Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/1680/17 : не визначено.
Надіслано судом: 09.11.2024. Зареєстровано: 09.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.
Дата набрання законної сили: 04.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 листопада 2024 року м. Харків Справа № 619/1680/17
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
		за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
		прокурор  Горгуль Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву  ОСОБА_1 (вх.13675 від 25.10.2024) про ухвалення додаткового рішення 
		за результатом розгляду апеляційних скарг:
		1. Харківської обласної прокуратури (вх.2191Х/3),
		2. ОСОБА_1 (вх.2192Х/3),
		на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 (суддя Ольшанченко В.І., повний текст складено 02.10.2023) у справі №619/1680/17
		за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури, м.Дергачі Харківської області,
		до відповідачів:
		1. ОСОБА_1 , с.Цупівка Харківської області; 
		2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків; 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: 
		1. Фермерське господарство "Веселе", м.Дергачі Харківської області;
		2. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, м.Київ; 
		про визнання наказу незаконним, договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Дергачівська місцева прокуратура Харківської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1) і Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Фермерське господарство "Веселе" (третя особа-1) та Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (третя особа-2), в якому прокурор просив:
		- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області №124-СГ від 22.01.2015 про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 ;
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.01.2015, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 , та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;
		- зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельну ділянку площею 71,6083 га (кадастровий номер 6322057300:04:000:0545), розташовану за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №619/1680/17 у задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись із означеним рішенням, Харківська обласна прокуратура звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.01.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 , скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельну ділянку площею 71,6083 га (кадастровий номер 6322057300:04:000:0545), розташовану за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
		 
		Крім того, не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №619/1680/17, відповідач ОСОБА_1 також звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить змінити мотивувальну частину означеного рішення, виключивши з неї висновок про те, що: "З урахуванням висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц договір оренди землі, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, а тому відповідно до частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним".
		Заперечуючи проти висновків місцевого господарського суду про нікчемність договору оренди землі, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наполягала на тому, що при його укладенні не було порушено норми чинного законодавства.
		За подання вказаної скарги заявниця сплатила 5760,00 грн судового збору, що відповідає встановленому законом розміру.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №619/1680/17, виклавши її в редакції цієї постанови. У решті рішення залишено без змін.
		 
		25.10.2024 через підсистему Електронний суд від  ОСОБА_1 ,9 за підписом представника - адвоката Мироненка С.С.) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.13675), за змістом якої, з посиланням на приписи ст.129, 244 ГПК України, заявник просить стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 760,00 грн. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.10.2024 означена заява передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення призначено на "04" листопада 2024 р. об 11:00 год. 
		 
		29.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 та ФГ «Веселе», адвоката Мироненка С.С., надійшло клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника ОСОБА_1 та ФГ «Веселе».
		 
		01.11.2024 Харківська обласна прокуратура через підсистему «Електронний суд» подала заперечення проти заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. У запереченнях, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 не подала до суду апеляційної інстанції у встановлені законом строки, а саме разом з поданням апеляційної скарги, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; у постанові Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 зазначено, що на момент звернення ОСОБА_1 з заявою про отримання в оренду спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства у 2015 році, вона вже була засновником фермерського господарства «Веселе», створеного у 2001 році, а отже повторне надання ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду на позаконкурентних засадах дійсно суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства, разом з тим, суди першої та апеляційної інстанції як на підставу відмови у задоволенні позову вказали на неправильно обраний прокурором спосіб захисту порушеного права, який у спірних правовідносинах не забезпечує відновлення можливо порушених прав; відповідачам було достеменно відомо про порушення ними вимог чинного земельного законодавства, а отже стягнення судових витрат на користь відповідача не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості; витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, за наслідками розгляду якої судом апеляційної інстанції змінено лише мотиваційну частину рішення суду першої інстанції, яким, у свою чергу, судові витрати за подання позову вже покладено на прокурора, варто оцінювати як такі, що сплачені у зв`язку із бажанням відповідача змінити мотиви судового рішення у цій справі, а тому не можуть бути покладені на прокурора, як надмірний тягар.
		Присутній у судовому засіданні 04.11.2024 прокурор підтримав викладену ним письмово правову позицію; вважав за необхідне здійснити судовий розгляд за відсутності представника відповідача. 
		Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, не скористалися своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні 04.11.2024.
		Судова колегія дійшла висновку, що відповідно до приписів ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		 
		Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Як уже зазначалося, постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №619/1680/17, викладено її в редакції цієї постанови. У решті рішення (яким у задоволенні позову було відмовлено) залишено без змін.
		Питання щодо розподілу судових витрат вказаною постановою не вирішувалося.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України (на який посилається ОСОБА_1 у заяві про ухвалення додаткового рішення) судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Водночас, згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Отже, при вирішенні питання про відшкодуванні судових витрат судом має враховуватися не лише результат розгляду звернення особи із відповідною процесуальною заявою (у даному випадку  з апеляційною скаргою), а й те, чи є дії такої сторони правильними у спорі із іншою стороною (сторонами), тобто такими, що не призвели до виникнення спору. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 902/959/23.
		У постанові від 08.10.2024 у справі №619/1680/17 Східний апеляційний господарський суд зазначив, що повторне звернення ОСОБА_1 і надання їй земельної ділянки в оренду на позаконкурентних засадах суперечить нормам чинного законодавства, мало місце порушення порядку, передбаченого положеннями статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України та спеціальних нормам статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду ОСОБА_1 мала можливість використати лише один раз. 
		В ході судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 , яка вже була засновником Фермерського господарства Веселе, у 2015 році звернулася з заявою до Головного управління Держземагенства у Харківській області про передання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, і таку ділянку їй було надано на позаконкурентних засадах, тобто ОСОБА_1 , в порушення вищенаведених норм чинного законодавства, двічі скористалася правом.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідачів, зокрема, ОСОБА_1 .
		Отже, справедливим і таким, що відповідатиме обставинам даної справи, є застосування 
		ч. 9 ст. 129 ГПК України та покладення на ОСОБА_1 судових витрат за подання нею апеляційної скарги, оскільки спір у справі виник саме внаслідок її неправильних дій.
		Окрім того, як було встановлено вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №619/1680/17 у позові було відмовлено, і постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 резолютивну частину вказаного рішення залишено без змін.
		Тобто за результатами апеляційного провадження по суті спору не було прийнято іншого рішення стосовно позовних вимог, а відтак, на думку колегії суддів, відсутні підстави для застосування п.2 ч.1 ст.129 ГПК України (на яку посилається ОСОБА_1 у заяві про прийняття додаткового рішення), оскільки відповідно до змісту вказаної норми, покладення на сторони судового збору законодавцем поставлено в залежність виключно від результату вирішення спору по суті, а саме  від розміру задоволених позовних вимог.
		Переглянувши рішення в даній справі в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд помилково визнав спірний договір оренди нікчемним  у зв`язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено.
		Разом з тим, в обґрунтування апеляційної вимоги про зміну мотивувальної частини рішення у відповідній частині ОСОБА_1 стверджувала про те, що при укладенні вказаного договору не було порушено норми чинного законодавства, тому, на її думку, договір не є нікчемним. Однак суд апеляційної інстанції зазначив, що повторне надання ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду на позаконкурентних засадах суперечить нормам чинного законодавства і що відповідний правочин є оспорюваним. 
		Тобто суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну мотивувальної частини оскаржуваного рішення не з тих підстав, які було наведено в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .
		Тому в цьому випадку задоволення вимог апеляційної скарги по суті не може бути визнано підставою для покладення на позивача (прокурора) витрат ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги  про що обґрунтовано зазначила Харківська обласна прокуратура у запереченнях проти заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
		Окрім того, як уже зазначалося, оскільки в задоволенні апеляційної скарги прокурора Східним апеляційним господарським судом було відмовлено та залишено без змін резолютивну частину рішення господарського суду про відмову в позові, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №619/1680/17 покладаються на прокурора.
		Керуючись ст.124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з Харківської обласної прокуратури витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №619/1680/17 на її користь.
		Судові витрати за подання апеляційних скарг покласти на апелянтів.
		Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст додаткової постанови складено 08.11.2024.
		 
		Головуючий суддя О.Є. Медуниця 
		 
		Суддя О.А. Істоміна 
		 
		Суддя О.О. Радіонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...