Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/2364/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано судом: 13.01.2025. Зареєстровано: 14.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2025.
Дата набрання законної сили: 20.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/991/135/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52017000000000209

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/2364/23
		Провадження 1-кп/991/135/23
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 грудня 2024 року                                                                 м.Київ 
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		представників цивільних відповідачів - адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про арешт майна у кримінальних провадженнях № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_17 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		ОСОБА_18 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
		ОСОБА_19 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Слов`янськ, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , 
		ОСОБА_20 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Донецьк, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , 
		ОСОБА_21 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Годунівка, Яготинського району, Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 , 
		ОСОБА_22 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_10 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
		ОСОБА_23 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Києві, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_11 ,
		ОСОБА_24 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у місті Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_12 ,
		ОСОБА_25 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у місті Свердловськ Луганської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_13 ,
		ОСОБА_26 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у селі Бортники Фастівського району Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_14 
		ОСОБА_27 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_11 у м. Києві, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_15 ,
		ОСОБА_28 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_12 у місті Енергодарі Запорізької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_16 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
		 
		установив:
		 
		На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває об`єднана справа № 991/2364/23 за матеріалами кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022.
		Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), просить накласти арешт на майнові права та нерухоме майно АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго».
		Клопотання обґрунтовує тим, що у ході досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 встановлено, що в період з листопада 2015 року по травень 2018 року ОСОБА_17 , будучи Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), діючи за попередньої змовою з членом НКРЕКП ОСОБА_18 , начальником Управління енергоринку НКРЕКП ОСОБА_22 , заступником начальника Управління енергоринку НКРЕКП ОСОБА_19 , заступником директора з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_20 , керівником Департаменту з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_21 , а також іншими невстановленими слідством службовими особами Групи компаній ДТЕК, використовуючи своє службове становище всупереч меті, цілям, функціям та завданням, покладених на державний колегіальний орган, умисно, всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами Групи компаній ДТЕК, в особі ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», а також Групи компаній ТОВ «Інвестиційний капітал Україна», користуючись неналежним виконанням своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них членів Комісії ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_28 та ОСОБА_24 керував підготовкою, прийняттям (видачою) та введенням в дію нормативно-правового акту регуляторного характеру, яким надано перевагу вищевказаним підприємствам, шляхом необґрунтованого включення до прогнозної ціни (тарифу) продажу електроенергії в Оптовий ринок електроенергії, що виробляється тепловими електростанціями, витрат з доставки енергетичного вугілля морським шляхом до України та його транспортування із судна на склади українських портів, які документально не підтверджені та фактично не здійснювалися, тим самим забезпечив одержання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року неправомірної вигоди ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК, у розмірі 13 137 211 170, 80 грн, а також в період з січня 2018 року по червень 2019 року в розмірі 9 299 460 642, 57 грн, що були надмірно сплачені споживачами електричної енергії. 
		Загалом, вчинення вищезазначених протиправних дій потягло за собою спричинення споживачам електричної енергії, громадським та державним інтересам шкоди, розмір якої складає 19 356 971 494, 34 грн за період з травня 2016 року по грудень 2017 року та 20 046 529 378, 39 грн за період з січня 2018 року по червень 2019 року.
		Прокурор зазначає, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 на час вчинення злочину були працівниками ТОВ «ДТЕК Енерго», що входить до вертикально інтегрованої групи компаній ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.) з видобутку вугілля, генерації та розподілу електроенергії. У свою чергу, ДТЕК ОСОБА_31 (DTEK ENERGY B.V.) є материнською, вертикально інтегрованою групою генерації та розподілу електроенергії, основним видом діяльності якої є видобуток вугілля для наступного постачання його енергогенеруючим компаніям та розподіл електроенергії кінцевим споживачам, переважно в Україні. 
		Згідно із Статутом ТОВ «ДТЕК Енерго», затвердженbv протоколом Загальних зборів Учасників від 11.05.2015, (далі - Статут) та організаційної структури Групи ДТЕК ОСОБА_31 метою (цілями) діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» є одержання прибутку та наступний його розподіл на користь Учасника (ДТЕК ОСОБА_31 ).
		Отже ТОВ «ДТЕК Енерго» як компанія, яка виконувала управління господарськими товариствами, а також іншими юридичними особами Учасника (ДТЕК ОСОБА_31 ), в т.ч. ГК ТЕС групи компаній ДТЕК, входила до складу вищезазначеної вертикально інтегрованої групи компаній, а відтак діяльність останньої спрямована на забезпечення та задоволення результатів діяльності усієї групи ДТЕК.
		Відповідно до звіту Антимонопольного комітету України про результати комплексного дослідження ринків електричної енергії та енергетичного вугілля, схваленого протоколом № 40 від 01.06.2016, суб`єкт господарювання у складі ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «Вінд Пауер», ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (Миронівська ТЕС), ПАТ «Київенерго» у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є єдиним суб`єктом господарювання (абз. 78 пп. 2.1.2. п. 2.1. розділу 2 Звіту).
		Тобто, компанії ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), ТОВ «ДТЕК Енерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» входять до однойменного енергетичного холдингу ДТЕК, контролюються одним власником (бенефіціаром), мають централізоване вертикальне управління та їх діяльність спрямована на задоволення інтересів холдингу в цілому, а відтак, цю групу компаній можна вважати єдиним суб`єктом господарювання.
		Таким чином, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , будучи працівниками ТОВ «ДТЕК Енерго», яка входить до означеного вище холдингу, займаючи керівні посади, діяли не лише в інтересах ТОВ «ДТЕК Енерго» як товариства-роботодавця, а у розумінні ситуації та процесів, які відбуваються всередині холдингу, діяли в інтересах усього холдингу ДТЕК.
		Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що неправомірна вигода, переважну частину якої отримано ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК, була розподілена в межах компаній холдингу ДТЕК відповідно до стратегії цього холдингу, а також, враховуючи вертикальну інтегрованість, контрольованість та пов`язаність підприємств холдингу.
		14 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52017000000000209 та 30.12.2023 у кримінальному провадженні № 52022000000000276 пред`явлено, зокрема до АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» цивільні позови про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями на загальну суму 19 356 971 494, 34 грн та на загальну суму 20 046 529 378, 39 грн відповідно.
		Прокурор у клопотанні посилається на те, що при здійснені повноважень з представництва інтересів держави у кримінальному провадженні встановлено, що ДП «Енергоринок» має заборгованість перед АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» за поставлену електроенергію у сумі 6 010 858 716, 18 грн, яка виникла у результаті купівлі електричної енергії за описаних вище подій.
		Також, встановлено кредиторську заборгованість Національної енергетичної компанії «Укренерго» (приватне акціонерне товариство зі 100% акцій у власності держави, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України) за продану виробниками електричної енергії для ПрАТ «НЕК «Укренерго» електроенергію, як оператору системи передачі послуг (за несплаченими рахунками). Зокрема, на цей час ПрАТ «НЕК «Укренерго» (як оператор системи передачі послуг) має заборгованість перед АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (постачальниками послуг з балансування) за балансуючу електричну енергію на загальну суму 3 358 208 992, 26 грн.
		Отже, на даний час АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» є власниками майнових прав у виді права вимоги 6 010 858 716, 18 грн у ДП «Енергоринок» за поставлену електроенергію, а також майнових прав у виді права вимоги 3 358 208 992, 26 грн у ПрАТ «НЕК «Укренерго» за продану балансуючу електричну енергію (на балансуючому ринку).
		Прокурор, посилаючись на ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений на майнові права, якими у даному випадку є право вимоги.
		Окрім цього АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на праві власності належить нерухоме майно, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
		Прокурор зазначає, що потреби судового розгляду виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи.
		Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 24.09.2020 №1041/46701 стосовно перевірки проведених розрахунків розміру сплачених грошових коштів за електричну енергію (придбану з Оптового ринку електроенергії України) протягом травня 2016 - грудня 2017 років встановлено розмір надмірно сплачених коштів покупцями (споживачами електричної енергії) за придбану електричну енергію в розмірі 19 356 971 494, 34 грн, а також протягом січня 2018 - червня 2019 років встановлено розмір надмірно сплачених коштів покупцями (споживачами електричної енергії) за придбану електричну енергію в розмірі 20 046 529 378, 39 грн.
		Отже, накладення арешту на зазначені права вимоги та нерухоме майно спрямоване на забезпечення належної правової процедури судового розгляду, пов`язаної із метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов).
		Разом з тим, арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення вказаного кримінального провадження і жодним чином не впливає на наявність у АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відповідного права вимоги, а також права власності на зазначене у клопотанні нерухоме майно.
		Загальна вартість усіх основних засобів вказаних підприємств, в т.ч. зазначеного у клопотанні нерухомого майна, становить 5 406 608, 00 тис грн.
		На обґрунтування існування ризиків прокурор посилався на те, що АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в судовому порядку вживали заходи щодо стягнення окремої частини заборгованості із ПрАТ «НАЕК «Укренерго», про що свідчать судові рішення у справах № 910/6639/21, № 910/6636/21, № 910/6635/21, № 910/18639/21.
		Також зазначив, що право на відчуження права вимоги передбачене законодавством, зокрема, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії» учасники можуть здійснювати переведення боргу та відступлення права вимоги за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію між електропостачальниками, операторами системи розподілу, оптовим постачальником електричної енергії, виробниками електричної енергії та ПрАТ «НЕК «Укренерго» на підставі укладених договорів про переведення боргу та/або договорів про відступлення права вимоги.
		Акцентував увагу на відмінності визначень «майнові права» АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у виді права вимоги перед державною в особі ДП «Енергоринок» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» на загальну суму 9 369 067 708, 44 грн, щодо яких ставиться питання про арешт, від «коштів, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання» в розумінні п. 69 ст. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії».
		Більш того, про необхідність арешту майнових прав свідчить той факт, що уся заборгованість ДП «Енергоринок» перед Групою компаній ДТЕК на суму 6 010 858 716,18 грн виникла в період 2016-2019 років, до 01.07.2019, коли діяв Оптовий ринок електричної енергії, тобто до часу набуття чинності Законом України «Про ринок електричної енергії», яким запроваджено нову модель ринку електроенергії, де відсутній такий сегмент ринку як Оптовий постачальник електричної енергії.
		Прокурор звернув увагу, що розмір права вимоги, щодо якого ставиться питання про арешт, становить 9 369 067 708,44 грн, а балансова вартість нерухомого майна АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» складає не більше 5 406 608 000,00 грн, що сукупно становить 14 775 675 708,44 грн. Тобто вартість майна є значно меншою ніж сума заявлених цивільних позовів (в т.ч. суми неправомірної вигоди, яку отримано ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК, - 22 436 671 813, 37 грн). За таких обставин обмеження права власності шляхом тимчасової заборони відчуження та розпорядження правом вимоги, а також відчуження та розпорядження нерухомим майном є розумним і співмірним.
		Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав подане ним клопатання з підстав викладених у ньому.
		Представник власника майна АТ «ДТЕК Дніпроенерго» - адвокат ОСОБА_12 заперечувала щодо накладення арешту на майно. Зазначила, що (1) прокурор повторно звертається до суду з клопотанням про арешт майна у виді права вимоги, у задоволенні якого ухвалою суду від 03.10.2023 було відмовлено. (2) АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не є належним відповідачем за поданими в межах кримінальних проваджень цивільними позовами, зокрема тому, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 не є працівниками АТ «ДТЕК Дніпроенерго». (3) Для наявності підстав притягнення до цивільної відповідальності юридичної особи щодо стягнення збитків, така матеріальна шкода повинна бути завдана шляхом дій або бездіяльності його посадових осіб, а розмір збитків має бути визначений/підтверджений належними та допустимими доказами. Водночас висновок експерта №1041/46701 від 24.09.2020 за результатами судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 та у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022, на який посилається прокурор, не є остаточним, оскільки визначені у ньому розміри збитків підтверджуються лише за певних умов. (4) Низкою судових рішень адміністративного суду підтверджено, що постанова НКРЕКП від 03.03.2016 № 289 прийнята у межах повноважень Комісії, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь- якими сприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (ухвала Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 у справі № 800/35011/16). Також судовим рішенням підтверджено, що формула «Роттердам плюс» є економічно обґрунтованою для розрахунку прогнозованої ціни і платежу виробникам, які працюють за ціновими заявками, у відповідності до Постанови НКРЕКП від 03.03.2016 № 289 (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 у справі № 826/15038/17). (5) Прокурор не надав жодного доказу на підтвердження наміру чи наявності ризиків відчуження майнових прав АТ «ДТЕК Дніпроенерго» третім особам. (6) Прокурором порушений принцип індивідуалізації, що не дозволяє встановити співмірність між вартістю майна та майнових прав, на які прокурор намагається накласти арешт, та розміром нібито отриманої юридичною особою неправомірної вигоди. (7) Щодо права вимоги до ДП «Енергоринок», то відповідно до договору купівлі-продажу електроенергії з ДП «Енергоринок» він містить вимоги щодо обов`язкової згоди ДП «Енергоринок» на заміну кредитора. Тобто, це майнові права з особливим режимом реалізації, а не загальним, і відступлення права вимоги не може відбуватися за загальними правилами передбаченими ст. 512, 516 ЦК України. (8) Щодо права вимоги до ПрАТ «НЕК «Укренерго», то у разі накладення арешту на майнові права АТ «ДТЕК Дніпроенерго», воно буде неправомірно позбавлено можливості законно отримувати належні йому кошти, необхідні для виконання покладених законом функцій на ринку електричної енергії та забезпечення стабільності процесу виробництва електричної енергії. Зазначене унеможливить виконання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» своїх обов`язків як виробника на балансуючому ринку електричної енергії, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії України». (9) На сьогоднішній день близько 90 % генеруючого обладнання товариства вже зазнало значних руйнувань внаслідок масованих атак Російської Федерації та потребує оновлення. Арешт майнових прав ставить під загрозу виконання ремонтних робіт та здійснення інших заходів щодо забезпечення безперебійного функціонування, а також виплату заробітної плати працівникам. (10) АТ «ДТЕК Дніпроенерго» є поручителем за зобов?язаннями з погашення єврооблігаційного займу, а саме: боргових цінних паперів, які знаходяться в лістингу на іноземній біржі. Умови випуску єврооблігацій містять жорсткі умови по контролю за збереженням активів, зокрема, заборону на відчуження активів поручителів. Згідно секції 6.01 вищезазначеного займу, до «Події Дефолту» віднесено серед іншого збереження здатності здійснювати діяльність, зокрема, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» як поручителя, внаслідок будь-якого арешту значної частини його активів будь-яким державним або регуляторним органом чи установою. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
		Представник власника майна АТ «ДТЕК Західенерго» - адвокат ОСОБА_16 просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки (1) відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків. Натомість обвинувачені у даній справі ОСОБА_17 ,. ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 ,. ОСОБА_27 , ОСОБА_32 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , ОСОБА_24 не перебували в трудових (службових) відносинах зі АТ «ДТЕК Західенерго». (2) Розмір збитків (неправомірної вигоди), заподіяних (отриманої) АТ «ДТЕК Західенерго», прокурором не визначений та не підтверджений належними доказами. (3) Прокурором не підтверджено наявність визнчених законом підстав для звернення до суду з цивільними позовами як в інтересах держави, так і в інтересах окремих фізичних чи юридичних осіб у даній справі. (4) До клопотання про арешт майна стороною обвинувачення не додано жодних доказів щодо проведення оцінки вартості майна АТ «ДТЕК Західенерго», на яке пропонується накласти арешт. (5) Щодо права вимоги до ДП «Енергоринок», то згідно умов укладеного договору купівлі-продажу електроенергії заміна кредитора вимагає згоди ДП «Енергоринок» та дотримання інших обов`язкових умов, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії». На цей час прокурором не надано жодних доказів навіть потенційних ризиків здійснення таких дій. (6) АТ «ДТЕК Західенерго» є виробником електроенергії та відповідно до категорій критичності, визначених ст. 10 Закону України «Про критичну інфраструктуру», є підприємством критичної енергетичної інфраструктури, яке приймає участь у процесі балансування. (7) Кошти, які ПрАТ «НЕК «Укренерго» повинно сплатити, зокрема АТ «ДТЕК Західенерго», за послуги з балансування на підставі договору про участь на балансуючому ринку за 2022-2023 роки як заборгованість за надані послуги по договорам про участь на балансуючому ринку, знаходяться на поточних рахунках зі спеціальним режимом користування, відповідно, мають цільове призначення, в тому числі, повинні бути направлені на обслуговування та/або проведення ремонтних робіт об`єктів електроенергетичної інфраструктури, обладнання, установок, які були пошкоджені або вийшли з ладу. (8) Станом на кінець 2024 року агресор пошкодив або знищив понад 90% теплових генеруючих потужностей АТ «ДТЕК Західенерго». Зупинка інвестицій внаслідок накладення арешту на майно АТ «ДТЕК Західенерго» неодмінно призведе до збільшення дефіциту енергосистеми всієї України у зимовий період 2024-2025 роки. (9) Представник просив врахувати, що АТ «ДТЕК Західенерго» відповідно до договору поруки від 17 травня 2021 року виступає поручителем по фінансовим зобов`язанням (єврооблігаціям) перед іноземними кредиторами в розмірі 47 млрд грн. АТ «ДТЕК Західенерго» як поручитель, солідарно з емітентом та іншими поручителями відповідає всім своїм майном за погашення повної суми заборгованості за єврооблігаціями. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
		Представник власника майна ТОВ «ДТЕК Східенерго» - адвокат ОСОБА_14 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про арешт майна. В обґрунтування заперечень послався на те, що (1) відсутні передбачені законом підстави для звернення прокурора з цивільним позовом, клопотанням про його забезпечення. (2) Обвинувачені не перебували в трудових (службових) відносинах із ТОВ «ДТЕК Східенерго», а тому товариство не несе відповідальність за жодного з обвинувачених в силу закону. (3) Долучений прокурором висновок експерта не містить однозначних висновків щодо визначення сум 19 356 971 494,34 грн та 20 046 529 378,39 грн як матеріальних збитків або неправомірно отриманої вигоди. До того ж, твердження прокурора щодо обґрунтованості розмірів цивільних позовів спричиненням збитків споживачам електричної енергії у відповідні періоди, спростовується іншими експертними висновками. (4) Прокурором не надано жодного доказу, який би підтверджував наміри чи певні дії ТОВ «ДТЕК Східенерго», які б були направлені на знищення, приховування, відчуження майна, що йому належить на праві власності, після подання цивільних позовів до суду. Звернення товариства до господарського суду з позовом пов`язані саме з невиконанням договірних зобов`язань з боку ПрАТ «НЕК «Укренерго» з метою отримання належних підприємству коштів для здійснення завдань, покладених на виробника електричної енергії та учасника ринку електричної енергії, є законним способом захисту та реалізації своїх прав та не свідчить про мету приховування або відчуження майнових прав. (5) Звернення до суду з клопотанням про арешт майнових прав АТ «ДТЕК Східенерго» є втручанням у господарську діяльність підприємства критичної інфраструктури під час воєнного стану, що може призвести до вкрай негативних наслідків для необмеженого кола осіб. (6) Також кошти, які ПрАТ «НЕК «Укренерго» повинно сплатити виробникам електричної енергії за послуги з балансування як заборгованість за надані послуги по договорам про участь на балансуючому ринку, знаходяться на поточних рахунках зі спеціальним режимом користування, тому мають цільове призначення. (7) Нерухоме майно ТОВ «ДТЕК Східенерго», на яке планується накласти арешт, перебуває на території міста Курахове Донецької області, де наразі проводяться активні бойові дії. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
		Інші учасники судового провадження, які були присутні у судовому засіданні, також висловили свою думку щодо вирішення питання про арешт майна.
		Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження, є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
		Відповідно до частини 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
		За ч. 1 ст. 173 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
		При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
		 
		Щодо правової підстави для арешту майна.
		За матеріалами справи встановлено, що 16.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, з додатками, у тому числі цивільним позовом від 14.03.2023 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ціна позову 19 356 971 494, 31 грн, цивільними відповідачами у якому зазначено, у тому числі АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (т. 1 а.с. 1-197, т. 2 а.с. 1-85).
		02 січня 2024 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_26 , ОСОБА_33 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, з додатками, у тому числі цивільним позовом від 30.12.2023 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ціна позову 20 046 529 378, 39 грн, цивільними відповідачами у яких зазначено, зокрема АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (т. 30 а.с. 1-280, т. 31 а.с. 25- 119).
		Ухвалою суду від 16.02.2024 матеріали кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 об`єднані з матеріалами кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017, об`єднаному провадженню присвоєно номер справи 991/2364/23 (т. 29 а.с. 205-210).
		Тобто, наявні правові підстави для розгляду питання щодо арешту майна. 
		 
		Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
		Колегія суддів, яка розглядає висунуте особам обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особам підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення їх права на розгляд справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		За таких обставин, враховуючи, що можливість попередньої оцінки змісту обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, колегія суддів окремо не оцінює наявність цієї підстави.
		Водночас, майно, питання про арешт якого ставить прокурор, належить АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго», які у кримінальних провадженнях не мають статусу юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, а є цивільними відповідачами. 
		 
		Щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Обґрунтовуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, прокурор у клопотанні посилається на висновок експерта № 1041/46701 від 24.09.2020, складений за результатом проведення судової економічної експертизи, згідно з яким експерт дійшов висновку, зокрема про те, що документально та розрахунково підтверджується виникнення збитків (в економічному розумінні у покупців (споживачів) електричної енергії внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України протягом травня 2016 - грудня 2017 станом на 01.06.2019 у розмірі 19 356 971 494, 34 грн, а протягом січня 2018 - червня 2019 станом на 01.11.2019 у розмірі 20 046 529 378, 39 грн за певних умов, зазначених у висновку (т. 53 а.с.132-133). 
		У судовому засіданні представники цивільних відповідачів звертали увагу на недоведеність розміру шкоди та необхідність врахування певних умов при оцінці висновку експерта № 1041/46701 від 24.09.2020 щодо розміру збитків. 
		На обгрунтування заперечень щодо арешту майна, представник ТОВ «ДТЕК Східенерго» - адвокат ОСОБА_14 надав до суду висновки експертів за результатами проведення судових економічних експертиз від 16.09.2019 № 146/19 та від 24.01.2020 № 19/13/2-95/СЕ/19, а також за результатами проведення судової економічної та товарознавчої експертиз від 28.10.2019 № 4122/4123/4124-19 та від 29.07.2020 № 2349/2350-20, проведених у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017. Також представники АТ «ДТЕК Дніпроенерго» - адвокат ОСОБА_12 та АТ «ДТЕК Західенерго» - адвокат ОСОБА_16 надали висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 05.05.2023 № 987-23 у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022.
		Однак суд звертає увагу, що при розгляді клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), судом не встановлюється остаточний розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що є предметом судового розгляду, а лише враховується заявлений стороною обвинувачення можливий розмір шкоди та його співрозмірність вартості майна, щодо арешту якого подане клопотання.
		 
		Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, колегія суддів враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд суду.
		Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
		Оцінюючи підстави можливого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, суд враховує, що чинним кримінальним процесуальним законом передбачено правову підставу для арешту майна, умови обмеження права власності, враховуючи наявність ризиків, а саме можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		При цьому ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що можуть бути здійснені спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення, зокрема власниками майна зазначених дій. 
		Так, за матеріалами справи колегією суддів встановлено, що:
		14 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 прокурором в інтересах держави складено цивільний позов, зокрема, до цивільних відповідачів АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК «Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який у цей же день направлений цивільним відповідачам (т. 2 а.с. 1-85, 104-109).
		30 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 прокурором в інтересах держави складено цивільний позов, зокрема до АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК «Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який у цей же день направлений цивільним відповідачам (т. 31 а.с. 25-87, 164-169).
		Тобто, перший цивільний позов складений та направлений цивільним відповідачам АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК «Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» ще у березні 2023 року.
		Також колегія судів враховує, що представники цивільних відповідачів з березня 2023 року брали участь у судовому провадженні у цій справі, ознайомлені з ходом підготовчого судового засідання, прийнятими судом рішеннями. 
		Тобто, понад півтора року АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК «Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відомо про їх статус цивільних відповідачів у кримінальних провадженнях, та можливе притягнення їх до цивільної відповідальності у цій справі.
		У той же час, прокурором не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вчинення власниками майна - цивільними відповідачами дій, спрямованих на відчуження чи розпорядження належним майном чи майновими правами.
		Посилання прокурора як на існування ризику на те, що АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у судовому порядку вживали заходи щодо стягнення окремої частини заборгованості із ПрАТ «НАЕК «Укренерго» та забезпечення позову, на підтвердження чого надав копії судових рішень від 26.07.2021 та від 06.09.2021 у справі № 910/6639/21, від 15.07.2021 у справі № 910/6636/21, від 05.07.2021 у справі № 910/6635/21, від 22.02.2022 у справі № 910/18639/21, колегія суддів не враховує при ухваленні рішення, оскільки з цих судових рішень встановлено, що з позовними заявами товариства зверталися до суду ще у 2021 році та отримали остаточні рішення по ним до березня 2022 року, тобто за рік до отримання цивільного позову у кримінальному провадженні № 520017000000000209 від 24.03.2017 (т. 55 а.с. 192-233).
		Окрім цього, відповідно до ч. 1, 5 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
		Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, а отже - розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження (ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України).
		Оскільки клопотання про арешт майна розглядається на стадії підготовчого судового засідання, враховуючи практику Верховного Суду, викладену у постанові від 07.11.2024 у справі № 947/1390/22, колегія суддів не надає оцінку доводам представників цивільних відповідачів, які потребують дослідження доказів, а саме:
		- щодо повноважень прокурора на пред`явлення в інтересах держави цивільних позовів;
		- щодо обґрунтованості розміру шкоди та ціни позову;
		- щодо правомірності визначення АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» цивільними відповідачами.
		Оцінка цим доводам представників цивільних відповідачів буде надана за результатами судового розгляду в частині цивільних позовів.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
		Керуючись ст. 2, 7, 132, 170-173, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд
		 
		постановив:
		 
		Відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...