Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-14832/10/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі:; Кабінетом Міністрів України.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2011. Зареєстровано: 08.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2011.

Результат оскарження 01.03.2011 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 
				 
			
			Вн. № <Внутрішній Номер справи >
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			18 січня 2011 року17:17 № 2а-14832/10/2670
			 
				 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., суддів Мазур А. С. та Каракашьяна С. К., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,
				 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
				 За позовом Профспілки захисту підприємців м. Хмельницького
				 до Кабінету Міністрів України
				 про визнання незаконними дій та бездіяльності та скасування рішення 
				Відповідача та зобов'язання відкликати проект закону
				 У судовому засіданні 18 січня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
				 О Б С Т А В И Н И С П Р А В И
				 Профспілка захисту підприємців м. Хмельницького (надалі також «Позивач») звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (надалі також «Відповідач») про визнання незаконними дій та бездіяльності Відповідача органу виконавчої влади Кабінету Міністрів України при розробці, погодженні та поданні до Верховної Ради України Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»щодо подання до Верховної Ради проекту зазначеного закону України без його попереднього оприлюднення та обговорення громадянами у відповідності до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; скасування рішення Відповідача субєкта владних повноважень Кабінету Міністрів України про подання до Верховної Ради України Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та зобовязати його відкликати зазначений проект для його наступного оприлюднення та обговорення у порядку і у спосіб, передбачений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», та приведення його у відповідність до діючого законодавства України. 
				 Як зазначили представники Позивача, Кабінетом Міністрів України, як регуляторним органом, було розроблено регуляторний акт Проект Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». В той же час, на думку представників Позивача, відповідно до повноважень та обовязків Відповідача, встановлених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Відповідач зобовязаний був провести аналіз регуляторного впливу Проекту, а після цього у відповідності до вказаного закону, його оприлюднити шляхом опублікування в офіційних друкованих засобах масової інформації, наприклад, у газеті «Урядовий курєр». 
				 Оприлюднення проекту регуляторного акта, як вказали представники Позивача, забезпечувало б можливість подання зауважень і пропозицій до проекту регуляторного акта та та здійснення аналізу регуляторного впливу Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в тому числі і від підприємців та громадських організацій. 
				 Враховуючи вищезазначене, на думку представників Позивача, Кабінетом Міністрів України при розробці, погодженні та поданні до Верховної Ради України Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», було допущено протиправну бездіяльність, якою порушено низку прав підприємців, закріплених у Конституції України та інших нормативно-правових актах, зокрема, право подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, повязаних з регуляторною діяльністю, а також право бути залученим регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів у відповідності до підпунктів 3 та 4 пункту 2 статті 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». 
				 Представник Відповідача Кабінету Міністрів України, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
				 В той же час, Суд звертає увагу на те, що представником Відповідача подано письмові заперечення, в яких Відповідач обґрунтовує відсутність права звернення Позивача до суду та відсутність ознаки публічно-правового спору у спірних правовідносинах. Жодних заперечень по суті позовних вимог та доказів в їх обґрунтування представником Відповідача не подано. 
				 В обґрунтування заперечень на позов представник Відповідача в судовому засіданні вказав, що громадська організація Профспілка захисту підприємництва м. Хмельницького не є субєктом правовідносин, які виникли в процесі розробки та подання Урядом України до Верховної Ради України Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». 
				 Крім того, на думку представника Відповідача, позовні вимоги в частині зобовязання Уряду відкликати відповідний проект закону є формою втручання в дискреційні повноваження субєкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. 
				 Представник Відповідача також покликався на те, що за своєю правовою природою дії Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону (в межах реалізації права законодавчої ініціативи (так як і дії Президента чи народних депутатів) не є реалізацією управлінських функцій субєкта владних повноважень. Процес підготовки та подання на розгляд Верховній Раді України проекту закону створює публічно-правові відносини виключно між Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, між Урядом та центральними органами виконавчої влади, які є безпосередніми розробниками проектів. І лише після прийняття Парламентом закону останній стає нормативно-правовим актом (встановлює, змінює, припиняє права і обовязки невизначеного кола осіб).
				 Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
				 В С Т А Н О В И В
				 Відповідно до Витягу з Протоколу № 32 засідання Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року «1. Про проекти законів»Кабінетом Міністрів України було схвалено проект Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
				 7 липня 2010 року вказаний законопроект на підставі подання Кабінету Міністрів України (в порядку законодавчої ініціативи) було зареєстровано у Верховній Раді України за № 6673.
				 До законопроекту було додано Пояснювальну записку, відповідно до якої метою прийняття Проекту Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є зменшення дефіциту бюджету та виконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику між Урядом України та Міжнародним валютним фондом.
				 8 липня 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», додатків № 1, № 2, № 3 і № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
				 На думку Позивача, при розробці, погодженні та поданні до Верховної Ради України Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Відповідачем було допущено протиправну бездіяльність в частині не оприлюднення даного проекту регуляторного акту шляхом опублікування в офіційних друкованих засобах масової інформації. 
				 Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, аналіз дій Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на відповідність їх вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»та Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
				 Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
				 Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
				 Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
				 «На підставі»означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
				 «У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. 
				 «У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
				 Вищезазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
				 Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, колегія суддів звертає увагу на наступне.
				 Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначено Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (надалі також «Закон»).
				 Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі державна регуляторна політика) напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України (стаття 1 Закону).
				 Регуляторна діяльність діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 1 Закону).
				 Відповідно до статті 1 Закону регуляторний акт це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
				 Враховуючи вищезазначене, Суд звертає увагу на те, що в спірних правовідносинах предметом судового розгляду є діяльність Кабінету Міністрів України, як регуляторного органу, щодо підготовки проекту регуляторного акту. Відтак, необґрунтованими є посилання представника Відповідача на відсутність в спірних правовідносинах ознак публічно-правового спору.
				 Відповідно до статті 6 Закону громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
				 Статтею 9 Закону визначено порядок оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.
				 Так, кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
				 Способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності, визначено статтею 13 Закону.
				 План діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет. При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади. Витрати, пов'язані з оприлюдненням документів, зазначених у частинах першій третій цієї статті, фінансуються за рахунок розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів, які оприлюднюють ці документи.
				 Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог чинного законодавства України, кожен проект регуляторного акта (яким є Проект Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування») повинен оприлюднюватися у визначеному порядку з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, та їх об'єднань.
				 За таких обставин, безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства твердження представника Відповідача про те, що Позивач не має права на звернення до суду щодо оскарження бездіяльності субєкта владних повноважень в контексті Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
				 Крім того, доказів на підтвердження того, що Проект Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»оприлюднювався регуляторним органом Кабінетом Міністрів України, у визначеному статтею 13 Закону порядку представником Відповідача не надано, а Судом не встановлено.
				 Відтак, Суд приходить до висновку про те, що при здійсненні Кабінетом Міністрів України, як регуляторним органом, діяльності з підготовки проекту регуляторного акту (Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»), було порушено вимоги статті 9 та статті 13 Закону в частині неоприлюднення вищевказаного законопроекту.
				 Вищезазначене становить зміст протиправної бездіяльності Кабінету Міністрів України, якою порушено права, в тому числі і Позивача, щодо надання пропозицій стосовно даного проекту регуляторного акту.
				 Як встановлено Судом, при підготовці Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», як проекту регуляторного акта, Відповідачем, як субєктом владних повноважень, було допущено протиправну бездіяльність, під якою Суд розуміє пасивну поведінку субєкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
				 Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не оприлюднення проекту регуляторного акту (Проект Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування») відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
				 Стосовно решти позовних вимог, Суд звертає увагу на наступне.
				 Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
				 Задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах. 
				 Відповідно до частини 1, 2 та 4 статті 27 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України. Кабінет Міністрів України вносить проекти законів на розгляд Верховної Ради України. Кабінет Міністрів України має право відкликати внесений ним на розгляд Верховної Ради України проект закону.
				 Відтак, стосовно позовних вимог про скасування рішення Відповідача про подання до Верховної Ради України Проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та зобовязання його відкликати зазначений проект для його наступного оприлюднення та обговорення у порядку і у спосіб, передбачений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», та приведення його у відповідність до діючого законодавства України, Суд звертає увагу на наступне.
				 За своєю юридичною природою рішення Кабінету Міністрів України щодо подання до Верховної Ради України проекту закону є актом одноразового застосування, яке вичерпується в результаті його реалізації.
				 Судом встановлено, що 8 липня 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
				 Відтак, враховуючи те, що задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права особи у сфері публічно-правових відносин, Суд приходить до висновку про те, що зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.
				 Крім того, за своєю природою рішення про подання Кабінетом Міністрів України проекту закону на розгляд Верховної Ради України (як і його відкликання) є його дискреційним повноваженням, яке даний регуляторний орган реалізовує на власний розсуд. 
				 Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність субєкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) субєкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
				 Суд окремо звертає увагу на те, що в судовому засіданні представник Відповідача покликався на відсутність права Позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом, в звязку з чим зазначає наступне.
				 Відповідно до Статуту Профспілки захисту підприємництва м. Хмельницького, зареєстрованого 1 квітня 2008 року, основною метою діяльності обєднання представництво і захист законних трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (пункт 2.1 Статуту).
				 Враховуючи те, що проектом регуляторного акту, підготовленим Відповідачем, пропонувалося внести зміни до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», зважаючи на статутну мету Позивача, колегія суддів дійшла висновку про те, що Профспілка захисту підприємців м. Хмельницького має право на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
				 Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
				 Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково. 
				 На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
				 П О С Т А Н О В И В
				 1. Адміністративний позов задовольнити частково.
				 2. Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»щодо недотримання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»в частині оприлюднення проекту вищевказаного регуляторного акту.
				 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
				 4. Стягнути 1,70 грн. судових витрат з рахунків Державного бюджету України на користь Профспілки захисту підприємців м. Хмельницького.
				 Постанову може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. 
				 
					 
						 Головуюча суддя Н. Є. Блажівська
						 Судді А. С. Мазур 
						 
						С. К. Каракашьян

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...