Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-8/8089-2008 : Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Іншим державним органом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		18 листопада 2008 року С права № 2-8/8089-2008 
		 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого судді , 
		суддів , 
		, 
		за участю представників сторін: 
		прокурор, не з'явився,  прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим; 
		представник позивача, не з'явився, Мирнівська сільська рада; 
		представник відповідача, Титаренко Дмитро Сергійович, довіреність № б/н від 22.08.08, товариство з обмеженою відповідальністю "Ленд Девелопмент"; 
		представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Ленд Девелопмент"; 
		третя особа, не з'явився,  ОСОБА_2; 
		розглянувши апеляційне подання прокурора Сімферопольського району Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 11.09.2008 у справі №2-8/8089-2008 
		за позовом прокурора Сімферопольського району Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 6,Сімферополь,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95000) 
		в інтересах держави в особі Мирнівської сільської ради (вул. Бєлова, 1,Мирне, Сімферопольський р-н,97503) 
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Девелопмент" (вул. Грушевського, 3, Київ 1,01001) 
		Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Павленка, 1,Сімферополь,95000) 
		3-тя особа ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 
		про визнання недійсним державного акту та розпорядження 
		ВСТАНОВИВ: 
		 Прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Мирнівської сільської ради Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Девелопмент»та Сімферопольської районної державної адміністрації про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 628796 площею 0,9577 га, виданого  13.12.2007 товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Девелопмент», визнання недійсним розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 03.03.2008 № 654-р про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Девелопмент»дозволу на розробку проекту землеустрою зі змінами цільового призначення земельної ділянки під розташування торгівельно - розважального комплексу для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району на території Мирнівської сільської ради, а також просить визнати недійсним розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 18.06.2007  про затвердження проекту землеустрою зі змінами цільового призначення земельної ділянки під розташування торговельно-розважального комплексу для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району на території Мирнівської сільської ради, мотивуючи тим, що згідно статті 1 Закону України „Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають. Оскільки законом не передбачена можливість здійснення особистого селянського господарства юридичною особою, на думку позивача, це робить незаконним отримання товариством з обмеженою відповідальністю земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, посиланням на статті 22, 82 Земельного кодексу України. На дату укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.08.2007, а також на момент винесення оскаржуваних позивачем розпоряджень Сімферопольської районної державної адміністрації, існувала заборона на відчуження та зміну цільового призначення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. 
		Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2008 (суддя Чумаченко С.А.) у справі № 2-8/8089-2008 у задоволенні позову прокурору Сімферопольського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Мирнівської сільської ради відмовлено. 
		Не погодившись з постановленим судовим актом, прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати. 
		Доводи апеляційної скарги полягають у порушенні судом при прийнятті рішення норм діючого законодавства, а саме, суд першої інстанції помилково застосував норму підпункту „б” пункту 15 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, зазначивши у рішенні, що цією нормою не передбачено заборону на відчуження земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які були придбані особами на підставі цивільно-правових угод. 
		Посилаючись на норму частини 7 статті 319 Цивільного кодексу України, згідно з якою діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законом, прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим доходить до висновку, що вільний продаж та зміна цільового призначення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства заборонений незалежно від того, яким чином набувалось право власності на них: будь-то виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) чи придбання шляхом укладання цивільно-правової угоди. 
		Також, у апкляційному подані вказується, що не вірно застосовані норми матеріального права, вирішуючи питання про законність володіння юридичною особою земельною ділянкою з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим вважає, що статтею 3 Закону України „Про особисте селянське господарство” від 15.05.2003 № 742-IV визначається, що дія цього закону поширюється тільки на фізичних осіб, а також неправомірно застосовані норми Господарського кодексу України при визначенні питання про те, чи є товариство з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент” іноземною юридичною особою. Позивач вважає, що у випадку з земельними відносинами повинен застосовуватися лише Земельний кодекс України, згідно зі статтями 22, 82 якого, підприємства, засновані за участю іноземних осіб прирівняні до іноземних юридичних осіб, отже їм не можуть передаватись у власність землі сільськогосподарського призначення. 
		На підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 у звязку з відпусткою судді Котлярової О.Л. здійснено їх заміну на суддю Лисенко В.А. 
		У судове засідання 18 листопада 2008 року прокурор Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, представники Мирнівської сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Девелопмент", ОСОБА_2 не зявилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. 
		Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. 
		Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. 
		Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається. 
		На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, повторно розглянувши справу, встановила наступне. 
		21.08.2007 між громадянкою ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент" був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким товариство придбало земельну ділянку площею 0,9577 га, що розташована на території Мирнівської сільської ради та має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. 
		Даний договір був нотаріальний посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. 
		Як вбачається з вищевказаного договору, право власності ОСОБА_2 на зазначену ділянку виникло на підставі іншого договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 20.07.2007 державним нотаріусом Третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори. 
		Таким чином, судова колегія погоджується з судом першої інстанції про те, що громадянка ОСОБА_2 отримала право власності на спірну земельну ділянку внаслідок укладення цивільно-правової угоди, отже ця ділянка не, була виділена їй в натурі як власнику земельної частки (паю), що б посвідчувалося відповідним сертифікатом на право на земельну частку (пай), у звязку з чим на зазначену вище земельну ділянку не розповсюджує дію підпункт „б” пункту 15 розділу ХІ Перехідних положень Земельного кодексу України, яка передбачає заборону на відчуження та зміну цільового призначення земельних ділянок, виділених у натурі власником земельних часток для ведення особистого селянського господарства. 
		Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 
		Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. 
		Закон України „Про особисте селянське господарство” № 742-IV від 15.05.2003 не регулює правовідносини, що виникають при отриманні юридичними особами земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у власність на підставі цивільно-правових угод.  
		Відсутність прямої законодавчої заборони на придбання юридичними особами земель для ведення особистого селянського господарства шляхом укладання цивільно-правових угод, свідчить про законне володіння товариством з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент" придбаною земельною ділянкою. 
		Договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент" та ОСОБА_2 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови, не скасований та не визнаний недійсним. 
		13.12.2007 на підставі зазначеного договору Сімферопольська районна державна адміністрація видала товариству з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент" державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 628796. 
		Таким чином, немає підстав для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 628796 площею 0,9577 га, виданий товариству з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент” 13.12.2007. 
		03.03.2008 розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації №654-р товариству з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент" був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою зі зміни цільового призначення земельної ділянки під розміщення торговельно-розважального комплексу для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району, у звязку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент” не може вести на спірній земельній ділянці особисте селянське господарство, оскільки це товариство є юридичною особою. 
		18.06.2008 розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації №1942-р був затверджений проект землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності товариства з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент", під будівництво та експлуатацію торговельного комплексу для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району. 
		Згідно вищевказаного розпорядження цільове призначення земельної ділянки площею 0,9577 га змінено на категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, отже підприємство з іноземними інвестиціями також може мати на праві власності таку земельну ділянку. 
		Пунктом 9.2 статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент" встановлюється, що частка статутного капіталу цього товариства, яка належить нерезиденту Компанії „XXI Сеntuгу Іпvеstmепts РиЬliс Limited”, складає 99,99 відсотків, тобто є меншою, ніж 100 відсотків, що означає те, що товариство з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент" є підприємством з іноземними інвестиціями, воно не є іноземним підприємством та не є іноземною юридичною особою. 
		Частиною 4 статті 22 Земельного кодексу України встановлено заборону на передачу земель сільськогосподарського призначення у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Ця заборона не розповсюджується на підприємства з іноземними інвестиціями, яким виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Ленд Девелопмент", отже це товариство може мати на праві власності землі сільськогосподарського призначення, у тому числі й земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. 
		Відповідно до частини 3 статті 82 Земельного кодексу України спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, прирівнюються за статусом до іноземних у відношенні до земельних ділянок саме несільськогосподарського призначення. У той же час обмежень на придбання подібними спільними підприємствами земельних ділянок сільськогосподарського призначення законодавством не передбачено. 
		Судова колегія також погоджується з думкою суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсними розпоряджень Сімферопольської районної державної адміністрації від 03.03.2008 №654-р та від 18.06.2008 №1942-р, оскільки заборона на зміну цільового призначення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які не були набуті внаслідок виділення в натурі (на місцевості), а придбавалися шляхом укладення цивільно-правових угод, законодавством не передбачена. 
		За таких обставин, господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно відмовив у задоволені позову прокурору Сімферопольського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Мирнівської сільської ради про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 628796 площею 0,9577 га, виданий  13.12.2007 товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Девелопмент», визнання недійсним розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 03.03.2008 № 654-р про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Девелопмент»дозволу на розробку проекту землеустрою зі змінами цільового призначення земельної ділянки під розташування торгівельно - розважального комплексу для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району на території Мирнівської сільської ради, а також визнання недійсним розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 18.06.2007  про затвердження проекту землеустрою зі змінами цільового призначення земельної ділянки під розташування торговельно-розважального комплексу для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району на території Мирнівської сільської ради. 
		З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що вимоги прокурора Сімферопольського району Автономної Республіки Крим викладені в апеляційному поданні, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні, так як воно відповідає чинному законодавству. 
		Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 1.Апеляційне подання прокурора Сімферопольського району Автономної Республіки Крим залишити без задоволення. 
		2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2008 у справі №2-8/8089-2008 залишити без змін. 
		 
		Головуючий суддя 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...