Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-4603 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.01.2011. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 22-ц-4603 / 2010 р.                Головуючий у 1-й інстанції - Свиргуненко Ю.М. 
		Категорія - 20                          Суддя-доповідач - Білецький О.М. 
		 У Х В А Л А 
		і м е н е м    У к р а ї н и 
		   09 листопада 2010  року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:       
		головуючого - Білецького О.М., 
		суддів       - Семеній Л.І., Шевченка В.А., 
		з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою  представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 
		на  рішення Білопільського районного суду Сумської області від 16 вересня 2010 року 
		у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, Універсальної товарної біржі «Украгропром», третя особа Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Сумській області,  
		про визнання біржових угод недійсними та витребування майна, 
		і за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Сумській області, Товарна біржа «Центральна товарна біржа», ОСОБА_6,  
		про визнання біржових угод недійсними,  
		в с т а н о в и л а : 
		Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 16 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. 
		Визнано недійсною зареєстровану 22 жовтня 2009 року Універсальною торговою біржею «Украгропром» укладену між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 біржову угоду №003690 про купівлю-продаж автомобіля КАМАЗ 5320, 1987 року випуску, транзитний номерний знак НОМЕР_5, шасі НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7. 
		Визнано недійсною зареєстровану 22 жовтня 2009 року Універсальною торговою біржею «Украгропром» укладену між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 біржову угоду №003691 про купівлю-продаж причепа ГКБ 8350, 1989 року випуску, транзитний номерний знак НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9. 
		Зобовязано Сумський ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Сумській області скасувати реєстрацію автомобіля КАМАЗ 5320, 1987 року випуску, зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7 та причепа ГКБ 8350, 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, шасі НОМЕР_9, зареєстрованих за ОСОБА_6 
		Зобовязано ОСОБА_6 передати ОСОБА_5 вказані автомобіль КАМАЗ 5320 та причіп ГКБ 8350. 
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено. 
		Скасовано заходи забезпечення позову у виді арешту автомобіля та причепа. 
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 і ОСОБА_3, посилаючись на неповноту зясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та порушення норм матеріального і процесуального права, просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати в частині вирішення зустрічного позову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 
		Вважає, що суд не врахував, що при укладенні договорів купівлі-продажу автомобіля і причепа між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_9 з іншого, існувала попередня домовленість про укладення фіктивної угоди. Не були виконані істотні для договору купівлі-продажу умови: гроші продавцю, а майно покупцю - не передавались і сторони не мали на меті встановлення цих правових наслідків. 
		Вказує, що суд не дав належну оцінку показам свідків щодо обставин укладення та виконання цих оспорюваних угод.  
		Доводить, що навіть за відсутності правовстановлюючих документів на спірне майно, ОСОБА_2 є його законним власником, оскільки сплатив за ці транспортні засоби ОСОБА_3 значну суму коштів, за власний рахунок ремонтував їх у травні 2008 року та постійно використовує їх за призначенням на підставі довіреності. 
		Зазначає, що суд не застосував положення ч.3 ст.203, ч.1 ст.215, ст.ст.234, 236 ЦК України. 
		Саме таку позицію адвокат ОСОБА_4 підтримала у засіданні суду апеляційної інстанції та додатково вказала, що ОСОБА_3 не уповноважував ОСОБА_2 продавати автомобіль, а щодо причепа взагалі не давав повноважень на вчинення будь-який дій. 
		 Заслухавши доводи заявника апеляційної скарги і пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_7, які погоджувались з нею, думку представника УДАІ, котрий покладався на розсуд суду, дослідивши матеріали справи і перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 21 липня 2000 року. 
		З 29 травня 2007 року ОСОБА_9 був зареєстрований у Білопільській районній державній адміністрації Сумської області як фізична особа-підприємець.  
		Між ОСОБА_3 (продавцем), від імені та в інтересах якого за нотаріально посвідченою довіреністю від 13 грудня 2007 року діяв ОСОБА_2, і ОСОБА_9 (покупцем) було укладено зареєстровані 26 березня 2008 року Сумським відділенням Товарної біржі «Центральна товарна біржа» такі договори купівлі-продажу : 
		1) серії ТЗ №60/236 - автомобіля КАМАЗ 5320, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_3 (транзитний номерний знак НОМЕР_10); 
		2) серії ТЗ №60/237 - причепа ГКБ 8350, 1989 року випуску, шасі НОМЕР_9 державний номерний знак НОМЕР_4 (транзитний номерний знак НОМЕР_11). 
		27 березня 2008 року ці транспортні засоби були зареєстровані в органах ДАІ за ОСОБА_9 та видано йому нові номерні знаки: на автомобіль КАМАЗ 5320  НОМЕР_12, на причіп ГКБ 8350  НОМЕР_13. 
		16 квітня 2008 року ОСОБА_9 проведена перереєстрація автомобіля КАМАЗ 5320 у звязку з його переобладнанням, яке полягало у встановленні на шасі автомобіля штатної бортової платформи.  
		З 01 червня 2008 року ФОП ОСОБА_9 за безстроковим трудовим договором прийняв на роботу вантажником найманого працівника ОСОБА_10, який фактично працював водієм вказаного автомобіля КАМАЗ 5320  НОМЕР_12. 
		ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ДТП, яка сталась 15 липня 2009 року. 
		Вже після його смерті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертун О.Ю. від імені ОСОБА_9 19 жовтня 2009 року посвідчено довіреність, відповідно до якої він строком на три роки довіряє ОСОБА_12 та ОСОБА_2 права, повязані з експлуатацією та відчуженням вищевказаних належних йому автомобіля КАМАЗ 5320 та причепа ГКБ 8350. 
		22 жовтня 2009 року між ОСОБА_2, який діяв на підставі цієї довіреності, та ОСОБА_6 (покупцем) укладено договори купівлі-продажу цих же транспортних засобів, які зареєстровані Універсальною торговою біржею «Украгропром»: 
		1) серії АД №003690 - автомобіля КАМАЗ 5320, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7, транзитний номерний знак НОМЕР_5; 
		2) серії АД №003691 - причепа ГКБ 8350, 1989 року випуску, шасі НОМЕР_9, транзитний номерний знак НОМЕР_8.  
		23 жовтня 2009 року ці придбані транспортні засоби зареєстровано в органах ДАІ за ОСОБА_6 та видано йому нові номерні знаки: на автомобіль КАМАЗ 5320  НОМЕР_1, на причіп ГКБ 8350  НОМЕР_2 
		Вказані факти правильно і з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні. 
		За таких обставин суд дійшов висновку, що довіреність від 19 жовтня 2009 року видана вже після смерті довірителя ОСОБА_9, тому цей правочин є нікчемним з моменту його вчинення і не створив для повіреного ОСОБА_2 будь-яких передбачених Главою 68 ЦК України прав і обовязків щодо розпорядження спірним майном. У звязку з цим суд визнав недійсними біржові угоди від 22 жовтня 2009 року, які були вчинені на підставі вказаної довіреності та, як наслідок, зобовязав органи ДАІ скасувати реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на автомобіль і причіп, а останнього  передати їх співвласниці та спадкоємниці першої черги. 
		У цій частині рішення не оскаржується. 
		Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом. 
		Як вбачається із зустрічної позовної заяви, особистих пояснень ОСОБА_2 у судових засіданнях місцевого суду 27 серпня 2010 року, доводів представника ОСОБА_3 і ОСОБА_2  адвоката ОСОБА_4, а також з апеляційної скарги, зустрічний позов був заявлений про визнання недійсності біржових угод лише з підстав їх фіктивності. 
		Виходячи зі змісту ст.234 ЦК України та розяснень наданих у пунктах 7, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №6, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину, які вчиняють такий правочин, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний і мають при цьому інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Саме по собі невиконання сторонами правочину, не означає, що укладено фіктивний правочин. На виконання фіктивного правочину не передається майно або майнові права. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути визнано недійсним.  
		Підстави набуття права на майно чітко визначені цивільним законодавством. Зокрема, ст.328 ЦК України вказує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. 
		Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена ч.1 ст.206, п.3 ч.1 ст.208 ЦК України і чинними на час укладення 26 березня 2008 року спірних угод Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі Правила), які обовязкові для всіх юридичних та фізичних осіб.  
		Відповідно до пунктів 6, 7, 8, 35 цих Правил, транспортні засоби реєструються за власниками. У разі зміни власника транспортного засобу чи його переобладнання проводиться перереєстрація цього транспортного засобу, а правомірність його придбання підтверджується, зокрема, договором, у тому числі біржовою угодою та іншими посвідченими в установленому порядку документами. Причому, пунктами 41, 43, 44 Правил передбачено, що такий транспортний засіб до укладення угоди про його відчуження повинен пройти відповідний огляд та бути за заявою власника знятим з реєстраційного обліку в підрозділі ДАІ для реалізації, про що вносяться необхідні відомості. 
		Як вбачається, при відчуженні автомобіля і причепа уповноваженою власником ОСОБА_3 особою - ОСОБА_2, вказані вимоги цих Правил були дотримані. У свою чергу, ОСОБА_9 також належним чином перереєстрував ці транспортні засоби на своє імя та використовував у підприємницькій діяльності. 
		Отже, сторони вчинили усі необхідні для виконання цих правочинів дії і до покупця в установленому законом порядку перейшли і самі транспортні засоби і майнові права на них, а тому суд обґрунтовано не вбачав законних підстав для визнання їх фіктивними. 
		Протилежного, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, належними і достатніми доказами не довели. 
		До таких доказів з огляду на положення ч.2 ст.59 ЦПК України та ст.208 ЦК України, не відносяться показання свідків, про яких йдеться в апеляційній скарзі. До того ж, доводи апелянтів у цій частині спростовуються наявними у справі письмовими доказами. 
		Той факт, що спірні транспортні засоби фактично перебувають у користуванні ОСОБА_2 також не породжує для нього права власності на них і не є не є підставою для визнання оспорюваних угод фіктивними. 
		Обставини відсутності повноважень на відчуження причепа у довіреності, виданій ОСОБА_3 13 грудня 2007 року на імя ОСОБА_2, знаходяться поза межами позовних вимог та доводів апеляційної скарги. 
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.  
		Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.  
		Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -   
		у х в а л и л а : 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 відхилити. 
		Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 16 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін. 
		Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 
		 Головуючий: 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...