Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 57/223 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.01.2011. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 57/22328.12.10  
				 
			
			За позовом          Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля"
			до                    1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім"
			                    2) Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Юність"
			про                    визнання недійсним договору
			Суддя Гулевець О.В.
			Представники сторін:
			Від позивача:                    Поцелов А.О. (Дов.)
			Від відповідача-1:          Каліна А.В. (Дов.) 
			Від відповідача-2:          Ткачук О.В. (Дов.)
			 
				 У судовому засіданні 28.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
				 
					 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
					Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29.04.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність".
					Позовні вимоги мотивовано тим, що договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29.04.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність" суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України. 
					Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010р. порушено провадження у справі № 57/223, залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю - фірму "Юність" та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.12.2010р.
					28.12.2010р. в судовому засіданні представник Позивача - СТОВ "Поділля" підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити
					Представник Відповідача-1 - ТОВ "Автомобільний дім" в судовому засіданні надав суду Відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні.
					Представник Відповідача-2 - ТОВ - фірми "Юність" в судовому засіданні надав суду Відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні.
					Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд, - 
					ВСТАНОВИВ:
					29 квітня 2009 року між Відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" та Відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою "Юність" був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б (далі - Договір).
					Предметом Договору визначено, що Відповідач-1 (Продавець) зобов’язується передати у власність Відповідача-2 (Покупця), а Відповідач-2 (Покупець) зобов’язується прийняти і оплатити наступні цінні папери (далі по тексу - ЦП): 
					Вид ЦП, форма випуску - інвестиційні сертифікати, іменні;
					Форма існування - бездокументарна;
					Назва емітента - ТОВ "КУА АПФ "Ініціатива" (ПЗНВІФ "Венчурний Капітал");
					Код ЄДРПОУ - 33097725;
					Код ISIN UA - 4000024376;
					Номінальна вартість 1 штуки - 1 000 (одна тисяча гривень);
					Вартість 1 штуки - 1084,74 гривень;
					Кількість, штук - 15 672 (п'ятнадцять п’ять шістсот сімдесят дві) штуки;
					Загальна номінальна вартість - 15672000,00 грн. (п'ятнадцять мільйонів шістсот сімдесят дві тисячі гривень);
					Загальна вартість - 17000045,28 грн. (сімнадцять мільйонів сорок п’ять гривень 28 копійок). 
					Згідно з визначенням, наведеним в пункті 1.2. Договору, загальна вартість є загальною сумою Договору та складає 17000045,28 грн. (сімнадцять мільйонів сорок п’ять гривень 28 копійок). 
					Пунктом 2.1. Договору визначено, що розрахунки за цим Договором здійснюються між Покупцем та Продавцем шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця загальної суми договору до 30 квітня 2010 року включно. Графік платежів за договором має наступний вигляд:
					до 27.05.2009 року включно - 2000000 грн. (два мільйони гривень);
					до 01.08.2009 року включно - 5000000 грн. (п’ять мільйонів гривень);
					до 01.11.2009 року включно - 5000000 грн. (п’ять мільйонів гривень);
					до 30.04.2010 року включно - 5000045,28 грн. (п’ять мільйонів сорок п’ять гривень 28 копійок).
					Пунктом 3.2. Договору визначено обов’язок Продавця у строк до 30 квітня 2009 року включно надати розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку № 004447, найменування Зберігача: ТОВ "ФК "Ініціатива" (рахунок Зберігача в депозитарії системи 1153) на рахунок у ЦП № 004450, найменування Зберігача: ТОВ "ФК "Ініціатива" (рахунок Зберігача в депозитарії системи 1153), який належить Покупцю.
					Документом, що підтверджує факт здійснення переходу прав власності на ЦП на ім’я Покупця є виписка з рахунку в ЦП (пункт 3.3. Договору).
					На забезпечення виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу цінних паперів, між Відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" (Заставодержатель) та Відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю-Фірмою "Юність" (Заставодавець) був укладений договір застави від 04 травня 2010 року, умовами якого Заставодавець передав у заставу Заставодержателю цінні папери в кількості 15672 штук для забезпечення виконання зобов’язань Заставодавця за Договором, згідно якого Заставодавець повинен сплатити Заставодержателю 17000045,28 грн. (сімнадцять мільйонів сорок п’ять гривень 28 копійок). 
					Позивач - СТОВ "Поділля" просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29.04.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність", оскільки останній суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України. 
					Як вказує Позивач, статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено право продажу товару тільки його власником. Але всупереч вимогам відповідної статті, Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" продані майнові активи не будучи їх власником, тому що умовами оспорюваного договору не зазначено, що ТОВ "Автомобільний дім" є власником цінних паперів та з яких підстав.
					Крім того, Позивач зазначає, що за умовами акту прийому-передачі від 30 квітня 2009 року Відповідач-1 - ТОВ "Автомобільний дім" передав майнові активи Відповідачу-2 - ТОВ - фірмі "Юність", не надавши при цьому відповідні розпорядження про переказ на рахунок ТОВ - фірми "Юність".
					Позивач вважає оспорюваний договір фіктивним, укладеним без наміру створення наслідків, через продаж Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" майнових активів, якими він не володів та отримання покупцем за договором їх у власність без зарахування на свої відповідні рахунки.
					Крім цього, Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Юність" уклав договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29.04.2009р., порушуючи вимоги закону та не маючи достатньої кількості коштів, що суперечить частині 1 статті 165 Господарського кодексу України, згідно з якою суб’єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків, якщо інше не встановлено законом. 
					З позиції Позивача, укладений договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків для сторін договору.
					Позивач - СТОВ "Поділля" є зацікавленою особою у даному випадку в зв’язку з тим, що Господарським судом Вінницької області 02.07.2009 року порушена справа № 5/145-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Юність". Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" визнано кредитором боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Юність" та є стороною по справі № 5/145-09 про банкрутство ТОВ - фірми "Юність". 
					Оспорюваний договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29.04.2009р. стосується прав та інтересів Позивача та став однією з підстав стійкої фінансової неспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Юність" і підставою порушення Господарським судом Вінницької області справи про банкрутство, саме тому Позивач заперечує дійсність договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29.04.2009р.
					Розглянувши матеріали справи додані до позовної заяви та надані в судове засідання, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази судом встановлено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне:
					Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимого цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
					Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнута згода.
					Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
					Як передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. 
					Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього кодексу.
					Стаття 203 встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу цивільної дієздатності; наявність об’єктивного вираження волевиявлення учасника правочину та його адекватність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату; відсутність у сторін - батьків (усиновлювачів), які вчиняють правочин спрямованості на порушення прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним.
					У статті 203 Цивільного кодексу зазначається, що зміст правочину насамперед не повинен суперечити вимогам Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства. Отже, зміст правочинів, відповідно до частини 1 статті 203 цього кодексу, не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України.
					Згідно з частиною 1 статті 165 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.
					Матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованості у Покупця ЦП за розрахунками з бюджетом станом на дату укладання договору купівлі-продажу ЦП.
					Крім того, судом встановлено, що на дату придбання ЦП Покупцем (ТОВ - фірмою "Юність") у повному обсязі сплачені відсотки за користування кредитними коштами згідно з умовами кредитного договору, укладеного 17.10.2007 року із ПАТ "Кредитпромбанк".
					Твердження Позивача, що відповідно до чинного законодавства, ст.ст. 215, 216 ЦК України договір є нікчемним, так як Відповідачем-2 - ТОВ - фірмою "Юність" порушені вимоги ч. 1 ст. 165 ГК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки:
					- відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається;
					- ч. 1 ст. 165 ГК України, на порушення якої посилається Позивач, встановлює загальне правило, за яким суб’єкти господарювання можуть придбавати цінні папери, при цьому приписи ст. 165 ГК України прямо не встановлюють умов нікчемності правочину.
					Твердження Позивача щодо відсутності розпорядження про переказ ЦП на рахунок ТОВ - фірми "Юність" спростовується наявним в матеріалах справи розпорядженням від 30 квітня 2009 року на виконання облікової операції до договору купівлі-продажу ЦП № 70-6/09Б від 29 квітня 2009 року (переказ ЦП) на рахунок ТОВ - фірми "Юність".
					Здійснення зазначеного переказу цінних паперів повністю відповідає умовам Договору, а саме: умовам пункту 3.2. 
					Не може бути підставою для визнання недійсним Договору та не приймається до уваги судом посилання Позивача на те, що в Договорі не зазначено, що ТОВ "Автомобільний дім" є власником цінних паперів та з яких підстав, оскільки перелік підстав для визнання договорів недійсними вичерпний; відсутність в Договорі посилання на підставу виникнення права власності у Продавця не може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною.
					Згідно з частиною 3 статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.
					Відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" надано суду розпорядження від 29 квітня 2009 року про виконання операції до договору купівлі-продажу ЦП № 79-11/09 Д від 28.04.2009 року, за яким здійснено переказ цінних паперів на рахунок ТОВ "Автомобільний дім" у зберігача. Таким чином, цінні папери за умовами договору купівлі-продажу № 70-6/09Б від 29 квітня 2009 року продані ТОВ "Автомобільний дім", яке було їх власником на момент продажу.
					Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (частина 1 статті 234 Цивільного кодексу України).
					Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Тому дії особи, що вчинені без наміру створити будь-які юридичні наслідки, не призводять до правочинів. Цивільний кодекс називає такі правочини фіктивними. 
					Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, усвідомлюючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчинення фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Водночас фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений.
					Факт невиконання сторонами умов правочину не робить правочин фіктивним. Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною. 
					Судом встановлено, що сторонами укладено Договір з метою мати цивільні права та обов’язки продавця та покупця цінних паперів. Крім того, судом встановлено факт переходу права власності на цінні папери від продавця до покупця.
					Враховуючи вищевикладене, судом не приймаються до уваги доводи Позивача щодо фіктивності договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29 квітня 2009 року.
					Нікчемним (абсолютно недійсним) є правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Сторони такого правочину не зобов’язані виконувати його умови, причому навіть тоді, коли суд не визнає його недійсним. Нікчемними, зокрема, є правочини:
					укладені з недодержанням вимог обов’язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом;
					укладені з недодержанням вимог закону про обов’язкову нотаріальну форму (частина 1 статті 219 Цивільного кодексу);
					укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (стаття 221 Цивільного кодексу);
					укладені недієздатною фізичною особою (стаття 226 Цивільного кодексу);
					вчинені без дозволу органу опіки та піклування (частина 1 статті 224 Цивільного кодексу);
					які порушують публічний порядок (стаття 228 Цивільного кодексу).
					Судом встановлено, що договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29 квітня 2009 року укладений без порушення перелічених вище умов.
					За таких обставин, суд не приймає до уваги твердження Позивача, що договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-6/09Б від 29 квітня 2009 року є нікчемним.
					Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу № 70-6/09Б від 29 квітня 2009 року - відсутні.
					Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
					Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
					Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
					Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача. 
					На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
					В И Р І Ш И В:
					 У задоволенні позовних вимог відмовити.
					 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
					 
						 
							 Суддя                               О.В. Гулевець
							 
								 Дата підписання рішення: 30.12.2010р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...