Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 7/285 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			20 січня 2011 р. № 7/285   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Могил С.К., суддів Бернацької Ж. О., Борденюк Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2010 року у справі господарського суду міста Києва за позовом відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про стягнення 10 513, 25 грн., 
			за участю у судовому засіданні представників
			позивача :          Сологуб В.Л.,
			відповідача : Горобчишин І.О., Харабара І.І.,
			 В С Т А Н О В И В :
			У травні 2010 відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про стягнення 8 679, 85 грн. основного боргу, 1 556, 27 грн. інфляційних втрат, 227, 13 грн. 3% річних.
			Рішенням господарського суду міста Києва від 2 вересня 2010 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" на користь позивача 8 679, 85 грн. основного боргу, 1 556, 27 грн. інфляційних втрат, 227, 13 грн. 3% річних, а також судові витрати.
			Не погоджуючись з наведеними рішенням та постановою господарських судів, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправними розпорядження Київської міської державної адміністрації про погодження та затвердження тарифів на комунальні послуги № 1661 від 27 листопада 2008 року, № 1780 від 25 грудня 2008 року, № 127 від 5 лютого 2009 року, на підставі яких позивач розрахував розмір спірної заборгованості.
			Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
			Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17 січня 2006 року позивач (постачальник) та відповідач (споживач) уклали договір № 068257/5-02, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, приймати стічні води у відповідності до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Києва, в свою чергу відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах укладеного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод. 
			Пунктом 2.1.1. договору сторонами погоджено, що облік поставленої води та кількості прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильників, зареєстрованих позивачем. 
			Згідно з п. 2.2.1. договору позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. Зі змісту п. 2.2.4 договору вбачається, що сторонами також передбачено порядок узгодження розбіжностей з приводу незгоди з кількістю або вартістю отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі. Зокрема, відповідач зобов'язався у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача, письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки та підписання акту. В іншому випадку відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважається безпідставною.
			Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач протягом періоду з 1 грудня 2008 року по 1 квітня 2010 року надав відповідачу послуги у відповідності до умов укладеного договору, вартість яких за розрахунком позивача складає 56 496, 72 грн. 
			При цьому, судами обох інстанцій зазначено, що відповідач у встановлені договором строки не направив представника з необхідними документами для проведення звірки, у зв’язку з чим зроблено висновок, що облікові дані позивача вважаються прийнятими відповідачем та погодженими ним. 
			Відтак, встановивши, що відповідач не сплатив позивачу 8 679, 85 грн. вартості отриманих послуг, суди обох інстанцій дійшли висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а тому стягнули зазначену суму боргу разом з передбаченими ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахуваннями інфляційних втрат та 3% річних.
			При цьому, відхиляючи заперечення відповідача проти позову, які були обґрунтовані посиланнями на втрату чинності розпоряджень Київської міської державної адміністрації, на підставі яких здійснено розрахунок позовних вимог, апеляційний господарський суд зазначив, що постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-1180/10 набрала чинності 24 жовтня 2010 року, тобто після прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі.
			Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з висновками господарських судів у даній справі, оскільки вони зроблені без встановлення та належного дослідження всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору.
			Так, відхиляючи заперечення відповідача проти правомірності застосування позивачем тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які в судовому порядку визнані протиправними, господарськими судами обох інстанцій на враховано, що вказані розпорядження Київської міської державної адміністрації про погодження та затвердження тарифів на комунальні послуги скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008, № 65/2009 від 03.02.2009 та № 76/2009 від 09.02.2009 відповідно, як такі, що суперечать Конституції України та чинному законодавству України.
			Не врахувавши наведені обставини, господарські суди першої та апеляційної інстанцій всупереч приписам ст. 4 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні спору у даній справі застосували нормативно-правові акти, які не відповідають законодавству України.
			Враховуючи, що для правильного вирішення спору в даному випадку необхідно встановити дійсну вартість послуг, які надавались позивачем відповідачу протягом як спірного періоду, так і періодів, які йому передували для дослідження доводів відповідача про наявність переплати, з урахуванням вищевикладених обставин, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо оцінки нових доказів та переоцінки наявних, тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
			Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід врахувати викладені в даній постанові вказівки, належним чином дослідити розрахунок позовних вимог на предмет його відповідності чинному законодавству України, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
			 Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, 
			П О С Т А Н О В И В :
			 Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" задовольнити.
			Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2010 року та рішення господарського суду міста Києва від 2 вересня 2010 року у справі № 7/285 скасувати.
			Справу № 7/285 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
			 
				 
				Головуючий суддяМогил С.К. 
					Судді :Бернацька Ж.О. 
				
				Борденюк Є.М.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...