Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 10/612 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2010. Зареєстровано: 02.12.2010. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2010.

Результат оскарження 11.03.2014 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			17 листопада 2010 року 08:40 № 10/612
			 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.
			розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
			 За позовом Закритого акціонерного товариства «Оболонь»
			до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з
			великими платниками податків
			про скасування податкових повідомлень рішень в частині
			 За участю представників сторін:
			Від позивача: Коряг О.Г., Пруднік С.І. - представники за довіреністю
			Від відповідача: Бондаренко Ю.В., Муха С.І. представник за довіреністю 
			у судовому засіданні 17.11.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 
			 О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :
			 ЗАТ «Оболонь»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень від 17.06.08р. №0000334020/0, від 27.08.08р. №0000334020/1, від 10.11.08р. №0000334020/2 в частині нарахування ПДВ в сумі 564996, 72 грн. основного платежу та 282498, 36 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
			На підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.10р. справа №10/612 передана на розгляд судді Шелест С.Б.
			Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податкового зобовязання з ПДВ в сумі 564996, 72 грн., вказує на відсутність порушень вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 та п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».
			В обґрунтування своїх доводів позивач покликається на висновок № 5539/585 судово-економічної експертизи, що проведена в рамках даної справи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали суду від 06.04.09р. 
			Позивач в ході розгляду справи заявляв клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-6474/10/2670 за позовом ЗАТ «Оболонь»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, предметом розгляду якої був акт № 6373 від 01.02.07р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Будоснова», вказуючи на те, що вирішення даної справи в частині що стосується донарахування ПДВ в сумі 172223,23 грн. основного платежу за господарськими відносинами з вказаним Товариством неможливе без встановлення обставин щодо правомірності анулювання свідоцтва платника ПДВ цього Товариства, що оспорюється позивачем у справі № 2а-6474/10/2670.
			Судом відмовлено у задоволенні даного клопотання, з огляду на те, що наведені позивачем в обґрунтування даного клопотання обставини не унеможливлюють розгляд даної справи в частині що стосується правомірності формування позивачем податкового кредиту у вказаній сумі за господарськими операціями з ТОВ «Будоснова», з огляду а те, що підстави та правила такого формування визначені Законом України «Про податок на додану вартість».
			Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на порушення позивачем вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 та п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобовязання в сумі 564996, 72 грн. основного платежу, донарахування у вказаної суми, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 282498, 36 грн. 
			Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд
			В С Т А Н О В И В:
			 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платника податків проведена виїзна планова документальна перевірка ЗАТ «Оболонь»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07р. по 31.12.07р., за результатами якої складено акт перевірки №336/40-20/05391057 від 06.06.08р.
			На підставі вказаного акту та внаслідок виявлених порушень, Спец ДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення рішення від 17.06.08р. №0000334020/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 913172, 63 грн., з якої 608781, 75 грн. за основним платежем та 304390, 88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
			За результатами процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення рішення залишено без змін, у звязку з чим Спец ДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесені податкові повідомлення рішення від 27.08.08р. №0000334020/1, від 10.11.08р. №0000334020/2.
			Позивач оспорює вказані податкові повідомлення рішення в частині, що стосується донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 564996, 72 грн. основного платежу та відповідно 282498, 36 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на суму 847495,08 грн.
			Як свідчать матеріали перевірки, підставою для визначення податкового зобовязання у вказаній сумі слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок неправомірного, на думку податкового органу, віднесення до складу податкового кредиту за 2007р. ПДВ в сумі 172223,23 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Будоснова», яке на момент складання податкових накладних не було платником ПДВ, а також порушення вимог абз.3 п. 4.7 ст. 4 цього ж Закону, що полягало у неправомірному, на думку податкового органу, віднесенні до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 392773,49 грн. за господарською операцією з придбання будівельних робіт за договором комісії №32/10-03 від 14.10.2003р. з покликанням на те, що виконання таких робіт здійснено самовільно, без дозволу на виконання будівельних робіт, у звязку з чим ДПІ вважає такий правочин нікчемним, таким, що не спрямованим на настання юридичних наслідків.
			Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
			Так, перевіркою встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, що на виконання укладених між позивачем (замовником) та ТОВ «Будоснова» (виконавцем) договорів від 28.11.2006р. №14.11-06, від 14.12.2006р. №7.12-06, від 22.02.2007р. №9.02-07, від 11.04.2007р. №1.03-07, від 08.05.2007р. №17.05-07, від 10.05.2007р. №18.05-07, від 01.06.2007р. №1.06-07, від 03.07.2007р. №1.07-07, від 03.07.2007р. №2.07-07, від 27.08.2007р. №2.08-07, від 17.10.2007р. №17.10-07, відповідно до актів прийняття виконаних робіт, позивач придбав у ТОВ «Будоснова»роботи (послуги) загальна вартість яких становить 1 033 339,40 грн. ( у тому числі ПДВ - 172 223,24 грн.) На підставі виписаних ТОВ «Будоснова» податкових накладних позивач у 2007 році відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ 172 223,24 грн. (копії податкових накладних у матеріалах справи).
			Разом з тим, як свідчать обставини справи згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №6373 від 01.02.2007р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Будоснова»на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 22.12.2006р. у справі №24/809-6, реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ «Будоснова» була анульована, а платник виключений з реєстру з 22.12.2006р. за ініціативою податкового органу (т.3, а.с.395).
			Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР /надалі Закон/.
			Так, відповідно до п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
			В силу п. 9.8. ст.9 Закону, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених цим Законом.
			Отже, приймаючи до уваги те, що з 22.12.2006р. реєстрацію платника ПДВ контрагента позивача анульовано, у позивача відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними особою, що на момент виписки таких накладних не була зареєстрована платником ПДВ.
			Доводи позивача про те, що ухвала Господарського суду м.Києва від 22.12.2006 р. по справі №24/809-6 скасована, а тому не може слугувати підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Будоснова»не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують вимог Закону щодо права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних право на складання яких надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
			За наведених обставин та правових норм, визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ в сумі 172223,23 грн. та, як наслідок, застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в сумі 86111,62 грн. - правомірне, у звязку з чим вимоги у цій частині позову не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
			Щодо решти вимог суд вважає позов обґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення у цій частині неправомірними, виходячи з наступного.
			Як зазначалось вище, доводи податкового органу про порушення вимог законодавства зводяться до висновку податкового органу про нікчемність договору комісії №32/10-03 від 14.10.2003р., оскільки виконання будівельних робіт здійснено самовільно, без дозволу на виконання таких робіт. На думку податкового органу, такий правочин не спрямований на настання юридичних наслідків, тобто свідчить про відсутність підстав для відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів вчинення такого правочину, у тому числі і для комісіонера, який від свого імені, але за дорученням та за рахунок комітента зобов'язався вчинити один або кілька правочинів, головна мета яких полягає в проектуванні та побудові об'єкту будівництва (стадіону), а тому відсутні підстави для застосування абз.3 пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих у зв'язку з придбанням робіт по будівництву (том 1,а.с.44).
			При дослідженні обставин справи щодо спірних правовідносин, судом встановлено, що між Об'єднанням громадян "Футбольний клуб "Оболонь" (Комітентом) та позивачем (Комісіонером) укладено договір комісії №32/10-03 від 14.10.2003 р., відповідно до якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок Комітента, головна мета яких полягає в проектуванні та побудові стадіону за адресою: м. Київ. вул. Північна, 26 (надалі - Стадіон).
			За умовами пункт 1.1. договору, Комітент зобов'язується сплатити Комісіонеру обумовлену цим договором комісійну винагороду та відшкодувати усі витрати, понесені ним у зв'язку з укладанням та виконанням згаданих правочинів, за договорами з підрядниками та іншими особами тощо, які пов'язані з проектуванням та будівництвом Стадіону.
			Відповідно до пункту 1.2 договору комісії, кількість правочинів (договорів, угод, контрактів), які укладаються Комісіонером, є невизначеною та необмеженою. Загальна сума, яку може витратити Комісіонер при укладанні та виконанні договорів, пов'язаних з проектуванням і будівництвом Стадіону, обмежується Комітентом в розмірі 28 млн. грн.
			У пункті 1.3 статті 1 договору комісії визначено, що Комітент є власником об'єкту незавершеного будівництва, які входять до складу майбутнього Стадіону і будуються за кошти Комісіонера, а після завершення будівництва є власником Стадіону, як цілісного майнового комплексу, але відповідні об'єкти незавершеного будівництва або Стадіон перебувають у володінні та користуванні Комісіонера до фактичної передачі їх Комітенту.
			Передача Комітенту об'єктів незавершеного будівництва, які входять до складу майбутнього Стадіону або побудованого Стадіону, як цілісного майнового комплексу, здійснюється Комісіонером не пізніше одного місяця після завершення будівництва Стадіону, про що сторонами цього договору складається відповідний акт прийому-передачі майна, але за умови повного відшкодування Комітентом витрат, понесених Комісіонером у зв'язку з виконанням прийнятих ним зобов'язань відповідно до умов цього договору (пункт 1.4 статті 1).
			05.09.2006р. між сторонами договору комісії укладена додаткова до цього договору угода №2, відповідно до якої загальна сума, яку може витратити Комісіонер при укладанні та виконанні договорів, пов'язаних з проектуванням і будівництвом Стадіону, обмежується Комітентом у розмірі 40 млн. грн.
			Як свідчать обставини справи, на виконання зобов'язань за договором комісії №32/10-03 від 14.10.2003р. та додаткової угоди №2 від 05.09.2006р., ЗАТ «Оболонь» укладено договори підряду на виконання будівельних робіт: №7 від 10.01.2007р. та №25 від 12.03.2007р. з ТОВ «Ерарембуд»; №1/06 від 20.04.2006р. та №01/03 від 15.03.2007р. з МПП «Селінко»; №56-07 від 08.05.2007р. з ТОВ УБ «Закордонмонтажспецбуд», а також здійснено замовлення на виготовлення технічної документації №3884/03-07 від 01.06.2006р., №3214/03-07 від 08.05.2007р. у Комунальній організації «Центр містобудування та архітектури».
			Відповідно до вказаних договорів, вищезазначеними підрядниками були виконані будівельні та інші підрядні роботи, що підтверджується наявними у матеріалах справи наступними двосторонніми актами приймання-передачі виконаних робіт: акт №13 від 31.01.2007р. за січень 2007р. за контрактом №7 від 10.01.2007р. на суму 120 882,00 грн. (т.3, а. с.129-136); акт №51 від 30.03.2007р. за березень 2007р. за контрактом №25 від 12.03.2007р. на суму 33 940,80 грн. (т.3, а.с.144-149); акт №63 від 27.04.2007р. за квітень 2007р. за додатковою угодою №1 від 11.04.2007р. до контракту №25 від 12.03.2007р., на суму 274 098,00 грн. (т.3, а.с.209-213); акт №75 за травень 2007р. за додатковою угодою №2 від 15.05.2007р. до контракту №25 від 12.03.2007р. на суму 622 356,00 грн. (т.3, а.с.200-204); акт №92 від 27.06.2007р. за червень 2007р. за додатковою угодою №3 від 15.06.2007р. до контракту №25 від 12.03.2007р. на суму 418 251,60 грн. (т.3,а.с.190-195); акт №93 за липень 2007р. за додатковою угодою №3 від 15.06.2007р. до контракту №25 від 12.03.2007р. на суму 340 332,00 грн. (том 3 а.с.172-175); акт №107 від 31.07.2007р. за липень 2007р. за додатковою угодою №4 від 15.07.2007р. до контракту №25 від 12.03.2007р. на суму 111 769,20 грн. (т.3, а.с.179-184); акт №111 за серпень 2007р. за додатковою угодою №5 від 16.08.2007р. до контракту №25 від 12.03.2007р. на суму 68 712,60 грн. (т.3 а.с.236); акт №3-01 за січень 2007р. за додатковою угодою №4 від 01.12.2006р. до контракту №1/06 від 20.04.2006р. на суму 78 183,60 грн. (том 3.а.с.254-258); акт №2/02 за лютий 2007р. за додатковою угодою №4 від 01.12.2006р. до контракту №1/06 від 20.04.2006р. на суму 44 636,40 грн. (том 3 а.с.264-268); акт №4/04 за квітень 2007р. за договором №1/03 від 15.03.2007р. на суму 67 291,20 грн. (т.3 а.с.295-302); акт №1/05 за травень 2007р. за договором №1/03 від 15.03.2007р. на суму 71 119,20 грн.(том 3 а.с.310-314); акт №2/06 за червень 2007р. за договором №1/03 від 15.03.2007р. на суму 93 184,80 грн. (т.3, а.с.326-333); акт №135 за травень 2007р. за договором №56-07 від 08.05.2007р. на суму 5 700,00 грн. (т.3, а.с.351-354). 
			Крім того, ЗАТ «Оболонь»здійснило замовлення на виготовлення технічної документації Комунальній організації «Центр містобудування та архітектури»№3884/03-07 від 01.06.2007р. Відповідно до акту здачі-приймання технічної документації від 04.06.2007р. по замовленню №3884/03-07 від 01.06.2007р. вартість виконаних робіт по виготовленню топоплану М1:2000 з підземними комунікаціями становила 5 029,25 грн. (т.3, а.с.363).
			В оплату вартості виконаних робіт (наданих послуг) ЗАТ «Оболонь»здійснило перерахування коштів вищезазначеним виконавцям, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями та не заперечується податковим органом.
			Таким чином, загальна вартість підрядних робіт за договорами підряду: №7 від 10.01.2007р. та №25 від 12.03.2007р. (ТОВ «Ерарембуд»); №1/06 від 20.04.2006р. та №01/03 від 15.03.2007р. (МПП «Селінко»); №56-07 від 08.05.2007р. (ТОВ УБ «Закордонмонтажспецбуд»), а також: за замовленнями №3884/03-07 від 01.06.2006р., №3214/03-07 від 08.05.2007р. (КО «Центр містобудування та архітектури»), укладених ЗАТ «Оболонь»на виконання умов договору комісії №32/10-03 від 14.10.2003р. становить 2 356 641,52 грн. (у тому числі ПДВ - 392 773,59 грн.), підтверджується документально, що встановлено також висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.01.2010р., що наданий за результатами судово-економічної експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 06.04.09р.
			Як свідчать обставини справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано Свідоцтво № 2600000321 від 09.11.2009 року про відповідність збутового обєкта Стадіону на вул.Північна,26 у Оболонському районі м. Києва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що підтверджує готовність вказаного обєкта до експлуатації (копія Свідоцтва долучена до матеріалів справи). Таке Свідоцтво видане на підставі Акта готовності обєкта до експлуатації від 12.10.2009 року.
			Наведені документальні докази свідчать про фактичне виконання будівельних робіт, замовлених позивачем у третіх осіб (виконавців) на виконання договору комісії, а отже реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим договором, а також угодами, укладеними з виконавцями таких робіт, що спростовує доводи податкового органу про те, що договір комісії не спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені таким договором.
			Тим більше, реальність (товарність) операцій з виконання та придбання будівельних робіт не заперечується і податковим органом.
			Відповідно до абзацу 3 п.4.7. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.
			Перевіркою встановлено, що суми ПДВ за податковими накладними, виписаними вищевказаними виконавцями таких робіт, перелік яких наведений у додатках № 3.1.5.2., 3.1.5.3. до акту перевірки, відображені в реєстрах обліку придбання товарів (робіт, послуг) за 2007 рік в сумі 392773, 49 грн., включені до податкового кредиту позивача за відповідні місяці 2007 року і відповідають податковим деклараціям з ПДВ, поданим до СДПІ за відповідні звітні податкові періоди ( стор.37 акту перевірки)
			За наведених обставин та правової норми, приймаючи до уваги те, що господарська операція з виконання будівельних робіт мала товарний (реальний) характер, у суду відсутні підстави для висновку про заниження ПДВ в сумі 392773, 49 грн.
			Доводи податкового органу про те, що виконання будівельних робіт здійснено самовільно, без дозволу на виконання таких робіт самі по собі не свідчать про нікчемність правочину.
			В силу 2 статті 215 Цивільного Кодексу України, нікчемний є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
			Відповідно до ч.3 цієї ж норми Кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
			Цивільним законодавством України не встановлена недійсність правочину на здійснення будівельних робіт без дозволу на їх виконання.
			Відтак, Цивільний кодекс України містить поняття самочинного будівництва та правові наслідки такого будівництва. 
			Так, відповідно до ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. 
			Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
			Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. 
			Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. 
			На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
			У матеріалах справи є дозвіл на виконання будівельних робіт за № 0896-Об/Ш від 12.11.08р., виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Футбольному клубу «Оболонь»на виконання будівельних робіт із будівництва стадіону за вказаною адресою. 
			Відсутність такого дозволу на початок будівельних робіт може визнаватись порушенням законодавства з питань забудови територій, проте не робить нікчемним правочини з виконання таких робіт.
			В силу ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
			Відповідно до ст.838 цього Кодексу, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
			Переліком видів робіт провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних ї транспортних мереж), затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.09.2001р. №112/182, чинним в період здійснення вказаних господарських операцій, при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті не передбачено ліцензування функцій генерального підрядника.
			Так, у листі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 06.03.2006р. №14/3-89 «Щодо ліцензування функцій генерального підрядника»зазначено, що якщо підприємство не виконує будівельні роботи власними силами, а залучає до виконання інших осіб (субпідрядників) на певні види будівельних робіт, які підлягають ліцензуванню, ліцензію отримувати не потрібно.
			В даному випадку, ЗАТ «Оболонь»не виконувало роботи з проектування та побудови Стадіону власними силами, а на виконання зобовязань за договором №32/10-03 від 14.10.2003р. та додатковою угодою №2 від 05.09.2006р залучало виконавців, у звязку з чим відсутність у ЗАТ «Оболонь»ліцензії на будівельну діяльність не свідчить про нікчемність вказаного договору та відсутність підстав для відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів вчинення такого правочину, з огляду на те, що правила щодо податкового обліку таких операцій регламентовані абз. 3 п.4.7. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».
			За наведених обставин, суд вважає, що включення до складу податкового кредиту ЗАТ «Оболонь»суми податку на додану вартість в розмірі 392 773,59 грн., нарахованої у зв'язку з придбанням робіт по будівництву стадіону за адресою: м. Київ, вул. Північна, 26 згідно з договорами підряду (№7 від 10.01.2007р. та №25 від 12.03.2007р.; №1/06 від 20.04.2006р. та №01/03 від 15.03.2007р.; №56-07 від 08.05.2007р.; та замовленнями №3884/03-07 від 01.06.2006р., №3214/03-07 від 08.05.2007р.) на виконання договору комісії від 14.10.2003р. №332/10-03, укладеного між Об'єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь»та ЗАТ «Оболонь», відповідає вимогам вказаної норми Закону.
			Отже, позов щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відповідача від 17.06.08р. №0000334020/0, від 27.08.08р. №0000334020/1, від 10.11.08р. №0000334020/2 в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 589160, 23 грн., в тому числі: 392773, 49 грн. основного платежу та 196386, 74 грн. штрафних (фінансових) санкцій - обґрунтований та підлягає задоволенню.
			Задовольняючи позов у цій частині, суд приймає до уваги висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.01.2010р., згідно з яким висновки акту Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №336/40- 20/05391057 від 06.06.2008р. щодо заниження ЗАТ «Оболонь»ПДВ за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. на суму 392 773,49 грн. в результаті виконання умов договору комісії №32/10-03 від 14.10.2003р., укладеного між ЗАТ «Оболонь» та Об'єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь», нормативно та документально не підтверджуються.
			На розподілі судових витрат на користь позивача, останній не наполягав. 
			Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
			 П О С Т А Н О В И В :
			 адміністративний позов задовольнити частково.
			Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 17.06.08р. №0000334020/0, від 27.08.08р. №0000334020/1, від 10.11.08р. №0000334020/2 в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 589160, 23 грн., в тому числі 392773, 49 грн. основного платежу та 196386, 74 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
			У задоволенні решти позову відмовити.
			 Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.
			Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
			 Суддя Шелест С.Б.
			 
				 
					 Постанова складена в повному обсязі: 29.11.10р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...