача є необгрунтованою, оскільки:
		- Банком неправильно визначено період нарахування пені за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди;
		- нарахування пені за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 є недопустимим, оскільки за своєю правовою природою вказані проценти є відповідальністю відповідача, передбаченою ч. 2 ст. 625 ЦК України і пеня на ці проценти не нараховується.
		Правовідносини сторін за Договором 1321-10.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1321-10 (в первинній редакції) сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 76 000 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується сплатити за користування кредитними коштами проценти згідно п. 3.1 цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті «б», «в» п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.
		Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти Банку до 28.06.2013, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіку погашення кредитної лінії (п. 2.4 Договору 1321-10)
		В подальшому між сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору 1321-10 згідно котрих продовжувався строк повернення кредитних коштів, а також змінювався розмір кредитної лінії.
		Зокрема, Додатковою угодою від 27.06.2013 до Договору 1321-10 сторони продовжили строк повернення кредитних коштів до 27.06.2016.
		Додатковою угодою від 21.11.2013 до Договору 1321-10 сторони змінили назву цього Договору на «Договір про мультивалютну кредитну лінію 1321м-10 від 29.06.2010» та виклали його в новій редакції.
		Востаннє, Додатковою угодою від 05.10.2015 до Договору 1321-10 сторони погодили те, що надання кредитних коштів здійснюватиметься окремими частинами на умовах, визначених цим Договором в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості у сумі 67 484 870,00 грн., з врахуванням Графіку зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 48 до цього Договору) із сплатою за користування кредитними коштами процентів відповідно до розділу 3 Договору.
		Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додатком 48 до Договору 1321-10) передбачено, що Відповідач повинен сплатити кошти в розмірі 67 484 870,00 грн. до 27.06.2016 включно, а саме:
		- до 25.12.2015 в розмірі 100 000,00 грн.;
		- до 25.03.2016 в розмірі 100 000,00 грн.;
		- до 27.06.2016 в розмірі 67 284 870,00 грн., але не більше фактичного залишку заборгованості за кредитом.
		Відповідно до п. 1.2 Договору 1321-10 (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2013) для обліку кредитних коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки в АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ, код банку 300131:
		- в національній валюті України  гривні - 2063 400 10406 07; 2063 70 10406 002; 2063 60 10406 003;
		- в російських рублях - 2063 50 10406 004.
		З матеріалів справи прослідковується, що предметом спору в даній справі є кредитні кошти, які видавалися згідно позичкових рахунків в національній валюті України  гривні. Разом з тим, Банк в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1321-10 і сторони в тексті цього Договору зазначають вказані рахунки як рахунки: 2063.4.00.10406.07, 2063.6.010406.003; 2063.6.010406.002.
		Зокрема, як встановлено судом:
		1) згідно позичкового рахунку 2063.4.00.10406.07 Банк 29.06.2010 видав Відповідачу кредит в розмірі 25 734 870,00 грн.
		З цієї суми АТ «Галичфарм» 29.05.2010 повернуло Банку кошти лише в розмірі 50 000,00 грн.
		2) згідно позичкового рахунку 2063.6.010406.003 Банк двома траншами видав Відповідачу кредит на загальну суму 42 000 000,00 грн., зокрема: 01.10.2013 в розмірі 21 000 000,00 грн. та 04.11.2013 в розмірі 21 000 000,00 грн.
		З цієї суми АТ «Галичфарм» повернуло Банку кошти в загальному розмірі 21 400 000,00 грн., а саме: 30.10.2013 в розмірі 21 000 000,00 грн., а також ще 400 000,00 грн. в період з 25.06.2015 до 25.03.2016.
		3) згідно позичкового рахунку 2063.6.010406.002 Банк 26.06.2013 видав Відповідачу кредит в розмірі 21 000 000,00 грн.
		Відповідач не здійснив жодних платежів на погашення кредиту, отриманого згідно вказаного позичкового рахунку.
		Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1321-10 та визнаються представником АТ «Галичфарм».
		Як вбачається з п. 2.5 Договору 1321-10 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.
		Однак, в подальшому вони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1321-10, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 22 641 000,00 грн.
		Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору вони встановили цю винагороду в загальному розмірі 2 926 000,00 грн. (1 660 000,00 грн. і 1 266 000,00 грн. відповідно). З розрахунку Банку прослідковується, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ «Галичфарм» 18.07.2011 та 30.12.2011.
		Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 19 715 000,00 грн. З вказаної суми АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування сплатило Банку комісійну винагороду лише в розмірі 500,00 грн.
		В Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору ?1321-10 сторони відобразили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди за котрі вона нараховується та строк її погашення.
		Так, згідно вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:
		- по 31.03.2014  в розмірі 2 919 500,00 грн.;
		- з 01.04.2014 по 30.04.2014  в розмірі 600 000,00 грн.
		- з 01.05.2014 по 31.05.2014  в розмірі 600 000,00 грн.;
		- з 01.06.2014 по 30.06.2014  в розмірі 600 000,00 грн.;
		- з 01.07.2014 по 31.07.2014  в розмірі 600 000,00 грн.;
		- з 01.08.2014 по 31.08.2014  в розмірі 600 000,00 грн.;
		- з 01.09.2014 по 30.09.2014  в розмірі 600 000,00 грн.;
		- з 01.10.2014 по 31.10.2014  в розмірі 600 000,00 грн.;
		- з 01.11.2014 по 30.11.2014  в розмірі 1 200 000,00 грн.;
		- з 01.12.2014 по 31.12.2014  в розмірі 5 195 000,00 грн.;
		- з 01.01.2015 по 31.01.2015  в розмірі 1 200 000,00 грн.;
		- з 01.02.2015 по 28.02.2015  в розмірі 0,00 грн.
		погашається Позичальником згідно «Графіку погашення комісії» (Додаток 45 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту вказаного в п. 2.5 цього Договору.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн.
		Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 45 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту вказаного в п. 2.5 цього Договору.
		Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.
		Графіком погашення комісії (Додатком ?45) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 19714 500,00 грн. повинна бути сплачена до 30.04.2016.
		Згідно п. 3.1 Договору 1321-10 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:
		а) 12,5% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;
		б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії: - 25% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, но не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.
		в) 25% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 цього Договору до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.
		Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1321-10 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.
		Зокрема, в п. 3.1 Договору 1321-10 (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2013) відображено підсумковий розмір процентів за користування кредитними коштами за період з дня їх видачі і до 31.12.2011 включно.
		Так, згідно цього пункту розмір процентів в цей період за користування кредитними коштами за Договором 1321-10 становив:
		1) на рахунку 2063.4.00.10406.07:
		- 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;
		- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;
		- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12,00% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.
		2) на рахунку 2063.6.010406.003:
		- 22,00% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору;
		3) на рахунку 2063.6.010406.002:
		- 8,5% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.
		В період з 2012 року по 2015 рік сторони також змінювали розмір процентних ставок за користування кредитними коштами, а також розділяли розмір процентів за користування кредитними коштами відповідно до позичкових рахунків за котрими вони видавалися.
		Зокрема, 31.03.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору 1321-10 в якій відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з 01.01.2012 в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.
		Так, згідно п. 3.1 Договору 1321-10 (в редакції Додаткової угоди від 30.05.2014) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:
		а) за користування кредитними коштами, які знаходяться: 
		1) на рахунку 2063.4.00.10406.07:
		- 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;
		- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;
		- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;
		- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;
		- 12,00% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.
		- 8,35% річних за період з 01.01.2012 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.
		2) на рахунку 2063.6.010406.003:
		- 22,00% річних за період з дня видачі до 31.03.2014 включно.
		- 23,00% річних за період з 01.04.2014 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.
		3) на рахунку 2063.6.010406.002:
		- 8,5% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.
		b) за кредитом в національній валюті України  46,00% річних за користування траншем в період з дня, наступного за терміном, що зазначений в п. 2.5 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом;
		c) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії за кредитом в національній валюті  46,00% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом.
		Як прослідковується з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1321-10 за період з 29.06.2010 по 27.06.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 32 050 164,26 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 13 669 551,92 грн.;
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 13 013 332,94 грн.;
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 5 367 279,40 грн.
		В цей же час, АТ «Галичфарм» за період з 29.06.2010 по 27.06.2016 сплатило Банку процентів на загальну суму 25 170 042,28 грн., а саме:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 11 970 694,10 грн.;
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 9 223 700,78 грн.;
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 3 975 647,40 грн.
		Суд зазначає, що правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін. Крім цього, правильність розрахунку Банку в цій частині підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Відповідно до п. 7.1 Договору 1321-10 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.
		В п. 8.1 Договору 1321-10 сторони зазначили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).
		Судом встановлено, що після закінчення строку кредитування (27.06.2016) Банк став нараховувати АТ «Галичфарм» проценти за користування кредитом згідно Договору 1321-10 в розмірі 46% річних і за період з 28.06.2016 по 31.10.2018 нарахував проценти на загальну суму 69 245 566,29 грн., а саме:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 27 639 314,81 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 19 008 121,42 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 22 598 130,06 грн.
		Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Судом також встановлено, що після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду, зокрема в період з 30.06.2016 по 27.09.2018, АТ «Галичфарм» сплатило кошти на загальну суму 26 312 545,11 грн. Даний факт визнається Банком та відображено в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1321-10.
		З вказаної суми Банк 15.06.2017 зарахував 5 000 000,00 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості Відповідача (тіла кредиту) згідно позичкового рахунку 2063.6.010406.003. Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір з приводу правильності зарахування цих коштів.
		Решта коштів у розмірі 21 312 545,11 грн. Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 28.06.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування), а саме:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 4 454 854,69 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 13 154 783,02 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 3 702 907,40 грн.
		Також судом встановлено, що в забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ «Галичфарм» було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави  прості іменні акції АТ «Галичфарм» в кількості 75 199 шт.
		З листа Банку 083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у загальній сумі 1 067 599,09 грн.
		Виходячи з розміру коштів, які отримані від реалізації акцій, що були предметом застави, відповідно до Договору застави 2822А/1109 від 30.11.2009, розподіл Банком коштів у розмірі 1 067 599,09 грн. було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1321-10 в розмірі 177 933,18 грн.
		З наявних в матеріалах справи банківських виписок прослідковується, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за кредитним договором 1321-10 за період, що не є предметом даного розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову за Договором 1321-10 є матеріально правові вимоги Банку до АТ «Галичфарм» про:
		1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 62 284 870,00 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 25 684 870,00 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 15 600 000,00 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 21 000 000,00 грн.
		2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 29.06.2010 по 27.06.2016) на загальну суму 6 880 121,98 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 1 698 857,82 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 3 789 632,16 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 1 391 632,00 грн.
		3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 28.06.2016 по 31.10.2018) на загальну суму 47 933 021,18 грн., зокрема:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 23 184 460,12 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 5 853 338,40 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 18 895 222,66 грн.
		4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 19 714 500,00 грн.
		5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 15 527 206,71 грн., зокрема:
		5.1) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати кредиту у розмірі 10 958 724,26, з яких:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 4 519 129,73 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 2 744 745,21 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 3 694 849,32 грн.
		5.2) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у розмірі 3 468 671,75 грн.
		5.3) пеня, нарахована за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 у розмірі 1 099 810,70 грн., з яких:
		- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07  у розмірі 453 537,04 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.003  у розмірі 275 460,91 грн.
		- згідно рахунку 2063.6.010406.002  у розмірі 370 812,75 грн.
		Загальний розмір заборгованості АТ «Галичфарм» за Договором 1321-10, який Банк заявив до стягнення, становить 152 339 719,86 грн.
		З наведених сум АТ «Галичфарм» визнає лише:
		- заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 62 284 870,00 грн.;
		- заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі 5 104 134,61 грн.;
		- заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування. Однак, в клопотанні про зменшення розміру процентів річних передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач просить розмір цих відсотків зменшити з 17% річних до 5% річних.
		Водночас, заборгованість за:
		- процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 29.06.2010 по 27.06.2016) в розмірі 6'880'121,98 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди у розмірі 14'610'365,39 грн.,
		на думку Відповідача  відсутня, оскільки поза межами строку кредитування він сплатив Банку 21 490 478,29 грн. і ці кошти, в першу чергу, повинні були бути зарахованими в проценти за користування кредитом та сплату комісійної винагороди. Водночас Банк, в порушення умов п. 8.1 Договору 1321-10, зарахував відповідні кошти в сплату відсотків за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. 
		З приводу вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 15 527 206,71 грн., то така вимога, на думку відповідача є безпідставною, оскільки:
		- Банком неправильно визначено період нарахування пені за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди;
		- нарахування пені за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 є недопустимим, оскільки за своєю правовою природою вказані проценти є відповідальністю відповідача, передбаченою ч. 2 ст. 625 ЦК України і пеня на ці проценти не нараховується.
		 
		Правовідносини сторін за Договором 1440-12.
		Відповідно до п. 1.1 Договору 1440-12 (в первинній редакції) сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 78 000 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 14.11.2015 і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.
		Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичковий рахунок 2063.8.010406.001, код банку 300131.
		В подальшому сторони змінювали лише Графік погашення кредиту, не змінюючи, при цьому кінцевий строк його повернення.
		Зокрема, Додатковою угодою від 25.12.2014 до Договору 1440-12 був встановлений кінцевий Графік зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 14 до цього Договору).
		Згідно Додатку 14 до Договору 1440-12 кредитна лінія в розмірі 78 000 000,00 грн. знижувалася наступним чином:
		до 25.03.2015  на 1 000 000,00 грн. до 77 000 000,00 грн.;
		до 25.06.2015 - на 1 000 000,00 грн. до 76 000 000,00 грн.;
		до 25.09.2015 - на 1 000 000,00 грн. до 75 000 000,00 грн.;
		до 14.11.2015  на 75 000 000,00 грн., але не більше суми фактичного залишку кредитної заборгованості до 0,00 грн.
		Як встановлено судом, згідно Договору 1440-12 Банк траншами в період з 16.11.2012 до 05.07.2013 видав Відповідачу кредит на загальну суму 77 918 918,09 грн.
		З цієї суми АТ «Галичфарм» в період з 29.05.2015 по 25.09.2015 повернуло Банку кошти в розмірі 250 000,00 грн.
		Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1440-12 та визнаються представником АТ «Галичфарм».
		Як вбачається з п. 2.5 Договору 1440-12 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.
		Однак, в подальшому вони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1440-12, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 20 230 000,00 грн.
		Зокрема, в Додатковій угоді від 01.09.2015 до Договору 1440-12 сторони відобразили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди за котрі вона нараховується та строк її погашення.
		Так, згідно вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
		Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:
		- по 31.03.2014  в розмірі 1 980 000,00 грн.;
		- з 01.04.2014 по 30.04.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.05.2014 по 31.05.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.06.2014 по 30.06.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.07.2014 по 31.07.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.08.2014 по 31.08.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.09.2014 по 30.09.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.10.2014 по 31.10.2014  в розмірі 620 000,00 грн.;
		- з 01.11.2014 по 30.11.2014  в розмірі 1 250 000,00 грн.;
		- з 01.12.2014 по 31.12.2014  в розмірі 5 410 000,00 грн.;
		- з 01.01.2015 по 31.01.2015  в розмірі 1 250 000,00 грн.;
		- з 01.02.2015 по 28.02.2015  в розмірі 0,00 грн.;
		- з 01.03.2015 по 31.03.2015  в розмірі 6 000 000,00 грн.
		погашається Позичальником згідно «Графіку погашення комісії» (Додаток 23 цього Договору).
		Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.
		Графіком погашення комісії (Додатком ?23) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 20230 000,00 грн. повинна бути сплачена:
		- до 30.09.2015  в розмірі 10 115 000,00 грн.;
		- до 14.11.2015  в розмірі 10 115 000,00 грн.
		Згідно п. 3.1 Договору 1440-12 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:
		а) 8,50% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 1.1 цього Договору;
		b) 17,0% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.
		Проценти за користування кредитними коштами, передбачені підпунктом а) пункту 3.1 Договору 1440-12 залишилися незмінними протягом всього строку кредитування.
		Водночас в пункт 3.1 Договору 1440-12 сторони неодноразово вносили зміни, виклавши його підпункт b) в новій редакції та доповнивши пункт 3.1 підпунктом с).
		Зокрема, Додатковою угодою від 25.06.2014 до Договору 1440-12, сторони вирішили підпункти b) та с) пункту 3.1 Договору змінити та викласти в наступні редакції:
		«b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, 17,0% річних від суми невиконаного своєчасно зобов`язання за кредитом згідно з вищезгаданим графіком, за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом;
		с) 17,0% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.»
		Як прослідковується з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1440-12 за період з 15.11.2012 по 14.11.2015 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 18 768 977,08 грн.
		В цей же час, АТ «Галичфарм» за період 15.11.2012 по 14.11.2015 сплатило Банку процентів на загальну суму 17 393 274,16 грн.
		Суд зазначає, що правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін. Крім цього, правильність розрахунку Банку в цій частині підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Відповідно до п. 7.1 Договору 1440-12 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.
		В п. 8.1 Договору 1440-12 сторони зазначили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).
		Судом встановлено, що після закінчення строку кредитування Банк став нараховувати АТ «Галичфарм» проценти за користування кредитом згідно Договору 1440-12 в розмірі 17% річних і за період з 15.11.2015 по 31.10.2018 нарахував проценти на загальну суму 39 068 529,76 грн.
		Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.
		Судом також встановлено, що після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду, зокрема в період з 30.11.2015 по 27.09.2018, АТ «Галичфарм» сплатило кошти на загальну суму 13 943 997,06 грн. Даний факт визнається Банком та відображено в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1440-12.
		Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 15.11.2015 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування).
		Також судом встановлено, що в забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ «Галичфарм» було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави  прості іменні акції АТ «Галичфарм» в кількості 75 199 шт.
		З листа Банку 083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у загальній сумі 1 067 599,09 грн.
		Виходячи з розміру коштів, які отримані від реалізації акцій, що були предметом застави, відповідно до Договору застави 2822А/1109 від 30.11.2009, розподіл Банком коштів у розмірі 1 067 599,09 грн. було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1440-12 в розмірі 177 933,18 грн.
		З наявних в матеріалах справи банківських виписок прослідковується, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за кредитним договором 1440-12 за період, що не є предметом даного розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову за Договором 1440-12 є матеріально правові вимоги Банку до АТ «Галичфарм» про:
		1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 77 668 918,09 грн.
		2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 15.11.2012 по 14.11.2015) в розмірі 1 375 702,92 грн.
		3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 15.11.2015 по 31.10.2018) на загальну суму 25 124 532,70 грн.
		4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 20 230 000,00 грн.
		5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 17 731 688,56 грн., зокрема:
		5.1) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати кредиту у розмірі 13 665 473,76 грн.
		5.2) пеня, нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у розмірі 3 559 371,51 грн.
		5.3) пеня, нарахована за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 у розмірі 506 843,29 грн. 
		Загальний розмір заборгованості АТ «Галичфарм» за Договором 1440-12, який Банк заявив до стягнення, становить 142 130 842,28 грн.
		З наведених сум АТ «Галичфарм» визнає лише:
		- заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 77 668 918,09 грн.;
		- заборгованість зі сплати комісійної винагороди у розмірі 7 483 772,68 грн.;
		- заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування. Однак, в клопотанні про зменшення розміру процентів річних передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач просить розмір цих відсотків зменшити з 17% річних до 5% річних.
		Водночас, заборгованість за:
		- процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 15.11.2012 по 14.11.2015) в розмірі 1 375 702,92 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди у розмірі 12'746'227,32 грн.,
		на думку Відповідача  відсутня, оскільки поза межами строку кредитування він сплатив Банку 14 121 930,24 грн. і ці кошти, в першу чергу, повинні були бути зарахованими в проценти за користування кредитом та сплату комісійної винагороди. Водночас Банк, в порушення умов п. 8.1 Договору 1440-12, зарахував відповідні кошти в сплату відсотків за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. 
		З приводу вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 17 731 688,56 грн., то така вимога, на думку відповідача є необгрунтованою, оскільки:
		- Банком неправильно визначено період нарахування пені за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди;
		- нарахування пені за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 є недопустимим, оскільки за своєю правовою природою вказані проценти є відповідальністю відповідача, передбаченою ч. 2 ст. 625 ЦК України і пеня на ці проценти не нараховується.
		Окрім вищевикладеного, судом також встановлено, що в серпні 2016 АТ «Галичфарм» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України про внесення змін до іпотечного договору 2006ЦИК/0307 від 28.03.2007 та Кредитних договорів у зв`язку з істотною зміною обставин внаслідок загострення соціальної та економічної ситуації на сході України та проведення антитерористичної операції.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.09.2016 у справі 910/14230/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017, позов задоволено частково та внесено зміни до всіх Кредитних договорів в частині встановлення та продовження строків (термінів) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих за ними процентів на 36 місяців, починаючи з 01.10.2016 по 01.10.2019, з встановленням порядку повернення (погашення) заборгованості по всіх видах платежів: шляхом викладення положень Кредитних договорів у наступних редакціях, зокрема:
		- відповідної частини абзацу 1 пункту 1.1. Кредитних договорів в наступній редакції: «…, а Позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 01.10.2019»;
		- абзацу 1 пункту 2.4. Кредитних договорів у наступній редакції: «Позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти та сплатити комісійну винагороду Банку до 01.10.2019»;
		- пункту 3.4. Кредитних договорів в наступній редакції: «Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Проценти, нараховані до 01.10.2016 та непогашені Позичальником, підлягають сплаті з 01.04.2019 по 01.10.2019 щомісячно пропорційно рівними платежами.
		Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 вказані рішення скасовано, а справу 910/14230/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду м. Києва від 18.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 в задоволенні позовних вимог АТ «Галичфарм» відмовлено повністю.
		Вказані рішення в касаційному порядку не оскаржувалися.
		Крім цього, як встановлено судом Постановою НБУ 898 від 17.12.2015 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
		Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО 230 від 18.12.2015 розпочато процедуру ліквідації Банку з 18.12.2015 по 17.12.2017.
		В подальшому ліквідаційну процедуру Банку продовжували до 17.12.2019 та 17.12.2020.
		Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО 2081 від 14.12.2020 продовжено строк управління майном (активами) Банку та задоволення вимог кредиторів на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) та задоволення вимог кредиторів.
		Відповідно до рішення Виконавчої дирекції ФГВФО 1076 від 22.12.2022 відкликані повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Згідно цього рішення процедура ліквідації Банку здійснюється безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» 590-ІХ та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Станом на поточну дату стосовно ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено процедуру виведення банку з ринку шляхом ліквідації.
		Відповідно до Виписки з ЄДРПОУ від 28.12.2022 Банк перебуває в стані припинення.
		Відтак, судом встановлено, що неплатоспроможний банк ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не позбавлено процесуального статусу  Позивача, оскільки процедура ліквідації банку триває. Здійснено лише відкликання повноважень уповноваженої особи (ліквідатора) і делеговано ці повноваження ФГВФО.
		ОЦІНКА СУДУ.
		За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
		Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з семи Кредитних договорів.
		Звертаючись до суду з цим позовом, Банк покликається на те, що внаслідок порушення умов Кредитних договорів щодо своєчасної та повної сплати коштів у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в загальному розмірі 1 153 112 678,05 грн., а саме:
		- зі сплати кредитного боргу у розмірі 532 691 649,00 грн.;
		- зі сплати строкових та прострочених процентів за користування кредитними коштами нарахованими в межах строків кредитування (ст. 1048 ЦК України) у розмірі 45 576 458,85 грн.;
		- зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредиту (ч. 2 ст. 625 ЦК України) у розмірі 294 940 115,49 грн.;
		- зі сплати комісійної винагороди в розмірі 152 516 500,00 грн.;
		- зі сплати пені за прострочення кредитних платежів, комісійної винагороди та відсотків у розмірі 127 387 984,68 грн.
		Враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги доводи сторін, викладені в заявах по суті спору та письмових поясненнях, суд зазначає наступне 
		Щодо кредитної заборгованості.
		Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 
		Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. 
		Відтак у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
		В ході розгляду справи судом встановлено наступне:
		1) Згідно Договору 1195-01-07 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 12.05.2016. На підставі даного Договору Банк видав Відповідачу кредит на загальну суму 127 403 284,00 грн. З вказаної суми АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування повернуло Банку кредитні кошти у розмірі 58 588 000,00 грн. Відтак, станом на 12.05.2016 залишилися неповернутими кошти у розмірі 68 815 284,00 грн. (127 403 284,00 грн.  58 588 000,00 грн.). Вказана сума заявлена Банком до стягнення. 
		2) Згідно Договору 1252-08 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 10.06.2016. На підставі даного Договору Банк видав Відповідачу кредит на загальну суму 130 000 000,00 грн. З вказаної суми АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування повернуло Банку кредитні кошти у розмірі 21 550 000,00 грн. Відтак, станом на 10.06.2016 залишилися неповернутими кошти у розмірі 108 450 000,00 грн. (130 000 000,00 грн.  21 550 000,00 грн.). Вказана сума заявлена Банком до стягнення.
		3) Згідно Договору 1318-10 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 19.05.2016. На підставі даного Договору Банк видав Відповідачу кредит на загальну суму 139 191 495,00 грн. З вказаної суми АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування повернуло Банку кредитні кошти у розмірі 77 918 918,09 грн. Відтак, станом на 19.05.2016 залишилися неповернутими кошти у розмірі 61 272 576,91 грн. (139 191 495,00 грн.  77 918 918,09 грн.). Вказана сума заявлена Банком до стягнення.
		4) Згідно Договору 1319-10 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 19.05.2016. На підставі даного Договору Банк видав Відповідачу кредит на загальну суму 78 000 000,00 грн. З вказаної суми АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування повернуло Банку кредитні кошти у розмірі 400 000,00 грн. Відтак, станом на 19.05.2016 залишилися неповернутими кошти у розмірі 77 600 000,00 грн. (78 000 000,00 грн.  400'000,00 грн.). Вказана сума заявлена Банком до стягнення.
		5) Згідно Договору 1320-10 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 27.06.2016. На підставі даного Договору Банк видав Відповідачу кредит на загальну суму 77 000 000,00 грн. З вказаної суми АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування повернуло Банку кредитні кошти у розмірі 400 000,00 грн. Відтак, станом на 27.06.2016 залишилися неповернутими кошти у розмірі 76 600 000,00 грн. (77 000 000,00 грн.  400'000,00 грн.). Вказана сума заявлена Банком до стягнення.
		6) Згідно Договору 1321-10 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 27.06.2016. На підставі даного Договору Банк видав Відповідачу кредит на загальну суму 88 734 870,00 грн. З вказаної суми АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування повернуло Банку кредитні кошти у розмірі 21 450 000,00 грн. Після закінчення строків кредитування, а саме 15.06.2017 Відповідач повернув Банку ще 5 000'000,00 грн. Відтак, станом на момент подання позовної заяви залишилися неповернутими кошти у розмірі 62 284 870,00 грн. (88 734 870,00 грн.  21 450 000,00 грн.  5 000'000,00 грн.). Вказана сума заявлена Банком до стягнення.
		7) Згідно Договору 1440-12 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 14.11.2015. На підставі даного Договору Банк видав Відповідачу кредит на загальну суму 77 918 918,09 грн. З вказаної суми АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування повернуло Банку кредитні кошти у розмірі 250 000,00 грн. Відтак, станом на 14.11.2015 залишилися неповернутими кошти у розмірі 77 668 918,09 грн. (77 918 918,09 грн.  250 000,00 грн.). Вказана сума заявлена Банком до стягнення.
		Таким чином, за всіма Кредитними договорами Банк видав АТ «Галичфарм» кредит на загальну суму 718 248 567,09 грн. З цієї суми Відповідач повернув кошти в розмірі 185 556 918,09 грн., які визнаються Позивачем.
		Суд зазначає, що із сум кредитної заборгованості, заявлених Банком до стягнення Відповідач оспорює лише розмір боргу за Договором 1195-01-07. За іншими Кредитними договорами розмір основної заборгованості визнається Відповідачем.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги Банку про стягнення основної заборгованості за Кредитними договорами 1252-08, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 підлягають задоволенню повністю.
		З приводу кредитної заборгованості за Договором 1195-01-07, то суд дійшов висновку, що розмір цієї заборгованості становить 65 662 131,03 грн., що на 3 153 152,97 грн. менше від суми, яку Банк заявив до стягнення за вказаним Договором (68 815 284,00 грн.). Це зумовлено тим, що після закінчення строку кредитування АТ «Галичфарм» сплатило Банку за Договором 1195-01-07 кошти в розмірі 32 314 513,20 грн. і з них останній повинен був зарахувати суму в розмірі 3 153 152,97 грн. в рахунок сплати тіла кредиту. Детальне правове обґрунтування цього буде викладено нижче.
		Як підсумок, із заявленої за всіма Кредитними договорами основної заборгованості у розмірі 532 691 649,00 грн., до стягнення з Відповідача підлягає заборгованість у розмірі 529 538 496,03 грн.
		В задоволенні решти основної заборгованості - відмовити за безпідставністю.
		Щодо заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами нарахованими в межах строків кредитування (на підставі ст. 1048 ЦК України).
		Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Велика Палата Верховного Суду (далі  ВПВС) в постанові від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 (пункти 81-84) наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
		Це зумовлено тим, що надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
		Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
		Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
		З огляду на наведені норми чинного законодавства України та правову позицію ВПВС, суд зазначає таке.
		Матеріалами справи доводиться та обставина, що:
		1) Протягом строку кредитування за Договором 1195-01-07 (з 19.09.2007 по 12.05.2016) Банком на підставі ст. 1048 ЦК України нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 54 416 961,41 грн. В цей же час, АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування сплатило Банку проценти на загальну суму 43 782 601,18 грн. Таким чином, станом на момент закінчення строку кредитування у Відповідача існувала перед Банком заборгованість за простроченими та строковими процентами, нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України на загальну суму 10 634 360,23 грн. (54 416 961,41 грн.  43 782 601,18 грн.).
		2) Протягом строку кредитування за Договором 1252-08 (з 13.06.2008 по 12.06.2016) Банком на підставі ст. 1048 ЦК України нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 123 908 991,13 грн. В цей же час, АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування сплатило Банку проценти на загальну суму 116 723 680,14 грн. Таким чином, станом на момент закінчення строку кредитування у Відповідача існувала перед Банком заборгованість за простроченими та строковими процентами, нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України на загальну суму 7 185 310,99 грн. (123 908 991,13 грн.  116 723 680,14 грн.).
		3) Протягом строку кредитування за Договором 1318-10 (з 21.05.2010 по 19.05.2016) Банком на підставі ст. 1048 ЦК України нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 46 056 114,27 грн. В цей же час, АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування сплатило Банку проценти на загальну суму 36 946 434,33 грн. Таким чином, станом на момент закінчення строку кредитування у Відповідача існувала перед Банком заборгованість за простроченими та строковими процентами, нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України на загальну суму 9 109 679,94 грн. (46 056 114,27 грн.  36 946 434,33 грн.).
		4) Протягом строку кредитування за Договором 1319-10 (з 26.05.2010 по 19.05.2016) Банком на підставі ст. 1048 ЦК України нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 46 272 262,23 грн. В цей же час, АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування сплатило Банку проценти на загальну суму 41 034 041,49 грн. Таким чином, станом на момент закінчення строку кредитування у Відповідача існувала перед Банком заборгованість за простроченими та строковими процентами, нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України на загальну суму 5 238 220,74 грн. (46 272 262,23 грн.  41 034 041,49 грн.).
		5) Протягом строку кредитування за Договором 1320-10 (з 29.06.2010 по 29.06.2016) Банком на підставі ст. 1048 ЦК України нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 41 445 307,08 грн. В цей же час, АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування сплатило Банку проценти на загальну суму 36 292 245,01 грн. Таким чином, станом на момент закінчення строку кредитування у Відповідача існувала перед Банком заборгованість за простроченими та строковими процентами, нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України на загальну суму 5 153 062,07 грн. (41 445 307,08 грн.  36 292 245,01 грн.).
		6) Протягом строку кредитування за Договором 1321-10 (з 29.06.2010 по 27.06.2016) Банком на підставі ст. 1048 ЦК України нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 32 050 164,26 грн. В цей же час, АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування сплатило Банку проценти на загальну суму 25 170 042,28 грн. Таким чином, станом на момент закінчення строку кредитування у Відповідача існувала перед Банком заборгованість за простроченими та строковими процентами, нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України на загальну суму 6 880 121,96 грн. (32 050 164,26 грн.  25 170 042,28 грн.).
		7) Протягом строку кредитування за Договором 1440-12 (з 15.11.2012 по 14.11.2015) Банком на підставі ст. 1048 ЦК України нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 18 768 977,08 грн. В цей же час, АТ «Галичфарм» в межах строку кредитування сплатило Банку проценти на загальну суму 17 393 274,16 грн. Таким чином, станом на момент закінчення строку кредитування у Відповідача існувала перед Банком заборгованість за простроченими та строковими процентами, нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України на загальну суму 1 375 702,92 грн. (18 768 977,08 грн.  17 393 274,16 грн.).
		Суд зазначає, що між сторонами у справі відсутній спір щодо розміру заборгованості Відповідача за процентами за користування кредитними коштами (нарахованими на підставі ст. 1048 ЦК України), який існував станом на момент закінчення строків кредитування передбачених Кредитними договорами. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями сторін від 03.04.2023 щодо розрахунків за цими договорами.
		Разом з тим, між сторонами існує спір щодо наявності цієї заборгованості станом на момент ухвалення судом рішення. Так, на думку Банку, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами існує на теперішній час, а тому відповідні суми він заявив до стягнення. Однак, на думку АТ «Галичфарм» вказана заборгованість відсутня, оскільки після закінчення строків кредитування, а також після подання Банком позовної заяви до суду, Відповідач регулярно сплачував Позивачу кошти і вказані кошти в силу умов п. 8.1 Кредитних договорів в першу чергу повинні були бути зараховані в рахунок сплати процентів передбачених ст. 1048 ЦК України.
		Вирішуючи спір в цій частині, суд зазначає наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строків кредитування за Кредитними договорами і до моменту подання позовної заяви АТ «Галичфарм» регулярно сплачувало Банку кошти. Факт сплати цих коштів відображено в розрахунках Позивача, зроблених щодо кожного Кредитного договору. Крім цього, після відкриття провадження в даній справі, Відповідач продовжував сплачувати кошти, на підтвердження чого останнім до матеріалів справи було долучено первинні документи.
		На підставі вказаних документів судом встановлено, що з моменту закінчення строків кредитування і до теперішнього часу, АТ «Галичфарм» сплатило Банку:
		за Договором 1195-01-07 кошти на загальну суму 32 314 513,20 грн., з яких: 32 136 580,02 грн. в період з 31.05.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн.  після відкриття провадження в даній справі.
		за Договором 1252-08 кошти на загальну суму 36 788 490,01 грн., з яких: 20 068 490,01 грн. в період з 30.06.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 16 720 000,00 грн.  після відкриття провадження в даній справі.
		за Договором 1318-10 кошти на загальну суму 26 888 608,19 грн., з яких: 26 710 675,00 грн. в період з 31.05.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,19 грн.  після відкриття провадження в даній справі.
		за Договором 1319-10 кошти на загальну суму 15 530 833,63 грн., з яких: 15 352 900,45 грн. в період з 31.05.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн.  після відкриття провадження в даній справі.
		за Договором 1320-10 кошти на загальну суму 13 257 448,48 грн., з яких: 13 079 515,30 грн. в період з 31.05.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн.  після відкриття провадження в даній справі.
		за Договором 1321-10 кошти на загальну суму 26 490 478,29 грн., з яких: 26 312 545,11 грн. в період з 30.06.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн.  після відкриття провадження в даній справі.
		за Договором 1440-12 кошти на загальну суму 14 121 930,24 грн., з яких: 13 943 997,06 грн. в період з 30.11.2015 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн.  після відкриття провадження в даній справі.
		Таким чином, з моменту закінчення строків кредитування і станом на дату ухвалення рішення у справі Відповідач сплатив Позивачу кошти за всіма Кредитними договорами на загальну суму 165 392 302,04 грн., з них: 147 604 702,95 грн. до моменту подання позовної заяви і 17 787 599,09 грн. після відкриття провадження в даній справі.
		Згідно п. 8.1 Кредитних договорів сторони погодили, що у випадку, якщо сплачені позичальником банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).
		Як встановлено судом, сплачені АТ «Галичфарм» після закінчення строків кредитування кошти Банк зарахував як погашення процентів за користування кредитними коштами, які було нараховано за період після закінчення строків дії Кредитних договорів, виходячи з обумовленого договорами підвищеного розміру процентної ставки. При цьому, сплачені кошти до моменту подання позовної заяви, Банк зарахував в рахунок процентів за період, що є предметом розгляду даної справи, а кошти, які Відповідач сплатив після відкриття провадження в даній справі було зараховано в рахунок процентів за період, що не охоплюється предметом розгляду даної справи. 
		Вказане підтверджується як зробленими Позивачем розрахунками заборгованості за Кредитними договорами, так і визнається обома сторонами в поданих ними письмових поясненнях від 03.04.2023.
		При цьому, певний виняток становлять кошти, які АТ «Галичфарм» сплатило Банку за Договором 1321-10. Так, зі сплачених після закінчення строків кредитування за цим Договором коштів в розмірі 26 490 478,29 грн. Позивач зарахував 5 000 000,00 грн. в рахунок сплати кредитної заборгованості, а решта суми  в рахунок сплати процентів за користування кредитними коштами за період після закінчення строку дії цього Договору. Суд зазначає, що Відповідач не оскаржує правомірність зарахування Банком 5 000 000,00 грн., а спір стосується лише суми в розмірі 21 490 478,29 грн. 
		Загалом спір щодо неправильного зарахування Банком сплачених коштів за всіма Кредитними договорами стосується суми 160 392 302,04 грн.
		В постановах від 28.03.2018 у справі 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 (пункт 6.19) ВПВС притримується послідовної позиції, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
		В подальшому ВПВС у постанові від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 (пункти 97, 101, 103, 106) додатково аргументувала вказану позицію, вказавши, що на період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
		Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. А тому у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
		При цьому, компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
		З огляду на викладені правові позиції ВПВС, беручи до уваги, що: 
		1) після спливу строків кредитування за Кредитними договорами Банк не вправі нараховувати проценти за користування кредитними коштами (на підставі ст. 1048 ЦК України), а вправі нараховувати лише проценти за несвоєчасне повернення кредиту (на підставі ст. 625 ЦК України), які за своїм правовим (компенсаторним) характером не вважаються платою боржника за користування кредитом, а є найбільш наближеними до неустойки, оскільки така теж має компенсаторний характер (про що вказано в пункті 41 постанови ВПВС від 07.04.2020 у справі 910/4590/19),
		а також враховуючи те, що: 
		2) за умовами п. 8.1 Кредитних договорів сплачені Відповідачем кошти підлягають зарахуванню в першу чергу в рахунок погашення заборгованості з процентів за користування кредитними коштами та комісійної винагороди і лише в третю чергу в рахунок сплати неустойки, 
		суд доходить висновку, що сплачені Відповідачем кошти після закінчення строків кредитування в розмірі 160 392 302,04 грн. позивач безпідставно зарахував в рахунок процентів за підвищеними процентними ставками, так як заборгованість з вказаних процентів мала погашатися в третю чергу.
		Враховуючи умови спірних Кредитних договорів вказані кошти підлягають зарахуванню в першу чергу в рахунок погашення заборгованості з прострочених та строкових процентів за користування кредитними коштами (нарахованих на підставі ст. 1048 ЦК України), яка існувала в АТ «Галичфарм» станом на момент закінчення строків кредитування і яка заявлена Банком до стягнення в судовому порядку.
		З огляду на те, що після закінчення строків кредитування Відповідач за кожним Кредитним договором сплатив кошти в обсязі більшому, ніж в нього існувала заборгованість за цим Договором зі сплати процентів нарахованих згідно ст. 1048 ЦК України, відтак вказана заборгованість вважається погашеною, а тому позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості у розмірі 45 576 458,85 грн. зі сплати строкових та прострочених процентів за користування кредитними коштами нарахованими в межах строків кредитування є безпідставними та не підлягають задоволенню.
		Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що в тому числі з метою з`ясувати чи погашено Відповідачем заборгованість за спірними Кредитними договорами (з урахуванням здійснених ним подальших проплат) зі сплати процентів за користування кредитними коштами нарахованими в межах строків кредитування, в даній справі було призначено судову експертизу.
		У пункті 4 Висновку 2879 від 16.12.2022 експерт зазначив, що дати відповідь на це питання не надається за можливе, оскільки наданих на дослідження документів бухгалтерського обліку (у т.ч. платіжних доручень) не достатньо для підтвердження здійснення господарських операцій по погашенню АТ «Галичфарм» заборгованості з процентів нарахованих Банком за Кредитними договорами.
		Разом з тим, виходячи з того, що в пункті 2 Висновку 2879 експерт вказав, що дослідженням поданих документів сума заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, наданими Відповідачу документально підтверджується в обсягах, які Банк заявив до стягнення в судовому порядку і котрі включають розмір як процентів нарахованих на підставі ст. 1048 ЦК України, так і процентів нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд робить висновок, що експерт погодився з позицією Банку, що станом на момент проведення експертизи заборгованість зі сплати процентів передбачених ст. 1048 ЦК України існує.
		З огляду на це суд зазначає, що він не обмежений доводами експерта, оскільки відповідно до приписів ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи викладене, виходячи з того, що:
		1) факт здійснення АТ «Галичфарм» оплат і розмір коштів, які ним сплачувалися в період з моменту закінчення строків кредитування і до 31.10.2018 (моменту подання позову до суду) визнається Банком та відображено в його розрахунках до кожного Кредитного договору, а тому згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню;
		2) факт здійснення оплат та розмір коштів, які Відповідач сплатив після відкриття провадження в даній справі підтверджується доказами, такими як лист Банку 083-44/21 від 12.01.2021 та платіжними дорученнями про сплату коштів за Договором 1252-08, які відповідач долучив до матеріалів справи після надання експертом свого висновку;
		3) спір щодо відсутності заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами в межах строків користування стосується правового питання, зокрема оцінки правового характеру процентів, які нараховуються поза межами строків кредитування та відноситься до компетенції суду, а не експерта,
		при вирішенні даної справи суд не враховує Висновокексперта 2879 від 16.12.2022 щодо суми заборгованості Відповідача по відсотках за користування кредитними коштами.
		Разом з тим, суд бере до уваги вказаний Висновок лише як доказ, який підтверджує арифметичну правильність здійснюваних Банком розрахунків.
		З наведених підстав суд також не бере до уваги висновок експерта зазначений в дослідницькій частині про розмір кредитної заборгованості Відповідача за Договором 1195-01-07 (68 815'284,00 грн.), так як зі сплачених АТ «Галичфарм» коштів після закінчення строку кредитування в розмірі 32 314'513,20 грн., кошти в сумі 3 153 152,97 грн. за умовами п. 8.1 цього Договору підлягають зарахуванню в другу чергу погашення заборгованості  в рахунок сплати тіла кредиту.
		Щодо заборгованості зі сплати комісійної винагороди.
		Згідно ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
		В постанові від 20.05.2021 у справі 904/5748/18 (пункти 68, 70) КГС ВС висловив правову позицію, що винагорода банку за надані послуги має компенсаційний характер і її призначення полягає у тому, щоб покрити витрати банку, понесені ним у зв`язку з наданням кредиту. Це є безперечно дохід банку від проведення своєї банківської діяльності і поняття винагороди банку відсутнє у договірному законодавстві, внаслідок чого правова природа такої винагороди залежить від індивідуальної правової регламентації кожного банку. Нарахування/виплата такої винагороди не може бути передбачена ні за що інше, як надання якихось послуг банком, і винагорода не може нараховуватися за належне виконання своїх обов`язків клієнтом (за користування кредитом), оскільки подібний підхід до визначення винагороди суперечить самій правовій природі «винагороди» та вона не може стосуватися чи враховувати проценти, які є самостійною платою за користування кредитними коштами.
		Як встановлено судом, в первинних редакціях укладених між сторонами Кредитних договорів не було встановлено комісійної винагороди Банку. Однак, в подальшому вони неодноразово укладали додаткові угоди до цих Договорів, якими встановлювали комісійну винагороду за управління кредитною лінією. Частково Відповідачем ця винагорода була сплачена.
		Зокрема:
		1) За Договором 1195-01-07 сторони погодили комісійну винагороду Банку в розмірі 23523 000,00 грн., що становить 18,46% від суми виданого кредиту за цим Договором (127 403 284,00 грн.). В межах строків кредитування АТ «Галичфарм» сплатило комісійну винагороду в розмірі 4 996 000,00 грн. Решта суми в розмірі 18 527 000,00 грн. Позивач просить стягнути в судовому порядку.
		2) За Договором 1252-08 сторони погодили комісійну винагороду Банку в розмірі 42 510 000,00 грн., що становить 32,7% від суми виданого кредиту за цим Договором (130 000 000,00 грн.). В межах строків кредитування АТ «Галичфарм» сплатило комісійну винагороду в розмірі 9 870 000,00 грн. Решта суми в розмірі 32 640 000,00 грн. Позивач просить стягнути в судовому порядку.
		3) За Договором 1318-10 сторони погодили комісійну винагороду Банку в розмірі 26 882 000,00 грн., що становить 19,31% від суми виданого кредиту за цим Договором (139 191 495,00 грн.). В межах строків кредитування АТ «Галичфарм» сплатило комісійну винагороду в розмірі 6 552 000,00 грн. Решта суми в розмірі 20 330 000,00 грн. Позивач просить стягнути в судовому порядку.
		4) За Договором 1319-10 сторони погодили комісійну винагороду Банку в розмірі 26 992 000,00 грн., що становить 34,6% від суми виданого кредиту за цим Договором (78 000 000,00 грн.). В межах строків кредитування АТ «Галичфарм» сплатило комісійну винагороду в розмірі 5 742 000,00 грн. Решта суми в розмірі 21 250 000,00 грн. Позивач просить стягнути в судовому порядку.
		5) За Договором 1320-10 сторони погодили комісійну винагороду Банку в розмірі 24 323 000,00 грн., що становить 31,59% від суми виданого кредиту за цим Договором (77 000 000,00 грн.). В межах строків кредитування АТ «Галичфарм» сплатило комісійну винагороду в розмірі 4 498 000,00 грн. Решта суми в розмірі 19 825 000,00 грн. Позивач просить стягнути в судовому порядку.
		6) За Договором 1321-10 сторони погодили комісійну винагороду Банку в розмірі 22 641 000,00 грн., що становить 25,51% від суми виданого кредиту за цим Договором (88 734 870,00 грн.). В межах строків кредитування АТ «Галичфарм» сплатило комісійну винагороду в розмірі 2 926 500,00 грн. Решта суми в розмірі 19 714 000,00 грн. Позивач просить стягнути в судовому порядку.
		7) За Договором 1440-12 сторони погодили комісійну винагороду Банку в розмірі 20 230 000,00 грн., що становить 25,96% від суми виданого кредиту за цим Договором (77 918 918,09 грн.). В межах строків кредитування АТ «Галичфарм» не здійснило жодних платежів на погашення цієї винагороди, а тому суму в розмірі 20 230 000,00 грн. Позивач просить стягнути в судовому порядку.
		Таким чином, сукупно за всіма Кредитними договорами сторони погодили комісійну винагороду Банку в розмірі 187 101 000,00 грн. З цих коштів АТ «Галичфарм» в межах строків кредитування сплатив суму в розмірі 34 584 500,00 грн. Решту суми (152 516 500,00 грн.) Банк просить стягнути в судовому порядку.
		Відповідач заперечує вказану суму заборгованості, мотивуючи це тим, що сплачені ним кошти поза межами строків кредитування, за умовами п. 8.1 Кредитних договорів в першу чергу підлягали зарахуванню також в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди, окрім зарахування їх в рахунок процентів за користування кредитними коштами передбаченими ст. 1048 ЦК України.
		З цього приводу суд зазначає таке:
		1) З суми коштів, які були сплачені Відповідачем за Договором 1195-01-07 поза межами строків кредитування (32 314 513,20 грн.) і частково зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом (10 634 360,23 грн.), залишок цих коштів в розмірі 21 680 152,97 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди (18 527 000,00 грн.). Відтак у АТ «Галичфарм» відсутня заборгованість з комісійної винагороди за вказаним Договором. Як вже зазначалося, решта коштів в розмірі 3 153 152,97 грн. за умовами п. 8.1 цього Договору підлягають зарахуванню в рахунок сплати тіла кредиту.
		2) З суми коштів, які були сплачені Відповідачем за Договором 1252-08 поза межами строків кредитування (36 788 490,01 грн.) і частково зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом (7 185 310,99 грн.), залишок цих коштів в розмірі 29 603 179,03 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди (32 640 000,00 грн.). Відтак за вказаним Договором у АТ «Галичфарм» наявна заборгованість з комісійної винагороди у розмірі 3 036 820,97 грн.
		3) З суми коштів, які були сплачені Відповідачем за Договором 1318-10 поза межами строків кредитування (26 888 608,18 грн.) і частково зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом (9 109 679,94 грн.), залишок цих коштів в розмірі 17 778 928,24 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди (20 330 000,00 грн.). Відтак за вказаним Договором у АТ «Галичфарм» наявна заборгованість з комісійної винагороди у розмірі 2 551 071,76 грн.
		4) З суми коштів, які були сплачені Відповідачем за Договором 1319-10 поза межами строків кредитування (15 530 833,63 грн.) і частково зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом (5 238 220,74 грн.), залишок цих коштів в розмірі 10 292 612,89 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди (21 250 000,00 грн.). Відтак за вказаним Договором у АТ «Галичфарм» наявна заборгованість з комісійної винагороди у розмірі 10 957 387,11 грн.
		5) З суми коштів, які були сплачені Відповідачем за Договором 1320-10 поза межами строків кредитування (13 298 493,48 грн.) і частково зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом (5 153 062,07 грн.), залишок цих коштів в розмірі 8 145 431,41 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди (19 825 000,00 грн.). Відтак за вказаним Договором у АТ «Галичфарм» наявна заборгованість з комісійної винагороди у розмірі 11 679 568,59 грн.
		6) З суми коштів, які були сплачені Відповідачем за Договором 1321-10 поза межами строків кредитування (21 490 478,29 грн.) і частково зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом (6 880 121,96 грн.), залишок цих коштів в розмірі 14 610 365,39 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди (19 714 000,00 грн.). Відтак за вказаним Договором у АТ «Галичфарм» наявна заборгованість з комісійної винагороди у розмірі 5 104 134,61 грн.
		7) З суми коштів, які були сплачені Відповідачем за Договором 1440-12 поза межами строків кредитування (14 121 930,24 грн.) і частково зараховані в рахунок сплати процентів за користування кредитом (1 375 702,92 грн.), залишок цих коштів в розмірі 12 746 227,32 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди (20 230 000,00 грн.). Відтак за вказаним Договором у АТ «Галичфарм» наявна заборгованість з комісійної винагороди у розмірі 7 483 772,68 грн.
		Таким чином, зі сплачених Відповідачем за всіма Кредитними договорами коштів поза межами строків кредитування зарахуванню в рахунок сплати заборгованості з комісійної винагороди підлягають кошти в сумі 111 703 744,28 грн. А тому, позовні вимоги Банку про стягнення 152 516 500,00 грн. вказаної заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 40 812 755,72 грн.
		Щодо заборгованості зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. 
		Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як зазначила ВПВС в постанові від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 (пункти 95, 141) регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. А тому у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
		Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується письмовими поясненнями ФГВФО від 03.04.2023, і поясненнями Відповідача від 03.04.2023 за період після закінчення строків кредитування і по 31.10.2018 Банк просить стягнути з відповідача:
		1) За Договором 1195-01-07 проценти у розмірі 46 035 161,61 грн., що становить 46% річних від суми простроченого кредиту.
		2) За Договором 1252-08 проценти у розмірі 98 901 492,81 грн., що становить 46% річних від суми простроченого кредиту.
		3) За Договором 1318-10 проценти у розмірі 37 849 550,27 грн., що становить 43% річних від суми простроченого кредиту.
		4) За Договором 1319-10 проценти у розмірі 21 725 993,24 грн., що становить 19,5% річних від суми простроченого кредиту.
		5) За Договором 1320-10 проценти у розмірі 17 370 363,68 грн., що становить 17% річних від суми простроченого кредиту.
		6) За Договором 1321-10 проценти у розмірі 47 933 021,18 грн., що становить 46% річних від суми простроченого кредиту.
		7) За Договором 1440-12 проценти у розмірі 25 124 532,70 грн., що становить 17% річних від суми простроченого кредиту.
		Суд зазначає, що між сторонами існує спір щодо правильності нарахування процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів за Договором 1318-10. Так, на думку Відповідача Банк безпідставно нараховував проценти, виходячи з відсоткової ставки 43%, оскільки сторони у пп. б) п. 3.1 вказаного Договору не збільшували розмір цих процентів поза межами строків кредитування, як цього вимагають приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Стосовно решти Кредитних договорів, то АТ «Галичфарм» не заперечує правильності здійснених розрахунків, однак подало клопотання про зменшення цих процентів до 5%.
		Враховуючи вказане, суд зазначає таке.
		Щодо розміру процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів за Договором 1318-10.
		Відповідно до п. 3.1 Договору 1318-10 (в редакції Додаткової угоди від 30.05.2014) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:
		а) за користування кредитними коштами, які знаходяться: 
		1) на рахунку 2063 800 10406 03:
		- 8.5% річних за період з 01.01.2012 до 29.05.2014 включно;
		- 21,50% річних за період з 30.05.2014 до моменту повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		2) на рахунку 2063 700 10406 04:
		- 8,5% річних за період з 01.01.2012 і до моменту повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.
		б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії, 43% річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.
		в) 43% річних за період з дати вказаної в п. 2.4 Договору до дня фактичного погашення основної заборгованості.
		У відповіді на відзив Банк із покликанням на правову позицію ВПВС, викладену в постанові від 23.05.2018 у справі 910/1238/17 про те, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях - «правомірне користування коштами» і «неправомірне користування коштами», наголошує на тому, що в пп. а) п. 3.1 Договору 1318-10 сторони погодили розмір процентів за правомірне користування коштами, а в підпунктах б), в) п. 3.1 вказаного Договору  за неправомірне користування коштами у разі прострочення виконання кредитного зобов`язання.
		В цілому, не заперечуючи правову позицію ВПВС викладену в постанові від 23.05.2018 у справі 910/1238/17, оскільки така системно впроваджена в практиці Верховного Суду, колегія судів звертає увагу на наступному.
		Як зазначила ВПВС в постанові від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 (пункти 115, 117, 122, 128) сторони в договорі можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України. 
		Однак ВПВС зауважує, що несправедливим і таким, що порушує баланс інтересів сторін кредитного договору є підхід за котрого кредитору надається можливість одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, адже вказане може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. 
		А тому, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
		Суд зауважує, що суть спору між Банком та АТ «Галичфарм» якраз і полягає в тому, що на думку останнього, в пп. в) п. 3.1 Договору 1318-10 сторони передбачили проценти за період поза межами строку кредитування саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності. Натомість проценти як «міру відповідальності» сторони передбачили в пп. б) п. 3.1 цього Договору.
		Відтак, існує необхідність в тлумаченні умов Договору 1318-10.
		Частиною першою статті 637 ЦК України передбачено тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
		Згідно правової позиції ВПВС, викладеної в постановах від 17.10.2018 у справі 753/22010/14-ц та від 10.04.2019 у справі 916/2500/15 у частинах третій та четвертій ст. 213 ЦК України визначені загальні способи, що мають застосовуватися для тлумачення на трьох його рівнях.
		Перший рівень тлумачення - за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів (абзац перший частини третьої статті 213 ЦК України).
		Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також, з чого вони виходили при його виконанні (абзац перший частини третьої статті 213 ЦК України).
		Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 213 ЦК України).
		Як вбачається зі змісту Договору 1318-10 в ньому сторони чітко не вказали, що розмір процентів за неправомірне користування коштами встановлюється (збільшується) з урахуванням вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Договір 1318-10 містить розділ 7, який регулює відповідальність позичальника, однак в цьому розділі не міститься умов про розмір процентів річних за прострочення повернення кредиту, як і будь-яких інших умов, які б відсилали до інших пунктів Договору де такий розмір встановлено.
		Зміст Договору 1318-10 свідчить, що розмір процентів визначено лише в пункті 3.1, який розташований в розділі Договору «Нарахування і сплата процентів». Вказаний пункт містить три підпункти  а), б), в) в котрих зазначено розмір процентів за користування коштами. 
		Якщо брати до уваги умови сплати процентів, то лише в пп. б) п. 3.1 Договору 1318-10 передбачено, що умовою нарахування процентів є порушення позичальником строків погашення кредиту і таке нарахування здійснюється від суми непогашеного кредиту (частини кредиту) та починається з моменту такого непогашення, тобто умови, які передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Натомість, в підпунктах а) та в) пункту 3.1 Договору 1318-10 встановлення та нарахування процентів пов`язане не з фактом прострочення повернення кредитних коштів, а з фактом користування кредитними коштами та з періодом протягом якого відбувається таке користування, який бере початок з певної календарної дати. 
		Зокрема, в підпункті а) передбачено градацію процентних ставок залежно від періоду користування кредитними коштами з моменту їх отримання до закінчення терміну кредитування. Водночас в підпункті в) передбачено процентну ставку за користування коштами після закінчення терміну кредитування і до моменту фактичного повернення кредиту.
		Таким чином, з п. 3.1 Договору 1318-10 прослідковується, що лише підпункт б) містить охоронну умову сплати процентів, а підпункти а) та в) - регулятивні умови. 
		А тому, суд робить висновок, що Банк, керуючись абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у підпунктах а) і в) встановив нарахування процентів саме за користування Відповідачем кредитними коштами з моменту їх отримання і до моменту фактичного повернення (в т.ч. підвищену процентну ставку після закінчення терміну кредитування).
		В цей же час, в пп. б) п. 3.1 Договору 1318-10 між сторонами встановлено сплату процентів як міру відповідальності, як це передбачено диспозицією ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		При цьому, не зважаючи на те, що в підпункті б) зазначено сплату процентів «до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору», а в підпункті в) зазначено сплату процентів «за період з дати вказаної в п. 2.4 Договору до дня фактичного погашення основної заборгованості», умови вказаних підпунктів не можна розглядати в сукупності як продовження один одного.
		Так, як зазначила ВПВС в постанові від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 (пункт 6.28), оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
		Відтак, регулятивна умова пп. в) п. 3.1 Договору 1318-10 одночасно не може бути продовженням охоронної умови пп. б) п. 3.1 цього Договору.
		Крім цього, та обставина, що сторони передбачили проценти в пп. в) п. 3.1 Договору 1318-10 за період поза межами строку кредитування саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України доводиться практикою правовідносин, які склалися між сторонами за іншими Кредитними договорами, що виступають предметом даного розгляду.
		Зокрема, як вбачається з цих Договорів у кожному Договорі сторони паралельно встановили дві умови нарахування процентів в підвищеному розмірі, а саме:
		- умову про розмір процентів у разі порушення строків сплати кредитних коштів передбачених графіками за період з моменту такого порушення і до моменту їх фактичного повернення (пп. б) п. 3.1 Договорів 1195-01-07, 1252-08, 1319-10, 1320-10 та 1440-12 та пп. с) п. 3.1 Договору 1321-10), та
		- умову про розмір процентів за користування кредитними коштами за період з моменту завершення строку кредитування і до моменту фактичного повернення коштів (пп. в) п. 3.1 Договорів 1195-01-07, 1252-08, 1319-10, 1320-10 та 1440-12 та пп. b) п. 3.1 Договору 1321-10). 
		І у випадку якщо Кредитні договори в первинній редакції передбачали лише регулятивні умови нарахування та сплати процентів за період з моменту завершення строків кредитування і до моменту фактичного повернення коштів, то в подальшому сторони вносили зміни до цих договорів, включаючи в них охоронну умову про нарахування процентів за користування коштами у разі порушення строків їх повернення. 
		Вказане підтверджується, наприклад, правовідносинами за Договором 1195-01-07.
		Так, в первинній редакції п. 3.1 цього Договору складався з підпункту а) в якому було зазначено розмір процентів за користування кредитом з моменту отримання коштів і до закінчення терміну кредитування та з підпункту б) в якому було передбачено підвищену процентну ставку за користування кредитом з моменту закінчення терміну кредитування і до моменту фактичного повернення коштів.
		Однак, 12.05.2010 між сторонами було підписано Додаткову угоду котрою, зокрема, викладено в новій редакції пункт 3.1 цього Договору, доповнивши його новим підпунктом б) який містив умову про розмір процентів за порушення строків повернення кредиту. У зв`язку з таким доповненням існуючий до цього підпункт б) про нарахування процентів за користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування став підпунктом в).
		Також, якщо Кредитні договори (приміром Договори 1319-10 та 1320-10) в первинній редакції містили охоронну умову про нарахування процентів за порушення строків повернення кредитних коштів до моменту фактичного погашення основної заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору (як це передбачено в існуючій редакції Договору 1318-10), то в подальшому сторони вносили зміни до цієї умови згідно котрих з підпункту б) пункту 3.1 цих Договорів виключалися застереження «… але не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 договору» і було залишено те, що проценти річних від суми несвоєчасно виконаного обов`язку по кредиту нараховуються за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості. Однак, аналогічних змін сторони у Договір 1318-10 не внесли.
		Крім цього, якщо сторони за умовами Кредитних договорів змінювали Календарні графіки погашення кредитної лінії, що, як наслідок зумовлювало уточнення охоронної умови про відповідальність за порушення цих графіків, то паралельно з такими змінами вони вносили зміни в пп. б) п. 3.1 цих Договорів, а не в пп. в) п. 3.1.
		Відтак, застосовуючи принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), вказане вище унеможливлює тлумачення умови пп. в) п.3.1 Договору 1318-10 про сплату процентів як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки умови про таку відповідальність встановлено в пп. б) п. 3.1 цього Договору.
		Більше того, ФГВФО в письмових поясненнях від 03.04.2023 сам визнає ту обставину, що позовні вимоги Банку щодо нарахування процентів за неправомірне користування кредитними коштами ґрунтуються на підпунктах б) пунктів 3.1 Кредитних договорів.
		А тому, враховуючи те, що за змістом пп. б) п. 3.1 Договору 1318-10 охоронна умова про збільшений розмір процентів стосується лише періоду з моменту порушення строків повернення кредиту і до кінцевого строку погашення кредиту, а після закінчення строків кредитування не передбачає підвищеного розміру цих процентів, то суд робить висновок, що у спірний період (з 20.05.2016 по 31.10.2018) повинен застосовуватися розмір, котрий передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме 3% річних, а не 43% річних, як це зазначено в розрахунках Банку.
		Здійснивши перерахунок заборгованості з вказаних процентів, вбачається, що розмір цієї заборгованості за Договором 1318-10 становить 2 640 666,30 грн. (37 849 550,27грн. : 43% х 3%), а не 37 849 550,27 грн., як це заявлено Банком.
		Щодо клопотання АТ «Галичфарм» про зменшення процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах ВПВС від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 (пункт 104), від 18.03.2020 у справі 902/417/18 (пункт 8.35), від 19.06.2019 у справі 646/14523/15-ц.
		Зокрема, в постанові від 18.03.2020 у справі 902/417/18 (пункти 8.33, 8.38) ВПВС наголосила, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
		З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві ВПВС дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
		В подальшому свій правовий висновок про можливість зменшення судом процентів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання ВПВС неодноразово підтвердила в постанові від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 (пункти 101, 107, 115).
		При цьому, зменшення розміру процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання має реалізовуватись відповідно до ст. 233 ГК України з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням, зокрема, таких критеріїв як: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Галичфарм» просить зменшити до 5% річних заборгованість з процентів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, які були збільшені в Кредитних договорах 1195-01-07, 1252-08, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12.
		Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
		Як прослідковується зі змісту пп. б) п. 3.1 Кредитних договорів (в Договорі 1321-10 це пп. с) п. 3.1), за винятком Договору 1318-10, сторони збільшили розмір процентів річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів, враховуючи диспозицію ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Так, в Договорі 1319-10 ці проценти встановлено у розмірі 19,5% річних, а в Договорах 1320-10 та 1440-12  у розмірі 17% річних. Порівняно із розміром процентів за правомірне користування кредитними коштами (ст. 1048 ЦК України) встановленим у вказаних Договорах, розмір процентів за прострочення повернення кредиту збільшено вдвічі.
		Суд зазначає, що не зважаючи на те, що встановлені у цих Кредитних договорах відсотки перевищують, відповідно, у 6,5 та 5,7 разів законодавчо встановлений розмір процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, виходячи з обставин даної справи та ступеню виконання АТ «Галичфарм» своїх обов`язків, цей розмір не є явно нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
		Зокрема:
		1) Нарахована Банком за Договором 1319-10 заборгованість з вказаних процентів у розмірі 21 725 993,24 грн. становить майже 30% від розміру кредитної заборгованості Відповідача за цим Договором (77 600 000,00 грн.). При цьому ступінь виконання останнім свого основного зобов`язання становить 0,51%, оскільки із суми отриманого кредиту (78 000 000,00 грн.) АТ «Галичфарм» повернуло кошти лише у розмірі 400 000,00 грн.
		2) Нарахована Банком за Договором 1320-10 заборгованість з вказаних процентів у розмірі 17 370 363,68 грн. становить 22,7% від розміру кредитної заборгованості Відповідача за цим Договором (76 000 000,00 грн.). При цьому ступінь виконання останнім свого основного зобов`язання становить 0,52%, оскільки із суми отриманого кредиту (77 000 000,00 грн.) АТ «Галичфарм» повернуло кошти лише у розмірі 400 000,00 грн.
		3) Нарахована Банком за Договором 1440-12 заборгованість з вказаних процентів у розмірі 25 124 532,70 грн. становить 32,3% від розміру кредитної заборгованості Відповідача за цим Договором (77 668 918,09 грн.). При цьому ступінь виконання останнім свого основного зобов`язання становить 0,32%, оскільки із суми отриманого кредиту (77 918 918,09 грн.) АТ «Галичфарм» повернуло кошти лише у розмірі 250 000,00 грн.
		З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про зменшення заборгованості за процентами за несвоєчасне повернення кредитних коштів за Договорами 1319-10, 1320-10 та 1440-12.
		Наступною є ситуація із заборгованістю з процентів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України за Кредитними договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10.
		Як наслідок, з моменту закінчення строків кредитування за вказаними договорами і по 31.10.2018 Банк нарахував Відповідачу заборгованість за процентами, яка є істотною, а саме:
		- за Договором 1195-01-07 у розмірі 46 035 161,61 грн., що становить 70,1% від суми кредитної заборгованості за цим Договором (65 662 131,03 грн.);
		- за Договором 1252-08 у розмірі 98 901 492,81 грн., що становить 91,2% від суми кредитної заборгованості за цим Договором (108 450 000,00 грн.);
		- за Договором 1321-10 у розмірі 47 933 021,18 грн., що становить 77% від суми кредитної заборгованості за цим Договором (62 284 870,00 грн.).
		Перш за все необхідно зазначити, що господарські суди, в т.ч. Верховний Суд, оцінюючи на предмет дійсності кредитний договір ПАТ «Фінанси та Кредит» укладений з позичальником - ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» в котрому проценти за неправомірне користування коштами було встановлено у розмірі 44% річних, дійшли висновку, що встановлення вказаної процентної ставки для відповідача є несправедливим, таким, що порушує принцип добросовісності, пропорційності та розумності, а також таким, що призводить до істотного дисбалансу сторін Кредитного договору та порушують справедливу рівновагу між інтересами сторін цього Кредитного договору (постанова КГС ВС від 14.05.2019 у справі 910/7394/17 (пункти 2.7 та 4.3)).
		Вказаної позиції також притримується суд при розгляді даної справи. А тому вважає за можливе зменшити розмір нарахованих Позивачем процентів за Договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10. При реалізації цього права суд керується наступним.
		Насамперед бере до уваги те, що після закінчення строків кредитування за вказаними Договорами Відповідач продовжував здійснювати регулярні платежі і станом на момент ухвалення рішення сплатив Банку кошти на загальну суму 95 593 481,50 грн. (за Договором 1195-01-07 у розмірі 32 314 513,20 грн.; за Договором 1252-08 у розмірі 36 788 490,01 грн.; за Договором 1321-10 у розмірі 26 490 478,29 грн.), з них 17 075 866,36 грн.  після відкриття провадження в даній справі.
		Також суд враховує ту обставину, що:
		- згідно Договору 1195-01-07 із отриманого кредиту у розмірі 127 403 284,00 грн. АТ «Галичфарм» повернуло кредитні кошти в сумі 61 741 152,97 грн. та сплатило 54 416 961,41 грн. процентів за їх користування;
		- згідно Договору 1252-08 із отриманого кредиту у розмірі 130 000 000,00 грн. АТ «Галичфарм» повернуло кредитні кошти в сумі 21 550 000,00 грн. та сплатило 123 908 991,13 грн. процентів за їх користування;
		- згідно Договору 1321-10 із отриманого кредиту у розмірі 88 734 870,00 грн. АТ «Галичфарм» повернуло кредитні кошти в сумі 26 450 000,00 грн. та сплатило 32 050 164,26 грн. процентів за їх користування.
		Крім цього, суд бере до уваги те, що за Кредитними договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 Банк встановив значний розмір комісійної винагороди (18,46%, 32,7% та 25,51% від суми виданих кредитів відповідно), яка згідно правової позиції КГС ВС теж має компенсаційний характер, її призначення полягає у тому, щоб покрити витрати банку, понесені ним у зв`язку з наданням кредиту та є доходом банку (постанова від 20.05.2021 у справі 904/5748/18 (пункти 68, 70)).
		Зокрема:
		- за Договором 1195-01-07 нараховано комісійну винагороду у розмірі 23 523 000,00 грн., яку повністю сплачено Відповідачем.
		- за Договором 1252-08 нараховану комісійну винагороду у розмірі 42 510 000,00 грн., яку сплачено Відповідачем у розмірі 39 473 179,03 грн. Решта суми підлягає стягненню за цим рішенням.
		- за Договором 1321-10 нараховану комісійну винагороду у розмірі 22 641 000,00 грн., яку сплачено Відповідачем у розмірі 17 536 865,39 грн. Решта суми підлягає стягненню за цим рішенням.
		Таким чином, з наведеного вбачається, що:
		- за користування кредитними коштами у розмірі 127 403 284,00 грн. за Договором 1195-01-07 Відповідач вже сплатив Банку 139 681 114,38 грн. та з нього підлягає до стягнення ще сума в розмірі 65 662 131,03 грн., без урахування розміру процентів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		- за користування кредитними коштами у розмірі 130 000 000,00 грн. за Договором 1252-08 Відповідач вже сплатив Банку 184 932 170,16 грн. та з нього підлягає до стягнення ще сума в розмірі 111 486 820,97 грн., без урахування розміру процентів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		- за користування кредитними коштами у розмірі 88 734 870,00 грн. за Договором 1321-10 Відповідач вже сплатив Банку 76 037 029,65 грн. та з нього підлягає до стягнення ще сума в розмірі 67 389 004,61 грн., без урахування розміру процентів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Відтак, навіть без стягнення розміру процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів, майнові інтереси Банку за Договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 є достатньо захищеними.
		Окрім цього, при вирішенні питання про зменшення процентів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд бере до уваги і інші обставини, які мають значення в даній справі.
		Так, АТ «Галичфарм» є одним з найбільших фармацевтичних підприємств в Україні, чисельність працівників котрого, станом на 31.12.2022, становить 971 особа, що підтверджується довідкою 16-244/1 від 07.02.2023. 
		За словами представника відповідача, АТ «Галичфарм» здійснює виробництво близько 100 найменувань лікарських засобів частина яких є життєво важливими для населення в умовах триваючої відкритої збройної агресії Росії відносно України та введення воєнного стану в Україні згідно указу Президента України від 24.02.2022р. 2102-ІХ. 
		У зв`язку з бойовими діями, які проходили в Харківській та Луганській областях та частковим пошкодженням виробничих потужностей фармацевтичних компаній, які знаходилися на території цих областей, вказані компанії перемістили частину виробництва стратегічних продуктів на потужності АТ «Галичфарм».
		Зокрема, для ТОВ «Здоров`я Народу» Відповідач здійснює виробництво сильнодіючих знеболюючих (Морфін, Промедол) анестезуючих опіоїдних (Фентаніл), анксіолітиків (Сибазон). Для ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» Відповідач здійснює виробництво спазмалітичних, знеболювальних, кардіологічних, протизапальних, антигеморагічних лікарських засобів. Для ТОВ «НВК «Мікрохім» Відповідач виробляє групи неврологічних препаратів, кардіологічних препаратів, спазмолітиків та неорелаксантів.
		Вказані доводи представника підтверджуються наявними в матеріалах справи контрактами, а саме:
		- Контрактом на виробництво продукції ?GF-ZN-0322 від 25.03.2022, укладеним між Відповідачем та ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров`я Народу» та Специфікацією до цього контракту;
		- Контрактом на виробництво продукції ?GF-PZ-052022 від 26.05.2022, укладеним між Відповідачем та ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» та Специфікацією до цього контракту;
		- Контрактом на виробництво продукції ? MC-GF-052022 від 25.05.2022, укладеним між Відповідачем та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Мікрохім» та Специфікацією до цього контракту.
		Також, листом Міністерства охорони здоров`я України від 07.02.2019 15.01/М-105дск, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2018р. 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період», до АТ «Галичфарм» доведено мобілізаційне завдання (замовлення) з виробництва продукції військового призначення для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, сил цивільного захисту населення в особливий період. 
		На підставі вказаного мобілізаційного завдання (замовлення), АТ «Галичфарм» розроблено мобілізаційний план, який погоджено Міністерством охорони здоров`я України 26.04.2019р. У зв`язку з затвердженням мобілізаційного плану АТ «Галичфарм» укладено договори на виконання мобілізаційних завдань з виробництва лікарських засобів.
		Крім цього, Наказом Міністерства економіки України 1124 від 02.03.2023 АТ «Галичфарм» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, яке відповідає критеріям, зазначеним у підпунктах 1,5,6 пункту 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою КМУ 76 від 27.01.2023.
		З огляду на вказане вище суд доходить висновку, що нормальна діяльність Відповідача є вкрай важливою, особливо в період правового режиму воєнного стану в Україні. Значний обсяг відповідальності Відповідача перешкоджатиме цій діяльності, враховуючи його фінансові результати такої діяльності.
		Зокрема, як вбачається зі Звітів про фінансові результати діяльності АТ «Галичфарм» збиток підприємства за 2022 рік становить 18 575 000,00 грн., а за перший квартал 2023 року  15 992 000,00 грн.
		Крім цього, наявними у справі балансами станом на 31.12.2022 та 31.03.2023 підтверджується, що в 2022 році інша поточна дебіторська заборгованість АТ «Галичфарм» становила 7 669 000,00 грн., а в першому кварталі 2023 року ця заборгованість становить 9 549 000,00 грн.
		А тому, з урахуванням як інтересів Банку, так і інтересів Відповідача, а також виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності колегія суддів вважає за можливе зменшити заборгованість із процентів нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за Кредитними договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 з 46% річних до розміру, що становить кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами згідно цих Договорів в межах строків кредитування.
		Таке зменшення, на думку суду, дотримуватиме баланс майнових інтересів Позивача, які полягають в можливості нараховувати проценти більші ніж передбачено приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України та в достатній мірі захистить порушені інтереси Банку, оскільки розмір цих процентів Банк визнав достатнім за користування коштами. Крім цього, такий розмір не буде вкрай обтяжливим для відповідача та не перешкоджатиме його діяльності.
		Зокрема, як вбачається з матеріалів справи:
		1) Відповідно до п. 3.1 Договору 1195-01-07 (в редакції Додаткової угоди від 13.08.2015) сторони встановили такі кінцеві процентні ставки:
		- за позичковим рахунком 2062.7.010406.001 - в розмірі 23,00% річних за період з 13.08.2015 до кінцевого строку повернення кредиту. 
		Згідно цього рахунку Банком нараховано проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 2 473 083,81 грн. Таким чином, розмір цих процентів підлягає зменшенню до 1 236 541,91 грн. (2 473 083,81 грн. : 46 х 23).
		- за позичковим рахунком 2062.4.010406.004 - в розмірі 23,00% річних за період з 13.08.2015 до кінцевого строку повернення кредиту.
		Згідно цього рахунку Банком нараховано проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 43 562 077,80 грн. Таким чином, розмір цих процентів підлягає зменшенню до 21 781 038,90 грн. (43 562 077,80 грн. : 46 х 23).
		Відтак за Договором 1195-01-07 підлягають стягненню проценти за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 23 017 580,81 грн. (1 236 541,91 грн. + 21 781 038,90 грн.).
		2) Відповідно до п. 3.1 Договору 1252-08 (в редакції Додаткової угоди від 31.03.2014) сторони встановили такі кінцеві процентні ставки:
		- за позичковим рахунком 2063 000 10406 01  в розмірі 8,35% річних за період з 01.01.2012 до кінцевого строку повернення кредиту.
		Згідно цього рахунку Банком нараховано проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 96 435 873,14 грн. Таким чином, розмір цих процентів підлягає зменшенню до 17 505 207,41 грн. (96 435 873,14 грн. : 46 х 8,35).
		- за позичковим рахунком 2063 900 10406 02  в розмірі 23,00% річних за період з 01.04.2014 до кінцевого строку повернення кредиту.
		Згідно цього рахунку Банком нараховано проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 2 465 619,67 грн. Таким чином, розмір цих процентів підлягає зменшенню до 1 232 809,84 грн. (2 465 619,67 грн. : 46 х 23).
		Відтак за Договором 1252-08 підлягають стягненню проценти за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 18738 017,25 грн. (17 505 207,41 грн. + 1 232 809,84 грн.).
		3) Відповідно до п. 3.1 Договору 1321-10 (в редакції Додаткової угоди від 30.05.2014) сторони встановили такі кінцеві процентні ставки:
		- за позичковим рахунком 2063.4.00.10406.07  в розмірі 8,35% річних за період з 01.01.2012 до кінцевого строку повернення кредиту.
		Згідно цього рахунку Банком нараховано проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 23 184 460,12 грн. Таким чином, розмір цих процентів підлягає зменшенню до 4 208 483,52 грн. (23 184 460,12 грн. : 46 х 8,35).
		- за позичковим рахунком 2063.6.010406.003  в розмірі 23,00% річних за період з 01.04.2014 до кінцевого строку повернення кредиту.
		Згідно цього рахунку Банком нараховано проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 5 853 338,40 грн. Таким чином, розмір цих процентів підлягає зменшенню до 2 926 669,20 грн. (5 853 338,40 грн. : 46 х 23).
		- за позичковим рахунком 2063.6.010406.002  в розмірі 8,5% річних за період з дня видачі до кінцевого строку повернення кредиту.
		Згідно цього рахунку Банком нараховано проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 18 895 222,66 грн. Таким чином, розмір цих процентів підлягає зменшенню до 3 491 508,54 грн. (18 895 222,66 грн. : 46 х 8,5).
		Відтак за Договором 1321-10 підлягають стягненню проценти за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 10626 661,26 грн. (4 208 483,52 грн. + 2 926 669,20 грн. + 3 491 508,54 грн.).
		Як підсумок, із заявленої Банком суми заборгованості за всіма Кредитними договорами зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 294 940 115,49 грн. задоволенню підлягає заборгованість у розмірі 119 243 815,24 грн., з яких:
		- за Договором 1195-01-07 - у розмірі 23 017 580,81 грн.
		- за Договором 1252-08 - у розмірі 18 738 017,25 грн.
		- за Договором 1318-10  у розмірі 2 640 666,30 грн. 
		- за Договором 1319-10 - у розмірі 21 725 993,24 грн. 
		- за Договором 1320-10  у розмірі 17 370 363,68 грн. 
		- за Договором 1321-10 - у розмірі 10 626 661,26 грн.
		- за Договором 1440-12 - у розмірі 25 124 532,70 грн. 
		Щодо заборгованості зі сплати пені за прострочення кредитних платежів, комісійної винагороди та відсотків.
		За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Така позиція відображена, зокрема, в постанові ВПВС від 21.08.2019 у справі 727/9352/17 та постановах КГС ВС від 21.10.2020 у справі 917/1615/18 та від 22.03.2018 у справі 910/15065/16.
		У п. 7.1 Кредитних договорів сторони погодили, що за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.
		Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Як вбачається з матеріалів справи, за всіма Кредитними договорами Банк заявив вимогу про стягнення 127 387 984,68 грн. пені за прострочення сплати кредиту (пеня нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018), за прострочення сплати щомісячної комісії (пеня нарахована за період з 01.05.2018 по 31.10.2018) та за прострочення сплати процентів, які нараховані за період з 31.05.2018 по 31.10.2018.
		З огляду на вказане, суд зазначає наступне.
		Щодо пені за прострочення сплати кредитної заборгованості.
		Беручи до уваги правову позицію Верховного Суду, що пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення та, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України про припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (оскільки в п. 7.1 Кредитних договорів сторони не встановили іншого), для правильного вирішення спору необхідним є з`ясування моменту виникнення прострочення з повернення кредитних коштів та визначення допустимого періоду нарахування пені.
		Зокрема, як вбачається з Кредитних договорів:
		- за Договором 1195-01-07 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 12.05.2016. Відтак, нарахування пені за неповернення кредитних коштів згідно цього Договору можливе за період з 13.05.2016 по 12.11.2016 включно.
		- за Договором 1252-08 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 10.06.2016. Відтак, нарахування пені за неповернення кредитних коштів згідно цього Договору можливе за період з 11.06.2016 по 10.12.2016 включно.
		- за Договором 1318-10 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 19.05.2016. Відтак, нарахування пені за неповернення кредитних коштів згідно цього Договору можливе за період з 20.05.2016 по 19.11.2016 включно.
		- за Договором 1319-10 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 19.05.2016. Відтак, нарахування пені за неповернення кредитних коштів згідно цього Договору можливе за період з 20.05.2016 по 19.11.2016 включно.
		- за Договором 1320-10 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 27.06.2016. Відтак, нарахування пені за неповернення кредитних коштів згідно цього Договору можливе за період з 28.06.2016 по 27.12.2016 включно.
		- за Договором 1321-10 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 27.06.2016. Відтак, нарахування пені за неповернення кредитних коштів згідно цього Договору можливе за період з 28.06.2016 по 27.12.2016 включно.
		- за Договором 1440-12 (з урахуванням змін до нього) кінцевий строк повернення кредитних коштів  до 14.11.2015. Відтак, нарахування пені за неповернення кредитних коштів згідно цього Договору можливе за період з 15.11.2015 по 14.05.2016 включно.
		Таким чином, з наведеного вбачається, що за жодним із Кредитних договорів Банк не вправі нараховувати пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів за заявлений ним період (з 01.05.2018 по 31.10.2018). Враховуючи це, в задоволенні позовних вимог Банку про стягнення вказаної пені слід відмовити.
		При цьому, суд відхиляє доводи Позивача про неможливість нарахування ним штрафних санкцій за швидший період, оскільки Відповідач ініціював судовий спір 910/14230/16 про внесення змін до Кредитних договорів, внаслідок чого Банк до 2018 року втратив можливість стягувати ці санкції.
		Так, наявність між сторонами судового спору 910/14230/16 та прийнятих при його розгляді судових рішень, в силу вимог ч. 5 ст. 267 ЦК України може бути лише підставою для визнання поважних причин пропуску позовної давності щодо звернення до суду з позовною вимогою про стягнення пені (про що буде вказано судом нижче). Разом з тим, наявність цих обставин жодним чином не змінює встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України період нарахування такої пені.
		Щодо пені за прострочення сплати щомісячної комісії.
		Як встановлено судом на підставі матеріалів справи:
		1) згідно Графіку погашення комісії (Додаток 60 до Договору 1195-01-07) комісійна винагорода в загальному розмірі 18 527 000,00 грн. повинна була бути сплаченою до 12.05.2016. Відтак нарахування пені за несплату цієї комісії можливе за період з 13.05.2016 до 12.11.2016 включно.
		2) згідно Графіку погашення комісії (Додаток 48 до Договору 1252-08) комісійна винагорода в загальному розмірі 32 640 000,00 грн. повинна була бути сплачена:
		- до 31.05.2016  в розмірі 16 320 000,00 грн.;
		- до 10.06.2016  в розмірі 16 320 000,00 грн.
		Відтак нарахування пені за несплату цієї комісії можливе за період з 01.06.2016 до 30.11.2016 включно (на суму 16 320 000,00 грн.) та за період з 11.06.2016 до 10.12.2016 включно (на суму 16 320 000,00 грн.).
		3) згідно Графіку погашення комісії (Додаток 40 до Договору 1318-10) комісійна винагорода в загальному розмірі 20 330 000,00 грн. повинна була бути сплачена:
		- до 31.10.2015  в розмірі 10 165 000,00 грн.;
		- до 30.11.2015  в розмірі 10 165 000,00 грн.
		Відтак нарахування пені за несплату цієї комісії можливе за період з 01.11.2015 до 30.04.2016 включно (на суму 10 165 000,00 грн.) та за період з 01.12.2015 до 31.05.2016 включно (на суму 10 165 000,00 грн.).
		4) згідно Графіку погашення комісії (Додаток 52 до Договору 1319-10) комісійна винагорода в загальному розмірі 21 250 000,00 грн. повинна була бути сплачена:
		- до 30.12.2015  в розмірі 10 625 000,00 грн.;
		- до 31.01.2016  в розмірі 10 625 000,00 грн.
		Відтак нарахування пені за несплату цієї комісії можливе за період з 01.01.2016 до 30.06.2016 включно (на суму 10 625 000,00 грн.) та за період з 01.02.2016 до 31.07.2016 включно (на суму 10 625 000,00 грн.).
		5) згідно Графіку погашення комісії (Додаток 52 до Договору 1320-10) комісійна винагорода в загальному розмірі 19 825 000,00 грн. повинна була бути сплачена:
		- до 29.02.2016  в розмірі 9 912 500,00 грн.;
		- до 31.03.2016  в розмірі 9 912 500,00 грн.
		Відтак нарахування пені за несплату цієї комісії можливе за період з 01.03.2016 до 31.08.2016 включно (на суму 9 912 500,00 грн.) та за період з 01.04.2016 до 30.09.2016 включно (на суму 9 912 500,00 грн.).
		6) згідно Графіку погашення комісії (Додаток 45 до Договору 1321-10) комісійна винагорода в загальному розмірі 19 714 500,00 грн. повинна була бути сплачена до 30.04.2016. Відтак нарахування пені за несплату цієї комісії можливе за період з 01.05.2016 до 31.10.2016 включно.
		7) згідно Графіку погашення комісії (Додаток 23 до Договору 1440-12) комісійна винагорода в загальному розмірі 20 230 000,00 грн. повинна бути сплачена:
		- до 30.09.2015  в розмірі 10 115 000,00 грн.;
		- до 14.11.2015  в розмірі 10 115 000,00 грн.
		Відтак нарахування пені за несплату цієї комісії можливе за період з 01.10.2015 до 31.03.2016 включно (на суму 10 115 000,00 грн.) та за період з 15.11.2015 до 14.05.2016 включно (на суму 10 115 000,00 грн.).
		З огляду на викладене суд зазначає про безпідставність нарахування Банком пені зі сплати комісійної винагороди за період з 01.05.2018 по 31.10.2018. А тому, в задоволенні позовних вимог Банку про стягнення вказаної пені слід відмовити.
		Щодо пені за прострочення сплати процентів за неправомірне користування кредитними коштами.
		Як вбачається з розрахунків Банку, за всіма Кредитними договорами Банк обчислює пеню за прострочення сплати процентів нарахованих за період з 31.05.2018 по 31.10.2018. Відтак підставою для пені є проценти за користування кредитними коштами поза межами строків кредитування. 
		Як вже зазначалося, проценти за неправомірне користування кредитними коштами за своїм правовим характером є процентами нарахованими згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України та є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.
		Разом з тим, за змістом ст. 549 ЦК України пеня - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання. Чинним законодавством України не передбачено можливості обчислювати пеню від сум, що становлять відповідальність боржника.
		А тому нарахування позивачем пені на проценти передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України є безпідставним. Відтак, в задоволенні вимоги про стягнення цієї пені слід відмовити.
		Як підсумок, позовні вимоги Банку про стягнення пені за всіма Кредитними договорами за прострочення сплати кредиту, за прострочення сплати щомісячної комісії та за прострочення сплати процентів не підлягають до задоволення повністю.
		 
		Щодо заяви АТ «Галичфарм» про застосування строків позовної давності.
		За змістом ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Спеціальна позовна давність в один рік, згідно ст. 258 ЦК України, застосовується до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
		Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		У відзиві на позовну заяву АТ «Галичфарм» вважає, що Позивачем пропущено строки позовної давності звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, а тому просить суд відмовити Банку в задоволенні позовних вимог з цих підстав.
		З цього приводу необхідно зазначити таке.
		Перш за все, враховуючи те, що суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Банку в частині вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України та вимог про стягнення пені за прострочення сплати кредиту, за прострочення сплати щомісячної комісії та за прострочення сплати процентів у зв`язку з безпідставністю вказаних вимог, то суд не досліджує питання пропуску позовної давності в цій частині.
		Щодо вимог про стягнення основної заборгованості за Кредитними договорами, заборгованості зі сплати комісійної винагороди за ними та сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів, то як вбачається з Кредитних договорів:
		- за Договором 1195-01-07 позовна давність як за вимогами про стягнення кредитної заборгованості, так і за вимогами про стягнення комісійної винагороди розпочала свій перебіг з 13.05.2016 та спливала 12.05.2019 включно.
		- за Договором 1252-08 позовна давність за вимогами про стягнення кредитної заборгованості розпочала свій перебіг з 11.06.2016 та спливала 10.06.2019 включно, а за вимогами про стягнення комісійної винагороди  з 01.06.2016 до 31.05.2019 включно (на суму 16 320 000,00 грн.) та з 11.06.2016 до 10.06.2019 включно (на суму 16 320 000,00 грн.).
		- за Договором 1318-10 позовна давність за вимогами про стягнення кредитної заборгованості розпочала свій перебіг з 20.05.2016 та спливала 19.05.2019 включно, а за вимогами про стягнення комісійної винагороди  з 01.11.2015 до 31.10.2018 включно (на суму 10 165 000,00 грн.) та з 01.12.2015 до 30.11.2018 включно (на суму 10 165 000,00 грн.).
		- за Договором 1319-10 позовна давність за вимогами про стягнення кредитної заборгованості розпочала свій перебіг з 20.05.2016 та спливала 19.05.2019 включно, а за вимогами про стягнення комісійної винагороди  з 01.01.2016 до 31.12.2018 включно (на суму 10 625 000,00 грн.) та з 01.02.2016 до 31.01.2019 включно (на суму 10 625 000,00 грн.).
		- за Договором 1320-10 позовна давність за вимогами про стягнення кредитної заборгованості розпочала свій перебіг з 28.06.2016 та спливала 27.06.2019 включно, а за вимогами про стягнення комісійної винагороди  з 01.03.2016 до 28.02.2019 включно (на суму 9 912 500,00 грн.) та з 01.04.2016 до 31.03.2019 включно (на суму 9 912 500,00 грн.).
		- за Договором 1321-10 позовна давність за вимогами про стягнення кредитної заборгованості розпочала свій перебіг з 28.06.2016 та спливала 27.06.2019 включно, а за вимогами про стягнення комісійної винагороди  з 01.05.2016 до 30.04.2019 включно.
		- за Договором 1440-12 позовна давність за вимогами про стягнення кредитної заборгованості розпочала свій перебіг з 15.11.2015 та спливала 14.11.2018 включно, а за вимогами про стягнення комісійної винагороди  з 01.10.2015 до 30.09.2018 включно (на суму 10 115 000,00 грн.) та з 15.11.2015 до 14.11.2018 включно (на суму 10 115 000,00 грн.).
		Як вбачається з матеріалів справи, дану позовну заяву Банком подано до суду 26.11.2018.
		З огляду на це, суд доходить висновку, що позивачем було пропущено трьохрічний строк позовної давності лише в частині заявлених позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості та заборгованості зі сплати комісійної винагороди за Договором 1440-12, та заборгованості зі сплати комісійної винагороди за Договором 1318-10. В частині позовних вимог за іншими Кредитними договорами Банком не пропущено строки позовної давності.
		Однак, не зважаючи на пропуск Позивачем строків позовної давності щодо частини його вимог, суд вважає, що його порушене право підлягає захисту на підставі ч. 5 ст. 267 ЦК України, оскільки причини такого пропуску є поважними.
		Так, суд враховує ту обставину, що в період з 13.09.2016 по 06.06.2017 чинними були рішення господарських судів у справі 910/14230/16 згідно котрих АТ «Галичфарм» за всіма Кредитними договорами було продовжено до 01.10.2019 строки повернення кредитної заборгованості, заборгованості зі сплати комісійної винагороди та процентів за користування кредитними коштами. Вказана справа розглядалася судами неодноразово і кінцеве рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Галичфарм» було прийняте лише 27.02.2018.
		А тому суд погоджується з доводами Позивача, що наявність судового спору 910/14230/16 істотно перешкоджала йому звернутися за захистом своїх прав до суду з даним позовом швидше.
		Щодо закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема якщо відсутній предмет спору.
		Як вже було зазначено вище, після відкриття провадження в даній справі АТ «Галичфарм» за всіма Кредитними договорами сплатив Банку кошти в загальному розмірі 17 787 599,09 грн. Зокрема: 
		- за Договором 1195-01-07 - 177 933,18 грн. Вказані кошти суд зарахував у сплату основної заборгованості Відповідача за цим Договором.
		- за Договором 1252-08 - 16 720 000,00 грн. Вказані кошти суд зарахував у сплату комісійної винагороди Відповідача за цим Договором.
		- за Договором 1318-10 - 177 933,19 грн. Вказані кошти суд зарахував у сплату комісійної винагороди Відповідача за цим Договором.
		- за Договором 1319-10 - 177 933,18 грн. Вказані кошти суд зарахував у сплату комісійної винагороди Відповідача за цим Договором.
		- за Договором 1320-10 - 177 933,18 грн. Вказані кошти суд зарахував у сплату комісійної винагороди Відповідача за цим Договором.
		- за Договором 1321-10 - 177 933,18 грн. Вказані кошти суд зарахував у сплату комісійної винагороди Відповідача за цим Договором.
		- за Договором 1440-12 - 177 933,18 грн. Вказані кошти суд зарахував у сплату комісійної винагороди Відповідача за цим Договором.
		З огляду на вказане, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження в частині позовної вимоги про стягнення кредитної заборгованості за Договором 1195-01-07 та позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди за іншими Кредитними договорами в загальному розмірі 17 787 599,09 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.
		Висновки.
		Підсумовуючи все викладене вище, суд зазначає, що позовні вимоги Банку про стягнення коштів за Кредитними договорами знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково з підстав зазначених в даному рішенні.
		Провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 17 787 599,09 грн.  закрити, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
		Заявлена Банком сума заборгованості за всіма Кредитними договорами у розмірі 1 153 112 678,05 грн., підлягає до задоволення частково у розмірі 689 595 066,99 грн., а саме: 529 538 496,03 грн.  кредитна заборгованість; 40 812 755,72 грн.  заборгованість зі сплати комісійної винагороди та 119 243 815,24 грн.  заборгованість зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
		 
		СУДОВІ ВИТРАТИ.
		Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
		У разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України)
		Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Як вбачається з матеріалів справи, за подання Банком цього позову ним сплачено судовий збір у розмірі 616 700,00 грн. (платіжне доручення 28145 від 14.11.2018), а також за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду від 03.12.2018 про повернення позовної заяви сплачено 1 762,00 грн. та 1 921,00 грн. відповідно (платіжні доручення 28429 від 14.12.2018 та 29297 від 07.02.2019), а всього 620 383,00 грн.
		Суд зазначає, що відмовляє Банку за безпідставністю його позовних вимог щодо стягнення суми у розмірі 305 201 571,60 грн. ( пеня; передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України проценти за Договором 1318-10; кошти, які були неправомірно Банком зараховані як проценти за несвоєчасне повернення кредиту та сплачені до моменту подання позовної заяви), що становить 26,5% від заявлених позовних вимог (1 153 112 678,05 грн.). Решта суми, яка не підлягає стягненню за цим рішенням не зумовлена безпідставністю позовних вимог.
		Відтак, за Позивачем залишається судовий збір у розмірі 163425,50 грн. . Решта судового збору 456 957,50 грн., в тому числі в частині сум щодо яких закрито провадження у справі, а також в частині зменшених судом процентів за несвоєчасне повернення кредиту покладається на Відповідача, як сторону внаслідок неправильних дій котрої виник даний спір, пропорційно розміру задоволених вимог 453274,50 грн. +1921+1762( за подання апеляційної та касаційної скарги ) = 456 957,50 грн.
		Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, оскільки кредитна заборгованість по всіх договорах сплачувалась несвоєчасно, а також той факт , що ініціатором призначення експертизи був відповідач з цих підстав суд також повністю залишає за Відповідачем понесені ним витрати за проведення судової експертизи у розмірі 147 096,00 грн.
		Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги задоволити частково.
		2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Галичфарм» (79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8, код ЄДРПОУ 05800293) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. С. Стрільців, 60, код ЄДРПОУ 09807856) в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. С. Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) заборгованість за Кредитними договорами у розмірі 689 595 066,99 грн., а саме: 529 538 496,03 грн.  кредитної заборгованості; 40 812 755,72 грн.  заборгованості зі сплати комісійної винагороди та 119 243 815,24 грн.  заборгованості зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 455 981,50 грн. судового збору
		3. Провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 17 787 599,09 грн.  закрити, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
		4. В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Накази видати згідно ст. 327 ГПК України..
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 01.11 2024.
		 
		Головуючий суддяЗапотічняк О.Д.
		 
		СуддяМанюк П.Т.
		 
		СуддяНикон О.З.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...