Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/1046/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; запобігання та припинення протиправної діяльності товариств, установ, інших організацій, яка посягає на конституційний лад, права і свободи громадян.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2024. Зареєстровано: 06.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2024.

Номер судового провадження: п/360/1141/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		05 листопада 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1046/24
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Громадської організації «Новопсковська правозахисна група», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, про заборону та примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.09.2024 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - позивач) до Громадської організації «Новопсковська правозахисна група» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд заборонити та примусово розпустити (ліквідувати) Громадську організацію «Новопсковська правозахисна група» (92303, Луганська обл., Новопсковський р-н, селище міського типу Новопсков, вул. Айдарська , буд. 13 Б, кв. 103, код ЄДРПОУ 37325230).
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.08.2024 за вх. № 40501-1-24 надійшов лист Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 07.08.2024 № 78/3/32-10545 про заборону діяльності Громадської організації «Новопсковська правозахисна група» з метою протидії проявам сепаратизму, екстремізму, тероризму та іншій діяльності антиукраїнського характеру, нівелювання зовнішніх загроз, спрямованих на шкоду Україні.
		Зі вказаного листа та доданих до нього матеріалів та доказів вбачається, що в діях ГО «Новопсковська правозахисна група» виявлені ознаки порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 Закону України «Про громадські об`єднання».
		Так, надані Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях матеріали свідчать, що спецслужбами, урядовими та недержавними структурами рф та рб, окрім відкритих військових дій щодо України, використовуються інструменти т.зв. «м`якої сили» у вигляді наявного потенціалу проросійської спрямованості. Встановлено, що з використанням легалізованих громадсько-політичних об`єднань, науково-експертного, освітянського середовища, інших інформаційних майданчиків формуються механізми впливу на громадську думку з метою дестабілізації ситуації в нашій державі.
		Окремі ознаки вищезазначеного спостерігаються в діяльності ГО «Новопсковська правозахисна група», яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.05.2011, код ЄДРПОУ - 37325230, адреса місцезнаходження - 92303, Луганська обл., Новопсковський р-н, селище міського типу Новопсков, вул. Айдарська, буд. 13 Б, кв. 103 , керівник та один із засновників - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Засновник ГО «Новопсковська правозахисна група» ОСОБА_1 є активним учасником пропаганди «руського миру» та т.зв. «єдності слов`янських народів», передбачаючи об`єднання та входження усіх колишніх національних радянських республік до складу російської федерації, а також з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у 2022 році на тимчасово окупованій території Луганської області приймала активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питань входження т.зв. «ЛНР» до складу рф. 
		Також члени зазначеного об`єднання з метою посилення проросійських настроїв серед населення України проводять активну антиукраїнську інформаційно-пропагандистську діяльність шляхом поширення певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною і росією, підтримують терористичну діяльність рф та контакти з її окупаційною адміністрацією.
		Окрім того, стосовно одного із засновників ГО «Новопсковська правозахисна група» Шептухи Т.В. на даний час здійснюється судовий розгляд за кримінальним провадженням № 42023132580000043 від 17.02.2023 за ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України за фактом посягання на територіальну цілісність і недоторканість України та колабораційної діяльності.
		Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду. 
		Ухвалою суду від 17.09.2024 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто. 
		Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Оскільки адресою місцезнаходження ГО «Новопсковська правозахисна група» є тимчасово окупована територія України, повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі здійснено з особливостями, визначеними законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
		Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
		З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		З урахуванням пункту 20 Перехідних положень та на виконання статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на офіційному веб-сайті 23.09.2024 розміщено оголошення про постановлення судом ухвали про відкриття провадження по справі, що підтверджується матеріалами справи.
		Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про постановлення ухвали про відкриття провадження у справі та можливість надання відзиву на позовну заяву.
		Відповідач не скористався правом на подачу відзиву.
		Третьою особою через підсистему «Електронний суд» надіслано пояснення щодо позовної заяви, в якій зазначено, що наявні дані свідчать, що спецслужбами, урядовими та недержавними структурами рф та рб, окрім відкритих військових дій щодо України, використовуються інструменти т.зв. «м`якої сили» у вигляді наявного потенціалу проросійської спрямованості. Встановлено, що з використанням легалізованих громадсько-політичних об`єднань, науково-експортного, освітянського середовища, інших інформаційних майданчиків формуються механізми впливу на громадську думку з метою дестабілізації ситуації в нашій державі. 
		Окремі ознаки вищезазначеного спостерігаються в діяльності громадської організації «Новопсковська правозахисна група» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України у 2011 році, код ЄДРПОУ 37325230, юридична адреса: Луганська область, сел. Новопсков, вул. Айдарська, буд. 13б, кв. 103 , керівник та один із засновників - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
		Керівник ГО «Новопсковська правозахисна група» ОСОБА_1 є активним учасником пропаганди «руського миру» та т.зв. «єдності слов`янських народів», передбачаючи об`єднання та входження усіх колишніх національних радянських республік до складу російської федерації, а також з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у 2022 році на тимчасово окупованій території Луганської області приймала активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питань входження т.зв. «ЛНР» до складу рф.
		Враховуючи викладене, в діяльності ГО «Новопсковська правозахисна група» вбачаються ознаки порушень норм чинного законодавства України.
		Також члени зазначеного об`єднання з метою посилення проросійських настроїв серед населення України проводять активну антиукраїнську інформаційно-пропагандистську діяльність шляхом поширення певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною і росією, підтримують терористичну діяльність рф та контакти з її окупаційною адміністрацією.
		Крім того, стосовно керівника та одного із засновників ГО «Новопсковська правозахисна група» ОСОБА_1 на даний час здійснюється судовий розгляд за кримінальним провадженням № 42023132580000043 від 17.02.2023 за ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України за фактом посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та колабораційної діяльності.
		Третя особа вважає обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству України, позовні вимоги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо заборони діяльності вищезазначеної громадської організації.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.
		Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Громадська організація «Новопсковська правозахисна група» (код за ЄДРПОУ 37325230) зареєстрована в Реєстрі 24.05.2011, номер запису 13701020000000416; місцезнаходження юридичної особи: 92303, Луганська обл., Новопсковський р-н, селище міського типу Новопсков, вулиця Айдарська, будинок 13 Б, квартира 103; види діяльності: 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у. (основний), 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.; засновники юридичної особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		До Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.08.2024 за вх. № 40501-1-24 надійшов лист Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 07.08.2024 № 78/3/32-10545 про заборону діяльності про заборону діяльності Громадської організації «Новопсковська правозахисна група» (далі - ГО «Новопсковська правозахисна група») з метою протидії проявам сепаратизму, екстремізму, тероризму та іншій діяльності антиукраїнського характеру, нівелювання зовнішніх загроз, спрямованих на шкоду Україні.
		Зі вказаного листа та доданих до нього матеріалів та доказів вбачається, що в діях ГО «Новопсковська правозахисна група» виявлені ознаки порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 Закону України «Про громадські об`єднання».
		Так, надані Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях матеріали свідчать, що спецслужбами, урядовими та недержавними структурами рф та рб, окрім відкритих військових дій щодо України, використовуються інструменти т.зв. «м`якої сили» у вигляді наявного потенціалу проросійської спрямованості. Встановлено, що з використанням легалізованих громадсько-політичних об`єднань, науково-експертного, освітянського середовища, інших інформаційних майданчиків формуються механізми впливу на громадську думку з метою дестабілізації ситуації в нашій державі.
		Окремі ознаки вищезазначеного спостерігаються в діяльності ГО «Новопсковська правозахисна група» яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.05.2011, код ЄДРПОУ 37325230, адреса місцезнаходження - 92303, Луганська обл., Новопсковський р-н, селище міського типу Новопсков, вул. Айдарська , буд. 13 Б, кв. 103 , керівник та один із засновників - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Засновник ГО «Новопсковська правозахисна група» ОСОБА_1 є активним учасником пропаганди «руського миру» та т.зв. «єдності слов`янських народів», передбачаючи об`єднання та входження усіх колишніх національних радянських республік до складу російської федерації, а також з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у 2022 році на тимчасово окупованій території Луганської області приймала активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питань входження т.зв. «ЛНР» до складу рф.
		Також члени зазначеного об`єднання з метою посилення проросійських настроїв серед населення України, проводять активну антиукраїнську інформаційно-пропагандистську діяльність шляхом поширення певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною і росією, підтримують терористичну діяльність рф та контакти з її окупаційною адміністрацією.
		Окрім того, стосовно одного із засновників ГО «Новопсковська правозахисна група» Шептухи Т.В. на даний час здійснюється судовий розгляд за кримінальним провадженням № 42023132580000043 від 17.02.2023 за ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України за фактом посягання на територіальну цілісність і недоторканість України та колабораційної діяльності.
		Разом з листом від 07.08.2024 № 78/3/32-10545 до Управління надано акт огляду сайту в мережі Інтернет «Опендатабот» та витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Дослідженням акта огляду сайту в мережі Інтернет «Опендатабот» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що співробітник Старобільського РВ 3 управління ІНФОРМАЦІЯ_3 провів огляд сайту в мережі Інтернет «Опендатабот» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою документування Громадської організації «Новопсковська правозахисна група» (код ЄДРПОУ 37325230). За вищевказаним посиланням розміщено інформацію щодо громадської організації «Новопсковська правозахисна група». Зазначена інформація містить: повна назва - громадська організація «Новопсковська правозахисна група», адреса - 92303, Україна, Новопсковський район, Луганська область, селище міського типу Новопсков, вулиця Айдарська, буд. 13б, кв. 103 , дата заснування - 24.05.2011, директор - ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , основний вид діяльності - 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у., керівник та підписант - ОСОБА_1 , засновники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		У витязі з єдиного реєстру досудових розслідувань номер КП № 42023132580000043 від 17.02.2023 зазначено: Правова кваліфікація кримінального правопорушення: (КК України 2001) ст. 111-1 ч. 5. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 17.02.2023 до Старобільської окружної прокуратури Луганської області надійшли матеріали зі Старобільського МРВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неправомірної діяльності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в умовах воєнного стану, з метою сприяння окупаційній владі російської федерації, у вересні 2022 року, після прийняття окупаційною адміністрацією російської федерації на території Луганської області рішення про проведення так званого «референдуму луганської народної республіки» з питань входження до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації, добровільно надала згоду на призначення її на посаду члена виборчої комісії на дільниці так званого референдуму, яка розташовувалась за адресою: Луганська область, Старобільський район, смт Новопсков, вул. Шкільна, 15б, та брала участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
		Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
		Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
		Здійснення цих свобод, оскільки вони пов`язані з обов`язками і відповідальністю, можуть підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
		Положеннями статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.
		Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Приписами абзаців першого, другого пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, визначено, що Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції.
		Відповідно до пункту 1 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 20.09.2022 № 3959/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 № 759/19497, Міжрегіональні управління Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.
		Згідно із підпунктом 4.46 пункту 4 вказаного Положення міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до закону державну реєстрацію громадських об`єднань, їхніх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання, обласних, регіональних, республіканських, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських та місцевих організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів; державну реєстрацію статутів територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Відповідно до положень абзацу третього пункту 14 частини першої статті 1 Закону України від 15.03.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єктом державної реєстрації є територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання.
		Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначено Законом України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об`єднання» (далі - Закон № 4572-VI).
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
		Відповідно до статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2229-ХІІ «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
		До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
		Статтею 24 цього Закону визначено обов`язки Служби безпеки України.
		Так, Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана: здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України (пункт 4); забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об`єднань (пункт 5); здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки (пункт 8).
		Частиною першою статті 25 Закону № 4572-VI визначено, що припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється:
		1) за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;
		2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.
		Припинення діяльності громадського об`єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (частина друга статті 25 Закону № 4572-VI).
		Відповідно до статті 28 Закон № 4572-VI громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
		Справа про заборону громадського об`єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
		У разі прийняття рішення про заборону громадського об`єднання майно, кошти та інші активи громадського об`єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.
		Інші підстави для заборони діяльності громадського об`єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.
		Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019 (щодо конституційності так званого «закону про декомунізацію»), з огляду на історію становлення української незалежної держави, історичний контекст та загрози, що постали перед нею у зв`язку з тимчасовою окупацією частини її території, Україна має право обстоювати конституційні принципи, у тому числі й шляхом заборони пропаганди тоталітарних режимів.
		Разом з тим, виходячи із основних позицій практики Європейського Суду з прав людини за результатами розгляду справ щодо обмеження свободи об`єднань, основними критеріями обґрунтованості таких обмежень є встановлення таких обмежень законом, зазначені обмеження повинні переслідувати законні цілі та бути необхідними у демократичному суспільстві.
		Щодо наявності чи відсутності в межах спірних правовідносин підстав, визначених статтею 28 Закону 4572-VI, для заборони громадського об`єднання суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Статтею 37 Конституції України передбачено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
		Згідно із частинами першою-третьою статті 4 Закону № 4572-VI утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, забороняються.
		Громадські об`єднання не можуть мати воєнізованих формувань.
		Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження за статтею 111-1 частина 5  Кримінального кодексу України. Проте доказів її засудження за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України, позивачем та третьою особою суду не надано.
		          Суд зауважує, що підставою для заборони судом громадського об`єднання є виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, а також засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України.
		Позивачем не надано доказів того, що ГО «Новопсковська правозахисна організація» утворене та здійснює свою діяльність із порушенням чинного законодавства України, а також що його уповноважені особи засуджені за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
		З огляду на те, що позивачем не надано доказів наявності в діях ГО «Новопсковська правозахисна організація» порушення статей 36, 37 Конституції України, статті 4 Закону № 4572-VI, засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про заборону (примусовий розпуск) громадської організації не належать до задоволення.
		За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, код за ЄДРПОУ 43316700) до Громадської організації «Новопсковська правозахисна група» (місцезнаходження: 92303, Луганська область, смт Новопсков, вул. Айдарська, буд. 13 Б, кв. 103, код за ЄДРПОУ 37325230), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (місцезнаходження: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, код за ЄДРПОУ 20001504), про заборону та примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя                                                             І.О. Свергун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...