Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/4887/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2024. Зареєстровано: 10.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2024.
Дата набрання законної сили: 09.12.2024
Номер судового провадження: п/360/5001/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про залишення позову без розгляду
		 
		09 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/4887/19 
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Луганського коуржного адміністративного суду перебуває справа за позом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000301202, №0000311202, №0000321202 від 30.07.2019.
		Ухвалою суду від 10 січня 2020 року зупинено провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили судовим рішенням у справі №360/5331/19.
		Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року провадження у справі поновлено, призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 25 листопада 2024 року на 13 год. 30 хв.
		У зв`язку з неявкою позивача у підготовче засідання, призначене на 25.11.2024, розгляд справи відкладено на 09.12.2024.
		У підготовче засідання, призначене на 09.12.2024, позивач повторнотне прибув, причини неявки суду не повідомив.
		Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
		У підготовчому засіданні суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання з огляду на таке.
		Статтею 131 КАС України закріплений обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.
		Так, частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Згідно з частиною третьою статті 131 КАС України положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
		Повідомлення про зміну місця проживання (перебування, знаходження), адреси електронної пошти позивача у матеріалах справи відсутнє.
		Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. 
		Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
		Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
		Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
		Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
		Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
		Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування (зазначену правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19).
		Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
		Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог цієї норми повідомлення позивача про неможливість прибуття у підготовче засідання 09 жовтня 2024 року та 30 жовтня 2024 року з поважних причин, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового засідання.
		В аспекті наведеного суд зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
		Суд враховує, що на території Луганської області з 24 лютого 2022 року ведуться активні бойові дії, а територія Луганської області, у тому числі м. Лисичанськ Луганської області, є тимчасово окупованою територією України. Протягом тривалого часу жодних заяв від позивача до суду не надходило.
		Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
		Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		У підготовчому засіданні представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягала та зазначила, що вважає неможливим розглядати справу за відсутності позивача.
		Беручи до уваги наведені обставини, належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення підготовчого засідання на 09 жовтня 2024 року та 30 жовтня 2024 року, повторне після відкладення підготовчого засідання неприбуття його в підготовче засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягає, суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку повторної неявки позивача у підготовче засідання - залишення позову без розгляду, оскільки неявка позивача позбавляє суд можливості виконати завдання підготовчого провадження щодо встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, і перешкоджає розгляду справи.
		Пунктом 1 частини другої статті 183 КАС України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
		Згідно з частиною третьою статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
		Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
		Оскільки суд залишає цей позов без розгляду через повторне неприбуття позивача у підготовче засідання, то відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору у цьому випадку не повертається. 
		Керуючись статтями 183, 205, 240, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов Приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.
		Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		СуддяО.В. Ірметова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...