Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/37907/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 17.03.2025. Зареєстровано: 18.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2025.

Номер судового провадження: п/360/674/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		17 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 420/37907/24
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 23479,47 грн, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду надійшла справа №420/37907/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (далі  позивач) до ОСОБА_1 (далі  відповідач), в якому позивач просить суд:
		-стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість у розмірі 23479,47 грн по збору за місця паркування транспортних засобів, сплаченого фізичними особами на бюджетний рахунок UА398999980334149889000015744, отримувач ГУК в Од.обл./ м.Одеса/ 18020200, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України. 
		В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є платником податків.
		На момент подачі позову, відповідно до довідки про суми податкового боргу та розрахунку податкового боргу загальна сума податкового зобов`язання відповідача 23479,47 грн по збору за місця паркування транспортних засобів, сплаченого фізичними особами. 
		Заборгованість по вищевказаному податку виникла в результаті нарахування: -по податковій декларації №38251 від 17.11.2023 на суму 7940,53 грн;
		-по податковій декларації №7790 від 04.03.2024 на суму 14832,13 грн. 13 грн;
		-по податковому повідомленню-рішенню №18066/15-32-24-07 від 02.05.2024 на суму 680,00 грн - нарахування пені, відповідно до ст. 129 ПК України на суму 26,81 грн. 
		У зв`язку із несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду та просив задовольнити позовні вимоги.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року адміністративну справу №420/37907/24 передано за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року прийнято справу №420/37907/24 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Відповідно до інформації зазначеної у відповіді № 1067896 від 27.01.2025 зареєстрованою адресою проживання відповідача є АДРЕСА_1 .
		На даний час адреса зареєстрованого місця проживання відповідача відноситься до тимчасово окупованих територій.
		Відповідно до статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на т.Сорокине ( АДРЕСА_1 .
		З урахуванням пункту 20 Перехідних положень та на виконання статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на офіційному веб-сайті 06.02.2025 розміщено оголошення про постановлення судом ухвали про прийняття справи до провадження, що підтверджується матеріалами справи.
		Крім того, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року направлено засобами поштового зв`язку на фактичну адресу відповідача, яка зазначена в адміністративному позові, однак до суду 03.03.2025 повернувся конверт з довідкою поштового відділення за формою №20 «закінчення терміну зберігання».
		За приписами частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач про прийняття до провадження адміністративної справи №6420/37907/24 повідомлений належним чином.
		Станом на 17.03.2025 правом подачі відзиву відповідач не скористався.
		Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб. 
		Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
		ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
		Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 15.02.2023 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Місцезнаходження: АДРЕСА_3 . Основний вид економічної діяльності Код КВЕД: 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту. З 05.03.2024 проведена державна реєстрація про припинення підприємницької діяльності за його рішенням.
		Відповідач перебував на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС в Одеській області. 
		Відповідно до ідентифікаційних даних, наданих позивачем стосовно відповідача, ОСОБА_1 не знятий з обліку (кор не пусті), об`єктами оподаткування платника податків були автостоянки. 
		Довідкою позивача про суми податкового боргу станом на 11.11.2024 підтверджується, що за збір за місця для паркування транспортних засобів, сплачений фізичними особами за відповідачем рахується податковий борг в сумі 23479,47 грн.
		Заборгованість по вищевказаному податку виникла в результаті нарахування: 
		-по податковій декларації №38251 від 17.11.2023 на суму 7940,53 грн;
		-по податковій декларації №7790 від 04.03.2024 на суму 14832,13 грн;
		-по податковому повідомленню-рішенню №18066/15-32-24-07 від 02.05.2024 на суму 680,00 грн - нарахування пені, відповідно до ст. 129 ПК України на суму 26,81 грн.
		21.12.2023 позивачем прийнято податкову вимогу форми «Ф» від 21.12.2023 №0029986-1305-1532, в якій зазначено про наявність станом на 20 грудня 2023 року податкового боргу у сумі 8620,53 грн.
		З детального розрахунку суми податкового боргу від 21 грудня 2023 року №0029986-1305-1532 до податкової вимоги вбачається, що за відповідачем рахується борг за збір за місця для паркування транспортних засобів, сплачений фізичними особами в сумі 8620,53 грн.
		Вищевказану вимогу направлено на адресу фактичного місця проживання відповідача та отримано останнім особисто 02.01.2024.
		В обліковій картці платника податків відсутні докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 23479,47 грн.
		Податкове повідомлення-рішення №18066/15-32-24-07 від 02.05.2024 не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
		Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке. 
		Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до пунктів 8.1, 8.3 статті 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
		При цьому, згідно підпункту 10.2.1 пункту 10.2 статті 10 ПК України, до місцевих зборів належить збір за місця для паркування транспортних засобів.
		Підпунктом 268-1.1 пункту 268-1.1 статті 268-1 ПК України встановлено, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
		Згідно підпункту 268-1.2.1 пункту 268-1.2 статті 268-1 ПК України, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
		Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету (підпункт 268-1.2.2 пункту 268-1.2 статті 268-1 ПК України).
		Згідно положень підпункту 268-1.3.1 пункту 268-1.3 статті 268-1 ПК України, ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об`єкта оподаткування (підпункт 268-1.5.1 пункту 268-1.5 статті 268-1 ПК України).
		Суд звертає увагу, що статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).
		Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
		Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.
		В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).
		Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		При цьому платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що відповідачем подано податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів №38251 від 17.11.2023 за 3 квартал 2023 року, в якій податкове зобов`язання самостійно обчислено на суму 12404,63грн та звітну податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів №7790 від 04.03.2024 за 4 квартал 2023 року, в якій податкове зобов`язання самостійно обчислено в 14832,13грн. 
		Згідно облікової картки платника податків за рахунок переплати 3784,1 грн та сплати 680 грн, розмір податкового зобов`язання за податковою декларацію №38251 від 17.11.2023 зменшено до 7940,53 грн.
		Загальний розмір податкового зобов`язання за двома деклараціями становить 22772,66 грн.
		Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).
		З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов`язання згідно вищезазначених декларацій у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України на загальну суму 22772,66 грн зі сплати збору за місця для паркування транспортних засобів, що сплачується фізичною особою-підприємцем, які не сплачено у встановлений строк, є узгодженою заборгованістю відповідача.
		У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
		У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
		Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми «Ф» №0029986-1305-1532 від 21.12.2023, отримано відповідачем 02.01.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак її залишено без реагування, а податковий борг за нею на момент виникнення вищевказаних податкових зобов`язань, відповідач не сплатив.
		Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		29.05.2024 податковим органом нараховано відповідачу пеню у розмірі 26,81 грн.
		02.05.2024 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення (форма ПС) №18066/15-32-24-07 на суму 680,00грн штрафних санкцій.
		Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
		Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
		Пунктом 58.3 ст.58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Відповідно до п.п.56.17.1 п.56.17 ст.56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
		Відповідно до абз.2 п.п.56.17.5 п.56.17 ст.56 ПК України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.
		Доказів того, що відповідач оскаржив вказане податкове повідомлення - рішення матеріали справи не містять.
		Отже узгоджена сума податкового боргу відповідача становить в загальному розмірі 23479,47 грн.
		За приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
		Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
		Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги..
		Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
		Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини..
		Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
		Як визначено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Станом на день розгляду справи, відповідач доказів сплати податкового боргу у загальному розмірі 23479,47 грн до суду не надав.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума в розмірі 23479,47 грн є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.
		Суд звертає увагу, що сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати місцевого податку збору за місця для паркування транспортних засобів у відповідності до статті 10 Податкового кодексу України підлягає стягненню до місцевого бюджету.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, як наслідок, позов слід задовольнити.
		Щодо судових витрат, суд зазначає, що вони розподілу не підлягають у зв`язку з відсутністю.
		Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП44069166, місцезнаходження:65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу у розмірі 23479,47 грн задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету заборгованість у розмірі 23479 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят дев`ять) гривень 47 копійок по збору за місця паркування транспортних засобів, сплаченого фізичними особами (бюджетний рахунок UА398999980334149889000015744, отримувач ГУК в Од.обл./м.Одеса/18020200, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України).
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя Н.М. Басова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...