Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/83-ПД-10 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2011.
Дата набрання законної сили: 15.03.2011
Номер судового провадження: не визначено

<HTML>
<HEAD>
<TITLE>2/83-ПД-10</TITLE>


<META NAME="FILENAME" CONTENT="5024_1118420.html">

<META NAME="DOCID" CONTENT="1118420">
<META NAME="DOCORGID" CONTENT="23">

<META NAME="COURTNAME" CONTENT="Господарський суд Херсонської області">

<META NAME="CAUSECOURT" CONTENT="5024">

<META NAME="CAUSENUM" CONTENT="2/83-ПД-10">

<META NAME="CAUSEDATE" CONTENT="30.03.2010">

<META NAME="DOCDATE" CONTENT="27.01.2011">

<META NAME="LAWDATE" CONTENT="27.01.2011">







<META NAME="DOCTYPE" CONTENT="2">






<META NAME="CAUSETYPE" CONTENT="3">

<META NAME="CAUSECATEGORY" CONTENT="4097">





<META NAME="CAUSELOCATION" CONTENT="P">



<META NAME="PREVCAUSENUM" CONTENT="2/83-ПД-10">

<META NAME="PREVCAUSEDATE" CONTENT="30.03.2010">



<META NAME="PREVCAUSECOURT" CONTENT="5024">

<META NAME="PREVCAUSECATEGORY" CONTENT="4097">




<META NAME="HEARINGCLOSED" CONTENT="V">



<META NAME="JUDGEPOSITION1" CONTENT="1">

<META NAME="JUDGENAME1" CONTENT="Людоговська В.В.">

<META NAME="JUDGECODE1" CONTENT="005024000344">


<META NAME="MEMBPOSITION1" CONTENT="1">



<META NAME="MEMBTYPE1" CONTENT="V">










<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE1" CONTENT="">







<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE1" CONTENT="V">



<META NAME="MEMBOSOBATYPE1" CONTENT="U">

<META NAME="MEMBNAME1" CONTENT="Державне підприємство "Укрриба"">

<META NAME="MEMBSHORT1" CONTENT="Відповідач 1">

<META NAME="MEMBOKPO1" CONTENT="25592421">


<META NAME="MEMBPOSTADDRESS1" CONTENT="вул.Тургенєвська,82-а м.Київ 53 04053">

<META NAME="CHASTDERGVL1" CONTENT="FALSE">

<META NAME="MEMBPOSITION2" CONTENT="2">



<META NAME="MEMBTYPE2" CONTENT="V">










<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE2" CONTENT="">







<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE2" CONTENT="V">



<META NAME="MEMBOSOBATYPE2" CONTENT="U">

<META NAME="MEMBNAME2" CONTENT="Відкрите акціонерне товариство "Мотор Січ"">

<META NAME="MEMBSHORT2" CONTENT="Відповідач 2">

<META NAME="MEMBOKPO2" CONTENT="14307794">


<META NAME="MEMBPOSTADDRESS2" CONTENT="вул.Моторобудівників,15 м.Запоріжжя 69068">

<META NAME="CHASTDERGVL2" CONTENT="FALSE">

<META NAME="MEMBPOSITION3" CONTENT="3">



<META NAME="MEMBTYPE3" CONTENT="P">










<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE3" CONTENT="P">







<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE3" CONTENT="">



<META NAME="MEMBOSOBATYPE3" CONTENT="U">

<META NAME="MEMBNAME3" CONTENT="Прокурор Новотроїцького району Херсонської області">

<META NAME="MEMBSHORT3" CONTENT="Позивач 1">

<META NAME="MEMBOKPO3" CONTENT="">


<META NAME="MEMBPOSTADDRESS3" CONTENT="вул.Леніна,108-а смт.Новотроїцьке 75300 Новотроїцький район, Херсонська область">

<META NAME="CHASTDERGVL3" CONTENT="TRUE">

<META NAME="MEMBPOSITION4" CONTENT="4">



<META NAME="MEMBTYPE4" CONTENT="P">










<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE4" CONTENT="P">







<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE4" CONTENT="">



<META NAME="MEMBOSOBATYPE4" CONTENT="U">

<META NAME="MEMBNAME4" CONTENT="Державний комітет рибного господарства України">

<META NAME="MEMBSHORT4" CONTENT="Позивач 2">

<META NAME="MEMBOKPO4" CONTENT="">


<META NAME="MEMBPOSTADDRESS4" CONTENT="вул. Артема, 45-а м.Київ 04053">

<META NAME="CHASTDERGVL4" CONTENT="FALSE">

<META NAME="MEMBPOSITION5" CONTENT="5">



<META NAME="MEMBTYPE5" CONTENT="P">










<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE5" CONTENT="P">







<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE5" CONTENT="">



<META NAME="MEMBOSOBATYPE5" CONTENT="U">

<META NAME="MEMBNAME5" CONTENT="Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області">

<META NAME="MEMBSHORT5" CONTENT="Позивач 3">

<META NAME="MEMBOKPO5" CONTENT="21295778">


<META NAME="MEMBPOSTADDRESS5" CONTENT="пр-т.Ушакова,47 м.Херсон 73000">

<META NAME="CHASTDERGVL5" CONTENT="TRUE">

<META HTTP-EQUIV="Content-Type" CONTENT="text/html; charset=utf-8">
<META NAME="Author" CONTENT="">
<META NAME="Description" CONTENT="Document">
<META NAME="Document-state" CONTENT="static">
<META NAME="Updated" CONTENT="01.02.2011 14:44:50">
<META NAME="Robots" CONTENT="All">
<META NAME="Keywords" CONTENT="">
<SCRIPT>
function OnLoad()
{
}
function OnError()
{
}
</SCRIPT>
<STYLE TYPE="text/css">
@page SectionA {
 margin-left: 20 mm;
 margin-right: 10 mm;
 margin-top: 10 mm;
 margin-bottom: 10 mm;
 mso-paper-source: 0;
}
DIV.Section {
 page: SectionA;
}
BODY, FONT {
 @charset "Windows-1251";
 cursor: text;
 font-family: Times New Roman;
 font-size: 12 pt;
}
FONT.fs285 {
 font-family: Facefont SSH;
 font-size: 56 pt;
}
FONT.fs137 {
 font-size: 14 pt;
 font-weight: bold;
}
FONT.fs139 {
 font-size: 14 pt;
}
FONT.fs281 {
 font-size: 6 pt;
}
FONT.fs162 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs161 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs160 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs159 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs158 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs157 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs156 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs155 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs154 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs153 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs141 {
 font-weight: bold;
 font-style: italic;
}
FONT.fs152 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs151 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs150 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs149 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs148 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs147 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs146 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs145 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs144 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs143 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs279 {
 font-size: 10 pt;
}
P {
 font-family: Times New Roman;
 font-size: 12 pt;
 text-align: left;
 margin-top: 0 mm;
 margin-bottom: 0 mm;
 line-height: 2 mm;
 white-space: normal;
 word-spacing: normal;
 word-wrap: normal;
}
TABLE P {
 width: auto;
}
P.ps12 {
 text-align: center;
 text-indent: 7 mm;
}
P.ps9 {
 text-align: center;
}
P.ps2 {
 text-align: justify;
}
P.ps11 {
 text-indent: 9 mm;
}
P.ps7 {
 text-align: justify;
 text-indent: 10 mm;
}
P.ps0 {
 text-align: justify;
 text-indent: 13 mm;
}
P.ps4 {
 text-align: justify;
 text-indent: 13 mm;
}
P.ps8 {
 text-align: justify;
 text-indent: 10 mm;
}
P.ps6 {
 text-align: justify;
 text-indent: 10 mm;
}
P.ps5 {
 text-align: justify;
 text-indent: 12 mm;
}
P.ps1 {
 text-align: justify;
 margin-left: 13 mm;
 text-indent: -6 mm;
}
P.ps3 {
 text-align: justify;
 margin-left: 6 mm;
}
</STYLE>
</HEAD>
<BODY>
<IMG src="herb.gif" height=56 width=42>
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
 
 27.01.2011                                                                Справа №  2/83-ПД-10 
 Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              
за позовом Прокурора  Новотроїцького  району  Херсонської  області в інтересах держави в особі: позивача-1: Державного комітету рибного господарства України, м.Київ, позивача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, м. Херсон  
до відповідача-1:  Державного  підприємства  "Укрриба", м.Київ
до відповідача-2:  Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ", м.Запоріжжя 
 про визнання недійсним договору зберігання
за участю прокурора - Павленко І.В.
представників сторін: 
від  позивача-1: не прибув
від позивача-2: Гладкова Н.В., довіреність від 12.10.2010р.
від  відповідача-1: Ващук Я.В., довіреність від 15.04.2010р.                      
від відповідача-2: Разнотовський  Р.В., довіреність від 25.05.2010р. №71 юр.,
                              Карпенко В.В., довіреність від 25.05.2010р. №76 юр.
 
          30 березня 2010 року Прокурор Новотроїцького району Херсонської області в інтересах держави в особі Державного комітету рибного господарства України (позивач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (позивач-2) звернувся до господарського суду  з позовом до Державного підприємства "Укрриба" (відповідач-1) та  Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" (відповідач-2) про визнання недійсним договору зберігання з правом  користування 
№ 19/07 від 20.12.2007 року, укладеного між відповідачами, предметом якого є нерухоме  державне майно.
          Ухвалою від 13.05.2010 року суд зупинив провадження у справі за клопотанням прокурора до розгляду  суті справи № 14/455-ПД-08, розглянутої господарським судом  Херсонської області, на рішення по якій  до Вищого господарського суду України внесено касаційне подання. 
          Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2010 року касаційне подання Першого заступника прокурора Херсонської області задоволено частково, рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2008 року у справі № 14/455-ПД-08 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
          Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.09.2010 року (суддя Скобєлкін С. В. ) у задоволенні позову відмовлено. 
          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 року рішення господарського суду Херсонської області  по справі № 14/455-ПД-08 від 16.09.2010 року скасовано, провадження у справі припинено.
          Протоколом розподілу справи між суддями від 05.01.2011р.справу № 2/83-ПД-10 передано на розгляд судді Людоговській В. В., у зв'язку з відставкою  судді  Скобєлкіна С. В. 
          Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі №2/83-ПД-10 були усунені, ухвалою від 10 січня 2011 року було поновлено провадження по справі.
          В судовому засіданні 27 січня 2011 року у відповідності до вимог ст.22 ГПК України представник прокуратури надав заяву, в якій відмовляється від позовних вимог в частині зобов»язання сторін за договором повернути один одному все отримане за угодою.
          Представник прокуратури та представник позивача-2 наполягають на задоволенні позовних вимог щодо визнання Договору зберігання з правом користування №19/07 від 20.12.2007 р. недійсним.
          Позивач-1, повідомлений належним чином про час та дату розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, - в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив. 
          Відповідач-1 позов не визнає з підстав, викладених  у відзиві (а.с.67-70),  посилається на відсутність предмету спору, просить відмовити в задоволенні позову.
          Відповідач-2 просить залишити без задоволення позовну заяву прокурора Новотроїцького району Херсонської області з підстав, викладених у відзиві (а.с.27-30). 
          27 січня 2010 року представником Відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" надано клопотання про припинення провадження по справі, оскільки 30 липня 2010 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено угоду про розірвання договору зберігання з правом користування №19/07 від 20.12.2007 року. 
          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
          Державне підприємство «Укрриба»є державним водогосподарським підприємством, яке створене з метою забезпечення ефективного використання та організації нагляду, контролю за технічною експлуатацією гідротехнічних споруд водних об»єктів рибницьких господарств, і підпорядковане Державному комітету рибного господарства України Міністерства аграрної політики України.
          20.12.2007 року між Державним підприємством «Укрриба»(замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Мотор Січ»(зберігач) укладено договір зберігання з правом користування №19/07 (далі –договір), за умовами якого замовник передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання з правом користування нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба», та розташоване за адресою: Херсонська область, Новотроїцький район в межах земель Сивашівської сільської ради. 
          Відповідно до п.1.2. Договору вартість майна, що передається зберігачу визначається на підставі даних бухгалтерського обліку і відображається в акті приймання-передачі майна, що є додатком до договору.
          Матеріалами справи підтверджується, що за актом приймання-передачі гідротехнічних споруд, які передаються на зберігання з правом користування згідно  Договору №19/07 від 20.12.2007 року, замовник передав, а зберігач прийняв державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди) для зберігання з правом користування, балансова вартість якого становить 2694589,00 грн., залишкова 924611,04 грн. відповідно до Переліку, який є невід»ємною частиною акту приймання- передачі.          
          Згідно Переліку майна (а.с.15), яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба», та Переліку гідротехнічних споруд (а.с.16), які знаходяться на балансі ДП «Укрриба», відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв майно та гідротехнічні споруди (ставок «Гайдамаки», ставок «Чобіток», ставок «Кругляк, ставок «Костин Шпиль»).
          Відповідно до п.1.3. Договору майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої з замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню зазначеного майна.
          Пунктом 2.2. Договору передбачено, що за користування майном зберігач зобов»язаний вносити плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним в розмірі 3883,36 грн. на розрахунковий рахунок замовника з врахуванням щомісячного індексу інфляції.  21.12.2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої за користування майном зберігач зобов»язаний вносити плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним в розмірі 4724,60 грн. на розрахунковий рахунок замовника з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Пунктами 3.1., 3.3. Договору встановлено, що зберігач має право користуватись переданим йому для зберігання майном на платній основі і за згодою замовника має право передавати частину майна в користування іншій особі. 
          Відповідно до п.4.1. Договору за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10,00  грн., в тому числі ПДВ, з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року  до 15 січня наступного року. 
          Пунктом 6.1. Договору сторони встановили, що строк дії Договору з 20.12.2007 року по 20.12.2029 року, і набуває чинності з дня його підписання. 
          Прокурор та позивачі просять визнати недійсним Договір зберігання з правом користування №19/07 від 20.12.2007 року, укладений між Державним підприємством «Укрриба»та Відкритим акціонерним товариством «Мотор Січ», оскільки вважають, що цей договір по суті є договором оренди, який суперечить законодавству та який укладено  з порушенням Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та норм Цивільного кодексу України.
          Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов»язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме:  відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
          Із матеріалів справи слідує, що ДП «Укрриба»(відповідач-1) засноване на державний власності і підпорядковане Державному департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України.
Матеріали справи свідчать, що згідно Наказу державного департаменту рибного господарства №39 від 17.02.2006 року передано з балансу державного підприємства «Азовський центр «ПівденНІРО»на баланс державного підприємства «Укрриба»на праві повного господарського відання нерухоме майно: гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов»язані з ними робочі машини (а.с.37).
Судом встановлено, що відповідно до Наказу Державного комітету рибного господарства України від 23.07.2007 року №150 «Про передачу науково-дослідної бази «Сиваш»- за актом приймання передачі від 27.07.2007 р. (а.с.18-20) ДП «Укрриба»прийняло на баланс державне майно на праві повного господарського відання. 
Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно приписів ст. 944 Цивільного кодексу України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. 
Отже, на відмінність від договору оренди, який укладається для надання орендареві права оплатного користування майном для здійснення своєї підприємницької діяльності з метою отримання прибутку від використання майна за його цільовим призначенням, договір зберігання майна укладається в інтересах поклажодавця з метою забезпечення схоронності майна у тому вигляді, в якому його було передано на схов і, за загальним правилом, не допускає користування майном зберігачем, а тим більше, забороняє передання майна для цієї мети іншим особам.
Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).
Також, за змістом приписів цивільного законодавства вбачається, що оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети – приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили.
Надаючи правову оцінку умовам договору зберігання з правом користування №19/07 від 20.12.2007 року, суд дійшов висновку, що по своїй правовій природі цей договір містить ознаки і істотні умови договору оренди, передбачені законодавством для договору даного виду.
Приписами ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна –майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.
          Згідно з Положенням про регіональне відділення та про представництво Фонду державного майна України  у районі, місті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15.06.1994 р.  №412, - регіональне відділення Фонду державного майна України є державним органом, який створюється Фондом і йому підпорядковується. Відділення в межах повноважень, визначених Фондом, і повноважень, делегованих Верховною Радою АР Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською радою, здійснює політику у сфері приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності, у власності Республіки Крим, комунальній власності, м.Києва і м.Севастополя, і є орендодавцем цілісних майнових комплексів державної власності. Фонд державного майна України  є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, дає дозвіл підприємствам, організаціям на передачу в оренду майнових комплексів, їх структурних  підрозділів тощо. 
           Відповідно до ст.. 326 ЦК України державною власністю є майно, належне державі, що забезпечує діяльність Верховної ради, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, установ і закладів, що фінансуються з державного бюджету, майно створених державою юридичних осіб тощо. У державній власності може бути будь-яке майно, в тому числі те, яке не може перебувати у власності інших суб’єктів. Держава безпосередньо не може здійснювати функції власника. Для цього вона створює відповідні органи державної влади, які відповідно до ч. 2 ст. 326 ЦК України здійснюють право власності від імені та в інтересах держави України, згідно визначеним функціям та наданим повноваженням. 
          Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. 
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. 
Отже, у даному випадку з метою приховування орендних відносин ДП “Укрриба” та ВАТ “Мотор Січ” укладено удаваний договір - договір зберігання з правом користування майном.
У дійсності цей договір є договором оренди державного майна та містить всі істотні умови, передбачені законодавством для договору оренди.
Оскільки предметом вищевказаного договору є державне майно, а саме гідротехнічні споруди, що утворюють ставки "Гайдамаки”, “Чобіток”, “Костин Шпиль” та знаходяться на території Сивашівської сільської ради Новотроїцького району, то до спірних правовідносин повинно бути застосовано норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна України”.
Для того, щоб передати державне майно в оренду підприємство повинно було отримати дозвіл Фонду державного майна України (регіонального відділення). Однак у даному випадку такий дозвіл отримано не було.
Наведене свідчить, що ДП “Укрриба” передало державне майно в платне користування ВАТ “Мотор Січ” у порушення вимог чинного законодавства.
Також суд зазначає, що вказаний договір був укладений в супереч вимогам чинного законодавства, якими встановлюється порядок передачі в строкове платне користування державного майна.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року зі змінами та доповненнями орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном.
Відповідно до статті 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України 10.08.1995 №629. Частина 2 статті 19 вказаного закону встановлює, що методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 пунктом 17 встановлено, що у разі, коли орендодавцем є ФДМУ чи його регіональне відділення орендна плата за нерухоме майно державних підприємств спрямовується в розмірі 70% до державного бюджету, 30% державному підприємству, на балансі якого знаходиться орендоване майно.
Недотримання вказаних норм законодавства спричиняє збитки державі у розмірі не отриманої орендної плати (чи плати за користування вказаним майном), яка у випадку дотримання вимог законодавства з питань оренди та користування державним майном надходила б до Державного бюджету.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦКУ сторони  є  вільними  в  укладенні договору,  виборі  контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 6 ЦК України визначає, що сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тому незалежно від того, як сторони назвали договір, яким встановлені правовідносини, до цих відносин необхідно застосовувати норми чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини.
Закони України відповідно до ст. 68 Конституції України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
З огляду на вищезазначене, сторони порушили норми Господарського кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна", Постанови Кабінету Міністрів України 10.08.1995 №629, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 при укладанні договору зберігання з правом користування, яким фактично передано державне нерухоме майно в строкове платне користування.
Положенням ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Крім того, відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов»язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним  з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб»єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09 № 9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі мст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. 
          Матеріали справи свідчать, що передача спірного державного майна відбулась на підставі угоди, укладеної без участі Фонду Державного майна України (його регіонального відділення) та без його дозволу, тобто спірний Договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства. 
          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що Договір зберігання з правом користування №19/07 від 20.12.2007 р. є  недійсним. При цьому суд зазначає, що з урахуванням приписів ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. 
В судовому засіданні 27 січня 2011 року у відповідності до вимог ст.22 ГПК України представник прокуратури надав заяву, в якій відмовляється від позовних вимог в частині зобов»язання сторін за договором повернути один одному все отримане за угодою.
При цьому слід зазначити, що в силу положень ч.5, 6 ст.29 ГПК України відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. В свою чергу, відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
Оскільки ні від Державного комітету рибного господарства України, ні від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області не надійшло клопотань про розгляд позовних вимог в частині зобов»язання сторін за договором повернути один одному все отримане за угодою, суд приймає відмову від позову в частині зобов»язання сторін за договором повернути один одному все отримане за угодою, та, керуючись ч.4 ст.80 ГПК України припиняє провадження по справі в цій частині.
27 січня 2011 року представником ВАТ «Мотор Січ»надано клопотання про припинення провадження по справі, яке обґрунтовано тим, що 30 липня 2010 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено угоду про розірвання договору зберігання з правом користування №19/07 від 20.12.2007 р. 
Суд відхиляє вищевказане клопотання з огляду на наступне.
Угодою про розірвання договору сторони припинили будь-які права та обов»язки між собою на майбутнє. А під час розгляду судом встановлено, що Договір  зберігання з правом користування №19/07 від 20.12.2007 р. є недійсним з моменту його укладення. 
 Щодо представництва прокурором інтересів Державного комітету рибного господарства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області суд зазначає таке.   
Чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. 
Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. 
Згідно з п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу 4 ч. 1 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті п. 2 ст. 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. 
Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. 
Враховуючи наведене, представництво інтересів позивачів прокуратурою є цілком правомірним та належним чином обґрунтованим. 
Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне. 
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита , сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. 
Згідно ст. 46 ГПК Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. 
Разом з тим слід зазначити, що порядок сплати державного мита та розмір державного мита передбачені Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., та Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами). 
Відповідно до п. 35 вищевказаної Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита з позовних заяв, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету „Про державне мито”. 
Згідно ст. 3 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.), а ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру , в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян . 
З огляду на викладене, позивач при самостійній подачі позовної заяви мав сплатити до бюджету державне мито в розмірі 85 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., що встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 (зі змінами від 05.08.2009 р.). 
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.  Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача. 
У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів солідарно.     
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищезазначених норм права, керуючись, ст. 49, п.4 ст.80, ст.ст.   82-85 ГПК України, - суд 
в и р і ш и в:
1.          Позов задовольнити частково. Припинити провадження по справі щодо вимог про зобов»язання сторін за договором повернути один одному все отримане за угодою.
2.          Визнати недійсним Договір зберігання з правом користування №19/07, укладений    
      20.12.2007 р. між ДП «Укрриба»та ВАТ «Мотор Січ». 
3.          Стягнути з Державного підприємства «Укрриба»(04050, м.Київ, вул..Тургеневська, 82-А, код ЄДРПОУ 25592421) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095 – 42,50 грн. державного мита.
4.          Стягнути з Державного підприємства «Укрриба»(04050, м.Київ, вул..Тургеневська, 82-А, код ЄДРПОУ 25592421) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31218264700002, код призначення платежу - 22050003, символ звітності 264 – 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»(69068, м.Запоріжжя, вул..8 Березня, 15, код ЄДРПОУ 14307794) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095 – 42,50 грн. державного мита.
6.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»(69068, м.Запоріжжя, вул..8 Березня, 15, код ЄДРПОУ 14307794) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010 р\рахунок № 31218264700002, код призначення платежу - 22050003, символ звітності 264 – 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
      7.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.    
 
 
          Суддя                                                                                      В.В.Людоговська
 
           Повне рішення складено                                                                          31.01.2011 р.                      
</BODY>
</HTML>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...