Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 16/493-10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			01 лютого 2011 р. № 16/493-10   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Дроботової Т.Б. - головуючого
			Волковицької Н.О., Рогач Л.І. 
			за участю представників: 
				позивачаДемчук Л.Г., дов. від 24.12.2010 
			
			відповідачаВавринчук О.С.. дир. 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької міської ради 
			на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 року  
			у справі№16/493-10 Господарського суду Хмельницької області 
			за позовомХмельницької міської ради 
			до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Баланс Сервіс Хмельницький" 
			пророзірвання договору   
				 
			
			ВСТАНОВИВ:
			 Хмельницька міська рада звернулась до господарського суду з позовом про розірвання договору № 58 від 19.06.2008 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Баланс Сервіс Хмельницький" відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору, внаслідок чого позивач не отримав те, на що розраховував при укладенні договору.
			Відповідач не виклав свою позицію щодо позовних вимог, не з'явився в судове засідання, внаслідок чого спір вирішувався за приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
			Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2010 року (суддя Магера В.В.) позов задоволено; розірвано договір № 58 від 19.06.2008 року, укладений між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Баланс Сервіс Хмельницький"; з відповідача в доход державного бюджету України стягнуто 321грн. судових витрат. Судове рішення вмотивовано наявністю підстав для задоволення позовних вимог відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України.
			Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 року (судді: Горшкова Н.Ф. - головуючий, Майор Г.І., Філіпова Т.Л.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення місцевого господарського суду прийняте при неповному з'ясуванні істотних обставин справи, а позивач не довів обґрунтованих підстав для розірвання договору відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України.
			Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Хмельницька міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права, рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
			Касаційну скаргу вмотивовано доводами про хибність висновків суду апеляційної інстанції щодо недоведеності позовних вимог, оскільки саме внаслідок невиконання умов договору відповідачем позивач не отримав зменшення навантаження на міський полігон ТВП, на що він розраховував при укладенні договору; апеляційний господарський суд прийняв докази в порушення статті 101 Господарського процесуального кодексу України та принципу належності доказів.
			Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, усно відхилив її доводи, вказавши на законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції. 
			Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.
			Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
			Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
			Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано або змінено за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною умов договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
			Оцінюючи критерій істотності, слід враховувати, що завдання шкоди може полягати як у грошових втратах, так і неможливості для потерпілої сторони внаслідок порушення використати результати договору, втраті для неї сенсу такого виконання.
			Таким чином, для правильного вирішення даного спору судам попередніх інстанцій належало встановити такі обставини справи, що полягають у неправомірності поведінки сторони за договором, наявності шкоди, завданої іншій стороні, причинний зв'язок між порушенням та завданою шкодою, істотність допущеного порушення. 
			Місцевим господарським судом було встановлено, що Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Баланс Сервіс Хмельницький" було укладено договір № 58, предметом якого є проведення робіт щодо сортування, переробки та утилізації твердих побутових відходів міста Хмельницького.
			За умовами договору Хмельницька міська рада зобов'язувалася визначити місце будівництва об'єкта на міському полігоні по утилізації твердих потових відходів та визначити порядок надання земельної ділянки в користування.
			Також місцевим господарським судом встановлено, що на виконання договору відповідач зобов'язувався впровадити систему роздільного збирання твердих побутових відходів в місті Хмельницькому, для чого встановити необхідну кількість контейнерів для роздільного збирання окремих видів відходів та придбати прес КТП-40 з конвеєром вартістю 250 тис. грн.; строк встановлення контейнерів для роздільного збирання окремих видів відходів складає 6 місяців після підписання договору.
			У зв'язку з невиконанням відповідачем пунктів 2.3.4 та 3.2 договору позивач 25.01.2010 року направив йому листа про розірвання договору, відповідь на який не отримав.
			Задовольняючи позов, місцевий господарський суд керувався приписами статті 188 Господарського кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України, зазначивши про доведеність позовних вимог.
			Однак місцевим господарським судом не враховано, що стаття 188 Господарського кодексу України передбачає процедуру розірвання договору, а не підстави для його розірвання в судовому порядку; всупереч статтям 43, 84 Господарського процесуального кодексу України судове рішення не містить встановлених обставин справи, що полягають у наявності шкоди, завданої іншій стороні, причинний зв'язок між порушенням та завданою шкодою, істотність допущеного порушення, що є істотним для вирішення даного спору.
			Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд встановив, що Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Баланс Сервіс Хмельницький", як переможцем конкурсу з відбору інвестиційного проекту стосовно робіт щодо сортування, переробки та утилізації твердих побутових відходів міста, був укладений договір № 58, предметом якого є проведення робіт щодо сортування, переробки та утилізації твердих побутових відходів міста.
			Пунктами 2.1.1, 2.1.2 договору передбачено, що для реалізації проекту Хмельницька міська рада зобов'язана визначити місце будівництва передбаченого цим договором об'єкту (сміттєсортувального заводу) на міському полігоні по утилізації твердих побутових відходів та визначити порядок надання земельної ділянки в користування. 
			Також апеляційний господарський суд зазначив, що відповідач зобов'язався впровадити систему роздільного збирання твердих побутових відходів, для чого, крім забезпечення фінансування та прийняття в експлуатацію об'єкту (сміттєсортувального заводу), встановити необхідну кількість контейнерів для роздільного збирання окремих видів відходів та придбати прес КГП-40 з конвеєром вартістю 250000грн. Кількість контейнерів, їх форма, місце розташування визначаються Хмельницькою міською радою. Строк встановлення контейнерів для роздільного збирання окремих видів відходів встановлений протягом 6 місяців після підписання договору; строки для придбання пресу КГП-40 з конвеєром вартістю 250000грн. договором не визначені.
			Прибуток від продажу відсортованих відходів ділиться сторонами порівну до введення об'єкту в експлуатацію. 
			Звертаючись до господарського суду, позивач мотивував позовні вимоги невиконанням відповідачем пунктів 2.3.4 та 3.2 договору (встановити необхідну кількість контейнерів для роздільного збирання окремих видів відходів та придбати прес КГП-40 з конвеєром), через що міська рада не отримала того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а саме –на зменшення навантаження на міський полігон.
			Досліджуючи порядок та ступінь виконання сторонами договірних зобов'язань, апеляційний господарський суд встановив, що міська рада не виконала зобов'язання, передбачені наведеними вище пунктами: не визначила місце розташування сміттєсортувального заводу, порядок надання земельної ділянки відповідачу в користування, не визначила кількість контейнерів для роздільного збирання окремих видів відходів, їх форму, місце розташування, що унеможливило належне виконання відповідачем умови договору про встановлення контейнерів, а відтак підстави для розірвання договору згідно з позовними вимогами відсутні.
			Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду про недоведеність позивачем передбачених законодавством підстав для розірвання договору за приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
			Також, обґрунтувавши прийняття додаткових доказів відповідно до вимог процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив, що відповідно до Статуту надання послуг юридичним та фізичним особам із збирання, транспортування, утилізації та знешкодження твердих і рідких побутових відходів у м. Хмельницьку здійснюється Хмельницьким комунальним підприємством "Спецкомунтрас".
			Судова колегія відзначає, що впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів є комплексним заходом, що включає в себе не тільки сортування відходів (у встановлених контейнерах), а й їх подальшу утилізацію та знешкодження. Збирання і перевезення побутових відходів здійснюється у межах певної території юридичною особою, спеціально уповноваженою на це органами місцевого самоврядування (частина 3 статті 35-1 Закону України "Про відходи").
			У матеріалах справи не міститься жодних доказів, а у касаційній скарзі доводів про зміну попередньо існуючого порядку збирання, транспортування, утилізації та знешкодження твердих і рідких побутових відходів у м. Хмельницьку за наслідками встановлення контейнерів для роздільного збирання окремих видів відходів, що спричинило б зменшення навантаження на полігон; скаржник не навів умов договору з відповідачем, предмету його діяльності за статутом, що не досліджувалися апеляційним судом, однак доводили б належне уповноваження відповідача на збирання побутових відходів, чи положень статуту Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтрас", що зумовлювали б подальше спрямування відходів після їх роздільного збирання поза межами існуючого полігону, а відтак свідчили про зменшення навантаження на полігон за наслідками виконання спірних пунктів договору. 
			Таким чином, апеляційний господарський суд в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянув всебічно, повно та об’єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, дійшов законних та обґрунтованих висновків про недоведеність підстав, на яких ґрунтується позов, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та вірно застосував приписи вказаної статті до спірних правовідносин.
			Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
			Доводи касаційної скарги не спростовують правових висновків апеляційного господарського суду попередніх інстанцій та належним чином встановлених судом обставин справи; переоцінка таких обставин та наявних у справі доказів виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, відтак підстав для скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.
			Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
			ПОСТАНОВИВ:
			 Касаційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення. 
			Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 року у справі № 16/493-10 Господарського суду Хмельницької області залишити без змін.
			 Головуючий                                                                                          Т. Дроботова
			 Судді:                                                                                                    Н. Волковицька
			 Л. Рогач

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...