Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 07/14-7 : Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Антимонопольним комітетом або його територіальним органом; Питання конкуренції.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			18 січня 2011 р. № 07/14-7   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М., 
			розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс і Д", м. Луцьк Волинської області,
			на рішення господарського суду Волинської області від 20.04.2010
			та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 
			зі справи № 07/14-7
			за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс і Д" (далі Товариство)
			до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Відділення), м. Луцьк Волинської області,
			про визнання частково недійсним рішення,
			за участю представників сторін:
			позивача не зявився,
			відповідача Загородньої І.Я., 
			 ВСТАНОВИВ:
			 Товариство звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про визнання рішення адміністративної колегії Відділення від 30.11.2009 № 61 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі Рішення АМК) недійсним у частині накладення на Товариство штрафу.
			Рішенням господарського суду Волинської області від 20.04.2010 (суддя Суряк О.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 (колегія суддів у складі: Кузь В.Л. головуючий суддя, судді Юркевич М.В., Мурська Х.В.), у позові відмовлено. 
			Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 5, 6 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон № 2210) та статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК. 
			У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначені судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
			Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу без задоволення.
			Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
			Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
			Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, Рішенням АМК:
			- визнано, що приватний підприємець ОСОБА_1, приватний підприємець ОСОБА_2 і Товариство, погодивши до проведення тендеру цінові пропозиції з метою забезпечення перемоги певного учасника тендеру, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру, що призвело до обмеження конкуренції при проведенні 24.02.2009 Волинським обласним територіальним медичним протитуберкульозним обєднанням тендеру шляхом запиту цінових пропозицій на закупівлю товарів "Мясо свинини, печінка яловича";
			- за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у сумі 7 000 грн.
			Відповідно до статті 1 Закону № 2210 економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. 
			Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2210 узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
			Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2210 та пункту 4 частини другої цієї статті антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
			При цьому для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Таку ж правову позицію викладено й у пункті 14 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".
			Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: 
			- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами; 
			- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
			Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
			За приписами частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
			З огляду на наведене попередні судові інстанції з урахуванням виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши, що доводи Відділення стосовно протиправної узгодженої поведінки позивача [з посиланням на: надання зазначеними учасниками тендеру пропозицій однакового зовнішнього вигляду та оформлення з однаковими граматичними і стилістичними помилками; одночасне (протягом одного дня) звернення до банківської установи та податкової інспекції за отриманням і фактичним отриманням необхідних довідок] не спростовано Товариством, дійшли обґрунтованих висновків щодо прийняття відповідачем оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та стосовно відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання його недійсним, а тому й правомірно відмовили в задоволенні позову Товариства. 
			Згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
			Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає наведеним вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції. 
			Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні. 
			Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
			ПОСТАНОВИВ:
			Рішення господарського суду Волинської області від 20.04.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 зі справи № 07/14-7 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс і Д" без задоволення.
			 
				 Суддя І.Бенедисюк
				 Суддя Б.Львов
				 Суддя В.Харченко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...