Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-326/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2011. Зареєстровано: 26.01.2011. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2011.
Дата набрання законної сили: 11.01.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
				 
					 
				
				Справа: №2а-326/10 Головуючий у 1- й інстанції Матійчук Г.О. 
			
			Суддя - доповідач: Василенко Я.М 
			 
			 
				 У Х В А Л А
				Іменем України
				11 січня 2011 р.м. Київ
				 
					 Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
					головуючого Василенка Я.М.,
					суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,
					при секретарі Ковризі М.М.,
					 розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2010 у справі за його позовом до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними та зобовязання вчинити дії, -
					В С Т А Н О В И В:
					Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2010 провадження у справі було закрито на підставі ч. 2 ст. 18 КАС України з підстав непідсудності її розгляду даному адміністративному суду.
					Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про направлення справи до суду першої інстанції для відкриття продовження у справі, а також постановити і направити до Ради суддів м. Києва окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень норм процесуального права при прийнятті його адміністративного позову.
					Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. 
					Вимоги апелянта про постановлення окремої ухвали не підлягають задоволенню, оскільки колегія суддів не вбачає підстав для цього, виключний перелік яких встановлений статтями 166, 208 КАС України.
					При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 157 КАС України було безпідставно закрито провадження у справі, оскільки жодної з підстав для цього не було, виключний перелік яких встановлений саме цією статтею.
					В свою чергу, вимоги апелянта про направлення справи до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
					Як вбачається із ч. 2 ст. 18 зазначеного Кодексу окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
					Отже, висновки суду першої інстанції про непідсудність даної справи місцевому загальному суду як адміністративному є вірними.
					Посилання апелянта на положення ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»є безпідставними, враховуючи наступне.
					Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
					В свою чергу, Законом України «Про виконавче провадження»не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень ДВС, оскільки згідно до положень ст. 85 цього Закону скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу ДВС подаються до суду, який видав виконавчий документ. 
					При цьому, позивач звернувся до суду не із скаргою, а із позовною заявою в порядку КАС України, що повністю відповідає вимогам статей 3 та 17 КАС України.
					Зазначені вимоги Закону України «Про виконавче провадження»не можуть бути застосовані при вирішенні підсудності даної справи, оскільки згідно КАС України скарги подаються лише за нововиявленими та винятковими обставинами, а для даного випадку передбачено подання позовної заяви, що цілком відповідає зазначеним вище вимогам ч. 1 ст. 181 КАС України. Отже, законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень державних органів, ніж подання позовної заяви до окружного адміністративного суду.
					Більш того, Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
					Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
					Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватися положення закону з урахуванням закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
					Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що ч. 2 ст. 18 КАС України фактично змінено положення ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку слід вважати положення ч. 2 ст. 18 КАС України.
					При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що справа підлягає направленню до суду першої інстанції для вирішити питання про передачу даної справи за предметною підсудністю до окружного адміністративного суду.
					Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, якщо визнає, що останнім порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
					Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд
					У Х В А Л И В:
					Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2010 задовольнити частково.
					Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2010 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
					Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
					 Головуючий:
					 Судді:
					 
						 Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2011.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...