Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1280/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про відшкодування шкоди, збитків.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2024. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		================================================================
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 листопада 2024 року Справа № 925/1280/21 
		м. Миколаїв
		 
		Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
		за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		за позовом: керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, буд.18) 
		в інтересах держави в особі: Синюхино-Брідської сільської ради (55243, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, буд.14; ідентифікаційний код 04376951)
		до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» (18016, м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, буд. 8; ідентифікаційний код 00292356)
		про: стягнення 15 860 593,59 грн,
		за участю представників учасників справи:
		від прокуратури: прокурор Бескровна І.І., за посвідченням,
		від позивача: не з`явився,
		від відповідача: Новиков О.Є., адвокат за ордером,
		 
		Суть спору:
		 
		22.09.2021 Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави у особі Синюхино-Брідської сільської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою №54-3265вих-21 від 17.09.2021 (з додатками), в якій просить суд:
		- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» (код ЄДРПОУ 00292356) на користь Синюхино-Брідської сільської ради кошти в сумі 15860593,59 грн. за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 і 4825480400:03:000:0051 загальною площею 61,22 га, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (на розрахунковий рахунок UA9889999803341459812000014472 місцевого бюджету Синюхино-Брідської сільської ради, код одержувача 04376951, банк одержувача Миколаїв.ГУК/тгс Синюхин Брід/18010600, код платежу 37992030);
		- стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м.Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір за подачу позову;
		- про дату, час та місце розгляду справи повідомити Черкаську обласну прокуратуру та Первомайську окружну прокуратуру Миколаївської області.
		Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору оренди від 19.06.2007 з додатками; інформацій Синюхіно-Брідської сільської ради від 27.04.2021 і 26.08.2021 та акту обстеження земельної ділянки сільською радою від 19.08.2021; інформацій Головного управління ДПС у Миколаївській області від27.05.2021 та копій податкових декларацій з плати за землю за 2018-2021 роки; рішення Первомайської районної ради № 6 від 12.07.2017; розрахунку розміру збитків (загальна сума 15 860 593,59 грн), розрахованих як розмір плати, який нараховано за регульованою ціною, встановленою у відповідному договорі оренди землі за період з 01.08.2018 по 01.06.2021; застосування норм статей 88, 120, 206 Земельного кодексу України, статей 21, 33, 34 Закону України «Про оренду землі», статей 373, 386, 1212 Цивільного кодексу України, статей 16, 33, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та мотивовані, зокрема, тим, що хоча ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» частково здійснюється сплата коштів орендної плати, а саме у 2018 році сплачено 306 421,65 грн (упродовж серпня-грудня 2018 року - 127 675,25 грн) орендної плати за землю, у 2019 році - 306 420,64 грн, у 2020 році -283 439,18 грн та протягом січня - травня 2021 року - 125 120,68 грн, що підтверджується інформаціями ГУ ДФС у Миколаївській області від 27.05.2021 і 25.08.2021 та поданими відповідачем до податкового органу податковими деклараціями за 2018-2021 роки, проте така сплата здійснюється без урахування нової нормативної грошової оцінки земель, а отже не в повному обсязі. Оскільки ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» після завершення терміну дії Договору землі орендодавцю не повернув, йому належить право видобутку корисних копалин на спірних землях та розташоване на них нерухоме майно, розпорядник земель протягом періоду з моменту завершення терміну дії договору оренди землі від 19.06.2007 по теперішній час позбавлений можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду та отримувати від цього повний прибуток, у зв`язку з чим у період часу з моменту затвердження нової НГО земель (12.07.2017) по тепер місцевим бюджетом відповідний дохід отримувався не в повному обсязі. Розмір втраченого внаслідок неправомірних дій відповідача доходу Синюхино-Брідською сільською радою розраховано як розмір плати за земельну ділянку державної та, в подальшому, комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою у відповідному договорі оренди землі, за період з 01.08.2018 по 01.06.2021. Загальна сума збитків, які підлягають сплаті, за розрахунком прокурора становить 15 860 593,59 грн.
		 
		Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2021 було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
		 
		Синюхино-Брідська сільська рада у письмовій заяві позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити позовну заяву прокурора в повному обсязі, зокрема, посилаючись на таке: рішенням Первомайської районної ради №6 від 12.07.2017 було затверджено нову нормативно грошову оцінку земельних ділянок, що передані в оренду відповідачу, загальним розміром 58952644,74 грн, з яких нормативно грошова оцінка земельних ділянок площею 4,71 га складає 5113161,98 грн, площею 3,8892 га - 4222103,95 грн, площею 52,62 га - 49617378,81 грн; з метою уникнення сплати орендної плати у відповідності до нової нормативної грошової оцінки відповідач здійснює сплату орендної плати, але у відповідності до умов договору оренди, який припинив свою дію 03.07.2017; за час користування відповідачем земельними ділянками без укладання договору оренди розмір втраченої орендної плати за діючою грошовою оцінкою становить борг за 2018 рік - 2328684,95 грн, за 2019 рік - 5588843,83 грн, за 2020 рік - 5611825,29 грн, за 2021 рік - 2331239,52 грн, а загалом - 15860593,59 грн; у зв`язку з тим, що відповідач після закінчення терміну дії договору оренди землі не повернув її орендодавцю, розпорядник земель з моменту закінчення договору оренди землі 03.07.2017 та по теперішній час позбавлений можливості здавати земельну ділянку в оренду та отримувати повний прибуток, а отже і місцевий бюджет недоотримує кошти; із часу завершення терміну дії договору оренди землі 03.07.2017 у відповідача виник обов`язок повернути земельні ділянки власнику, або укласти додаткову угоду про подовження терміну дії договірних відносин, що відповідачем не здійснено; фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
		 
		Відповідач у відзиві просить суд в задоволенні позову по суті відмовити повністю, мотивуючи, зокрема, таким:
		Прокурором пропущеней загальний строк позовної давності, оскільки порушення прав позивача могло відбутися з прийняття 12.07.2017 Первомайською районною радою рішення №6 про затвердження нової нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, і саме з цією датою могла бути пов`язана протиправна, на думку прокурора, поведінка відповідача та відповідно з цієї дати позивач дізнався і міг дізнатись про порушення своїх прав і необхідність їх захисту в судовому порядку. Однак, прокурор звернувся з позовом в інтересах Синюхино-Брідської сільської ради лише 22.09.2021, тобто з пропуском загального строку позовної давності, який сплив 12.07.2020.
		Відповідно до умов договору оренди землі від 09.07.2007 строк оренди складав з 03.07.2007 до 03.07.2017. 03.06.2017 відповідач заявив про намір продовження дії договору оренди землі з направленням проекту додаткової угоди, при цьому орендар продовжив користуватися земельною ділянкою, а від орендодавця не надходило письмових заперечень щодо продовження дії договору оренди або відмови в поновленні договору. Тобто, договір оренди землі від 09.07.2007 продовжив свою дію на той самий строк - на 10 років до 03.07.2027, і на тих самих умовах, зокрема й на умовах оплати орендних платежів в розмірі та строки визначені в пунктах 2.1, 2.2 такого договору.
		Використання відповідачем спірних земельних ділянок здійснюється в рамках договірних відносин на підставі укладеного 09.07.2007 договору оренди землі, з чого слідує наявність правової підстави її використання з однієї сторони, а з іншої, чітко визначені умови, порядок, розміри та строки сплати орендної плати за користування такими земельними ділянками. Орендодавець приймав орендні платежі в рамках договірних відносин, а відтак вказані відносини існують і продовжують існувати.
		Прокурором не доведено факту заподіяння збитків у формі упущеної вигоди та наявності складу цивільного правопорушення.
		Наслідки припинення оренди врегульовані не нормами ст.1212 ЦК України, на які посилається прокурор, а спеціальними нормами пов`язаними із відносинами оренди - ст.34 Закону України «Про оренду землі» та ст.ст.22, 1166 ЦК України.
		 
		Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.11.2021 дану справу було передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Миколаївської області.
		Ухвалою від 13.12.2021 суддею Господарського суду Миколаївської області Мавродієвою М.В. справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи почато спочатку за правилами загального позовного провадження.
		Відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2023 у справі № 925/1280/21, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023, позовні вимоги Прокурора були задоволені та стягнуто з ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» на користь Синюхино-Брідської сільської ради 15 860 593,59 грн боргу за користування земельними ділянками, а також стягнуто з ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» на користь Миколаївської обласної прокуратури 237 908,90 грн судового збору.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 925/1280/21 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2023 у справі № 925/1280/21 скасовано, справу № 925/1280/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
		03.05.2024 матеріали справи № 925/1280/21 надійшли до Господарського суду Миколаївської області.
		За результатами автоматизованого розподілу справи №925/1280/21 головуючим суддею визначено суддю Смородінову О.Г.
		 
		Ухвалою суду від 08.05.2024 прийнято господарську справу № 925/1280/21 до провадження судді Смородінової О.Г.; постановлено розгляд справи № 925/1280/21 почати спочатку зі стадії підготовчого провадження та розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 05 червня 2024 року об 11:00; запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення, з огляду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 925/1280/21.
		 
		У зв`язку з перебуванням головуючої судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 20.05.2024 по 07.06.2024, ухвалою суду від 16.05.2024 підготовче засідання у справі № 925/1280/24 було призначено на 03 липня 2024 року об 11:00.
		 
		29.05.2024 до суду від представника Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» надійшла заява б/н від 29.05.2024 (вх. № 6400/24) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи).
		 
		01.07.2024 до суду від Миколаївської обласної прокуратури надійшли пояснення б/н від 28.06.2024 (вх. № 28.06.2024), у зв`язку з постановленням Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови від 09.04.2024 у справі № 925/1280/21.
		 
		03.07.2024 до суду від Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» надійшло клопотання б/н від 02.07.2024 (вх. № 7933/24) про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи, а також долучення доказів, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 925/1280/21, зокрема на підтвердження статусу гірничного підприємства.
		 
		Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 03 липня 2024 року об 11:00, мало розпочатися із запізненням, у зв`язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. в нарадчій кімнаті по іншій судовій справі, однак не відбулося, оскільки у подальшому, в період з 11:25 до 12:10 у Миколаївській області тривала повітряна тривога. 
		Ухвалою суду від 03.07.2024 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 925/1280/21 на 30 днів; підготовче засідання у справі № 925/1280/21 призначено на 31 липня 2024 року о 12:00; зобов`язано Синюхіно-Брідську сільську раду у строк до 24.07.2024 включно надати суду та направити іншим учасникам справи належним чином засвідчені копії рішень органів виконавчої влади / органів місцевого самоврядування щодо ставок орендної плати в межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району / Синюхіно-Брідської сільської ради, які діяли у період з 2018 по 2021 роки (спірний період), а також розпорядження № 18-р від 27.01.2006 «Про затвердження Положення про порядок розрахунків та розмірів орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності у Первомайському районі».
		 
		23.07.2024 до суду від Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» надійшла заява б/н від 22.07.2024 (вх. № 8852/24) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 23.07.2024.
		 
		26.07.2024 до суду від Синюхіно-Брідської сільської ради надійшов лист № 726 від 23.07.2024, з яким, на виконання ухвали суду від 03.07.2024, заявником надано суду відповідні докази.
		 
		26.07.2024 до суду від Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» надійшли письмові пояснення б/н від 26.07.2024 (вх. № 9070/24), з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 925/1280/21.
		 
		Ухвалою від 31.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 925/1280/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 25 вересня 2024 року о 12:00.
		 
		19.09.2024 до суду від Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» надійшла така кореспонденція:
		- клопотання б/н від 18.09.2024 (вх. № 11197/24) про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просив суд зупинити провадження у справі №925/1280/21 до розгляду господарським судом Миколаївської області справи №915/229/24 за позовом Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах Синюхино-Бридської сільської ради до ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» про стягнення коштів в розмірі 14 506 288,78 грн за користування земельними ділянками в період з 01.07.2021 по 15.09.2023 без правовстановлюючих документів, та набранням рішення у даній справі законної сили;
		- клопотання б/н від 18.09.2024 (вх. № 11202/24) про повернення до стадії підготовчого провадження.
		 
		24.09.2024 до суду від Миколаївської обласної прокуратури надійшли заперечення б/н від 24.09.2024 (вх. № 11445/24), в яких заявник зазначив, що клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та про зупинення провадження у справі не підлягають задоволенню.
		 
		В засіданні 25.09.2024, проведеному за участю прокурора у справі та представника відповідача, судом були розглянуті заявлені відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі та про повернення до стадії підготовчого провадження і відмовлено в їх задоволенням з наведенням відповідної мотивації в судовій ухвалі від 25.09.2024.
		Після наведеного, в судовому засіданні 25.09.2024 судом було розпочато розгляд справи № 925/1280/21 по суті, заслухано вступні слова учасників справи. За результатами проведеного засідання суд оголосив перерву до 23 жовтня 2024 року об 11:00.
		 
		В засіданні 23.10.2024, проведеному за участю прокурора у справі та представника відповідача, судом було продовжено розгляд справи № 925/1280/21 по суті та за результатами проведеного засідання оголошено перерву до 05 листопада 2024 року о 13:30.
		 
		В судове засідання 05.11.2024 з`явилися прокурор у справі та представник відповідача, яких суд заслухав. Позивач свого представника в засідання не направив, про час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення засідання за відсутності представника позивача.
		Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 05.11.2024 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях прокурора та представника відповідача, суд  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
		З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, з зазначенням в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).
		Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		У даній справі наявність «інтересу держави» полягає у стверджуваному прокурором порушенні права держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.
		Суд також зауважує, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
		Зі змісту положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
		Прокурор вказує та підтверджує відповідними доказами, що за наявності підстав, що були очевидні (внаслідок загальнодоступності правових норм та обізнаності про обставину несплати відповідачем коштів за використання земель у повному обсязі), та повноважень на звернення до суду уповноваженим суб`єктом - Синюхино-Брідською сільською радою не вжито, натомість такий органом звертався з проханням до прокурора щодо вжиття заходів із забезпечення судового захисту порушених інтересів держави, що підтверджується листами №539 від 27.04.2021, №772 від 29.06.2021, №805 та №806 від 08.07.2021, №992 від 26.08.2021 (т.1 а.с.102,103,106,112-115,117) та свідчить про пасивну поведінку уповноваженого органу, має своїм наслідком нездійснення захисту інтересів держави у суді та є підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради, як власника спірних земельних ділянок, про що останнього повідомлено листами №54-2044вих-21 від 02.07.2021, №54-2113вих-21 від 07.07.2021, №54-1871вих-21 та №54-1872вих-21 від 24.06.2021, №54-3071вих-21 від 08.09.2021.
		Отже, нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави і стало підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даним позовом.
		 
		З урахуванням вищевикладеного, судом по суті спірних правовідносин встановлено такі обставини.
		 
		Матеріали справи свідчать, що 19.06.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством «Первомайський кар`єр «Граніт» (правонаступником якого є ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт»), як орендарем, було укладено договір оренди земельних ділянок, який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Бочеславчицькій сільській раді 03.07.2007 за реєстровим №040702200071 (далі - Договір оренди землі), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого орендодавець на підставі розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації від 29.01.2003 №23-р передає, а орендар приймає в оренду терміном на 10 (десять) років земельні ділянки загальною площею 61,22 га, у тому числі пасовища площею 3,89 га, землі промисловості - 17,82 га, землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами - 39,51 га, для добувної промисловості (виробництва будівельних матеріалів) із земель розташованих в межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району.
		Відповідно до кадастрового плану, що є додатком до Договору оренди землі, земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 та 4825480400:03:000:0051.
		Згідно пунктів 2.1, 2.2 Договору оренди землі, орендна плата за користування земельними ділянками встановлюється згідно розрахунку розміру орендної плати за користування земельними ділянками, який є невід`ємною частиною до цього договору. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі щомісячно та перераховується не пізніше 30-го числа кожного місяця.
		З розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, який є невід`ємною частиною Договору оренди землі, вбачається, що для розрахунку розміру орендної плати сторонами такого договору прийнято 10% від нормативної грошової оцінки усіх земельних ділянок.
		Відповідно до п.9.2 Договору оренди землі, договір оренди земельних ділянок припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
		За умовами п.9.3 Договору оренди землі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельними ділянками після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Згідно з п.12 Договору оренди землі, він набирає чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації.
		Вказані земельні ділянки передані в оренду за актом приймання-передачі від 03.07.2007.
		 
		З матеріалів справи також вбачається, що відповідач звертався до Миколаївської обласної державної адміністрації з листом №685 від 03.06.2017 про поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.
		Миколаївська обласна державна адміністрація листом №2729/0/05-38/3-17 від 12.07.2017 повернула відповідачу на доопрацювання надані за листом №685 від 03.06.2017 матеріали та повідомила, що під час розгляду доданих орендарем до листа-повідомлення матеріалів було виявлено невідповідності умов запропонованого до переукладення договору в частині визначення ідентифікаційних даних земель (кадастрових номерів) та розміру орендної плати за землю вимогам чинного законодавства.
		Крім того, у відповіді Миколаївської облдержадміністрації було наголошено на визначену статтями 13, 18, 19 Закону України «Про оцінку земель» необхідність виготовлення та затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 і 4825480400:03:000:0051 для визначення розміру орендної плати за договором, відсутність якої унеможливлює вирішення питання про продовження орендних правовідносин.
		Миколаївська облдержадміністрація наполягала, що вказане потребувало додаткового узгодження умов укладеного між сторонами договору, оскільки об`єкт оренди та орендна плата за приписами ст.15 Закону України «Про оренду землі» є істотними умовами договору оренди землі. За таких підстав Миколаївська облдержадміністрація вважала, що Договір оренди земельної ділянки не міг бути продовжений на тих самих умовах. Узгодження інших дій щодо продовження договору між сторонами в подальшому не відбулось.
		Рішенням Первомайської районної ради №6 від 12.07.2017 було затверджено нову нормативно грошову оцінку зазначених земельних ділянок, що склала загальним розміром 58 952 644,74 грн, з яких нормативно грошова оцінка земельних ділянок площею 4,71 га - 5 113 161,98 грн, площею 3,8892 га - 4 222 103,95 грн, площею 52,62 га - 49617 378,81 грн (т.1 а.с.138,139).
		 
		Прокурор стверджує, що оскільки відповідач, після завершення терміну дії Договору оренди землі, не повернув спірні земельні ділянки, і при цьому, саме відповідачу належить право видобутку корисних копалин на спірних землях та розташоване на них нерухоме майно, то розпорядник земель протягом періоду з моменту завершення терміну дії договору оренди землі (03.07.2017) по теперішній час позбавлений можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду та отримувати від цього повний прибуток, у зв`язку з чим у період часу з моменту затвердження нової нормативно-грошової оцінки земель (12.07.2017) по теперішній час місцевим бюджетом відповідний дохід отримувався не в повному обсязі.
		Розмір несплаченої внаслідок неправомірних дій відповідача орендної плати розраховано Синюхино-Брідською сільською радою як розмір плати за земельну ділянку державної та, в подальшому, комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою у відповідному договорі оренди землі, за період з 01.08.2018 по 01.06.2021, з врахуванням коштів, які відповідачем були сплачені за користування спірними земельними ділянками протягом такого періоду.
		Загальна сума коштів за користування відповідачем без правовстановлюючих документів спірними земельними ділянками Синюхино-Брідської територіальної громади згідно розрахунку у період з 01.08.2018 по 01.06.2021 становить у розмірі 15860593,59 грн.
		 
		Прокурор стверджує, що відповідачем розмір втраченої орендної плати не сплачено, що підтверджується інформацією, викладеною в листах ГУ ДПС у Миколаївській області від 07.07.2021 №7466/5/14-29-04-02-08 та Синюхино-Брідської сільської ради від 29.06.2021 №772 та від 08.07.2021 №806.
		Відповідач не погоджується з розрахунком, здійсненим позивачем, із застосуванням ставки 10 % від вартості земельних ділянок у період із 01.08.2018 до 01.06.2021, яка була встановлена в договорі оренди земельних ділянок від 19.06.2007, за відсутності в матеріалах справи рішень органів місцевого самоврядування щодо встановлення розміру ставок плати за землю у спірний період.
		 
		Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
		 
		Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в особі Синюхино-Брідської сільської ради про стягнення з відповідача коштів за користування земельними ділянками, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради, після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007. При цьому розмір недоотриманого позивачем доходу внаслідок неповернення земельних ділянок розрахований як розмір плати за земельні ділянки у формі орендної плати за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, 10-відсоткової ставки згідно з пунктом 2.1 договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007.
		 
		Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України, оскільки виникли у зв`язку із фактичним користуванням відповідачем земельними ділянками без укладеного договору оренди та недоотримання їх власником доходів у вигляді орендної плати.
		 
		Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		 
		Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (подібний висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).
		Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
		Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
		Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
		Для вирішення спору щодо стягнення з фактичного користувача земельної ділянки безпідставно збережених коштів орендної плати згідно зі статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.02.2019 у справі № 922/981/18).
		 
		Судом встановлено, що відповідач продовжує користуватися земельними ділянками після завершення строку дії договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, докази укладення додаткової угоди про продовження дії договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 відсутні.
		Отже, з моменту припинення договору оренди земельних ділянок у відповідача виник обов`язок або повернути земельні ділянки державі, або укласти додаткову угоду про продовження строку дії такого договору.
		При цьому, відповідач сплачував до місцевого бюджету орендну плату у 2018 році в сумі 306 421,65 грн, у 2019 році в сумі 306 420,64 грн, у 2020 році в сумі 283 439,18 грн та за період з січня по травень 2021 року в сумі 125 120,68 грн.
		 
		Прокурор стверджує, що ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» без законних підстав зберігало у себе майно - кошти за оренду землі, які дійсно підлягають стягненню у місцевий бюджет відповідної територіальної громади.
		Разом із тим, при здійсненні розрахунку заявлених позовних вимог позивачем враховано нову затверджену нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, кошти, які були сплачені відповідачем за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2018 по 01.06.2021 та 10-ти відсоткову ставку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з пунктом 2.1 Договору оренди земельної ділянки від 19.06.2007, який припинив свою дію 03.07.2017.
		Загальна сума коштів за користування відповідачем без правовстановлюючих документів земельними ділянками Синюхино-Брідської територіальної громади згідно з розрахунком у період з 01.08.2018 до 01.06.2021 становить 15 860 593,59 грн.
		 
		Судом враховано висновки, викладені в п. 5.36 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 у справі №925/1280/21:
		«… суди попередніх інстанцій, перевіряючи наданий Прокурором розрахунок коштів, які підлягають стягненню за спірний період, послалися на рішення Первомайської районної ради від 12.07.2017 № 6 та умови договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, який припинив свою дію 03.07.2017, при цьому не врахували положень пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та не взяли до уваги відсутності в матеріалах справи рішень органу місцевого самоврядування щодо ставок орендної плати, необхідних для розрахунку суми, заявленої Прокурором до стягнення. Суди також не дослідили витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 06.08.2021 та не перевірили аргументи скаржника щодо їх невідповідності вимогам чинного законодавства».
		 
		З урахуванням наведеного, суд зауважує, що плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.
		Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
		Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
		Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
		Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/206/20).
		Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).
		За змістом статті 12 Закону України «Про оцінку земель» (тут і далі  у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону).
		За приписами частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/206/20).
		Таким чином, для стягнення коштів, які Синюхино-Брідська сільська рада як власник земельної ділянки мала б отримати як орендну плату у спірних правовідносинах, слід встановити фактичні обставини справи, що є визначальними для розрахунку суми, що підлягає стягненню, а саме: площу займаних земельних ділянок, часовий період (строк), протягом якого використовуються земельні ділянки, їх нормативну грошову оцінку та ставку орендної плати, що підлягає застосуванню.
		 
		Перевіряючи наданий прокурором розрахунок коштів, які підлягають стягненню за спірний період судом встановлено відсутність в матеріалах справи рішень органу місцевого самоврядування щодо ставок орендної плати, необхідних як складової для правильного та обґрунтованого розрахунку суми, заявленої прокурором до стягнення.
		Так, згідно інформації Синюхино-Брідської сільської ради від 24.06.2024 Болеславчицькою сільською радою не приймались рішення про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки за межами населеного пункту, які діяли упродовж 2018  2021 років. На запит прокурора архівним відділом надано лише рішення вказаної сільської ради про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку за період часу з 2017 по 2020 роки, що свідчить про відсутність рішень про встановлення ставок орендної плати за користування землями в межах території Болеславчицької сільської ради. 
		Аналізуючи рішення Болеславчицької сільської ради від 14.07.2017 № 1, від 26.06.2018 № 2, від 25.06.2019 № 2 зі змінами, внесеними рішенням від 10.07.2020 № 3, встановлено, що на період часу з 2018 по 2021 роки сільською радою не встановлювались ставки орендної плати, а лише встановлено ставки земельного податку.
		Упродовж 2018  2021 років (спірний період у даній справі) розмір ставок орендної плати за землі вказаної категорії органами місцевого самоврядування не встановлювався, а з 2022 року і дотепер ставка орендної плати за користування землями даної категорії становить на рівні 10 %.
		При цьому, суд вважає слушним твердження прокурора про те, що саме з вини відповідача, який самостійно замовив виготовлення техдокументації з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок у 2017 році, проте не вжив жодних заходів до оформлення орендних відносин після закінчення дії договору оренди від 19.06.2007, право користування на спірні землі дотепер не оформлено, наслідком чого стало недоотримання місцевим бюджетом грошових коштів за користування такою землею.
		Водночас, посилання позивача на Розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 28.12.2011 за №584-р «Про затвердження Порядку розрахунків та розмірів орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній власності у Первомайському районі» є безпідставним, оскільки на офіційному сайті Первомайської районної державної (військової) адміністрації Миколаївської області в розділі «Розпорядження голови за 2012 рік» міститься інформація, що прийнято Розпорядження 27-р від 16.01.12 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації № 584-р від 28.12.2011 «Про затвердження Порядку розрахунків та розмірів орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній власності у Первомайському районі».
		Також є безпідставним посилання позивача на необхідність застосування для розрахунку ставки орендної плати в 10%, яка встановлена рішеннями Синюхино-Брідської сільської ради на 2022 та 2023 роки, оскільки відповідні рішення регулюють правовідносини в період, за який позивачем не проводиться стягнення заборгованості.
		Таким чином, у зв`язку з тим, що на період часу з 2018 по 2021 роки ставки орендної плати за користування землями органами місцевого самоврядування не встановлювались, відсутні підстави для розрахунку розміру недоотриманої орендної плати із врахуванням 10%, встановлених у договорі оренди від 19.06.2007, який припинив свою дію та в рішеннях Синюхіно-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 та від 12.07.2022 № 1.
		 
		За результатами ж дослідження Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.08.2021, суд вбачає, що твердження відповідача про те, що площа земельних ділянок у витягах не відповідає тим, що вказані в договорі спростовується поясненнями прокурора відповідно до яких розбіжності в площах у Витягах і у Договорі відсутні, оскільки загальна площа земельних ділянок, якими користується відповідач, за підсумком складає 61,22 га.
		 
		Крім наведеного, підлягало з`ясуванню судом чи відповідає відповідач критеріям для встановлення йому плати за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, що справляється в розмірі 25 відсотків податку відповідно до статей 274 і 277 Податкового кодексу України.
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу №925/1280/21 на новий розгляд, зазначив в постанові від 09.04.2024 наступні висновки:
		« 5.57. Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника про недослідження судами зібраних у справі доказів є частково обґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій не перевірили та не надали правової оцінки документам, якими відповідач підтверджував належність до гірничодобувних підприємств, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи …».
		В свою чергу, відповідач звернувся до суду з клопотанням від 02.07.2024 про приєднання до матеріалів справи доказів. 
		Виходячи із змісту відповідного клопотання, товариством до матеріалів судової справи було надано документи, якими останній підтверджує свій статус гірничодобувного підприємства, а саме: копію Спеціального дозволу на користування надрами від 05.09.1995 р. № 343 з додатками; копію Протоколу № 4333 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.03.2018 р.; копію Плану розвитку гірничих робіт по Болеславському кар`єру на 2024 рік.
		Пунктом 284.4 ст. 284 ПК України встановлено, що плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
		Таким чином, надані відповідачем докази на підтвердження наявності у останнього статусу «гірничодобувного підприємства», а також викладені пояснення підтверджують необхідність застосування до спірних правовідносин положень п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України, виходячи із площі наданої земельної ділянки для відповідних потреб.
		В свою чергу, таке застосування мало б місце в разі підтвердження позивачем наявності всіх складових в якості підстав для обґрунтованого розрахунку заборгованості ПрАТ «Первомаський кар`єр «Граніт» за спірний період.
		Згідно ж із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		Отже, судом взято до уваги вказівки суду касаційної інстанції, викладені в п. 5.36 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 у справі №925/1280/21, та з урахуванням наведених висновків встановлено відсутність правових підстав для застосування 10 % ставки орендної плати, а отже необґрунтованість наведеного прокурором розрахунку позовних вимог.
		При цьому, суд констатує, що наданий прокурором розрахунок фактично здійснений із застосуванням даних, які не підтверджені належними доказами чи не підтверджені взагалі, отже, позивачем не доведено розмір коштів за користування земельними ділянками, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради, після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок, який має бути стягнутий з відповідача.
		 
		Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
		 
		Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
		Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 (заява № 4241/03) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		За такого, суд дійшов висновку про те, що всі інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище зроблених висновків суду, а тому до уваги судом не приймаються.
		 
		Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд вказує таке.
		Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Суд зауважує, що відповідно до правової позиції, відображеної у п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
		Враховуючи, що позивачем не було доведено порушення права, за захистом якого він звернувся до суду з відповідним позовом, суд не застосовує у цій справі правовий інститут строку позовної давності.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
		За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Отже, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір у даній справі покладається на позивача.
		 
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
		Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Сторони та інші учасники справи:
		Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, буд.18).
		Позивач: Синюхино-Брідська сільська рада (55243, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, буд.14; ідентифікаційний код 04376951).
		Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Первомайський кар`єр «Граніт» (18016, м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, буд. 8; ідентифікаційний код 00292356).
		 
		Повне рішення складено та підписано судом 15.11.2024.
		 
		Суддя О.Г. Смородінова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...