Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/1760/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано судом: 17.12.2024. Зареєстровано: 18.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2024.
Дата набрання законної сили: 16.12.2024
Номер судового провадження: К/990/45667/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		16 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа №500/1760/23
		адміністративне провадження №К/990/45667/24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Рибачука А.І.,
		суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., 
		перевіривши касаційну скаргу державного реєстратора Монастириської міської ради Тернопільської області Савки Сергія Васильовича на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 500/1760/23 за позовом державного реєстратора Монастириської міської ради Тернопільської області Савки Сергія Васильовича до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЛАН - ЗАХІД ПЛЮС МБ", Монастириська міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення,-
		УСТАНОВИВ:
		Державний реєстратор Монастириської міської ради Тернопільської області Савка С.В. звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати пункти 1, 3, 5 наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2023 №253/5 «Про задоволення скарги» в частині рішення про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан-Захід Плюс МБ» від 11.10.2022, анулювання державному реєстратору Монастириської міської ради Тернопільської області Савці С.В. доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та покладення обов`язку виконання вимог пункту 3 наказу на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
		Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 позовні вимоги задоволено частково: 
		- визнано протиправним та скасовано пункти 3 та 5 наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2023 №253/5;
		- в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛАН - ЗАХІД ПЛЮС МБ» та державного реєстратора Монастириської міської ради Тернопільської області Савки С.В. задоволено частково, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №500/1760/23 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.
		27.11.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга позивача на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 500/1760/23, з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
		Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
		У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
		У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		В обґрунтування права на подання касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права та без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №640/17492/20, від 27.05.2021 у справі №420/4037/20, від 16.12.2021 у справі № 420/4816/20, від 12.06.2019 №821/1490/17, від 27.05.2021 у справі №420/4037/20, від 28.03.2018 у справі №826/19452/16, від 19.06.2019 у справі №826/9614/17, від 11.10.2019 у справі №810/1701/18, від 15.08.2019 у справі №826/3539/17, від 07.07.2022 у справі №280/2030/21, від 25.02.2021 у справі №826/5212/18, від 18.08.2021 у справі №П/811/402/17, від 12.12.2019 у справі № 440/1246/19, від 30.04.2020 у справі                   № 820/5458/17 та від 20.05.2019 у справі №826/9046/16.
		Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.
		Суд зазначає, що формальне посилання на постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник не зазначає конкретно яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано неправильно, не вказує який саме висновок Верховним Судом щодо застосування цієї ж норми сформовано у зазначених ним постановах, а також не вказує в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
		Отже, наведені скаржником доводи, на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не можуть слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.
		В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
		Отже, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).
		Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).
		Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу державного реєстратора Монастириської міської ради Тернопільської області Савки Сергія Васильовича на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 500/1760/23 залишити без руху.
		Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
		Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		........................
		 
		........................
		 
		........................
		 
		А.І. Рибачук
		А.Ю. Бучик
		Н.В. Коваленко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...