Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/435 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2010. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 14.12.2010 № 11/435
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:Сотнікова С.В.
		суддів: 
		при секретарі: 
		За участю представників:
		від позивача -Приходько А.С.  представник за дов. №11 від 17.06.2010р.; 
		від відповідача - Янченко М.В.  представник за дов. № 8844/01 від 08.12.2010р.;
		від третьої особи 1:не зявився;
		від третьої особи 2:Дудник Л.В. представник за дов. №225-КР-1039 від 13.10.2010р.;
		від третьої особи 3:не зявився;
		від третьої особи 4:ОСОБА_1
		від третьої особи 5:ОСОБА_2
		від третьої особи 6:ОСОБА_3
		від третьої особи 7:ОСОБА_4
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 
		на рішення Господарського суду м.Києва від 08.10.2010 
		у справі № 11/435 ( .....) 
		за позовом ТОВ "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд" 
		до Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація 
		третя особа позивача 
		третя особа відповідача Комунальне підприємство "Позняки-Інвест" 
		Київська міська рада 
		Дарницька районна у м. Києві рада 
		ОСОБА_1 
		ОСОБА_2 
		ОСОБА_3 
		ОСОБА_4 
		про визнання права власності
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю “Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія “Квартал-Буд” (далі  позивач) у вересні 2009 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (далі  відповідач) про визнання за позивачем права власності на обєкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: місто Київ, вул. Анни Ахматової, 43-А, на земельних ділянках № 21 та № 22, житлового масиву Позняки Дарницького району міста Києва загальною площею 5494 кв.м., та просив покласти на відповідача судові витрати. 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. у справі № 11/435 позов задоволено повністю, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд" право власності на обєкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 43-А, на земельних ділянках № 21, 22 житлового масиву Позняки Дарницького району м. Києва загальною площею 5494 кв.м.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. обґрунтоване приписами ст. ст. 16, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України з огляду на те, що чинним законодавством передбачено інститут права власності на обєкти незавершеного будівництва та встановлено обовязок компетентних органів реєструвати таке право та видавати відповідні правовстановлюючі документи.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. у справі №11/435, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно зясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
		Крім того відповідач зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що ч. 4 ст. 331 Цивільного кодексу України (якою передбачалась можливість визнання, за відповідним рішенням суду, права власності на незавершений будівництвом обєкт)  виключена, згідно із Законом України від 15.12.2005р. №3201-IV “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
		Також не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, третя особа 2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. у справі №11/435, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно зясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
		Крім того, третя особа 2 зазначила, що у звязку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки, втратили свою чинність і ордер на тимчасове порушення благоустрою, дозвіл на ведення будівельних робіт, а тому, з 18.11.2008р. у позивача не існує жодних законних підстав як для ведення будівельних робіт, так і для подальшого порушення благоустрою.
		Також, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, третя особа 7 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. у справі №11/435 та закрити провадження у справі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно зясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
		Крім того, третя особа 7 заперечує проти висновків проведеної експертизи та зазначає, що вона необґрунтована і не обумовлена законодавчими та нормативними актами.
		Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. у справі №11/435, скарги прийняті до розгляду та порушено апеляційне провадження.
		У відзивах на апеляційні скарги та в судовому засіданні 14.12.2010р. позивач заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. по справі № 11/435 без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
		В судове засідання Київського апеляційного господарського суду 14.12.2010р. представники третьої особи 1 та 3 не зявилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційних скарг, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали від 10.11.2010р. та поштовими повідомленнями №13314342 та №13314350.
		Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
		Враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалася, представник позивача не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 30.11.2010р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Гостищева Дмитра Анатолійовича та Київської міської ради  без задоволення, з наступних підстав.
		Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 06.10.2004р. між Київською міською радою та Дарницькою районною у місті Києві радою на підставі Рішення Київської міської ради від 20.04.2004р. № 237/1447 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" було укладено договір оренди земельної ділянки № 21, 22 у 9-ому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва площею 5494 кв.м для будівництва блоку побутового обслуговування.
		Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007р. № 493/1154 поновлено зазначений договір оренди земельної ділянки на 2 роки. У звязку з чим, 14.08.2007р. між Київською міською радою та Дарницькою районною у місті Києві радою був укладений відповідний договір.
		14.11.2006р. між відповідачем (замовник), третьою особою 1 (представник замовника) та позивачем (інвестор-підрядник) було укладено угоду № 40/06 про спорудження торгівельно-побутового комплексу, на ділянках №21 та №22 у 9-му мікрорайоні житлового масиву "Позняки" Дарницького району міста Києва (далі  угода).
		15.01.2008р. між сторонами даної угоди було укладено додаткову угоду № 2 до угоди №40/06. Так, з урахуванням додаткової угоди предметом спірної угоди відповідно до п. 1.1 якої є зобовязання здійснення сторонами проектування та будівництва торгівельно-побутового комплексу на ділянках №№ 21,22 у 9-му мікрорайоні житлового масиву "Позняки" Дарницького району м. Києва у відповідності з обовязками, прийнятими у даній угоді з метою отримання у власність завершеного будівництвом обєкту.
		Відповідно до п. 1.2 угоди з дня підписання угоди інвестор-підрядник набуває виключних прав на проведення інвестування в обєкт.
		Згідно з п. 1.3 угоди джерело інвестування, як кошти так і матеріали, формується безпосередньо інвестором-підрядником на його розсуд у відповідності з чинним законодавством України.
		У відповідності з п. 1.5 угоди власником 100% від площі завершеного будівництва обєкту є інвестор-підрядник, а представник замовника отримує від інвестора-підрядника 8% вартості від загальної площі обєкту, в грошовому еквіваленті за ринковими цінами, існуючими на момент здійснення виплат відповідно до умов цієї угоди.
		Відповідно до п. 5.1.1 угоди інвестор-підрядник зобовязаний виконати повне фінансування проектно-вишукувальних, будівельних робіт та інших витрат, повязаних з відведенням земельної ділянки під будівництво обєкту, з отриманням в міських організаціях дозволів, погоджень, технічних умов, тощо 
		Сторони будуть вирішувати усі спірні питання, що можуть виникнути у звязку з невиконанням умов цієї угоди шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди із спірного питання відповідні матеріали передаються на розгляд господарського суду відповідно до чинного законодавства України (п. 7.5 угоди).
		Згідно із п. 11.1 угоди остання набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань по ній.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується представниками сторін станом на день розгляду справи в суді першої інстанції спірна угода була чинною та в судовому порядку не оскаржувалася. 
		Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурт проект" було розроблено проект будівництва блоку побутовою обслуговування у житловому масиві "Позняки" 9-й мікрорайон, ділянки №21, 22 у Дарницькою районі м. Києва, який затверджений позитивним висновком комплексної державної експертизи Служба "Київдержекспертиза" від 27.07.2007р. та протоколом № 360-А-06 від 03.08.2006р. Архітектурно-містобудівної ради при Головному архітекторі міста Києва.
		10.04.2008р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 0258-Др з будівництва блоку побутового обслуговування на земельній ділянці 21,22 у 9 мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва, строк дії якого продовжено до 20.08.2008р. (том 1, а.с. 38).
		Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва був виданий ордер №08020008 від 28.01.2008р. на тимчасове порушення благоустрою у звязку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва блоку побутового обслуговування за адресою: ж/м "Позняки-9" діл. №№21, 22 (вул. А. Ахматової) зі строком дії 20.08.2009р. згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 2/598 від 29.12.2008р. (наявний в матеріалах справи). 
		З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження третьої особи 2, що з 18.11.2008р. у позивача не існувало жодних законних підстав для ведення будівельних робіт.
		Крім того, відповідно до Витягу з технічної документації № Ю-08598/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням земельних ресурсів земельна ділянка має наступні характеристики:
		- кадастровий номер: 90:005:012
		-загальна площа: 5 494 кв.м.
		-економіко-планувальна зона: Рішення Київської міської ради від 26.07.2007р. №43/1877 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та порядку її визначення”  зона № 628
		-нормативно грошова оцінка земельної ділянки 1543058,03 грн.
		Функціональне використання: інші землі: зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво.
		Таким чином, будівництво блоку побутового обслуговування здійснювалося з дотриманням законодавства України на відведеній на той час земельній ділянці, право користування і забудови якої було законно оформлено, та після отримання всіх дозвільних документів.
		14.07.2008р. Київському міському голові та секретареві Київської міської ради було направлено колективне звернення ініціативної групи мешканців житлового масиву "Позняки" у Дарницькому районі м. Києва, які проживають у будинках, прилеглих до земельних ділянок № 21, 22 у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки Дарницького району м. Києва, щодо вирішення питання про скасування п. 21 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 №237/1447 та рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 493/1154.
		02.04.2009р. Київська міська рада прийняла рішення № 220/1276 "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки та відміну пункту 21 рішення Київської міської ради від 29.04.2004р. № 237/1447 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (том 1, аркуш справи 27), яким відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,55 га (ділянки № 21, № 22) у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва від 17.11.2004 № 63-6-00180, укладеного на підставі пункту 21 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 № 237/1447 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та відмінено пункт 21 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 № 237/1447 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею". 
		Станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції рішення Київської міської ради від 02.04.2009р. є чинним і унеможливлює використання земельних ділянок № 21, 22 житлового масиву Позняки Дарницького району м. Києва загальною площею 5494 кв.м по вул. Анни Ахматової, 43-А для продовження будівництва торгівельно-побутового комплексу.
		Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, зокрема, № 34/09 від 29.07.2009р. та № 42/09 від 31.08.2009р. (наявні в матеріалах справи), в яких просив здійснити всі необхідні дії щодо передачі обєкту незавершеного будівництва на земельних ділянках №№21,22 житлового масиву Позняки Дарницького району м. Києва, оскільки на момент прийняття рішення позивачем було проведено значний обєм будівельних робіт, здійснено суттєві капіталовкладення в будівництво торгівельно-побутового комплексу.
		Вказані листи були залишені відповідачем без відповіді.
		Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на даний час у позивача відсутні правовстановлюючі документи, які б прямо підтверджували його право власності на спірний обєкт незавершеного будівництва, що не дає можливості позивачу зареєструвати своє право власності, а також створює ситуацію, за якої треті особи можуть заперечувати право власності позивача на спірний обєкт, що унеможливлює використання позивачем своїх повноважень власника, а саме повноважень щодо розпорядження належним йому майном, в тому числі завершити будівництво та ввести його в експлуатацію.
		Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права субєкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.
		Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
		Крім того, в ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
		Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
		Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Поряд із цим в ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України зазначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
		У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, може укласти договір щодо обєкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
		Чинне законодавство України містить визначення поняття об'єкту незавершеного будівництва у Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», а саме: об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що чинним законодавством передбачено інститут права власності на об'єкт незавершеного будівництва та встановлено обов'язок компетентних органів реєструвати таке право, видавати відповідні правовстановлюючі документи.
		Міністерство юстиції України листом від 10.05.2006 № 19-32/1 довело до відома бюро технічної інвентаризації інформацію стосовно порядку державної реєстрації прав власності на обєкти незавершеного будівництва.
		У відповідності з положеннями вказаного листа документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, відповідно до Закону України "Про планування і забудову територій", є наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт. 
		Так, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 0258-Др.
		Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, що спірний обєкт слід ідентифікувати як об'єкт незавершеного будівництва, з огляду на наступне.
		Так, відповідно до висновку від 07.07.2010р. №11631 проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи (том 2, а.с. 3), на момент проведення натурного обстеження на площадці будівництва за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 43-А, на земельних ділянках № 21, 22 житлового масиву Позняки Дарницького району міста Києва, частково виконані земляні роботи з розробки котловану та роботи з влаштування випробувальних кущів залізобетонних паль і залізобетонних паль шпунтової огорожі по будівництву об'єкта "Блок побутового обслуговування" загальною проектною площею 5 952,50 кв.м. Отже, на площадці будівництва фактично розташований об'єкт незавершеного будівництва об'єкта нерухомого майна - блок побутового обслуговування, готовність якого, відповідно до довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 23.07.2009р. № 32386, складає 2% і його вартість становить: 1719 581,00 грн., згідно довідки КП "Позняки-інвест" №286 від 07.07.2009р. станом на 07.07.2009р.
		Крім того, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи на земельній ділянці виконано певний обсяг робіт, які є необхідними для подальшого будівництва, а отже даний об'єкт ідентифікується як об'єкт незавершеного будівництва. При цьому, відповідно до наданої на дослідження виконавчої документації, а також наявних актів перевірки додержання вимог містобудівного законодавства Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, будівельні роботи виконані у відповідності з проектно-дозвільною документацією.
		З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження третьої особи 7, що висновки проведеної експертизи є необґрунтованими і не обумовлені законодавчими та нормативними актами. 
		Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. 
		З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо проведення судової будівельно-технічної експертизи, як і до самого висновку експертів О.І. Буратевича та І.В. Герасименко, а також не містить клопотання про призначення додаткової судової експертизи у звязку із недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта.
		Також, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження апелянтів про неправомірність незадоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи КП “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна”, оскільки договірні відносини виникли саме між позивачем і відповідачем і залишення в силі або скасування спірного рішення жодним чином не вплине на права та обовязки КП “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна”.
		Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як неналежне твердження апелянтів, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що ч. 4 ст. 331 Цивільного кодексу України виключена згідно із Законом України від 15.12.2005р. №3201-IV “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, з огляду на те, що мотивувальна частина спірного рішення Господарського суду міста Києва не містить жодного посилання на ч. 4 ст. 331 Цивільного кодексу України.
		Водночас, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (який було прийнято з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи.) встановлено, що суб'єктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об'єкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку.
		Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 3 «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» договори оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких здійснюється будівництво багатоквартирних житлових будинків (у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення) та на яких виконуються будівельно-монтажні роботи, укладені до набрання чинності цим Законом, підлягають поновленню на ті самі строки і на тих самих умовах, що були передбачені цими договорами у порядку, встановленому законом.
		Враховуючи вищевикладене, позивачем заявлені вимоги прямо передбачені чинним законодавством України. 
		Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Проте, в даному випадку, апелянти, всупереч вимог вказаної норми закону, не надали суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційних скаргах.
		Що стосується посилання відповідача у його апеляційній скарзі на п. 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, то колегія відхиляє її з тих підстав, що відповідач посилається лише на першу частину цього пункту, в той час як у ч. 3 пункту встановлено, що державна реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва проводиться у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Положення. За таких обставин, оскаржуване рішення не суперечить, а відповідає положенням п. 1.6 Положення.
		Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
		Апеляційний господарський суд також не приймає в якості доказів надані відповідачем фотографії, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Проте, матеріали справи містять належний та допустимий доказ стану готовності обєкту незавершеного будівництва  довідка Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 23.07.2009р. №32386. Колегія вважає також за необхідне вказати на те, що належність та допустимість доказів не залежить від того, яка із сторін надала цей доказ, а тому посилання відповідача в обґрунтування апеляційної скарги на те, що окремі докази надані самим позивачем, є безпідставними.
		Стосовно доводів відповідача про те, що він не є належним відповідачем колегія суддів зазначає наступне. Згідно із умовами угоди відповідачем було залучено інвестиції, здійснені позивачем. Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. 
		Згідно із ст. 19 Закону захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.
		Отже, відповідач, як особа, яка залучила інвестиції позивача, але не забезпечила можливості здійснення позивачем будівництва блоку побутового обслуговування у житловому масиві "Позняки" 9-й мікрорайон, ділянки №21, 22 у Дарницькою районі м. Києва та введення його в експлуатації, має забезпечити реалізацію позивачем його прав як інвестора, в тому числі шляхом набуття ним право власності на обєкт (результат) інвестицій. З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що він є неналежним відповідачем є безпідставним, а тому відхиляється апеляційним судом.
		З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційних скарг у звязку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.
		Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд  
		 ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.
		2. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
		3. Апеляційну скаргу Гостищева Дмитра Анатолійовича залишити без задоволення.
		4. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. у справі № 11/435 залишити без змін.
		5. Матеріали справи № 11/435 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
		Головуючий суддя 
		 Судді

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...