Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/14831/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2024. Зареєстровано: 01.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 26.11.2024
Номер судового провадження: 3016/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Головуючий І інстанції: Кукоба О.О.
		26 листопада 2024 р.Справа № 440/14831/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
		Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
		за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року по справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРА СТАЙЛ» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- 
		ВСТАНОВИВ:
		05.10.2023 позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРА СТАЙЛ» (далі  ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ», підприємство) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (далі - відповідач1, ГУ ДПС в Полтавській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі відповідач2, ДПС України), в якому просить :
		визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2023 № 8931962/43221829, № 8931964/43221829, від 07.06.2023 № 8952947/43221829, № 8952948/43221829, № 8952946/43221829;
		зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» податкові накладні від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5 в строки визначені нормами діючого законодавства.
		Вимоги мотивував тим, що оскаржувані рішення прийнято відповідачами з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки він скористався наданим правом та подав письмові пояснення щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Також надав копії документів на підтвердження пояснень, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 (далі  Порядок № 1165).
		Також позивач вказує, що податковим органом в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено конкретний перелік документів, які йому необхідно надати для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5.
		Посилається на те, що законною підставою для складання та реєстрації податкових накладних відповідно до п. 201.1 та п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі  ПК України) було отримання попередньої оплати за вказаним договором.
		Вказує, що як вбачається з рішень про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних, у графі «додаткова інформація» жодним чином не конкретизовано, яких саме, на думку податкового органу, документів не вистачає у доданих до повідомлення поясненнях та документах за цією господарською операцією.
		Отже, контролюючим органом здійснено формальний та суб`єктивний підхід до розгляду такого повідомлення та прийняття рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, та, як наслідок, контролюючим органом було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань платника податків.
		Зазначає, що платником було подано достатній пакет документів, який підтверджував факт здійснення господарських операцій, за якими за фактом попередньої оплати було складено та подано на реєстрацію податкові накладні.
		Посилається на те, що позивач після отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних надав податковому органу вичерпні пояснення та документи на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, внаслідок чого прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у Реєстрі.
		Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідачі зазначили, що позивачем по податковим накладним, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів, необхідних для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, визначених в п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Порядком № 1165, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковою накладною, а отже рішення Комісії ГУ ДПС області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято відповідно до чинного законодавства.
		Зазначив, що реєстрацію складених ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» податкових накладних у Реєстрі зупинено через відповідність підприємства приписам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у реєстрації податкових накладних відмовлено з огляду на ненадання позивачем разом з письмовими поясненнями документів, передбачених вимогами чинного законодавства (документів складського обліку руху товарно-матеріальних цінностей). 
		Також звертав увагу на те, що повноваження з реєстрації податкових накладних у ЄРПН є дискрецією ДПС України, а тому суд не може втручатись у здійснення податковим органом владних управлінських функцій.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 задоволено позовні вимоги ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ».
		Судовим рішенням визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2023 № 8931962/43221829, № 8931964/43221829, від 07.06.2023 № 8952947/43221829, № 8952948/43221829, № 8952946/43221829.
		ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» податкові накладні від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5 датами їх подання на реєстрацію.
		За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 420.00 грн.
		Судове рішення вмотивовано тим, що з огляду на відсутність у надісланих ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» квитанціях вказівки на конкретний перелік документів, що мали бути надані з метою підтвердження обґрунтованості складення податкових накладних, платник податку надав документи на власний вибір.
		Зазначив, що надіслані контролюючим органом позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів не містили вказівки на конкретно визначені документи, що мали бути надані позивачем на пропозицію комісії регіонального рівня.
		Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні у ЄРПН датами їх фактично подання на реєстрацію.
		Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. 
		Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
		Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
		Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
		Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5 складені у зв`язку із настанням першої події  поставка товару.
		Судовим розглядом справи встановлено, що 17.01.2022 між ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» (постачальник) та ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» (покупець) укладено договір поставки № 170122/КВ (т. 2 а.с. 193-195).
		Відповідно до п. 1.1 Договору № 170122/КВ постачальник зобов`язувався поставити та передати у власність покупця газовий конденсат (подібна продукція), хімічна продукція та інші товарно-матеріальні цінності (далі  товар), у відповідності до видаткових накладних та/або рахунків, які є його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його.
		Відповідно до п. 1.2 Договору № 170122/КВ найменування (асортимент), кількість, вартість товару, що є предметом цього договору визначається видатковими накладними та/або рахунками постачальника. 
		Відповідно до п. 2.1 Договору № 170122/КВ ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару, що підлягає оплаті вказується у відповідних видаткових накладних і рахунках, з урахуванням ПДВ.
		Відповідно до п. 3.1 Договору № 170122/КВ розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який указаний в реквізитах договору. 
		Сторони домовились, що оплата за товар здійснюється на умовах передплати (повної чи часткової) або після оплати.
		Відповідно до п. 5.2 Договору № 170122/КВ датою поставки є дата підписання повноваженим представником покупця товарно  супровідних документів. 
		Відповідно до п. 6.3 Договору № 170122/КВ перехід права власності та ризиків на товар, що постачається, відбувається в момент його фактичної передачі покупцю та підписання товарно  супровідних документів. 
		05.08.2022 ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» виписано видаткову накладну № 120 на суму 615 583.20 грн в тому числі ПДВ 102 597.20 грн, за поставлений товар : акумулятор (т. 2 а.с. 198).
		Також 05.08.2022 сторонами підписано акт прийому  передачі товару № 120 (т. 2 а.с. 199).
		05.08.2022 ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» виписано видаткову накладну № 119 на суму 711 476.40 грн в тому числі ПДВ 118 579.40 грн, за поставлений товар : акумулятор (т. 2 а.с. 196).
		Також 05.08.2022 сторонами підписано акт прийому  передачі товару № 119 (т. 2 а.с. 197).
		09.08.2022 ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» виписано видаткову накладну № 121 на суму 500 708.40 грн в тому числі ПДВ 83 451.40 грн, за поставлений товар : акумулятор (т. 2 а.с. 200).
		Також 09.08.2022 сторонами підписано акт прийому  передачі товару № 121 (т. 2 а.с. 201).
		11.08.2022 ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» виписано видаткову накладну № 123 на суму 794 760.60 грн в тому числі ПДВ 132 460.10 грн, за поставлений товар : акумулятор (т. 2 а.с. 202).
		Також 11.08.2022 сторонами підписано акт прийому  передачі товару № 123 (т. 2 а.с. 203).
		12.08.2022 ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» виписано видаткову накладну № 124 на суму 167 429.40 грн в тому числі ПДВ 27 904.90 грн, за поставлений товар : акумулятор (т. 2 а.с. 204).
		Також 12.08.2022 сторонами підписано акт прийому  передачі товару № 124 (т. 2 а.с. 205).
		За результатами здійснення господарської операції за фактом передачі товару (видаткова накладна № 120 від 05.08.2022) позивачем складено податкову накладну № 1 від 05.08.2022 на загальну суму 615 583.20 грн в тому числі ПДВ 102 597.20 грн за поставлений товар : акумулятор (т. 1 а.с. 18).
		За результатами здійснення господарської операції за фактом передачі товару (видаткова накладна № 119 від 05.08.2022) позивачем складено податкову накладну № 2 від 05.08.2022 на загальну суму 711 476.40 грн в тому числі ПДВ 118 579.40 грн за поставлений товар : акумулятор (т. 1 а.с. 30).
		За результатами здійснення господарської операції за фактом передачі товару (видаткова накладна № 121 від 09.08.2022) позивачем складено податкову накладну № 3 від 09.08.2022 на загальну суму 500 708.40 грн в тому числі ПДВ 83 451.40 грн за поставлений товар : акумулятор (т. 1 а.с. 42).
		За результатами здійснення господарської операції за фактом передачі товару (видаткова накладна № 123 від 11.08.2022) позивачем складено податкову накладну № 4 від 11.08.2022 на загальну суму 794 760.60 грн в тому числі ПДВ 132 460.10 грн за поставлений товар : акумулятор (т. 1 а.с. 54).
		За результатами здійснення господарської операції за фактом передачі товару (видаткова накладна № 124 від 12.08.2022) позивачем складено податкову накладну № 5 від 12.08.2022 на загальну суму 167 429.40 грн в тому числі ПДВ 27 904.90 грн за поставлений товар : акумулятор (т. 1 а.с. 66).
		Переліком кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, код 8507 - акумулятори електричнi, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числi квадратної) або будь-якої iншої форми.
		Вказані податкові накладні 30.08.2022, 31.08.2022, 01.09.2022 позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, що підтверджується відповідним повідомленням з вказаної автоматизованої системи.
		30.08.2022, 31.08.2022, 01.09.2022 контролюючий орган через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України направив платнику квитанції, у яких, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Додатково повідомляємо: показник "D"=.8583%, "Р"=0", "Р"=0" (т.1 а.с. 19, 31, 43, 55, 67).
		Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення від 23.05.2023, 24.05.2023 № 31, № 32, № 33, № 35 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію якої зупинено (т. 1 а.с. 20, 32, 44, 56, 68 ).
		26.05.2023, 29.05.2023 контролюючим органом надіслано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 8884178/43221829, № 8884181/43221829, № 8887626/43221829, № 8887633/43221829, № 8887620/43221829, у яких зазначено про необхідність подання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме : первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, зокрема навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки накладних (т. 1 а.с. 23-25, 35-37, 47-49, 59-61, 71-73).
		В Додатковій інформації зазначено : не надано документи складського обліку щодо руху ТМЦ.
		Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про надання додаткових пояснень від 05.06.2023 № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 та копії документів щодо вказаних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (т. 1 а.с. 26, 38, 50, 62, 74). 
		Рішеннями Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2023 № 8931962/43221829, № 8931964/43221829, від 07.06.2023 № 8952947/43221829, № 8952948/43221829, № 8952946/43221829 відмовлено в реєстрації податкових накладних від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів : у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (т. 1 а.с. 28-29, 40-41, 52-53, 64-65, 76-77).
		У полі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» жодних відомостей не відображено.
		Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, як передбачено п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
		Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
		Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
		За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		З 01.02.2020 діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
		Положеннями пункту 10 постанови № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
		Згідно з пунктом 11 постанови № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
		1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
		2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
		3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
		Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1) Платника податку на додану вартість (далі-платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 2) Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3) Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4) Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5) Платник податку-юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6) Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України. 7) Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України. 8) У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
		Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
		Відповідно до п.п. 4 і 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
		Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
		Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
		За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
		або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
		або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
		або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
		За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
		Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
		ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
		та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
		Тобто, зміст переліку документів, встановлений п. 5 Порядку № 520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами як п. 185.1 ст. 185, так і п. 187.1 ст. 187 ПК України.
		Враховуючи вище зазначені обставини, колегія суддів вважає, що контролюючий орган під час зупинення реєстрації податкової накладної повинен не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки у п. 5 Порядку № 520 наведений приблизний, тобто не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
		В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН як ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку не може бути застосована.
		Порядок № 520 в редакції до внесення змін наказом Міністерства фінансів України № 19 від 12.01.2023 не регламентував дій контролюючого органу під час отримання документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної. Внесеними змінами Комісії надано право прийняти рішення направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
		Проте, вказані зміни у Порядок № 520 не змінюють сталої судової практики щодо вимог до рішень контролюючого органу, у тому числі й щодо спірних правовідносин - до квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК як рішення суб`єкта владних повноважень.
		Пунктами 10, 11 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
		Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
		У постановах від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 13.12.2023 у справі № 500/4191/22 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
		Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/рахунків коригування на підставі пунктів 4, 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
		Натомість, як встановлено судом першої інстанції, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
		Верховний Суд у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.
		У постановах від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22, від 11.04.2024 у справі № 500/4244/22, від 22.05.2024 у справі № 640/26298/21, від 28.06.2024 у справі № 1640/2358/18, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
		За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
		У постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.
		Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
		Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
		Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.
		Крім того, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи потрібні.
		Згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації рахунку коригувань у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
		У полі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» жодних відомостей не відображено.
		За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
		При цьому, саме факт поставки товару (видаткові накладні від 05.08.2022 № 120, № 119, від 09.08.2022 № 121, від 11.08.2022 № 123, від 12.08.2022 № 124) зумовлював обов`язок позивача в силу вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України сформувати та направити для реєстрації податкову накладну, тобто, за правилом першої події, що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.
		Щодо посилань в повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень/документів, що підприємством не надано документів складського обліку руху ТМЦ, колегія суддів зазначає наступне.
		У постанові Верховного суду у справі від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 Верховний суд не відходить від усталеної позиції, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
		Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
		Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 23.05.2023 у справі № 500/770/21, від 23.05.2024 у справі № 200/4317/22, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23.
		Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.
		Стосовно посилань податкового органу на рішення № 33095 від 21.06.2022 про внесення позивача до переліку ризикових платників податків колегія суддів зазначає наступне.
		Правомірність чи неправомірність прийняття рішення № 33095 від 21.06.2022 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є предметом доказування у даній справі, оскільки це рішення не оскаржується позивачем у цій справі.
		Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 у справі № 300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
		« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»
		З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
		Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
		При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
		Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
		Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за наявності податкової інформації щодо задіяння підприємства у формуванні, використанні та розповсюдженні ймовірно ризикового податкового кредиту.
		Таким чином, рішення Комісії № 33095 від 21.06.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
		Теж саме стосується й наданого відповідачем рішення № 413 від 05.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість, контрагента позивача, ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням від 05.01.2022 № 413, ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав того, що платник постійно формує податковий кредит по взаємовідносинах з ризиковими постачальниками, які є учасниками схеми мінімізації податку шляхом оформлення податкових накладних без проведення фактично господарських операцій: ТОВ «МІКС ЮА» (42238695), ПП «АКЦЕНТ ЮА» (44016156), ПП «ПАЛАДІУМ-360» (42981371), ТОВ «АСІЯ» (42448754), а також, являється учасником кримінального провадження від 14.05.2021 № 62021000000000370 відповідно до листа ДБР від 13.12.2021 № 10-5-05-29788.
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час прийняття вказаного рішення контролюючим органом не досліджувались господарські операції ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» з позивачем ТОВ «ІМПЕРА СТАЙЛ».
		Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
		Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
		Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних підприємства від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5.
		Колегія суддів зазначає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
		Колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі на реєстрацію податкові накладні від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5 є втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
		Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
		Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі № 826/17220/17.
		Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
		При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, - без змін.
		Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді   В.Б. Русанова   А.О. Бегунц   Повний текст постанови складено 29.11.2024 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...