Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/13951/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2025.
Дата набрання законної сили: 09.12.2024
Номер судового провадження: 61-12932ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Окрема думка
		судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		Крата В. І.
		 
		09 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 761/13951/22
		провадження № 61-12932сво23
		 
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є., касаційну скаргу Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнив частково. Постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу скасував, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року у цій частині залишив у силі. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року (щодо вирішення позовної вимоги про поновлення на роботі) залишив без змін. Стягнув з Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції у розмірі 2 099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн 64 коп.
		 
		Об`єднана палата зазначила, що:
		«належним відповідачем у цій конкретній справі за вимогами директора школи про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з яким директор безпосередньо перебував у трудових правовідносинах і з яким укладено відповідний трудовий договір. 
		При цьому склад сторін таких трудових спорів буде різним залежно від виду та порядку створення конкретного закладу середньої освіти, структури органів управління і джерела їх фінансування».
		 
		Не можу погодитися з висновками, зробленими впостановіОб`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 761/13951/22 (провадження № 61-12932сво23), з таких мотивів.
		 
		1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
		 
		2. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП).
		 
		2.1. Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
		 
		2.2. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).
		 
		3. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		3.1. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 731/115/20 (провадження № 61-15526св20) зазначено, що «встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Озерянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, яка є юридичною особою. Відповідно, на Озерянський ЗЗСО І-ІІІ ступенів як роботодавця покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Згідно із приписами статті 80 Цивільного кодексу України юридична особа наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді. У відповідності до положень статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. ОСОБА_1, як позивач, просив суд, крім іншого, поновити його на посаді директора Озерянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів з 14 лютого 2020 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за період затримки розрахунку. Із змісту вказаних вимог убачається, що вони стосуються прав та обов`язків Озерянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, як особи, за рахунок якої можливо задовольнити ці позовні вимоги. Разом із тим, Озерянський ЗЗСО І-ІІІ ступенів не був залучений до участі у справі в якості відповідача (співвідповідача)».
		 
		3.2. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2020 року у справі № 401/3088/17 (провадження № 61-44227св18) зазначено, що «згідно зі статтею 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення по суті спору не звернули увагу, що ОСОБА_1 заявила свої вимоги про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової винагороди за сумлінну працю та відшкодування моральної шкоди завданої незаконним звільненням не до юридичної особи з якою перебувала у трудових відносинах - Великоандрусівської загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів, правонаступником, якої після реорганізації є КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», а до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області та голови комісії з реорганізації ОСОБА_9. При цьому будь-які рішення сільської ради не були предметом оскарження в межах розглядуваної справи, а ОСОБА_9 у спірних правовідносинах, у тому числі при прийнятті оспорюваного наказу про звільнення ОСОБА_1 діяла не від власного імені, а як керівник навчального закладу - школи. Належним відповідачем за вимогами ОСОБА_1 про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової винагороди за сумлінну працю та відшкодування моральної шкоди завданої незаконним звільненням мав бути роботодавець - Великоандрусівська загально-освітня школа І-ІІІ ступенів, яка на час пред`явлення позову мала статус юридичної особи, а в подальшому її правонаступник, яким після реорганізації став КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад»».
		 
		4. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частини перша та третя статті 51 ЦПК України).
		 
		5. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).
		 
		5.1. Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20).
		 
		6. Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації (частина перша статті 21 КЗпП України).
		 
		7. У справі, що переглядалася:
		ОСОБА_1 звернулася із позовом до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Освітній омбудсмен України, про визнання незаконними і скасування наказів про призупинення трудового договору (контракту) та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди;
		позивачка, зокрема, просила стягнути з Департаменту освіти і науки виконавчого органу на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 148 126,36 грн. ОСОБА_1 вважала, що Департамент має відшкодувати їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
		ОСОБА_1 як директор школи І-ІІІ ступенів № 292 імені гетьмана України Івана Мазепи Деснянського району міста Києва перебуває у трудових відносинах саме зі школою, а не із Департаментом. Тобто роботодавцем щодо працівника ОСОБА_1 є школа;
		за змістом частини другої статті 235 КЗпП України саме на роботодавця, тобто, на школу, покладений обов`язок відшкодувати середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		у положенні про Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженому розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 березня 2024 року № 449 не передбачено право Департаменту виплачувати заробітну плату працівникам закладів освіти (т. 1, а. с. 249-262);
		Департамент не є особою, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право позивачки. Тобто Департамент є неналежним відповідачем за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до школи позивачка не пред`являла.
		 
		8. Тому Об`єднаній палаті належало:
		зробити висновок про те, що: є належним відповідачем за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є юридична особа, де працює фізична особа;
		касаційну скаргу задовольнити;
		судові рішення в оскарженій частині скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		 
		 
		Суддя                                                                                                        В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...