Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-27/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2010. Зареєстровано: 26.11.2010. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2010.
Дата набрання законної сили: 10.11.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
			 Справа: № 2-а-27/10 Головуючий у 1-й інстанції: Морозов О.Б. 
			Суддя-доповідач: Земляна Г.В. 
			 
				 У Х В А Л А
				Іменем України
				"10" листопада 2010 р. м. Київ 
				колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
				головуючого судді Земляної Г.В. 
				суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
				при секретарі Ломановій Ю.В., 
				 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу інспектора Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Гончаренко Олександра Івановича на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, інспектора Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Гончаренко Олександра Івановича про визнання незаконною постанови про адміністративне правопорушення, 
				 В С Т А Н О В И Л А :
				Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною постанови про адміністративне правопорушення серії СВ № 086508 від 31 січня 2010 року про накладення адміністративного стягнення. 
				Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії інспектора Чернігівського взводу ДПС ВДАІ в Чернігівській області Чернігівського взводу прапорщика Гончаренка Олександра Івановича по складанню відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, протоколу про адміністративне правопорушення від 31.01.2010 року, відповідно до якої було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення СВ № 086508 від 31.01.2010 року, скасовано постанову СВ № 086508 від 31.01.2010 року, винесену інспектором Чернігівського взводу ДПС ВДАІ в Чернігівській області прапорщиком Гончаренком Олександром Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрити.
				Не погоджуючись з прийнятою постановою інспектор Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Чернігівській області Гончаренко О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
				Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
				Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
				Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
				Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
				Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 січня 2010 року позивач, керуючи транспортним засобом марки Ваз 2108, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» 
				Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що факт порушення позивачем вимог ч.1 ст.122 КУпАП не доведений, та не підтверджений належними доказами. 
				Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
				Як передбачено ч.1 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 ст. 122 цього Кодексу, належать до компетенції органів внутрішніх справ.
				Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п.1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством. 
				Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п. 2, п. 4). 
				Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України №1111 від 13 листопада 2006 року, діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, забезпечення прав особи та верховенства права, забезпечення безпеки усіх учасників дорожнього руху.
				Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. 
				Відповідно до Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), а саме п. 8.7.3. сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
				У відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу.
				Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення, про що свідчить запис у протоколі. 
				Позивач посилається на те, що не порушував правил дорожнього руху, оскільки зупинився перед стоп лінією. 
				Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
				З огляду на матеріали справи, висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення не ґрунтується на належних і достатніх доказах. 
				Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 
				Враховуючи зясовані обставини та аналізуючи норми закону, є підстави вважати, що оскаржуване рішення відповідача прийняте без належної перевірки та поспішно і ґрунтується на припущеннях. Проте рішення органу державної влади не може і не повинно ґрунтуватись на припущеннях. 
				Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
				Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
				Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
				У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
				При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
				Відповідач не довів обґрунтованості та правомірності оскаржуваної постанови. 
				 
					 Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно не дотримався вимог Правил дорожнього руху України, а тому дії відповідача носили правомірний характер, оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства і підстав для її скасування та визнання неправомірною не вбачається. 
					Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню. 
					При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
					Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження. 
					Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
					Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
					На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, 
					 У Х В А Л И Л А :
					Апеляційну скаргу інспектора Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Чернігівській області Гончаренко Олександра Івановича залишити без задоволення. 
					Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року - залишити без змін. 
					Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
					 Головуючий суддя: Г.В.Земляна
					 Судді: А.Б.Парінов 
					 І.Й.Петрик

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...