Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 33-198 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.01.2011. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2011.
Дата набрання законної сили: 16.09.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		 
		Справа №33-198/2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Січиокно Т.О. 
		Доповідач: Лісіченко Л.М. 
		 П О С Т А Н О В А  
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
		 16 вересня 2010 року    Суддя Судової палати у кримінальних справах 
		Апеляційного суду Полтавської області   Лісіченко Л.М. 
		при секретарі - Гнітько А.М., Козин Н.В.  
		з участю скаржника  ОСОБА_2     
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову  судді Машівського районного суду Полтавської області від 7 червня 2010 року. 
		Цією постановою 
		 
		 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Старицьківка Машівського району Полтавської області, мешканець АДРЕСА_1, працюючий Старицьківським сільським головою з 2002 року 
		притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст.185; ч.1 ст.130  КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 2584 грн. 
		Також, по справі винесена окрема постанова, якою цю ж окрему постанову направлено в адресу голови Полтавської обласної ради Марченка В.О. та голови Машівської районної ради Скорика І.Л. для відому та вжиття необхідних заходів реагування. 
		   ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 16 квітня 2010 року о 16 годині 48 хвилин керував службовим автомобілем ВАЗ 2107д/н НОМЕР_1 здійснюючи виїзд з ґрунтової дороги на 5 км автодороги Старицьківка-Сонячне перебуваючи в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п.2.9-а Правил дорожнього руху України. 
		   Окрім цього, 16 квітня 2010 року приблизно о 17 годині ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в с. Зоря Машівського району Полтавської області чинив опір працівнику міліції  інспектору ДПС ВДАІ Машівського району ОСОБА_6, хапаючи його за форменний одяг, намагався втекти, чим виявив злісну непокору працівнику міліції під час виконання ним службових обовязків. 
		   В апеляції ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови суду з посиланням на те, що вона є незаконною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушень, передбачених як ст.185 КУпАП, так і ч.1 ст.130 КУпАП. 
		   Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи апелянта  ОСОБА_2, який апеляцію підтримав і просив постанову суду скасувати як незаконну, а провадження по справі закрити, оскільки він не керував службовим автомобілем в стані алкогольного спяніння і неиком ОСОБА_5 знаходився правоаорушеньсу голови Полтавської обласної ради Марченка В.О. та голови Машівської районно хапав ОСОБА_6 за форменний одяг, не намагався втекти та не виявляв злісної непокори працівнику міліції під час виконання ним службових обовязків, тому в його діях немає складу адміністративних правопорушень, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, вважаю, що вона підлягає до задоволення виходячи з наступного. 
		   Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у присутності особи, яка притягується до відповідальності. У відсутність цієї особи справу може бути розглянуто лише в тому разі, коли є достовірні дані про своєчасне повідомлення зазначеної особи про час та місце судового розгляду і від неї не надійшло клопотання про відкладення останнього. 
		   Як видно з матеріалів справи ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з його хворобою, повідомивши, що відповідні підтверджуючі документи надасть пізніше. 
		   Явно виходячи за межі наданих повноважень суд витребував довідки з лікувальних закладів за місцем проживання правопорушника, де на думку судді, міг лікуватись ОСОБА_7, але отримавши відповідь, що останній в ці лікувальні заклади за допомогою не звертався, розглянув справу у його відсутність. 
		   В той же час, згідно листка непрацездатності, виданого відділовою клінічною лікарнею, ОСОБА_2 перебував на амбулаторному лікуванні з 15.05.2010 року по 09.06.2010 року ( а.с.271). 
		   Крім того, вочевидь неправильним та суперечливим є і висновок суду про належність повідомлення ОСОБА_2 щодо часу та місця розгляду справи підтверджена розпискою, оскільки повістка була вручена не особисто правопорушнику, а його дружині  ОСОБА_8 
		Розглянувши справу у відсутність ОСОБА_9 суд не дослідив повно та усебічно обставини вчинення ним правопорушень, тому зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи і не ґрунтуються на законі. 
		Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням ( проступком ) визнається протиправна, винна ( умисна чи необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		За змістом ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними  засобами  особами  в   стані алкогольного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують  увагу  та швидкість реакції. 
		Визнаючи доведеним факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного спяніння суддя не навів у постанові достатньо доказів на підставі яких він прийшов до вказаного висновку та не вирішив питання про їх допустимість. 
		Так, обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суддя у постанові послався як на доказ на протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ №128919. 
		   Разом з тим, вищевказаний протокол не відповідає вимогам ст.266 КУпАп та  Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ від 26.02.2009 року №77 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ N 242 (  z0500-09 ) від 02.06.2009 року.  
		   Відповідно до ст.266 КУпАП та п.5.3. зазначеної Інструкції працівник Державтоінспекції повинен був провести огляд особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного спяніння в присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а результати огляду вказати в протоколі про адміністративне правопорушення.  
			   В ході апеляційного розгляду встановлено, що на місці затримання ОСОБА_7 працівник ДАІ ОСОБА_6 в порушення вимог ст.122 КУпАП та Інструкції технічні засоби не застосовував, свідків не залучив, а очевидця подій  водія автобуса ГАЗ АСЧ № д/н НОМЕР_2 ОСОБА_11, якого зупинив на місці події до участі у складанні протоколу не притяг. 
		
		   Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВІ №128919, складеного 16.04.2010 року о 20 год.10 хв. В смт Машівка, свідками вказані ОСОБА_12 та ОСОБА_13, мешканці смт Машівки. 
		Допитані в ході розгляду справи за апеляцією ОСОБА_13 та ОСОБА_12 стверджували, що їхали у автомобілі по автошляху Старицьківка-Сонячне 16.04.2010 року приблизно о 17 годині і бачили як працівники міліції на службовому автомобілі ДАІ включивши сирену зупинили автомобіль ВАЗ білого кольору. Працівник міліції підійшов до водія автомобіля ВАЗ і свідки впізнали в останньому голову сільської ради ОСОБА_2, який став поводити себе агресивно, розмахував руками, на вимогу сісти у автомобіль не реагував та відштовхнувши інспектора побіг в сторону поля. Інспектор наздогнав того та тримаючи за руки провів до службового автомобіля. 
		Також згідно пояснень ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вони знаходились певній відстані від учасників вказаної події і поїхали в смт Машівку, а вже увечері їм зателефонував працівник ДАІ та запросив дати свідчення і підписати протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 
		В ході апеляційного розгляду справи з Машівського відділу ДАІ був витребуваний диск з технічним відеозаписом подій, який відтворено в залі судових засідань в присутності учасників судового розгляду. 
		Згідно технічного відеозапису ніякі інші автомобілі крім автомобіля «Жигулі» та автомобіля ДАІ на ньому не зафіксовані. 
		З огляду наведеного показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не можна вважати належними доказами по справі. 
		В ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтвердив свої письмові пояснення (а.с.28-35; 68-73; 88-93) та пояснив, що дійсно в кінці робочого дня 16 квітня 2010 року разом з землевпорядником ОСОБА_5 перебував на службовому автомобілі ВАЗ 21074, належному сільській раді, у полі біля с. Зоря Машівського району. 
		Після 18 години цього ж дня він та ОСОБА_5 сиділи в салоні автомобіля, який стояв на ґрунтовій дорозі і в цей час до них підїхав службовий автомобіль ДАІ, а інспектор ДАІ ОСОБА_6 став знімати його на відеокамеру, звинувативши в тому, що він, нібито, керує автомобілем в нетверезому стані. 
		Заперечуючи вчинення будь-якого правопорушення він погодився сісти у службовий автомобіль ДАІ та поїхати для проходження освідування на стан спяніння. При цьому він не намагався втекти, не хапав працівників міліції за форменний одяг і не вчиняв злісної непокори працівнику міліції, що видно на відео зйомці, яку вів ОСОБА_6 
		Після проходження медичного обстеження в Полтавському наркологічному диспансері він також не погодився з його результатами, про що вказав у акті, але кров на наявність алкоголю у нього не брали і пройти більш ретельне обстеження не пропонували. 
		ОСОБА_2 стверджував, що ніяких інших транспортних засобів, крім автомобіля ВАЗ 2107 сільської ради, службового автомобіля ДАІ та автобуса ГАЗ АСЧ під керування ОСОБА_11 в районі автодороги Старицьківка-Сонячне у вказаний період не було, що підтверджується відеозаписом подій, наданим для розгляду справи за його клопотанням. 
		Крім того, пояснення ОСОБА_2 повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 
		Критично оцінивши їх показання та визнавши їх неспроможними суд послався на висновок результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння від 16.04.2010 року ( а.с.13). 
		Разом з тим, сам по собі висновок про наявність у ОСОБА_2 стану алкогольного спяніння при відсутності доказів того, що він керував автомобілем, перебуваючи в такому стані, не може бути достатньою підставою для накладення адміністративного стягнення. 
		Так, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану спяніння, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.04.2010 року ( а.с.13 ) не містить вказівки про те, за допомогою яких лабораторних досліджень визначався стан спяніння правопорушника та які їх результати, а також даних щодо зовнішнього вигляду особи, яка оглядається. 
		Відповідно до п.3.7. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.09.2009 N 400/666 проведення  лабораторних  досліджень  на  визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.  
		Пункт 3.8. цієї інструкції визначає, що метою лабораторного  дослідження  є  виявлення  або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.  
		Згідно п.3.9. використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та  обладнання, дозволених  МОЗ,  підтверджується  свідоцтвом  про  державну реєстрацію, свідоцтвом про повірку.  
		Оскільки висновок про результати медичного огляду ОСОБА_2 в порушення вимог вищевказаної інструкції не містить даних про характерні ознаки спяніння та про лабораторні дослідження, при цьому сам ОСОБА_2 заперечував проти його результатів, даний висновок не можна вважати допустимим доказом по справі.  
		Крім того, суд безпідставно не прийняв до уваги пояснення як ОСОБА_2 так і вищевказаних свідків в тій частині, що службовий автомобіль, за кермом якого знаходився ОСОБА_2, не рухався, а стояв на накатаній ґрунтовій дорозі в той час, коли до нього підїхав службовий автомобіль ДАІ, тому твердження суду про те, що порушник в цей час ним керував є неспроможними. 
		відеозапис спростовує показання свідків в частині того, що автомобіль ВАЗ білого кольору рухався перед тим, як до нього підїхав на службовому автомобілі працівник ДАІ, а також щодо агресивної поведінки ОСОБА_2 
		Так, згідно відеозапису подій в той час коли службовий автомобіль під керуванням працівника ДАІ ОСОБА_10 підїхав до місця події службовий автомобіль Старицьківської сільської ради ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 стояв на ґрунтовій дорозі, за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_2, а на задньому сидінні цього ж автомобіля сидів свідок ОСОБА_5 
		Необґрунтованими є і висновки судді у постанові про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП. 
		Статтею 185 КУпАП передбачено, що відповідальність може настати за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обовязків. 
		Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення №004260, складеному пом. ДІМ Машівського РВ ОСОБА_17 16.04.2010 року близько 17 години в с. Зоря Машівського району ОСОБА_2 чинив опір працівникам міліції, хапав за форменний одяг, намагався втекти, знаходився в стані алкогольного спяніння. 
		При цьому протокол не містить інформації в чому полягала законність вимоги працівника міліції, що є необхідною ознакою наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення. 
		Як пояснив в ході апеляційного розгляду свідок ОСОБА_17 16.04.2010 року він був помічником дільничного інспектора міліції і складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 на підставі повідомлення працівника ДАІ ОСОБА_6 про злісну непокору вимозі працівника міліції. 
		Після складання протоколу він віддав його черговому працівнику райвідділу міліції, а свідки розписались у протоколі пізніше. 
		Вказаний протокол є незаконним і суперечить фактичним обставинам справи. 
		Так, відповідно до ст.266 КУпАП протокол складається на місці скоєння правопорушення із залученням свідків. 
		Згідно ст.259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обовязковим, порушника може бути доставлено в міліцію. 
		Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 був складений особою, яка не була очевидцем подій і підстави, за яких правопорушник був доставлений у райвідділ міліції у ньому не зазначені. 
		Також, згідно рапорту працівника ІДПС ВДАІ ОСОБА_6 ( а.с.3) саме в цей період ОСОБА_2 знаходився на автодорозі Старицьківка-Сонячне 5км, тому ніяким чином не міг знаходитись в с. Зоря Машівського району. 
		Не вказані у рапорті ОСОБА_6 і прізвища можливих свідків вчинення правопорушення ОСОБА_2 
		Зазначені ж у протоколі свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 зявились у райвідділ внутрішніх справ вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення за викликом працівників міліції, а не були залучені до участі в справі на місці події, що свідчить про недопустимість їх показань, як належних доказів. 
		Даний факт ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в ході апеляційного розгляду не заперечували. 
		Також, не містить інформації про те, що ОСОБА_2 тікав від працівника ДАІ ОСОБА_6 і технічний відеозапис, оскільки при його відтворенні видно як ОСОБА_2 добровільно сів у автомобіль ДАІ та поїхав для проходження медичного огляду на стан спяніння.      
		   Розглядаючи справу по суті суд не звернув увагу на вказані порушення, не усунув суперечності та прийняв вочевидь неправильне рішення. 
		З огляду наведеного апеляція ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова судді Машівського районного суду щодо нього про притягнення до адміністративної відповідальності  скасуванню з закриттям провадження по справі за відсутністю в його діях складу будь-якого правопорушення. 
		У звязку із скасуванням постанови судді скасуванню підлягає і окрема постанова від 07.06.2010 року. 
		   Керуючись ст. 394 КУпАП , - 
		 П О С Т А Н О В И В : 
		 Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити. 
		Постанову судді Машівського районного суду Потавської області від 07 червня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.185; ч.1 ст.130 КУпАП та окрему постанову судді Машівського районного суду від 07 червня 2010 року по цьому ж факту скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушень. 
		 СУДДЯ 
		                                                   Л.М. Лісіченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...