Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 376/602/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; спори щодо права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.
Дата набрання законної сили: 12.12.2024
Номер судового провадження: 61-15713ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		12 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 376/602/20
		 
		провадження № 61-15713ск24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
		 
		розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Зоря» на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Зоря» (далі - ТОВ СП «Зоря») про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
		 
		Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Супруна І. І. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року відмовлено.
		 
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє Супрун І. І. , задоволено.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 16 березня 2024 року внесено виправлення до рішення Сквирського районного суду Київської області 
		від 09 лютого 2022 року. 
		У тексті рішення у восьмому абзаці резолютивної частини вірно зазначено: «Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2022 року».
		 
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, адвокат Супрун І. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, у якій просив змінити дату виготовлення повного тесту рішення суду першої інстанції, зазначивши, що повний текст рішення виготовлено 24 січня 2023 року.
		 
		Також адвокат Супрун І. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 
		та ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу на рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року, у якій просив ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Супруна І. І., подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задоволено.
		Рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року 
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) скасовано.
		Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) задоволено.
		Договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, укладений між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_4 , розірвано.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Супруна І. І., подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишено без задоволення.
		Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 16 березня 2024 року залишено без змін.
		 
		27 липня 2024 року адвокат Глеваський В. В., який діє в інтересах ТОВ СП «Зоря», подав заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за нововиявленими обставинами. 
		Свою заяву мотивував тим, що ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 16 березня 2024 року внесено виправлення до рішення 
		від 09 лютого 2022 року, яке стосується дати виготовлення повного тексту судового рішення. 
		Вважає нововиявленою обставину щодо дати складання повного тексту судового рішення, оскільки така не могла бути врахована при розгляді справи, адже  апеляційна скарга на ухвалу Сквирського районного суду Київської області 
		від 16 березня 2024 року слухалась в окремому провадженні, після винесення постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, якою скасовано рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Глеваського В. В., поданої в інтересах ТОВ СП «Зоря», про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року.
		 
		Апеляційний суд обґрунтував своє рішення тим, що наведені у заяві обставини не є нововиявленими, оскільки існували на час розгляду справи та були відомі представнику відповідача, крім того такі обставини не впливають на висновки суду по суті спору, а отже не є нововиявленими.
		 
		У листопаді 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ СП «Зоря» на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити. 
		 
		У касаційній скарзі зазначає, що ухвала апеляційного суду є незаконною, оскільки обставини, на які він посилається мають значення для виконання судового рішення, визначення строку на апеляційне оскарження та регулювання відносин між учасниками справи, їх слід кваліфікувати як нововиявлені. 
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
		 
		Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		 
		Відповідно до частини першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		 
		Згідно із частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		 
		Частиною п`ятою статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
		 
		Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).
		 
		Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).
		 
		Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).
		 
		Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).
		 
		Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).
		 
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти росії», 
		від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).
		 
		Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
		Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
		 
		Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
		 
		Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
		 
		Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідно засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		 
		Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
		 
		Проаналізувавши мотиви, викладені у постанові Київського апеляційного суду 
		від 11 червня 2024 року, про перегляд якої заявлено, та доводи, наведені у заяві про перегляд цієї постанови за нововиявленими обставинами, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені нею обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, оскільки ніяк не впливають на правову підставу розірвання спірного договору емфітевзису.
		 
		Доводи касаційної скарги є безпідставними також з огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлено факт обізнаності представника відповідача про обставини, на які він посилається, на момент розгляду справи. Зокрема доводи стосуються процесуального питання внесення виправлень у рішення, а саме дати складення його повного тексту, що не впливає на результат вирішення спору по суті.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
		 
		Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга ТОВ СП «Зоря» на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року є необґрунтованою.
		 
		Керуючись частинами третьою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Зоря» на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Зоря» про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 
		2024 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) відмовити.
		 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                     Р. А. Лідовець
		 
		 
		І. Ю. Гулейков
		 
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...