Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-165/09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.01.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 6-165/09 
		 УХВАЛА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 27 липня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді: Волошина В.О. 
		при секретарі: Романовій В.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду справу за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне товариство «АРГО» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 20 лютого 2009 року по справі АС № 201у/2008, - 
		 встановив: 
		 В квітні 2009р. заявник ТОВ ВКТ «АРГО» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України (далі по тексту - МКАС при ТПП України) від 20 лютого 2009р. по справі АС № 201у/2008. У своєму клопотанні заявник зазначав, що вказаним рішенням задоволені частково позовні вимоги Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Турція) та стягнуто з заявника ТОВ ВКТ «АРГО» 3347627, 1 дол. США вартості поставленого, але не сплаченого товару, 28927, 27 дол. США арбітражного збору. 
		Заявник ТОВ ВКТ «АРГО» вважає, що вищезазначене рішенням МКАС при ТПП України від 20 лютого 2009р. повинно бути скасоване, оскільки вважає, що арбітражна угода, є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; арбітражне рішення суперечить публічному порядку України, а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» має бути скасоване. 
		В обгрунтування своєї правової позиції, заявник посилався на те, що викладена в п. 8.2 контракту арбітражна угода є недійсною, оскільки в ній зазначена арбітражна установа, якої не існує, контракт та арбітражна угода не відповідають вимогам закону, а саме вимогам, які ставляться для зовнішньоекономічних договорів, при ухваленні рішення арбітражний суд вирішив питання про тлумачення тексту арбітражної угоди, що не віднесено до його компетенції, арбітражне рішення суперечить публічному порядку України. 
		В судовому засіданні представник заявника ТОВ ВКТ «АРГО» клопотання підтримав і просив суд його задовольнити, з підстав зазначених в ньому. 
		Представник Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Турція) заперечував проти скасування рішення МКАС при ТПП України від 20 лютого 2009р. і задоволення клопотання заявника, посилаючись на те, що зазначені заявником підстави для скасування рішення МКАС не грунтуються на законі, і ним були вже зазначені під час розгляду справи в МКАС при ТПП України. 
		Суд заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши надані сторонами доками, матеріали наданої з МКАС при ТПП України справи АС № 201у/2008, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що рішенням від 20 лютого 2009р. по справі АС № 201 у/2008 задоволено частково позов Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Турція) до ТОВ ВКТ «АРГО» про стягнення на виконання умов контракту № 220107 вартості поставленого, але не сплаченого товару у розмірі 3347627, 1 дол. США, і арбітражний збір у розмірі 28927, 27 дол. США, в решті вимог відмовлено. 
		Частина 2 ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» містить вичерпний перелік підстав для скасування арбітражного рішення. Так, за вимогами даної норми, а також враховуючи розяснення Пленуму Верховного Суду України в п. 21 Постанови «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999р. за № 12, арбітражне рішення може бути скасоване судом, коли сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону. Арбітражне рішення також підлягає скасуванню, якщо компетентний суд визнає, що обєкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України. 
		Як вбачається з матеріалів наданої до суду справи АС № 201у/2008 22 січня 2007р. між сторонами було укладено Контракт № 220107, відповідно до якого продавець (Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Турція)) зобовязувався поставити товар покупцеві (ТОВ ВКТ «АРГО»), а покупець зобовязувався прийняти та оплатити продавцю ціну товара згідно визначених в даному контракті умов. 
		Згідно з п. 9.3 вищезазначеного Контракту даний Контракт було складено на українській та англійській мові в двох екземплярах, на 4 сторінках кожний і мають однакову юридичну силу. Український та англійській тексти даного Контракту автентичні. 
		Разом з тим, як вбачається зі змісту Розділу 8 Контракту: «8.1. Всі спірні питання, що виникають з даного Контракту або у звязку з ним, повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами. 
		1.  8.2.    Якщо сторони не можуть прийти до згоди, то розбіжності підлягають розгляду в Міжнародному Комерційному арбітражному суді при Торгово - промисловій палаті м. Київ. Рішення Арбітражного суду є обовязковим для обох сторін. 
		2.  8.3.    Сторони погодилися, що в процесі розгляду та вирішення спірних питань буде застосовуватись Регламент Міжнародного Комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України, м. Київ. 
		3.  8.4.    Правом, що регулює даний Контракт, є матеріальне право України...» 
		Проте на англійській мові в п. 8.2 Контракту зазначено: «8.2. If no agreement is reached, such disagreement will be submitted for consideration by the international Commercial Arbitration Court of the Chamber of Commerce and Industry of Ukraine. The decision of the Court of Arbitration shall be final and binding upon both Parties.» 
		Відповідно до п. 1.12 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за № 201 від 06 вересня 2001р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2001 р. за № 833/6024 (було розроблено відповідно до ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 17 липня 1995 р. № 523 «Про стан виконання Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами». Воно застосовується при укладанні договорів купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між українськими субєктами підприємницької діяльності та іноземними субєктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності) до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, обєкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться - Урегулювання спорів у судовому порядку. У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання. 
		Однак, Міжнародного Комерційного суду при Торгово - промисловій палаті м. Київ, не існує, і п. 8.2. Контракту, складений на англійській мові і на українській мові не є автентичними, як зазначено в п. 9.З. укладеного між сторонами Контракту, таким чином, в п.8.2 Контракту, який складений українською мовою сторони зазначили арбітражну установу, якої не існує. Крім того, сторонами в арбітражній угоді не було визначено, щодо тлумачення умов Контракту. 
		В п. 8.4 Контракту сторони визначилися, як вже було зазначено вище, що матеріальним правом, що регулює даний Контракт, є матеріальне право України. 
		За змістом ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови. 
		У відповідності з ч.2-4 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. 
		При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. 
		Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги зясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. 
		Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення. 
		Як вбачається зі змісту рішення від 20 лютого 2009 р. по справі АС № 201 у/2008, воно містить постанову з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, оскільки сторонами за укладеним Контрактом не було визначено умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку, щодо тлумачення умов Контракту, і жодна сторона не зверталася до суду з вказаними вимогами, однак колегія арбітрів з власної ініціативи здійснила тлумачення Розділу 8 Контракту. 
		З урахуванням викладеного суд вважає, що наявні підстави, передбачені 2 ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а саме в арбітражній угоді зазначена арбітражна установа, якої не існує, сторони не визначили умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку, щодо тлумачення Контракту, арбітражне рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди. 
		Відносно доводів заявника, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку, і що укладений між сторонами Контракт суперечить вимогам Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд погоджується з позицією представника Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Турція), що вимоги до Контракту, який було укладено між сторонами 22 січня 2007р. не повинні відповідати вимогам закону (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ст. 6, в редакції станом на 26 листопада 1998р.), яка не була чинною на час укладання між сторонами Контракту. 
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання про скасування рішення МКАС при ТПП від 20 лютого 2009 р. по справі АС № 201у/2008. 
		Оскільки суд прийшов до висновку, про задоволення клопотання, то з Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Турція) на користь ТОВ ВКТ «АРГО» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 850, 0 грн. і збір на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 30, 0 грн. 
		Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 208-210, 212, 213, 218 ЦПК України; ст. ст. 213, 637 ЦК України; ст. ст. 16, 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»; ст. 6 Закону України ««Про зовнішньоекономічну діяльність», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999р. за № 12, суд - 
		 ухвалив: 
		 Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне товариство «АРГО» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 20 лютого 2009 року по справі АС № 201 у/2008 - задовольнити. 
		Скасувати Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 20 лютого 2009 року по справі АС № 201 у/2008 за позовом Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Турція) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне товариство «АРГО» про стягнення суми заборгованості за контрактом № 220107 та витрат по сплаті арбітражного збору. 
		Стягнути з Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi (Турція) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне товариство «АРГО» судовий збір у розмірі 850, 0 /вісімсот пятдесят/ грн. і збір на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 30, 0 /тридцяти/ грн. 
		Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не було скасовано.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...