Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 48/624 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.01.2011. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 48/62419.01.11

За позовомПершого заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області 
			до1. Закарпатської обласної ради 
			2. Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства 
			3. Товариства мисливців та рибалок "Грінвуд" 
			провизнання незаконним та скасування рішення двадцять пятої сесії пятого скликання Закарпатської обласної ради №919 від 07.08.2009 р. "Про надання ТМР "Грінвуд" мисливських угідь у тимчасове користування" та визнання недійсним договору
			Суддя Бойко Р.В.
			Представники сторін:
			 
			від прокуратури:Морозов В.Ю. 
			від позивача:не з'явився 
			від відповідача 1:не з'явився 
			від відповідача 2:не з'явився 
			від відповідача 3:Балицький А.В., Кучерявий В.О.  
				 
			
			ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
			 Перший заступник прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Закарпатської обласної ради, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, Товариства мисливців та рибалок "Грінвуд" (надалі ТМР "Грінвуд") про визнання незаконним та скасування рішення двадцять пятої сесії пятого скликання Закарпатської обласної ради №919 від 07.08.2009 р. "Про надання ТМР "Грінвуд" мисливських угідь у тимчасове користування" та визнання недійсним договору.
			Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням двадцять пятої сесії 5-го скликання Закарпатської обласної ради від 07.08.2009 р. №919 ТМР "Грінвуд" надано у тимчасове користування мисливські угіддя з порушенням вимог чинного законодавства без подання Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства. Крім того, прокурор вказує на недійсність з аналогічних підстав договору про умови ведення мисливського господарства від 17.09.2009 р., укладеного на підставі рішення Закарпатської обласної ради від 07.08.2009 р. №919.
			Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.12.2010 р.
			Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2010 р. розгляд справи відкладено до 22.12.2010 р. у звязку із клопотаннями позивача, відповідача 3 про відкладення розгляду справи та неподання сторонами витребуваних доказів.
			Представник відповідача 1 в судове засідання 22.12.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, та на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2010 р. надіслав на адресу суду письмовий відзив з доданими документами та проханням щодо припинення провадження у справі з огляду на необхідність її розгляду в порядку адміністративного судочинства.
			В судовому засіданні представник відповідача 3 надав письмові заперечення на позовну заяву та заявив клопотання про припинення провадження у справі з огляду на необхідність її розгляду в порядку адміністративного судочинства.
			Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2010 р. розгляд справи відкладено до 19.01.2011 р. у звязку із задоволенням клопотання прокуратури про витребування доказів.
			В судове засідання представник прокуратури з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав пояснення, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
			Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.01.2011 р. не з'явився, на виконання вимог ухвали суду на адресу суду надіслав документи та просив розглядати справу за його відсутності.
			В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 1 та документи на виконання вимог ухвали суду.
			Відповідач 2, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.01.2011 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 22.12.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
			Представник відповідача 3 в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, наполягав на припиненні провадження у справі та передачу справи за підсудністю до адміністративного суду.
			У задоволенні клопотання відповідачів 1 та 3 необхідно відмовити з огляду на наступне.
			Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
			Статтею 3 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" визначено, що тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
			Відповідно до ст. 9 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить вирішення в установленому порядку питань надання і користування мисливських угідь.
			Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є право користування мисливськими угіддями, які були передані у тимчасове користування рішенням двадцять пятої сесії 5-го скликання Закарпатської обласної ради від 07.08.2009 р. №919.
			У даному спорі, що стосується прав користування такими угіддями, сторони є рівноправними субєктами відносин, а прийняття спірного рішення є етапом формування волі відповідної особи на укладення договору, не змінює правову природу спірних правовідносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий. Відтак, на спір у цій частині не поширюється юрисдикція адміністративних судів згідно п. 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, тому за приписами статті 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, цей спір підлягає розгляду господарськими судами України, оскільки є спором про право, а обраний прокурором спосіб захисту порушених прав та законних інтересів відповідає вимогам статті 152 Земельного кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України.
			За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідачів 1 та 3 про припинення провадження у справі необхідно відмовити з викладених підстав.
			В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
			У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
			Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
			 ВСТАНОВИВ:
			У серпні 2009 року ТМР "Грінвуд" звернулося з проханням надати погодження на надання мисливських угідь в користування в межах ДП "Рахівське ЛДГ", яке погоджено в т.ч. ДП "Рахівське ЛДГ" та Рахівською РДА Закарпатської області.
			03.08.2009 р. Закарпатська обласна державна адміністрація звернулася до Закарпатської обласної ради з листом №06-9/1622 до якого додано проект рішення обласної ради "Про надання мисливських угідь у тимчасове користування ТМР "Грінвуд" та пояснювальна записка до проекту рішення обласної ради "Про надання мисливських угідь у тимчасове користування ТМР "Грінвуд".
			Пояснювальна записка підписана начальником Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Мургою В.І. та містить обґрунтування необхідності прийняття рішення, мету і завдання рішення, загальну характеристику та основні положення проекту рішення, фінансово-економічне обґрунтування тощо.
			В бланку погодження проекту рішення обласної ради "Про надання мисливських угідь у тимчасове користування ТМР "Грінвуд" вказано, що проект розроблено та внесено Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, підписаний керівником вказаного управління. Також проект рішення погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, Управлінням промисловості та розвитку інфраструктури, Головним управлінням економіки, юридичним відділом, заступниками голів обласної ради та обласної державної адміністрації.
			Рішенням 25 сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 07.08.2009 р. №919 надано ТМР "Грінвуд" у тимчасове користування терміном на 25 років мисливські угіддя загальною площею 19572 га в межах земель лісового фонду Говерлянського, Білотиснянського та Щаульського лісництв ДП "Рахівський ЛДГ". Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (Мурга В.І.) доручено укласти із користувачами мисливських угідь договори про умови ведення мисливського господарства (надалі Рішення).
			17.09.2009 р. на виконання вказаного рішення Закарпатської обласної ради між Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і ТМР "Грінвуд" укладено договір про умови ведення мисливського господарства за яким ТМР "Грінвуд" до 06.08.2034 р. передані мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 19572 га, погоджено права та обовязки сторін (надалі Договір).
			Листом №03/14-1705 від 30.10.2009 р. Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарство повідомлено заступника прокурора Закарпатської області, що поданням є пояснювальна записка до проекту рішення.
			Звертаючись із позовом Перший заступник прокурора Закарпатської області вказує на невідповідність рішення №919 від 07.08.2009 р. вимогам ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" в частині відсутності відповідного подання Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.
			На момент прийняття оспорюваного Рішення та Договору правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечення рівних прав усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу визначалися Законом України "Про мисливське господарство та полювання" з урахуванням останніх змін, внесених Законом України від 20.04.2004 р. №1695-IV.
			Частиною 1 статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення та укладання Договору) мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
			Рішення прийнято уповноваженим органом Закарпатською обласною радою, яка діяла згідно ст.ст. 4, 9, 22 цього Закону, що не заперечується учасниками судового процесу. 
			Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас розгляд справи повинен відбуватись з додержанням принципів диспозитивності та змагальності учасників судового процесу, передбачених статтею 129 Конституції України та статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до підстав та предмету позову. 
			Згідно з статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків. 
			Як вказувалося вище, предметом спору у даній справі є вимога прокурора визнати недійсним Рішення та Договір з підстав прийняття Рішення з порушенням встановленої процедури а саме: відсутнє відповідне подання Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (надалі ЗОУЛМГ). На підтвердження власних тверджень, прокурор посилається на листи позивача №№2657/06/02, 2666/06/02 від 04.11.2009 р та відсутність такого подання у вилучених у Закарпатської обласної ради матеріалах.
			Листом №2657/06/02 від 04.11.2009 р. позивач повідомив прокуратуру про надання ЗОУЛМГ матеріалів проекту разом із бланком погодження відповідно до вимог розпорядження голови Закарпатської ОДА №655 від 15.11.2007 р., яким затверджено Регламент обласної ради. 
			Листом №2666/06/02 від 04.11.2009 р. позивач повідомив прокуратуру, що ЗОУЛМГ до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області з окремим листом-поданням не зверталося.
			При цьому, Закарпатська обласна рада, ЗОУЛМГ та ТМР "Грінвуд" вказують на здійснене подання у формі пояснювальної записки до проекту рішення та підпису на бланку погодження проекту рішення.
			Тобто, спір виник у звязку із різним тлумаченням учасниками судового процесу вимог ч.1 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" в частині форми подання місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання.
			Безпосередній зміст ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" не визначає форми такого подання.
			Статтею 6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання належить в т.ч. подання документів з питань надання у користування мисливських угідь.
			Пунктами 12, 15 частини 5 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 04.07.2007 р. № 223 Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують підготовку матеріалів (документів) та їх обґрунтування Держкомлісгоспу з питань надання у користування мисливських угідь; організовують роботи з укладення та укладають з користувачами мисливських угідь договори про умови ведення мисливського господарства, здійснення контролю за виконанням цих договорів.
			Таким чином, ні приписи Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ні норми наведеного Положення, ні норми інших нормативно-правових актів чинного законодавства не встановлюють вимог до форми та змісту подання.
			Подання правова форма взаємовідносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, обєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, їхніми посадовими та службовими особами. За своїм змістом подання є клопотанням, зверненням, пропозицією, вимогою, реагуванням щодо правопорушень, інформуванням, попередженням тощо. За формою подання це передбачений правовими документами письмовий акт, документ (Юридична енциклопедія, м. Київ, видавництво "Українська енциклопедія" імені М.П. Бажана, 2002, редакційна колегія під головування Шемшученка Ю.С., с.595-596, том 4).
			Враховуючи викладені обставини суд вважає, що під поданням в розумінні вимог ч.1ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" необхідно розуміти письмовий акт (документ) з якого вбачається воля визначеного вказаною нормою органу державної влади на ініціювання питання про надання у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства.
			Із наявних в матеріалах справи пояснювальної записки за підписом керівника ЗОУЛМГ, доданого до листа Закарпатської обласної державної адміністрації №06/9-1622 від 03.08.2009 р., а також бланку погодження проекту рішення обласної ради, вбачається наявність волі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства про ініціювання питання про надання ТМР "Грінвуд" у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства.
			Спосіб та форма ініціювання та погодження вказаного питання зроблено у визначеному статтею 8 Регламенту роботи обласної ради V скликання, затвердженого рішенням обласної ради від 08.06.2006 р. та п.5.3 Регламенту виконавчого органу апарату обласної ради V скликання.
			Наведене підтверджується в т.ч. листом позивача №2657/06/02 від 04.11.2009 р., якими між іншим прокурор обґрунтовує позовні вимоги.
			Наявність волевиявлення ЗОУЛМГ на ініціювання вказаного питання підтверджується також стенограмою засідання сесії обласної ради (начальник ЗОУЛМГ представляв вказаний проект), листом ЗОУЛМГ №03/14-1705 від 30.10.2009 р. та направленими в суд поясненнями.
			Посилання прокурора на лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області №2666/06/02 від 04.11.2009 р. в якому управління повідомляє, що Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області з окремим листом-поданням не зверталося, по-перше, не спростовує висновку суду про наявність волевиявлення Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства на ініціювання питання прийняття оспорюваного рішення, оформленого пояснювальною запискою до проекту рішення та підписом начальника управління в бланку погодження проекту рішення, по-друге, не ґрунтується на положеннях ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", які не містять слова окремим.
			Ініційоване ЗОУЛМГ питання передачі у користування ТМР "Грінвуд" мисливських угідь погоджено всіма визначеними ч.1 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" органами (підписи на бланку погодження проекту рішення). 
			Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
			Прокурором та позивачем не доведено, а судом не встановлено визначених в якості підстави позову обставин, а саме прийняття Рішення без подання ЗОУЛМГ, а тому позовні вимоги із заявлених у позові Першого заступника прокурора Закарпатської області підстав задоволенню не підлягають. 
			Крім того, під час розгляду справи було встановлено, що частина наданих ТМР "Грінвуд" у користування мисливських угідь площею 1958 га, з них буферна зона 369 га та зона антропогенних ландшафтів 1589 га, включена до складу Карпатського біосферного заповідника (лист Карпатського біосферного заповідника №20 від 12.01.2011 р.).
			Наведене не може бути підставою для задоволення позову огляду на наступне:
			По-перше, Конституцією України та Господарським процесуальним кодексом України визначені принципи змагальності, рівності та диспозитивності сторін, які між іншим передбачають самостійне обрання прокурором/позивачем предмету та підстави позову, а межах яких суд розглядає позовні вимоги. Визначені ст. 83 Господарським процесуальним кодексом України підстави для виходу за межі позовних вимог (в т.ч. визначеної Першим заступником прокурора Закарпатської області підстави позову) у суду відсутні.
			По-друге, визначення правових основ організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів на момент прийняття оспорюваного Рішення та укладення Договору регулювалося Законом України "Про природно-заповідний фонд України" в редакції останніх змін, внесених Законом України від 11.12.2003 р. №1377-IV. 
			Зміни, внесені Законами України від 21.01.2010 р. №1826-VI та від 23.12.2010 р. №2856-VI станом на серпень-вересень 2009 року не були чинні.
			Положення статей 17, 18 Законом України "Про природно-заповідний фонд України" у визначеній судом редакції не забороняли мисливство у буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів. 
			Відповідне положення було включено в Закон України "Про природно-заповідний фонд України" Законом України від 21.01.2010 р. №1826-VI, який набрав чинності лише з 16.02.2010 р., а тому згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. №9 наведене не може враховуватися при вирішення даного спору.
			За змістом пункту 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них.
			Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2010 р. витребувано Положення про Карпатський біосферний заповідник, яке надано суду.
			Відповідно до пунктів 5.3 5.6 Положення про Карпатський біосферний заповідник, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №294 від 03.08.2001 р. полювання/мисливство заборонено у заповідній зоні (п.5.3.1) та зоні регульованого заповідного режиму (п.5.5.3). Заборони щодо буферної зони та зони антропогенних ландшафтів не містяться.
			При цьому п.5.4.2 Положення у буферній зоні обмежується (а не забороняється) мисливство, а розроблений проект організації та розвитку мисливського господарства ТМР "Грінвуд" погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області листом №2424/06/02 від 02.12.2010 р. 
			Посилання Карпатського біосферного заповідника в листі №20 від 12.01.2011 р. на вимоги ст. 18 Законом України "Про природно-заповідний фонд України" судом відхиляються, оскільки вказана норма доповнена та набрала чинності з 16.02.2010 р.
			Оскільки підставою визнання недійсним Договору визначено незаконність Рішення та відсутність передбаченого ч.1 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" подання, то з викладених у рішенні підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним Договору.
			За таких обставин, в задоволенні позову з викладених у ньому підстав необхідно відмовити в повному обсязі.
			На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
			ВИРІШИВ:
			 В задоволенні позову Першого заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області відмовити в повному обсязі.
			 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
			 
				 Суддя Р.В. Бойко
				 
					 Дата підписання повного тексту рішення 24.01.2011 р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...